Справа № 815/803/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2016 року року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бжассо Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Ключинської Т.О.,
за участю сторін:
представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправними дії, висновків щодо заперечень на акт ревізії, та визнання протиправною та скасування вимогу від 09.02.2016 року № 15-08-23-14/1362
ВСТАНОВИВ:
Крижанівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області (далі - ДФІ в Одеській області) та з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд: визнати протиправними дії інспекторів ДФІ в Одеській області щодо включення до акту ревізії висновків викладених на (стор. 4, 5-6, 6-7, 12, 27-30, 32-33, 35, 43-47, 48-50, 51-52, 52-53, 53-54, 58, 63) акту ревізії та виключити їх з акту ревізії у зв'язку з необґрунтованістю; визнати протиправними висновки ДФІ в Одеській області щодо заперечень Крижанівської сільської ради на акт ревізії; визнати протиправною вимогу ДФІ в Одеській області від 09.02.2016 року № 15-08-23-14/1362 та скасувати її; вирішити питання щодо судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ДФІ в Одеській області, у складі відповідної ревізійної групи, в період з 28.09.2015 по 21.12.2015 проведено ревізію сільського бюджету, фінансово-господарської діяльності Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області за період з 01.03.2013 року по 31.08.2015 року.
Перший та третій примірники акту ревізії Крижанівською сільською радою для ознайомлення та підписання отримано засобами поштового зв'язку 05.01.2016 року.
Підписані із запереченнями примірники акту ревізії Крижанівською сільською радою повернуто ДФІ в Одеській області 11.01.2016 року, тобто на третій робочий день з моменту отримання акту ревізії.
Ознайомившись із змістом акту ревізії, Крижанівська сільська рада частково не погодившись із висновками акту, подала свої заперечення щодо акту ревізії сільського бюджету, фінансово-господарської діяльності Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області за період з 01.03.2013 року по 31.08.2015 року, акт ревізії від 28.12.2015 року № 08-11/104.
09.02.2016 року Крижанівською сільською радою отримано висновки від 04.02.2016 року на заперечення проти акту ревізії, відповідно до якого кожний пункт заперечень інспекцією відхилено.
Також, 16.02.2016 року, позивачем отримано вимогу щодо усунення порушень законодавства.
На думку позивача висновки, зазначені в акті ревізії, та висновки відповідача щодо розгляду заперечень на акт ревізії не відповідають вимогам закону, як наслідок вимога від 09.02.2016 року № 15-08-23-14/1362 є неналежною та не може підлягати задоволенню.
В ході розгляду справи, представник позивача, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові та письмових поясненнях по справі, підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити, наполягаючи на обґрунтованості висновків перевірки контролюючого органу та правомірності оскаржуваної вимоги, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях та долучених до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні » головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Приписами ст. 11 цього ж Закону встановлено, що плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.
Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органам державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Приписами ст. 15 цього ж Закону передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Судом встановлено, що на виконання п. 1.1.6.2 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Одеській області на ІІІ квартал 2015 року на підставі направлень від 28.09.2015 року №№ 1705, 1704, 1703 від 02.11.2015 року № 1887 від 16.12.2015 року № 2170, виданих начальником ДФІ в Одеській області ОСОБА_4, ревізійною бригадою було проведено планову виїзну ревізію сільського бюджету, фінансово-господарської діяльності Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області за період з 01.03.2013 року по 31.08.2015 року. За результатами перевірки складено акт ревізії сільського бюджету, фінансово-господарської діяльності Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області за період з 01.03.2013 по 31.08.2015 року від 28.12.2015 року № 08-11/14.
14.01.2016 року Крижанівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області направила на адресу відповідача заперечення щодо акту ревізії від 28.12.2015 року № 08-11/14.
Відповідно до п.43 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 року № 550, відповідач направив на адресу позивача висновок на заперечення щодо акту ревізії від 28.12.2015 року № 08-11/2014.
09.02.2016 року ДФІ в Одеській області було прийнято вимогу щодо усунення порушень законодавства від 09.02.2016 року № 15-08-23-14/1362.
У вказаній вимозі зазначено про необхідність позивачу усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку та вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом з завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів надати відповідачу до 07.03.2016 року.
