Ухвала

від 31.01.2017 по справі 394/661/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/324/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Партоліна І. П.

Доповідач Дуковський О. Л.

УХВАЛА

Іменем України

31.01.2017.01.2017 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Єгорової С.М., Письменного О.А.

за участю секретаря : Федоренко Т.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скар,гою ОСОБА_2 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 16.12.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ПСП Еліт про визнання договору оренди недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений між його покійним батьком ОСОБА_3 та ПСП Еліт , і після смерті якого він успадкував цю ділянку.

Обґрунтував свої вимоги тим, що успадкована земельна ділянка перебуває у користуванні відповідача. Посилається на те, що в договорі не зазначено кадастровий номер земельної ділянки. Три відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 2504,37 грн., а у договорі зазначено -2500 грн., що свідчить про відсутність згоди щодо розміру орендної плати. Також в договорі не визначено порядок внесення орендної плати, договір не містить умови збереження об'єкта оренди та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що суперечить вимогам ст.15 Закону України Про оренду землі і тому просив визнати недійсним договір оренди від 02.08.2012 року, зареєстрований 23.10.2012 року у відділі Держкомзему в Новоархангельському районі за № 352360004003942.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 16.12.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Зазначає, що судом не з'ясовано всі обставини по справі, не досліджено доказів, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Закон прямо передбачає визнання недійсним договору, в якому відсутня хоча б одна істотна умова.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, пояснення представника відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України). Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_3 та ПСП Еліт 02.08.2012 року був укладений договір оренди земельної ділянки на території Нерубайської сільської ради № 27 площею 3,43 га на термін 10 років і даний договір зареєстровано 23.10.2012 року у відділі Держкомзему в Новоархангельському районі за № 352360004003942.

Після смерті ОСОБА_3 позивач за законом прийняв спадщину після смерті останнього і у об'єм спадкового майна входить земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 3,4350 га, яка розташована на території Нерубайської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області і речове право власності на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 18.07.2014 року.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

В ст. 15 Закону України Про оренду землі визначені істотні умови договору оренди землі. Частиною другою зазначеної статті встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону

Згідно ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди є об'єкт оренди(кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження)щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін;умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у спірному договорі оренди земельної ділянки не зазначений кадастровий номер, однак зазначений номер ділянки 27 та місце розташування її ідентифікує. Крім того, в подальшому 23.10.2012 року земельній ділянці позивача було присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, який було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також зазначення у договорі розміру орендної плати в сумі 2500 грн., а не 2504,37 грн. (3% від нормативної грошової оцінки), не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки відповідачем у 2012 році видано сільгосппродукції на 2500 грн. в рахунок виплати орендної плати, а у 2013 та 2014 роках на суму по 3000 грн., що не порушує прав позивача.

Правильним є висновок суду щодо не визначення у договорі порядку внесення орендної плати, що спростовується текстом договору, де порядок внесення орендної плати чітко визначено розділом Орендна плата .

Крім того, відсутність у договорі умови збереження об'єкта оренди та умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не може бути підставою для визнання спірного договору недійсним, оскільки при укладанні договору сторони погодили між собою всі його істотні умови, скріпили його своїми підписами, договір пройшов державну реєстрацію і воля сторін відповідає принципу свободи договору, передбаченому у ст. 6 та ст. 627 ЦК України. Крім того, безпосередньо в тексті угоди вказано, що орендар зобов'язується дотримуватись режиму використання землі, підтримувати її родючість та після спливу дії угоди повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України та статті 3 Цивільного процесуального кодексу України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, а тому суд повинен встановити, чи дійсно порушує право орендодавця відсутність у договорі оренди передбаченої частиною першої статті 15 Закону України Про оренду землі істотної умови, визначити істотність цієї умови, а також з'ясувати, у чому саме полягає порушення законних прав орендодавця.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину.

Згідно правового висновку Верховного Суду України по справі № 6-94 цс 13 від 25.12.2013 року, однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності позивачем належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається, не доведено у чому саме порушуються права позивача, як спадкоємця орендодавця, у зв'язку з відсутністю у договорі оренди умов, передбачених ст.15 закону України Про оренду землі , не доведено істотність цих умов і яким чином їх відсутність у договорі порушує законні права позивача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення підлягає залишенню без змін, так як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. В межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Керуючись ст. 304, ст. 307, ст. 308, ст. 313, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 16.12.2016 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: