Постанова

від 13.12.2016 по справі 821/1800/16

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1800/16 15 год. 20 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Харик В.Г.,

за участю:

представників позивача - Пламова А.Б., Захарова Д.С.,

представника відповідача - Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АП-Транссервіс"

до Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АП-Транссервіс" (далі - ТОВ "АП-Транссервіс", товариство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України у Херсонській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 23.08.2016 №№ 0001301422, 0001311422, якими товариству збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 1506106,25 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 1204885, грн., за штрафними санкціями на 301221,25 грн., та з податку на прибуток на 936373,75 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 479099,0 грн., за штрафними санкціями на 187274,75 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, обґрунтовують їх тим, що для обчислення грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач використав протиправні висновки щодо його господарських операцій з ТОВ "Абсолют СМК" за лютий, березень, квітень 2016 року. Вважають, що товариство належним чином підтвердило свої господарські операції з названим підприємством, отримані послуги були використані для отримання оподатковуваного доходу та формування податкових зобов'язань по операціям з продажу послуг ТОВ "АТ Каргілл". На думку позивача, зменшивши за наслідками перевірки документально підтверджені витрати та податковий кредит, відповідач вийшов за межі повноважень, які йому були надані законодавством України. Не приймаючи до уваги документи постачальника послуг ТОВ "Абсолют СМК", відповідач визнав ці правочини фіктивними, а операції - безтоварними, що неможливо без судового рішення з цього питання. При цьому, безпідставно перебираючи на себе повноваження по визнанню фіктивними бухгалтерських та податкових документів, відповідач не скористався правом на проведення зустрічної звірки постачальника послуг ТОВ "Абсолют СМК", висновки про безтоварність операцій зроблені на підставі неповної інформації про обставини здійснення господарської діяльності цього суб'єкта господарювання, на підставі аналізу публічної звітності цього постачальника.

Представник відповідача позов не визнав, заперечення мотивує тим, що контролюючий орган правомірно обчислив позивачеві грошові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями. Наполягає, що для врахування результатів господарських операцій до складу витрат та податкового кредиту недостатнім є лише документування цих операцій, головним є підтвердження реальності вказаних операцій, що дає можливість використати ці операції в оподатковуваній господарській діяльності платника податків. Підставою для обчислення грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями були результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Абсолют СМК". За наслідками перевірки встановлено відсутність реальних можливостей у ТОВ "Абсолют СМК" для фактичного здійснення операцій з постачання послуг позивачеві, тобто з цим постачальником задокументовано безтоварні операції і через те результати цих операцій неправомірно враховані позивачем у складі витрат та податкового кредиту у відповідних податкових періодах 2016 року. Вказані обставини свідчать про правомірність обчислення позивачеві грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, в задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення складені на підставі висновків акта документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 05.08.2016 № 80/21-22/14-06/39207740 (далі - акт № 80, акт перевірки). За цим актом відображені результати перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та з податку на прибуток за 1 квартал 2016 року по взаємовідносинам з ТОВ "Абсолют СМК" за лютий, березень, квітень 2016 року, подальшого використання, придбаних у платника податків товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

Відповідачем встановлено, що у лютому-квітні 2016 року позивач задокументував придбання у ТОВ "Абсолют СМК" послуг на загальну суму 7229308,44 грн., і з яких ПДВ - 1204885,0 грн. Предметом документування було придбання послуг у згаданого постачальника на підставі договору від 05.02.2016 р.

За наданими під час перевірки документами позивач в період з лютого по квітень 2016 року придбав у згаданого постачальника послуги з відбору репрезентативних проб з залізничного транспорту, послуг з оформлення ветеринарних свідоцтв, транспортно-експедиторських послуг, організації послуг з класифікаційного випробування вантажу. Надання послуг підтверджується актами виконаних робіт, нарахування при цьому ПДВ - податковими накладними. Розрахунки за отримані послуги між позивачем та ТОВ "Абсолют СМК" здійснені у безготівковому порядку на весь обсяг задокументованого придбання послуг.

За наслідками перевірки відповідач вважає, що надані до перевірки документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Абсолют СМК" складені з порушенням норм ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХІV).

Порушеннями норм ст. 9 Закону № 996-ХІV, за висновками відповідача, є те, що у актах виконаних робіт відсутнє місце складання, що не дає можливостей встановити, де саме здійснювались послуги, також у актах виконаних робіт відсутні відомості щодо посад осіб "від постачальника" та "від одержувача".

Крім того, відповідач у акті перевірки зазначає, що за даними ЄРПН постачальник позивача документує придбання товарів (запчастин, квітів, ПММ та інше) та у цих податкових періодах документує продаж послуг, не пов'язаних з використання придбаних товарів.

За даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1 квартал 2016 року ТОВ "Абсолют СМК" відображає виплати 2 особам, у той же час надання послуг позивачеві у цей період, з точки зору відповідача, потребує залучення значно більшої чисельності працівників та документального підтвердження рівня кваліфікації залученого персоналу.

З урахуванням згаданих вище обставин відповідач вважає, що неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Абсолют СМК". А тому робить висновки, що позивач безпідставно сформував витрати та податковий кредит з ПДВ по операціям з ТОВ "Абсолют СМК" і, тим самим, занизив належні до сплати податкові зобов'язання з податку на прибуток та з ПДВ за перевірені податкові періоди.

Суд не може погодитись з цими висновками відповідача, оскільки контролюючим органом для складення висновків про завищення позивачем витрат та податкового кредиту використані не досліджені належним чином всі обставини здійснення господарської діяльності перевіреного платника податків та його контрагентів (постачальників та покупців).

За п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків, державних органів, органів місцевого самоврядування та інформація від інших органів та суб'єктів господарювання, що може бути використана контролюючим органом для контролю за обчисленням та сплатою зобов'язань з податків і зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків та даних щодо неприбуткових організацій, визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, у тому числі між платником податку та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Як слідує з акта перевірки № 80, висновок про неможливість підтвердити реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Абсолют СМК" відповідачем складений на підставі вивчення податкової звітності цього постачальника послуг При цьому для з'ясування всіх обставин надання послуг позивачеві, зустрічна звірка з цим постачальником не здійснювалась.

Контролюючий орган можливість фактичного здійснення господарських операцій з надання послуг оцінює, виходячи з можливостей залучення до надання цих послуг виключно персоналу, що перебуває у трудових відносинах безпосередньо з ТОВ "Абсолют СМК", при цьому не з'ясувавши можливостей названого постачальника залучити до господарської діяльності персонал та матеріальні ресурси інших суб'єктів підприємництва.

На думку суду, використання лише частини інформації про обставини здійснення господарської діяльності позивача та його контрагентів спотворює реальну картину здійснення платниками податків господарської діяльності та досягнення реальних результатів від такої діяльності, що унеможливлює складення якісного обґрунтованого висновку щодо можливостей участі результатів цих операцій в оподаткуванні позивача та його контрагентів.

За актом перевірки № 80 додатковою підставою для висновку про неможливість підтвердити реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Абсолют СМК" є те, що за бухгалтерськими та податковими документами позивач задокументував придбання послуг у цього постачальника, придбання яких не передбачене Договором транспортного експедування № 0502-16 від 05.02.2016 р., а саме послуг з відбору проб, оформлення ветеринарних свідоцтв, послуг з класифікаційного випробування вантажу.

На думку суду, можливість здійснення господарської діяльності суб'єктом господарювання - продавцем не залежить від наявності попередньо складених договорів, угод, тощо на придбання результатів цієї діяльності та не створює жодних правових наслідків при відображенні результатів цієї діяльності у складі витрат та податкового кредиту платника податку - покупця.

З матеріалів справи вбачається, що придбання позивачем послуг у ТОВ "Абсолют СМК" пов'язане з необхідністю здійснення платником податків господарської діяльності з продажу послуг ТОВ "АТ Каргілл". Позивач, не маючи у своєму розпорядженні всіх ресурсів для фактичного здійснення транспортно-експедиційних послуг, послуг з відбору проб, зберігання вантажу, оформлення ветеринарних свідоцтв, послуг з додаткової сертифікації покупцеві цих послуг - ТОВ "АТ Каргілл", залучив до їх виконання ТОВ "Абсолют СМК", фактично отримавши від цих операцій дохід від посередницької діяльності.

За положеннями Податкового кодексу України не передбачено особливостей для формування доходу та витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ при оподаткуванні посередницьких послуг платника податків, тому суд вважає, що позивач формування витрат та податкового кредиту по операціям з придбання послуг у ТОВ "Абсолют СМК" здійснив з дотриманням вимог цього Кодексу.

За главою 8 "Перевірки" розділу ІІ ПК України для здійснення контролю за оподаткуванням платників податків контролюючим органам передбачено право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Як видно із акта перевірки № 80, відповідач вважає, що показники податкових зобов'язань з ПДВ, які відображені позивачем у деклараціях з ПДВ за перевірені періоди, підлягають зменшенню на загальну суму 1204885,0 грн., на обсяги продажу послуг ТОВ "АТ Каргілл" в межах зменшеного податкового кредиту позивача у сумі 1204885,0 грн., сформованого по операціям з ТОВ "Абсолют СМК".

За змістом п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, визначається виходячи із різниці між задекларованими сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту.

На думку суду, принцип визначення належних до сплати податкових зобов'язань, що передбачений п. 200.1 ст. 200 ПК України, має використовуватись контролюючими органами для обчислення податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету за наслідками перевірки. Як вбачається з акта перевірки № 80, позивачеві зменшено податкові зобов'язання та податковий кредит на 1204885,0 грн. Однак, при визначенні грошових зобов'язань з ПДВ за спірним податковим повідомленням-рішенням враховані висновки лише щодо зменшення податкового кредиту, та не врахований висновок про зменшення податкових зобов'язань. При повному врахуванні всіх висновків акта перевірки збільшення чи зменшення податкових зобов'язань з ПДВ не відбулося б.

Аналогічно за наслідками перевірки позивачеві зменшено доходи та витрати на 4161660,0 грн., що у свою чергу свідчить про відсутність об'єкту оподаткування податком на прибуток, як того вимагають приписи ст. 134 ПК України.

Отже за наслідками перевірки, за актом № 80, відповідач фактично не виявив об'єкти оподаткування з ПДВ та з податку на прибуток і тому у контролюючого органу були відсутні підстави для обчислення грошових зобов'язань з ПДВ та з податку на прибуток за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.08.2016 №№ 0001301422, 0001311422.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АП-Транссервіс" (код ЄДРПОУ 39207740) суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 36637,20 грн. (тридцять шість тисяч шістсот тридцять сім гривень двадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 грудня 2016 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.3.3