У пункті 1 вимоги зазначено, що в порушення ст. 3 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI (далі - БК України), п. 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 року №228 (далі - Постанова № 228), та листів Державної казначейської служби від 09.03.2006 року № 3.4-22/498-2143 та від 12.02.2008 року № 7.1-10/744 кошти, що надходили на рахунки сільської ради, як усунення порушень за результатами попередньої ревізії, не перераховано до загального фонду бюджету в сумі 18 955,58 грн., що призвело до недоотримання доходів загальним фондом сільського бюджету ( код доходів 24060300 «Інші надходження») в сумі 18955,58 грн., чим завдано сільському бюджету матеріальної шкоди збитків на суму 18 955,58 грн.
Так, в акті ревізії зазначено, що за результатами попередньої ревізії прийнятими заходами проведено утримання заробітної плати з працівників сільської ради в сумі 9900,72 грн. та відповідно зменшено нарахування та перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 3594,93 грн., проте в порушення ст. 3 БК України, п.43 Постанови №228 та листів Державної казначейської служби від 09.03.2006 року № 3.4-22/498-2143 та від 12.02.2008 року № 7.1-10/744 кошти необґрунтовано нарахованої заробітної плати в сумі 9900,72 грн. та зайво перерахованих внесків до Пенсійного фонду в сумі 3594,93 грн. не перераховано до бюджету (код доходів 24060300 «Інші надходження»).
Аналогічно позивачем не перераховано до сільського бюджету (код доходів 24060300 «Інші надходження» ), в порушення ст. 3 БК України, п.43 Постанови №228 та листів Державної казначейської служби від 09.03.2006 року № 3.4-22/498-2143 та від 12.02.2008 року № 7.1-10/744, суми коштів, отримані установою шляхом утримання із заробітної плати працівників ( внаслідок невірного розрахунку середньомісячної заробітної плати для виплати матеріальної допомоги працівникам апарату сільської ради протягом квітня-грудня 2010 року, 2011-2012 років працівникам сільської ради зайво виплачено заробітної плати на загальну суму 872,84 грн. та відповідно зайво перераховано відрахувань до Державних цільових фондів на загальну суму 316,90 грн. КТКВ 010116 ), що призвело до недоотримання доходів сільською радою в загальній сумі 1189,74 грн.
Також, позивачем не перераховано до сільського бюджету (код доходів 24060300 «Інші надходження»), в порушення ст. 3 БК України, п.43 Постанови №228 та листів Державної казначейської служби від 09.03.2006 року № 3.4-22/498-2143 та від 12.02.2008 року № 7.1-10/744, суми коштів, отримані установою шляхом утримання із заробітної плати працівників ( при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпусток в розрахунок включались одноразові виплати та премії не пропорційно розрахунковому періоду, внаслідок чого працівникам сільської ради зайво виплачено зайво виплачено заробітної плати на загальну суму 1 163,54 грн. та відповідно зайво перераховано внесків до цільових фондів та єдиного внеску на загальну суму 423,35 грн.), що призвело до недоотримання доходів сільською радою в загальній сумі 1 586, 89 грн.
Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, в порушення ст. 3 БК України, п.43 Постанови №228 та листів Державної казначейської служби від 09.03.2006 року № 3.4-22/498-2143 та від 12.02.2008 року № 7.1-10/744, кошти, отримані в сумі 2475,14 грн. та внески до цільових фондів в сумі 208,16 грн. установою із заробітної плати працівників (допущені внаслідок встановлення та нарахування посадових окладів і тарифних ставок, надбавок та доплат працівникам сільської ради у завищеному розмірі, що призвело до зайвого витрачання коштів в загальній сумі 4 740,38 грн. та відповідно зайво перераховано внесків до цільових фондів та єдиного внеску на загальну суму 1 031,09 грн. КТКВ 010116) не перераховані до бюджету (код доходів), що призвело до недоотримання доходів сільською радою в загальній сумі 2 683,30 грн.
Таким чином, ревізією із вказаного питання було встановлено недоотримання доходів місцевим бюджетом в сумі 18 955,58 грн.
На думку позивача, зазначені висновки є абсурдними та невірними виходячи із наступного.
Зазначена відповідачем стаття БК України та пункт Порядку № 228 не містять жодних приписів щодо необхідності зарахування розглядаємих коштів до сільського бюджету та взагалі жодним чином не регламентують це питання. А листи Державної казначейської служби не є нормативно-правовими актами та не є складовою законодавства України.
Більш того, в акті ревізії зазначено, що зайво виплачена заробітна плата утримана, але не зазначено, що вона утримана шляхом перерахунку - сторнуючого запису в м/о № 5, а саме зменшено нарахування. Таким чином здійснене коригування нарахувань на фонд оплати праці і зобов'язань перед Державними цільовими фондами.
Таким чином, спосіб, у який утримано зайво нараховану заробітну плату, унеможливив поновлення касових видатків, а тому і перерахування зазначених коштів в дохід бюджету. Тобто, до каси установи або на рахунки установи кошти у сумі 9 900,72 грн. та зайві відрахування коштів до Державних цільових фондів в сумі 3 594,93 грн. на відновлення касових видатків не надходили та відповідно до Загального фонду місцевого бюджету за кодом 24060300 «Інші надходження» не могли бути перераховані.
Інспекція вказані заперечення позивача не прийняла з огляду на те, що згідно ст. 3, ч.2 ст. 56 БК України, п.22 Порядку № 228, п 3.2 Інструкції з обліку коштів розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 року № 242 (діяла до 02.04.2014 року) п.2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 року № 372, передбачено, що суми коштів, які надходять на відновлення касових видатків загального фонду, проведених у минулих бюджетних періодах, перераховуються до доходів відповідного бюджету та суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді як повернення дебіторської заборгованості,яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.
Позивач вважає посилання відповідача на зазначені нормативно-правові акти незаконним, оскільки їх не було зазначено в акті ревізії, як того передбачає п.35 Порядку проведення інспектування ДФІ, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 року № 550.
Згідно із ст. 3 БК України визначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Відповідно до ч.2 ст. 56 БК України бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання Державного бюджету України здійснюють органи Казначейства України у порядку, встановленому Міністерством фінансів України. Цей облік має відображати всі активи та зобов'язання держави.
Приписами п.22, п. 43 Порядку № 228 встановлено, що показники видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджету і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.
Розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
Згідно ч. 6 ст. 2 БК України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Відповідно до ч.ч. 1-3,5,7 ст. 23 БК України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Якщо в процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає менших бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів, Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) готує пропозиції про зменшення відповідного бюджетного призначення Державного бюджету України (місцевого бюджету). Кабінет Міністрів України (ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація, виконавчий орган відповідної місцевої ради) у двотижневий строк подає до Верховної ОСОБА_5 України (Верховної ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради) у встановленому порядку пропозиції про зменшення відповідних бюджетних призначень Державного бюджету України (місцевого бюджету).
Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для складання проекту бюджету. Витрати відповідно до внесених змін до бюджетних призначень здійснюються лише після набрання чинності законом (рішенням Верховної ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради), яким внесено такі зміни, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету.
Відповідно до 3.2 Інструкції з обліку коштів розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 року № 242 (діяла до 02.04.2014 року) на рахунки зараховується сума коштів, яка фактично надійшла на ім'я установи (у тому числі кошти, що вносяться на відновлення касових видатків поточного року).
Суми коштів, які надходять на відновлення касових видатків загального фонду, проведених у минулих бюджетних періодах, перераховуються до доходів відповідного бюджету.
Приписами п 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 року № 372 встановлено, що суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.
В листах від 09.03.2006 р. № 3.4-22/498-2143 і від 12.02.2008 р. № 7.1-10/744 Державна казначейська служба зазначила, що якщо з початком нового бюджетного періоду на реєстраційний рахунок бюджетної установи надійшли кошти, видатки за якими були проведені у минулі бюджетні періоди, то зазначені кошти не можуть бути відображені як відновлення касових видатків, а повинні бути перераховані до загального фонду бюджету.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, заробітна плата була утримана шляхом перерахунку-сторнуючого запису в м/о № 5, а саме зменшено нарахування. Таким чином здійснене коригування нарахувань на фонд оплати праці і зобов'язань перед Державними цільовими фондами.
Позивачем дійсно було зменшено нарахування, проте, відповідні зміни до кошторису для зменшення бюджетного призначення або перерозподілу бюджетного асигнування, як встановлено положеннями БК України, внесено не було.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку щодо правомірності винесення податкової вимоги в цій частині, оскільки позивачем не перераховано до загального фонду бюджету кошти у сумі 18 955,58 грн., чим завдано сільському бюджету матеріальної шкоди на суму 18 955,58 грн.
У пункті 2 вимоги зазначено, що в порушення вимог п. 29 Постанови № 228 в частині незабезпечення вимог законодавства щодо додержання режиму економії, недопущення включення до кошторису бюджетних асигнувань, не зумовлених потребою,що призвело до проведення витрат бюджетних коштів у 2013-2014 роках на утримання понаднормативних штатних одиниць на загальну суму 265 315,99 грн., в тому числі: оплата праці працівників апарату сільської ради за КЕКВ 2111 на загальну суму 194 655,90 грн. та відповідно нарахування на заробітну плату за КЕКВ 2120 на загальну суму 70 660,09 грн. ( КТКВ 010116); в т.ч. по рокам: 2013 рік - за КЕКВ 2111 сума 84 061, 50 грн., за КЕКВ 2120 сума 30 514,32 грн.; 2014 рік - за КЕКВ 2111 сума 110 594 грн., за КЕКВ 2120 сума 40 145,77 грн.).
Так, в акті ревізії зазначено, що ревізією наявності фактів утримання понаднормативних чи понадштатних посад працівників встановлено, що до штатних розписів апарату сільської ради на 2013-2014 роки введено понаднормативні штатні одиниці, а саме за:
- 2013 рік у кількості 4,5 понаднормативні штатні одиниці ( заступник голови з правових питань, заступник голови з економічних питань - головний бухгалтер, керуючий справами, спеціаліст 1 категорії - з розвитку торгівлі та побутового обслуговування, прибиральниця), із загальним фондом оплати праці 84 061,50 грн.;
- 2014 рік у кількості понаднормативні штатні одиниці ( заступник голови з правових питань, заступник голови з економічних питань - головний бухгалтер, керуючий справами, спеціаліст 1 категорії - з розвитку торгівлі та побутового обслуговування, прибиральниця), із загальним фондом оплати праці 110 594,40 грн., які не відповідають вимогам постанови КМУ від 03.12.1997 № 1349 «Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування» (далі - Постанова № 1349 ).
Відповідач в акті ревізії зазначає, що відповідно до додатку 5 «Типові штати сільських, селищних рад та їх виконавчих комітетів» Постанови № 1349 в сільській раді повинен працювати один заступник сільського голови з питань діяльності виконавчого органу (в ревізуємому періоді з 01.03.2013 року по 31.12.2014 року в сільській раді затверджено та введено в штатний розпис ще дві посади заступника сільського голови: заступник голови з правових питань, заступник голови з економічних питань - головний бухгалтер).
Також, у додатку 5 Постанови № 1349 посада керуючого справами (секретар) виконавчого комітету передбачена при чисельності населення від 3 до 5 тис. чоловік.(відповідно до Довідки від 16.12.2015 року № 02-13/1760 та інформації № 02-13/613 від 27.04.2015 року загальна кількість населення станом на 01.01.2014 року становила 4790 осіб, станом на 01.01.2015 року - 5020 осіб. Посилання на дані державної статистичної звітності відсутні. На офіційному сайті Крижанівської сільської ради кількість населення с. Крижанівка, селища Ліски 3195 чоловік)
Крім того, введення посади прибиральниці службових приміщень залежить від розміру площі, що прибирається, а саме: до 400 кв.м. - 0,5 посади. За даними технічного паспорту будівлі за адресою: Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 5 та довідки сільської ради загальна площа внутрішніх приміщень становить 200,6 кв.м. (фактично штатними розписами на 2013-2014 роки затверджено одна посада прибиральниці).
Позивач із вказаними висновками відповідача не погоджується з огляду на те, що затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів є виключною компетенцією сільської ради.
У висновку на заперечення щодо акту ревізії від 04.02.2016 року відповідач зазначив, що вказаний в акті ревізії факт не трактується як порушення, що призвели до втрат.
Як встановлено в ході розгляду справи, штатні розписи апарату Крижанівської сільської ради на 2013 та 2014 роки затверджені відповідними рішеннями сесії Крижанівської сільської ради.
Відповідно до положень ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до п. 3 Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Приписами ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з пунктом 5 ч. 1 ст. 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.
Доповнення до цього пункту словами «відповідно до типових штатів, затверджених КМУ, витрат на їх утримання» визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо неправомірності винесення відповідачем вимоги в цій частині, оскільки, виходячи положень чинного законодавства, затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів є виключною компетенцією сільської ради.
У пункті 3 вимоги зазначено, що в порушення ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» , додатку 1 до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.06.2013 року № 611, сільською радою не оприбутковано благодійну (спонсорську) допомогу, отриману в натуральній формі, що призвело до заниження балансової вартості активів сільської ради на загальну суму 2 756 465,11 грн.
В акті ревізії вказано, що благодійні внески надаються набувачам у грошовій формі для потреб їх фінансування, а також як товари, роботи та послуги. Відповідно до чинного законодавства, допомога, отримана установою від благодійників (незалежно від її форми), належить до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ, що у свою чергу є складовою спеціального фонду бюджету (ч.4 ст. 13 БК України). Такі надходження не мають постійного характеру. Відтак, у разі фактичного отримання благодійної допомоги необхідно внести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями. Тобто, сільською радою не було складено довідку про надходження у натуральній формі, форма якої наведена в додатку 22 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 року № 938 ( далі - Порядок №938 ), та в додатку 34 до Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 року № 1407 (далі - Порядок №1407), що є порушенням п.33 ч.1 ст. 116 БК України.
Позивач із зазначеним висновком відповідача не погоджується, оскільки виконання договорів, що укладені з «Алькор-S» не є благодійницькою діяльністю, відповідно результат виконання договорів не є благодійною допомогою.
Крім того, згідно п. 197.1.15 ч. 197.1 ст. 197 ПК України операції з надання благодійної допомоги звільняються від оподаткуванню.
Однак, у зв'язку із виконанням зазначених договорів ТОВ «Алькор-S» сплачено податок на додану вартість.
Більш того, в акті ревізії окремим розділом зазначені результати перевірки з питання законності отримання та оприбуткування благодійної допомоги, згідно яких, благодійна допомога Крижанівській сільській раді не надавалась, порушень із цього питання не встановлено.
Відповідач у висновку на заперечення щодо акту ревізії від 04.02.2016 року зазначив, що висновок на сторінці 51 про відсутність порушення надання благодійної допомоги зроблено на підставі запитів та отриманих відповідей від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб.
Також відповідно до рішення № 1124-VI від 30.04.2015 року 66 сесії Крижанівської сільської ради VI скликання « Про передачу в оперативне управління КП «Надія» внутрісільських мереж водовідведення», а саме: мережі водовідведення по вул. Ветеранівта вул. Сонячна в с. Крижанівка, сільська рада визнає факт отримання майна в натуральній формі на виконання тристоронніх договорів. Проте фактична наявність зазначеного майна в бухгалтерському обліку сільської ради не відображена.
Як встановлено в ході розгляду справи, виконання зазначених в акті ревізії тристоронніх договорів, укладених Кржанівською сільською радою (Замовник) з Інвестором - ТОВ «Алькор-S» та Виконавцем робіт, підтверджують складені акти виконаних робіт, які підписані з трьох сторін та наявні в матеріалах справи.
В акті ревізії в розділі 18 «Видатки на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт» зазначено про результати зустрічної звірки, проведеної з ТОВ «Алькор-S».
Зокрема, в зустрічній звірці описано, що Крижанівською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_6 (далі - Замовник), діючого на підставі Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» з однієї сторони, ТОВ « Алькор-S» в особі директора ОСОБА_5 , діючого на підставі статуту (далі - Інвестор) з другої сторони та ТОВ « Укргазифікація Південь» в особі генерального директора ОСОБА_7, діючого на підставі Статуту (далі - Виконавець) з третьої сторони, укладено Договір підряду від 07.10.2013 року № 1/07 на виконання робіт по будівництву інженерних мереж водовідведення по вулицям Ветеранів, Сонячна, каналізаційної насосної станції №1 (КНС-1) господарсько-побутової каналізації (2-га Крижанівська балка) с.Крижанівка Комінтернівського району Одеської обл. (далі - О'єкт) для Крижанівської сільської ради.
Відповідно до Рішення № 1124-VI від 30.04.2015 року 66 сесії Крижанівської сільської ради VI скликання «Про передачу в оперативне управління КП «Надія» внутрісільських мереж водовідведення» позивачем приймається на баланс мережа водовідведення по вул. Ветеранівта вул. Сонячна в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області згідно Робочого проекту «Будівництво господарсько-побутової каналізації в с. Крижанівка Комінтернівського району Одеської області. 1 черга будівництва» та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 17.04.2015 року № ОД 14315107500. Проте фактична наявність зазначеного майна в бухгалтерському обліку сільської ради не відображена.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підприємства, які мають право ведення спрощеного обліку доходів і витрат та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, можуть узагальнювати інформацію в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису.
Приписами ч. ч. 1-5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.
Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відповідно до п.32 класу 3 Додатку 1 до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ На субрахунку 324 "Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень" обліковуються надходження за іншими джерелами власних надходжень установи (благодійні внески, гранти та дарунки; кошти, що отримує установа від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб; кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам законом надано відповідне право).
Враховуючи вищевикладене, суд, приходить висновку щодо правомірності винесення податкової вимоги в цій частині, оскільки сільською радою не оприбутковано кошти на загальну суму 2 756 465,11 грн., що були отримані позивачем у натуральній формі, що призвело до заниження балансової вартості активів сільської ради на загальну суму 2 756 465,11 грн.
У пункті 4 вимоги зазначено, що в порушення п. 36 ч.1 ст.64 БК України, кошти надмірно зараховані до сільського бюджету як надходження плати за надання інших адміністративних послуг, що справляються за місцем надання послуг, надані районними установами станом на 31.08.2015 року не перераховані до районного бюджету у розмірі 8 280, 71 грн., що призвело до недоотримання загальним фондом районного бюджету доходів у сумі 8 280, 71 грн., чим завдано районному бюджету матеріальної шкоди (збитків) у сумі 8 280, 71 грн.
Так, в акті ревізії зазначено, що проведеною ревізією дотримання вимог Закону України «Про адміністративні послуги» встановлено, що виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради прийнято рішення від 20.05.2014 року № 100 «Про організацію виконання на території Крижанівської сільської ради ЗУ«Про адміністративні послуги», затверджено перелік адміністративних послуг, які надаються Крижанівською сільською радою та її виконавчим комітетом під час здійснення власних (самоврядних) та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування, затверджено план заходів організації виконання в Крижанівській сільській раді ЗУ «Про адміністративні послуги», затверджено форми інформаційних та технологічних карток надання адміністративних послуг.
Ревізією встановлено, що протягом періоду з березня 2013 року по серпень 2015 року Крижанівською сільською радою надавалися адміністративні послуги, визначені вищезазначеним розпорядженням, безкоштовно, а саме: матеріальну допомогу фізичним особам, облік дітей шкільного і дошкільного віку, надання консультацій та роз'яснень та інше, порушень не встановлено.
Разом з тим, на доходний рахунок сільської ради по коду надходжень 22012500 «Адміністративні послуги» з січня по серпень 2015 року надійшло 8280,71 грн. як плата за надані адміністративні послуги. Згідно отриманого пояснення заступника сільського голови з питань виконавчих органів ради ОСОБА_8 Крижанівська сільська рада надає адміністративні послуги безкоштовно, платні адміністративні послуги з 2013 року по 31.08.2015 року сільською радою не надавалися.
Відповідно до п.36 ч.1 ст. 64 БК України до складу доходів загального фонду районних бюджетів належить плата за надання інших адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг.
Позивач із зазначеними висновками відповідача не погоджується з огляду на наступне.
Вказані в акті ревізії норми БК України не містять приписів щодо наявності у Крижанівської сільської ради обов'язку повернення коштів, сплачених за надання адміністративних послуг до районного бюджету, а також щодо строків такого повернення.
Крім того, згідно п. 5 розділу 1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Більш того, згідно п. 20-1 ч. 1 ст. 69 БК України, до сільського бюджету також зараховується плата за надання інших адміністративних послуг, що справляються за місцем надання послуг.
Відповідач у висновку на заперечення щодо акту ревізії від 04.02.2016 року зазначив, що відповідно до ч.1 п.2 ст. 28 ЗУ «Про місцеве самоврядування», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження по забезпеченню виконання бюджету.
Відповідно до пп.9 п.5 ст.42 ЗУ «Про місцеве самоврядування», сільський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень; забезпечує підготовку місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.
Як встановлено в ході розгляду справи, відповідно до листа управління Державної казначейської служби України у Комінтернівському районі Одеської області № 155 від 14.02.2016 року рахунки за КБКД 22012500 «Плата за надання інших адміністративних послуг» централізовано відкрито відповідно до листа ДКСУ від 21.01.2015 року № 17-10/67-1054 та наказу ДКСУ від 20.01.2015 року № 12 « Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету».
При цьому, відповідно до Переліку видів надходжень та рівнів бюджетів для відкриття рахунків з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів за 2015 рік відкриття рахунку по КБКД 220112500 «Плата за надання інших адміністративних послуг» на рівні районного бюджету не передбачено.
Відповідно до листа фінансового управління Комінтернівської районної державної адміністрації № 02-11/251 від 10.03.2016 року в районному бюджеті у 2015 році відкритого доходного рахунку по коду надходжень 22012500 «Адміністративні послуги» в наявності не було.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про безпідставність п. 4 вимоги від 09.02.2016 року № 15-08-23-14/1362, оскільки в районному бюджеті у 2015 році відкритого доходного рахунку по коду надходжень 22012500 «Адміністративні послуги» в наявності не було та відповідно до п. 20-1 ч. 1 ст. 69 БК України плата за надання інших адміністративних послуг, що справляються за місцем надання послуг може зараховуватися також до сільського бюджету.
З 26.5.2016 року по 10.06.2016 року відповідачем, на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.05.2016 року, проведено позапланову ревізію бюджету, фінансово-господарської діяльності Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області за період з 01.03.2013 року по 31.08.2013 року.
Згідно акту № 08-11/64 від 17.06.2016 року вбачається, що відповідачем не зроблено висновки щодо наявності чи відсутності порушень, через відсутність необхідних документів.
Таким чином, судом встановлено, що за результатами повторної ревізії не підтверджено та не спростовано, виявлених відповідачем порушень.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій інспекторів ДФІ в Одеській області щодо включення до акту ревізії висновків викладених на (стор. 4, 5-6, 6-7, 12, 27-30, 32-33, 35, 43-47, 48-50, 51-52, 52-53, 53-54, 58, 63) акту ревізії та виключити їх з акту ревізії у зв'язку з необґрунтованістю та щодо визнання протиправними висновки ДФІ в Одеській області щодо заперечень Крижанівської сільської ради на акт ревізії судом встановлено наступне.
Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків та висновки ДФІ в Одеській обл. щодо заперечень на акт ревізії не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого КМУ від 20.04.2006 року №5 50, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, висновки щодо заперечень на акт безпосередньо не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас зазначення в акті перевірки твердження контролюючого органу, щодо порушення позивачем норм законодавства, не суперечить чинному законодавству. Такі твердження можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність послідуючих рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.
Враховуючи, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки, які зазначені в ньому та висновки щодо заперечень до акту ревізії не можуть бути предметом спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні адміністративного позову в частині вимог позивача щодо визнання протиправними дій інспекторів ДФІ в Одеській обл. щодо включення до акту ревізії висновків викладених на (стор. 4, 5-6, 6-7, 12, 27-30, 32-33, 35, 43-47, 48-50, 51-52, 52-53, 53-54, 58, 63) акту ревізії та виключення їх з акту ревізії у зв'язку з необґрунтованістю та щодо визнання протиправними висновків ДФІ в Одеській області щодо заперечень Крижанівської сільської ради на акт ревізії
Відповідно до ч.3 с. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки, судом частково задоволено позов в частині визнання протиправними п.2, 4 вимоги ДФІ в Одеській області від 09.02.2016 року № 15-08-23-14/1362. Розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру складає 1 378 грн. Оскільки позивачем заявлено вимогу щодо визнання протиправною та скасування вимоги ДФІ в Одеській області від 09.02.2016 року № 15-08-23-14/1362 у повному обсязі, то суд приходить до висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1378 грн. : 2 = 689 грн.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку до часткового задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-164, 254 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити частково адміністративний позов Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправними дії, висновків щодо заперечень на акт ревізії, та визнання протиправною та скасування вимогу від 09.02.2016 року № 15-08-23-14/1362.
Визнати протиправними та скасувати п.2 та п. 4 Вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 09.02.2016 року № 15-08-23-14/1362.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державної фінансової інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 20991151) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (код ЄДРПОУ 05384560) судові витрати у сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 копійок.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.В. Бжассо
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2016 |
Оприлюднено | 22.12.2016 |
Номер документу | 63512600 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бжассо Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні