Постанова

від 16.12.2016 по справі 805/2897/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2016 р. Справа №805/2897/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 13:15

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Аржанові А.С., за участю представників позивача Богданової К.І., Федорова Д.Г., представника відповідача Ламєкіна С.М., Кожиної Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Святогірсье лісопаркове господарство» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

26 серпня 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог зазначив те, що приймаючи податкове повідомлення-рішення контролюючий орган допустив порушення при складанні акту перевірки та податкових повідомлень-рішень, а саме не зазначив в рішенні граничний термін сплати грошового зобов'язання, що передбачено формою «Р», в назві платника допущена помилка, в акті перевірки не зазначено на підставі яких первинних документів збільшено суму грошового зобов'язання. З урахуванням наданих уточнень просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2016 року №0000142202, №0000132202, №0000571702, №0000581702, від 15 серпня 2016 року №0000601401.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що контролюючим органом допущені механічні помилки в акті перевірки, при цьому податкові повідомлення-рішення винесенні правомірно, з огляду на те, що підприємством порушено норми Податкового кодексу України при декларуванні та своєчасності сплати податку на прибуток, сплати плати за землю, сплати на доходи фізичних осіб, повноті нарахування та сплати військового збору. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Комунальне підприємство «Святогірське лісопаркове господарство» (код ЄДРПОУ 02002026, 84130, Донецька обл., місто Слов'янськ, місто Святогірськ, вулиця Куйбишева, будинок 70) зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом 16.06.1992 року.

15 січня 2016 року за результатами позапланової документальної виїзної перевірки Комунального підприємства «Святогірське лісопаркове господарство» та іншого законодавства, за період з 01.10.2012 року по 31.12.2015 року, з питань дотримання законодавства, щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум збору за першу реєстрацію транспортних засобів та інших податків за період з 01.09.2011 року по 23.12.2015 року правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.09.2011 року по 31.12.2015 року відповідачем складено акт №40/15-002/02002026.

26 січня 2016 року Слов'янською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області листом №402/10/05-22-22-02-13-3 про результати розгляду заперечень на акт позапланової виїзної документальної перевірки повідомлено про те, що висновки акту є правомірними.

З висновків акту перевірки та з урахуванням листа Слов'янської ОДПІ ДФС у Донецькій області №402/10/05-22-22-02-13-3 від 26 січня 2016 року про результати розгляду заперечень на акт позапланової виїзної документальної перевірки №40/15-002/02002026 від 15 січня 2016 року вбачається, що підприємством порушено

пп. 135.5.5 п.135.5 ст. 135 п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 56133 грн., в тому числі по періодам: 4 квартал 2012 року - 25002 грн., 2013 рік - 27824 грн., 2014 рік - 3307 грн.;

ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму - 35182 грн., в тому числі: - за 2012 рік: жовтень 850 грн., листопад 271 грн., грудень 18397 грн.; за 2013 рік:січень 83 грн.; лютий 1780грн.; березень 113грн.;квітень 1238грн.; травень 468грн.; червень 2 060 грн.; липень 416грн.; серпень 402грн.: вересень 664грн.; жовтень 590 грн.; листопад 71грн.; грудень 4126 грн., - за 2014рік: січень 133 грн.; лютий 215 грн.; грудень 3305 грн.;

п.92.1 - 92.3 ст. 92 Податкового кодексу України за період існування податкової застави активів з 01.10.2012 р. по 31.12.2015 р., порушень не встановлено;

п. п. 269.1.1 п. п. 269.1.2 п. 269 ст. 269, п. п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270, п. п. 271.1.1 п.271.1 ст. 271, п. 276.2 ст. 276 Податкового кодексу України в результаті чого занижено плата за землю за земельну ділянку площею 1,3333 га., що знаходиться за адресою: м. Святогірськ, вулиця Куйбишева, б. 70 Донецької області за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2015 р. у сумі 266514,00 грн.;

п. 329.1 ст. 329, п. п. 330.1.2 п. 330.1 ст. 330, п. 331.1 п. 331.4, п. 331.6, п. п. 331.7.1, п. 331.7 п. 331.10 ст. 331, п. 334.1 ст. 324 ПКУ в результаті чого занижено збір за спеціальне використання лісових ресурсів за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2013 р. у сумі 2685,38 грн., в тому числі: 4 кв. 2012 р. у сумі 686,50 грн., 1 кв. 2013 р. у сумі 499,72 грн.; 2 кв. 2013 р. у сумі 499,72 грн.; З кв. 2013 р. у сумі 499,72 грн.; 4 кв. 2013 р. у сумі 499,72 грн.;

п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, надання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків по податковому розрахунку доходу фізичних осіб за ф. 1ДФ;

ст. 24 Закону України від 24.03.95 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, в частині не своєчасної виплати заробітної плати працівникам КП «Святогірське лісопаркове господарство»;

ч. З ст. 15 Закону України від 24.03.95 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та

доповненнями, в частині порушення першочерговості виплати заробітної плати робітникам

протягом періоду що перевірявся;

пп.14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п.54.1, п.54.2 ст. 54, п.п.168.1.5 п. 168.1 ст.168, п.п. е) п. 176.1 ст.176 ПКУ в частині несвоєчасного перерахування у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 50030,70грн.; у тч січень 2013р. - 2211,10 грн., лютий 2013р. - 2566,04 грн., березень 2013р. - 2451,53грн,, квітень 2013р.- 2502,64 грн., травень 2013р. - 2784,99 грн., червень 2013р. - 4029,22 грн., липень 2013р. - 2119,57 грн., серпень 2013р. - 2735,41 грн., вересень 2013р. - 2235,75грн., жовтень 2013р. - 3249,96 грн., листопад 2013р. - 2452,59 грн., грудень 2013р. - 2039,36 грн., січень 2014р. - 3533,43 грн., лютий 2014. - 2566,04 грн., березень 2014 р. - 1622,34 грн., квітень 2014 р.- 1201,60 грн., травень 2014 р. - 1597,79 грн., червень 2014р. - 1724,79грн., липень 2014 р. - 1685,81 грн., серпень 2014 р. -2310,18грн., вересень 2014р. - 791,49 грн., жовтень 2014 р. - 782,31 грн., листопад 2014 р. - 870,63 грн., грудень 201 4р. - 25,37грн.

У відповідності до вимог п.п.129.1.3. п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб утриманого із заробітної плати

сумі 24519,05грн. (розрахунок пені наведено у додатку № 1 до акту);

- п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині несвоєчасного перерахування у строки, встановлені П-КУ для місячного податкового періоду, суми військового збору у розмірі 494,11 грн., у т.ч. серпень 2014 р.- 189,70 грн., за вересень 2014 р.- 130,19 грн., за жовтень 2014 р. - 81,15 грн., за листопад 2014 р. - 90,53 грн., поточна заборгованість за грудень 2014 р. - 2,54 грн.

У відповідності до вимог п.п.129.1.3. п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня за несвоєчасне перерахування військового збору утриманого із заробітної плати сумі 139,76 грн. (розрахунок пені наведено у додатку № 3 до акту). (а.с.77-86)

27 січня 2016 року на підставі вказаного акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000142202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 70166,25 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 56133 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 14033,25 грн.

№0000132202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 43977,50 грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 35182 грн., за штрафними санкціями 8795,50 грн.;

№0000571702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями у розмірі 37837,28 грн.,

№0000581702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: військовий збір, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 243,19 грн.;

07 квітня 2016 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення №1788/10/06-99-10-01-12-1 про результати розгляду скарги, яким:

залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2016 року №0000142202, №0000571702, №0000581702;

скасовано податкове повідомлення-рішення №0000152202 від 27 січня 2016 року,

скасовано податкове повідомлення-рішення №0000132202 від 27 січня 2016 року у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 24397,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 19518 грн., штрафних санкцій - 4879,50 грн.,

скасовано податкове повідомлення-рішення №0000162202 від 27 січня 2016 року в частині 17596,23 грн.,

в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, в скарга - без задоволення. (а.с.94-100)

13 червня 2016 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення №13085/6/99-99-11-02-01-15 про результати повторної скарги, яким:

залишені без змін податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2016 року №0000132202, №0000142202, №0000571702, №0000581702, та в зазначеній частині рішення ГУ ДФС у Донецькій області, прийняте за розглядом первинної скарги,

скасовано податкове повідомлення-рішення №0000162202 про нарахування плати за землю та застосування штрафних санкцій у частині нарахованого грошового зобов'язання орендної плати за землю за грудень 2015 року та в зазначеній частині рішення ГУ ДФС у Донецькій області, прийняте за розглядом первинної скарги, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення з урахуванням рішення ГУ ДФС у Донецькій області, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги, залишає без змін, а повторну скаргу - задоволено частково.

15 серпня 2016 року на підставі рішення ДФС України про результати повторної скарги Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000601401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: плата за землю у розмірі 301852,58 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями у розмірі 241482,07 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 60370,51 грн.

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Крім цього, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 176.2. ст..176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.п.168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Крім того, засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно частини 1 статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону №996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Разом з цим, позивачем не надано, а в матеріалах справи не містяться, первинні бухгалтерські документи на підставі яких сформовано податковий кредит, податкове зобов'язання та визначені доходи підприємства, визначено та сплачено орендну плату за землю, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за період з 01.09.2011 року по 31.12.2015 року.

При цьому, суд критично ставиться до твердження позивача щодо не зазначення в податкових повідомленнях-рішенням граничного строку сплати грошового зобов'язання, як підстави для визнання такого податкового-рішення протиправним, з огляду на наступне.

Пунктом 4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р.(в редакції чинній на момент складання спірного рішення) визначено, що у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому, сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, граничний строк зазначений в податковому повідомленні рішенні впливає на порядок обліку в контролюючих органах податкових повідомлень-рішень, отриманих платниками податків, аж ні як на порушення, що призвели до його прийняття.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, з огляду на що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Комунального підприємства «Святогірсье лісопаркове господарство» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

У судовому засіданні 16 грудня 2016 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Повний текст постанови складено 20 грудня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.