Рішення

від 16.12.2016 по справі 394/661/16-ц

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

2 6100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

16.12.2016 394/661/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді: Партоліної І.П.

при секретарі: Довгій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПСП «Еліт» про визнання договору оренди недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогою визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, який був укладений його покійним батьком ОСОБА_2 та відповідачем, і після смерті якого він успадкував цю ділянку.

Свої вимоги мотивував тим, що успадкована земельна діялнка перебуває у користуванні відповідача.

Згідно ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди є об’єкт оренди(кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження)щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін;умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Всупереч вказаній статті Закону в договорі не зазначено кадастровий номер земельної ділянки. Три відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 2504,37 грн, а у договорі зазначено -2500 грн., що свідчить про відсутність згоди щодо розміру орендної плати.

В договорі не визначено порядок внесення орендної плати, договір не містить умови збереження об’єкта оренди та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що суперечить вимогам ст.15 Закону України «Про оренду землі» і тому позивач змушений звернутись до суду з вищевказаним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові, просив їх задовольнити і суду пояснив, що в даний час підставою позову є лише вимога щодо відсутності істотних умов, передбачених ст.15 Закону України «Про оренду землі» у договорі, підстава відсутності підпису орендодавця є недоведеною, так як неможливо провести почеркознавчу експертизу на підтвердження цієї вимоги.

Також пояснив, що порушується право власності позивача на його спадкове майно, а саме володіти, користуватись та розпоряджатись ним.

На запитання в чому саме полягає порушення законних прав позивача внаслідок відсутності у договорі оренди істотних умов, представник позивача пояснень не надав, наголосив лише на правових підставах виконання вимог ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Також на запитання пояснив, що позивач не оскаржував дії реєстратора з приводу державної реєстрації, обставини виплати позивачу орендної плати та кількості земельних ділянок, які має у власності позивач, йому також невідомо.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у позові, оскільки позивач жодним доказом не довів у чому саме полягає порушення його прав.

Крім того, пояснив, що першочергово договір оренди із ОСОБА_2 був укладений у 2006 році і на той час орендованій земельній ділянці не був присвоєний кадастровий номер. Після укладення договору оренди у 2012 році ПСП «Еліт» самостійно замовило технічну документацію на орендовану земельну ділянку для подальшого присвоєння земельній ділянці кадастрового номера.

Відсутність кадастрового номера у договорі ніяким чином не порушує прав позивача, оскільки останній має у власності лише одну ділянку, яка ідентифікована і передана по акту прийому-передачі.

Позивач з осені 2015 року самовільно, всупереч умовам договору оренди та без правових підстав, використовує земельну ділянку, про що відповідачем було направленне відповідне звернення до відділу поліції з приводу вчинення позивачем злочину.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні між ОСОБА_2 та ПСП «Еліт» 02.08.2012 року був укладений договір оренди земельної ділянки на території Нерубайської сільської ради № 27 площею 3,43 га на термін 10 років і даний договір зареєстровано 23.10.2012 року у відділі Держкомзему в Новоархангельському районі за № 352360004003942.

Після смерті ОСОБА_2 позивач за законом прийняв спадщину після смерті останнього і у об’єм спадкового майна входить земельна ділянка (кадастровий номер 3523683600:02:000:0021) площею 3,4350 га, яка розташована на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області і речове право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 18.07.2014 року.

Презумпція правомірності правочину встановлена нормою ст.204 ЦК України, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним Законом, який регулює відносино щодо оренди земельних ділянок є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до ст.1 вищезазначеного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтями 14, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.16 Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст. 6 та ст. 627 ЦК України. Крім того, вказані норми кореспондуються із ч. 3 ст. 203 ЦК України, що визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на час укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди є об’єкт оренди(кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об’єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження)щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін;умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди,тощо.

У наданому до суду спірному договорі оренди земельної ділянки не зазначений кадастровий номер, однак зазначений номер ділянки 27 та місцерозташування, що її ідентифікує.

Посилання позивача на ту обставину, що у договорі зазначений розмір орендної плати в сумі 2500 грн., а не 2504,37 грн (3% від нормативної грошової оцінки), на думку суду не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки відповідачем у 2012 році видано сільгосппродукції на 2500 грн.в рахунок виплати орендної плати, а у 2013 та 2014 роках на суму по 3000 грн., що жодним чином не порушує прав позивача.

Позивачем зазначено, що у договорі не визначено порядок внесення орендної плати, що повністю спростовується текстом договору, де порядок внесення орендної плати чітко визначено розділом «Орендна плата».

Відсутність у договорі умови збереження об’єкта оренди та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, знову ж таки не може слугувати підставою для визнання спірного договору недійсним, оскільки при укладанні договору сторони погодили між собою всі його істотні умови, скріпили його своїми підписами, договір пройшов державну реєстрацію і воля сторін відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст. 6 та ст. 627 ЦК України, і тому за таких обставин позивачем не доведено чому саме з таких підстав договір повинен бути визнаний недійсним.

Відповідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу і якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Позивачем належними та допустимими доказами не доведено ті обставини, на які він посилається, не доведено у чому саме порушуються права позивача, як спадкоємця орендодавця, у зв’язку з відсутністю у договорі оренди умов, передбачених ст.15 закону України «Про оренду землі», не доведено істотність цих умов і яким чином їх відсутність у договорі порушує законні права позивача.

Саме такий правовий висновок зробив Верховний Суд України по справі № 6-94 цс 13 від 25.12.2013 року, відповідно до якого однією з обов’язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв’язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Також позивачем не доведено і ту підставу, що ОСОБА_2Я не підписувався оспорюваний договір.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи всі вищеперелічені обставини, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,14,15,16,18,20 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 6,15,203,204,207,215,627,638ЦК України ,ст.ст. 213,214,215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПСП «Еліт» про визнання договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та ПСП «Еліт» 02.08.2012 року , зареєстрованого 23.10.2012 року у відділі Держкомзему в Новоархангельському районі за № 352360004003942, недійсним-відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоархангельський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або у разі, якщо особи, які брали участь у справі, не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: