Постанова

від 15.12.2016 по справі 816/1680/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2016 року м. Полтава Справа № 816/1680/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 червня 2016 року №0001561401.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки ГУ ДФС у Полтавській області в акті перевірки №183/16-31-14-01-09/00687286 від 25.05.2016 щодо порушення ним вимог п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 157462,00 грн, в тому числі за березень 2013 року в сумі 8849,00 грн, за липень 2015 року в сумі 148613,00 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що дохід від реалізації послуг з ремонту сільськогосподарської техніки перевищував собівартість таких послуг, що підтверджується документально, як наслідок, товариством було правильно визначено базу оподаткування ПДВ при нарахуванні податкових зобов’язань за такими господарськими операціями. Поряд з цим, товариство обґрунтовано сформувало податковий кредит за господарською операцією з оренди транспортних засобів за першою подією - фактом попередньої оплати, на підставі належним чином завіреної податкової накладної.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №579 від 14.11.2016 (том 11 а.с. 39-40).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" (ідентифікаційний код 00687286) 17.03.2006 зареєстроване в якості юридичної особи, номер запису про юридичну особу в ЄДР 15661230000000295 (том 1 а.с. 95-99). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ (Кобеляцьке відділення) та є платником податку на додану вартість.

У період з 25.04.2016 по 11.05.2016 контролюючим органом проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.12.2011 по 31.12.2015.

За результатами перевірки контролюючим органом 25.05.2016 складено акт №183/16-31-14-01-09/00687286, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 157462,00 грн, в тому числі за березень 2013 року в сумі 8849,00 грн, за липень 2015 року в сумі 148613,00 грн (том 1 а.с. 15-64).

На підставі висновків даного акту перевірки ГУ ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001561401 від 06.06.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем: "податок на додатну вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" у розмірі 185766,25 грн, в тому числі за основним платежем - 148613,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 37153,25 грн (том 1 а.с. 14).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод", суд виходить з наступного.

Як зазначено перевіряючими у акті №183/16-31-14-01-09/00687286 від 25.05.2016, одними з основних видів діяльності ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" у 2015 році було надання послуг з обслуговування сільськогосподарської техніки та надання послуг оренди майна.

При цьому, згідно бухгалтерського обліку перевіркою встановлено, що собівартість реалізованих послуг (рах.903) в певних періодах перевищує доходи від реалізації послуг (рах.703). Дане перевищення виникло внаслідок того, що в певних місяцях (лютий, квітень, травень, червень, липень 2015 року) послуги по ремонту сільськогосподарської техніки реалізовувалися нижче їх собівартості.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України "база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів… При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни) ".

Таким чином, ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" мало б відобразити в податковому обліку по ПДВ вартість послуг з обслуговування сільськогосподарської техніки за цінами, що є не нижче їх собівартості.

З огляду на викладене, перевіряючі дійшли висновку про заниження ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" податкового зобов’язання в сумі 103908,00 грн, в тому числі: - за лютий 2015 року в сумі 47583,00 грн, - за квітень 2015 року в сумі 21225,00 грн, за травень 2015 року в сумі 7918,00 грн, - за червень 2015 року в сумі 11544,00 грн, - за липень 2015 року в сумі 15638,00 грн.

Разом з тим, суд не погоджується з такими висновками та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №966 від 23.09.2014 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Пунктом 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" (далі - ПСБО 16).

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (пункти 1, 2 ПСБО 16).

Згідно з пунктами 6, 7 ПСБО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Пунктом 11 "Склад витрат" ПСБО 16 визначено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Відповідно до пункту 12 ПСБО 16 до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пункт 13 ПСБО 16).

Згідно пункту 14 ПСБО 16 до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

За приписами пунктів 15 та 16 ПСБО 16 до складу загальновиробничих витрат включаються:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).

- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.

- витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо).

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень.

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг).

- витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища.

- інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади; нестачі незавершеного виробництва; нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах; оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.

Облікову політику ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" регулює наказ №1/1 від 02.01.2015 (том 1 а.с. 198-202).

Як слідує з наявних у матеріалах справи документів, ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" протягом лютого, квітня, травня, червня та липня 2015 року надавало послуги по обслуговуванню сільськогосподарської техніки наступним контрагентам-покупцям:

- ТОВ "Волочиськ-Агро" на підставі договору №3/2/15 від 02.02.2015 на загальну суму 323100,00 грн, в тому числі ПДВ - 53850,00 грн (том 1 а.с. 218-221);

- ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка" на підставі договору №10/2/15 від 02.02.2015 на загальну суму 282960,00 грн, в тому числі ПДВ - 47160,00 грн (том 1 а.с. 246-249);

- ТОВ "Агрофірма "Добробут" на підставі договору №2/2/15 від 02.02.2015 на загальну суму 301680,00 грн, в тому числі ПДВ - 50280,00 грн (том 1 а.с. 242-245);

- ТОВ "Хмільницьке" на підставі договору №8/2/15 від 02.02.2015 на загальну суму 538740,00 грн, в тому числі ПДВ - 89790,00 грн (том 1 а.с. 214-217);

- СТОВ "Ніка" на підставі договору №6/2/15 від 02.02.2015 на загальну суму 36000,00 грн, в тому числі ПДВ - 6000,00 грн (том 1 а.с. 238-241);

- ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" на підставі договору №7/2/15 від 02.02.2015 на загальну суму 215280,00 грн, в тому числі ПДВ - 35880,00 грн (том 1 а.с. 226-229);

- ТОВ "Агросвіт Савинці" на підставі договору №1/2/15 від 02.02.2015 на загальну суму 20880,00 грн, в тому числі ПДВ - 3480,00 грн (том 1 а.с. 234-237);

- СТОВ "Мусіївське" на підставі договору №5/2/15 від 02.02.2015 на загальну суму 51030,00 грн, в тому числі ПДВ - 8505,00 грн (том 2 а.с. 1-4);

- ТОВ "Лист-Ручки" на підставі договору №1/0215/43 від 02.02.2015 на загальну суму 4320,00 грн, в тому числі ПДВ - 720,00 грн (том 1 а.с. 206-209);

- ТОВ "Житниця Поділля" на підставі договору №1/0215/31 від 02.02.2015 на загальну суму 4680,00 грн, в тому числі ПДВ - 780,00 грн (том 1 а.с. 210-213);

- ТОВ "Агрофірма "Миргородська" на підставі договору №4/2/15 від 02.02.2015 на загальну суму 15480,00 грн, в тому числі ПДВ - 2580,00 грн (том 1 а.с. 222-225);

- ТОВ Агрофірма "Хорольська" на підставі договору №9/2/15 від 02.02.2015 на загальну суму 35460,00 грн, в тому числі ПДВ - 5910,00 грн (том 1 а.с. 230-233).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з надання ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" протягом лютого, квітня, травня, червня та липня 2015 року послуг по обслуговуванню сільськогосподарської техніки на користь ТОВ "Волочиськ-Агро", ТОВ "Агрофірма "ім. Довженка", ТОВ "Агрофірма "Добробут", ТОВ "Хмільницьке", СТОВ "Ніка", ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", ТОВ "Агросвіт Савинці", СТОВ "Мусіївське", ТОВ "Лист-Ручки", ТОВ "Житниця Поділля", ТОВ "Агрофірма "Миргородська", ТОВ Агрофірма "Хорольська" представником позивача до матеріалів справи надано:

- акти здачі-прийомки робіт (надання послуг) (том 2 а.с. 5-155, 158-250, том 3 а.с. 1-250, том 4 а.с. 1-21);

- акти про технічне обслуговування (ремонт) сільськогосподарської техніки (том 4 а.с. 23-250, том 5 а.с. 1-250, том 6 а.с. 1-241);

- податкові накладні, в тому числі розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до деяких з них, з квитанціями про їх направлення засобами електронного зв’язку контролюючому органу (том 6 а.с. 243-251, том 7 а.с. 1-249, том 8 а.с. 1-249, том 9 а.с. 1-249, том 10 а.с. 1-250, том 1 а.с. 1-32);

- накази ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" про затвердження розцінок за послуги по ремонту с/г техніки (том 1 а.с. 203-204);

- наказ ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" про оплату праці працівників ВП "Сервісна служба" на 2015 рік (том 1 а.с. 205);

- накази товариства на виконання конкретними працівниками конкретних робіт по обслуговуванню сільськогосподарської техніки на користь контрагентів-покупців, накази на відрядження працівників для виконання робіт, посвідчення про відрядження працівників, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (том 11 а.с. 83-120, 132-134, 136-139, 186-250, том 12 а.с. 1-103, 115-129, 206-250, том 13 а.с. 1-105, 188-250, том 14 а.с. 1-74, 92-93, 189-250, том 15 а.с. 1-69).

Реальність вказаних господарських операцій контролюючим органом в акті перевірки №183/16-31-14-01-09/00687286 від 25.05.2016 не заперечується.

Як пояснила представник позивача в ході судового розгляду справи сільськогосподарські послуги мають сезонний характер, при цьому, не всі працівники товариства залучалися до надання спірних послуг з обслуговування сільськогосподарської техніки. Враховуючи, що працівники товариства працевлаштовані на умовах безстрокових трудових договорів, товариство згідно з умовами колективного договору та керуючись статтею 113 Кодексу законів про працю України здійснювало виплату заробітної плати всім працівникам в повному обсязі, в тому числі і працівникам, у яких фактично був простій в зв’язку з відсутністю обсягів роботи. Однак, роблячи висновок про реалізацію послуг нижче їх собівартості контролюючий орган безпідставно не врахував сезонний характер послуг з ремонту та також те, що не всі працівники, яким товариство виплачувало заробітну плату у спірні періоди, були задіяні до надання вказаних послуг. Як наслідок, витрати на виплату заробітної плати працівникам, які не були задіяні у безпосередньому наданні послуг по обслуговуванню сільськогосподарської техніки, та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що пов’язані з виплатою заробітної плати, не повинні враховуватися при визначенні собівартості реалізованих послуг по обслуговуванню сільськогосподарської техніки.

Аналізуючи положення ПСБО 16, в тому числі пункт 13 ПСБО 16, слід зробити висновок, що виключно за умови доведення того, що працівник був безпосередньо задіяний в наданні конкретної послуги, заробітна плата такого працівника може бути віднесена до собівартості наданої послуги.

В бухгалтерському обліку операції з виплати заробітної плати всім працівникам відображені по дебету рахунку 23, який в подальшому розподіляється на кредит рахунку 903 (заробітна плата, яка включається в собівартість наданих послуг) та в кредит рахунку 94 по субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності", на якому узагальнюється інформація про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку згідно з Інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291.

Контролюючий орган в акті перевірки в підміну дійсних проводок бухгалтерського обліку зазначив показники рахунку 23, на якому відображено загальновиробничі витрати як показники по рахунку 903.

Разом з тим, на рахунку 903 "Собівартість реалізованих послуг" ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" відображено собівартість послуг, за виключенням витрат, пов’язаних з оплатою праці працівників, які не були задіяні у безпосередньому наданні послуг.

За доцільне зазначити, що товариством до матеріалів справи представлено докази того, які саме працівники надавали послуги з обслуговування сільськогосподарської техніки в спірних періодах, та заробітна плата яких відноситься до собівартості послуг, а саме: - накази товариства, якими конкретним особам надавалося доручення на проведення тих чи інших робіт; - акти про технічне обслуговування (ремонт) сільськогосподарської техніки, у яких детально відображені персональні дані працівників, які надавали конкретні послуги (конкретні прізвища сервісних спеціалістів), а також період часу, протягом якого вони надавали такі послуги (кількість витрачених людино-годин); - проводки бухгалтерського обліку по рахунках 903, 949, 23, 703.

Згідно з абзацом восьмим пункту 11 ПСБО 16 перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Зі змісту акту №183/16-31-14-01-09/00687286 від 25.05.2016 слідує, що перевіряючими в ході перевірки у товариства не запитувалася та, як наслідок, не досліджувалася калькуляція собівартості послуг з обслуговування сільськогосподарської техніки за спірні періоди.

Натомість, відповідну калькуляцію окремо по кожному спірному місяцю, в якому надавалися послуги з обслуговування сільськогосподарської техніки позивачем було представлено в ході судового розгляду справи (том 15 а.с. 199-203).

Відтак, враховуючи те, що витрати, понесені суб’єктом господарювання в результаті діяльності у відповідних періодах, не є тотожними собівартості відповідних товарів (робіт, послуг), і не всі витрати періоду включаються до складу собівартості надання третім особам послуг, так як до складу собівартості послуги включаються виключно ті витрати, які безпосередньо стосуються послуги, що надається, та є об’єктом оподаткування, суд доходить до висновку, що викладені в акті перевірки №183/16-31-14-01-09/00687286 від 25.05.2016 висновки контролюючого органу щодо порушення товариством вимог п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" занижено податкове зобов’язання в сумі 103908,00 грн, в тому числі: - за лютий 2015 року в сумі 47583,00 грн, - за квітень 2015 року в сумі 21225,00 грн, за травень 2015 року в сумі 7918,00 грн, - за червень 2015 року в сумі 11544,00 грн, - за липень 2015 року в сумі 15638,00 грн, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства та є безпідставними.

Стосовно висновків перевіряючих у акті №183/16-31-14-01-09/00687286 від 25.05.2016 щодо безпідставного завищення ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" податкового кредиту за липень 2015 року в сумі 44705,18 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 02.02.2015 між ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини" (орендодавець) та ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" (орендар) укладено договір оренди рухомого майна №9/0215/16, відповідно до умов якого орендодавець зобов’язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі на умовах цього договору (том 1 а.с. 106-111).

Додатком №1 від 02.02.2015 до договору №9/0215/16 від 02.02.2015 передбачено передачу в оренду одинадцяти автомобілів (згідно з переліком) строком до 02.02.2010 загальною вартістю 1063094,07 грн, розмір щомісячної орендної плати дорівнює 31123,20 грн, в тому числі ПДВ 20% (том 1 а.с. 112-113).

Фактична передача одинадцяти автомобілів в оренду підтверджується актом від 02.02.2015 прийому-передачі до договору оренди рухомого майна №9/0215/16 від 02.02.2015 (том 1 а.с. 114-115).

14.07.2015 платіжним дорученням №С8-600 позивач перерахував ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини" попередню оплату за майбутні послуги оренди автомобілів в сумі 350911,78 грн, у тому числі ПДВ - 58485,30 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою (том 1 а.с. 134).

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В спірному випадку за першою подією (фактом оплати) ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" одержав від контрагента-продавця ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини" податкову накладну №499 від 14.07.2015 на суму 350911,78 грн, у тому числі ПДВ - 58485,30 грн, на підставі якої було сформовано податковий кредит (том 1 а.с. 147).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Реєстрація податкової накладної №499 від 14.07.2015 в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується відповідною квитанцією (том 1 а.с. 146).

Матеріали справи свідчать, що 28.07.2015 між ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" та ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини" підписано додаткову угоду №28/07/2015-1 до договору оренди рухомого майна №9/0215/16 від 02.02.2015, якою сторони припинили дію договору в частині оренди десяти з одинадцяти автомобілів та встановили новий розмір орендної плати за один автомобіль, що залишається в оренді (автомобіль легковий Fiat Doblo Cargo 1.3 Mjet, державний номерний знак НОМЕР_1, первинна вартість 98333,33 грн) в розмірі 5017,80 грн, у тому числі ПДВ - 836,30 грн (том 1 а.с. 116-117).

Додатковою угодою №29/07/2015-1 від 29.07.2015 до договору оренди рухомого майна №9/0215/16 від 02.02.2015 ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" та ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини" дійшли згоди пролонгувати термін дії вказаного договору оренди рухомого майна до 02.02.2023, а в частині грошових зобов’язань - до повного їх виконання (том 1 а.с. 118).

Відтак, враховуючи те, що строк оренди за договором №9/0215/16 від 02.02.2015 сторони договору продовжили до 02.02.2023, сума попередньої оплати, яка була перерахована ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" на рахунок ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини" за оренду одинадцяти автомобілів та яка, як наслідок, повністю не була використана на оплату послуг з оренди вказаних автомобілів з огляду на зміни в умовах договору оренди рухомого майна, залишилася як попередня оплата в рахунок вартості послуг за оренду одного легкового автомобіля Fiat Doblo Cargo 1.3 Mjet.

Слід зауважити, що позивачем до матеріалів справи долучено бухгалтерську довідку, в якій наведено розрахунок зарахування суми попередньої оплати, що відбулась 14.07.2015 платіжним дорученням №С8-600 у розмірі 350911,78 грн, у тому числі ПДВ - 58485,30 грн, на користь ТОВ "АПО "Цукровик Полтавщини", та розрахунок зарахування орендної плати в рахунок періодів фактичного користування автомобілями (липень 2015 року), а починаючи з серпня 2015 року одним автомобілем (Fiat Doblo) та частково відображена попередня оплата за оренду автомобіля Fiat Doblo, яка покриває оплату за оренду автомобіля включено по жовтень 2020 року повністю та листопад 2020 року частково (том 15 а.с. 198).

Таким чином, з огляду на закінчення строку договору оренди лише у лютому 2023 року, а також використання легкового автомобіля Fiat Doblo в господарській діяльності ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод", про що свідчать наявні у матеріалах справи наказ про закріплення автомобіля, звіти про використання службового автотранспорту, акти виконання робіт (надання послуг) та вимоги-накладні на ПММ (том 15 а.с. 209-259), висновок контролюючого органу про неправомірність формування податкового кредиту за рахунок суми ПДВ у розмірі 44705,18 грн, суд вважає безпідставним та необґрунтованим.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0001561401 від 06.06.2016 не довів, а відтак позовні вимоги ТОВ "Кобеляцький комбікормовий завод" щодо визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 06 червня 2016 року №0001561401.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобеляцький комбікормовий завод" у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2786,49 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2016 року.

Суддя С.О. Удовіченко