Ухвала

від 20.12.2016 по справі 813/1064/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р. Справа № 876/5232/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,

представників позивача ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейбі Україна» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейбі Україна» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 листопада 2015 року № НОМЕР_1.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20 березня 2015 року подало відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за 2015 рік та здійснило сплату сум податкового зобов'язання у строки передбачені п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Станом на 25 березня 2015 року загальна сума сплаченого податкового зобов'язання за відповідним платежем складала 286766,00 грн. Про те, що вказана сума зарахована на бюджетний рахунок податку на додану вартість зазначає відповідач у своїх рішеннях про результати розгляду скарги. Однак, зарахування вказаних коштів ПДВ не відбулося. Натомість, 27 березня 2015 року відповідач повідомив про сформування висновку № 547/20 про повернення коштів з бюджету та перерахуванню таких на поточний рахунок позивача в ПАТ В«ОТП БанкВ» . Вказані кошти зараховано на рахунок позивача 30 березня 2015 року о 18:06 год., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача. Отже, станом на 30 березня 2015 року 18:00 год. вказані кошти перебували на бюджетному рахунку зі сплати податку на додану вартість в УДКС України у Сихівському районі м. Львова. Таким чином, виконано податковий обов'язок, оскільки перераховано кошти за відповідним платежем за відповідним цільовим призначенням у строк передбачений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а тому дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 19 листопада 2015 року № НОМЕР_1.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення (вчасно подав платіжне доручення банку та вживав усіх можливих засобів для своєчасного забезпечення наявності коштів на власному рахунку для його виконання). Тому, у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, а тому ТОВ В«Ейбі УкраїниВ» не повинно відповідати за вказане правопорушення.

Не погодившись з прийнятою постановою, ОСОБА_3 податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема зазначає, що ТзОВ «Ейбі Україна» протягом березня 2015 року сплачено на бюджетний рахунок ПДВ суму 286766,00 грн, оскільки дану суму не було сплачено на казначейський рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, дана сума не вплинула на збільшення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету у декларації, про що складено акт від 02 листопада 2015 року № 1033/15-01/34306833(а.с.5).

Вказаним актом зафіксовано порушення правил сплати (перерахування) податкового зобов'язання у декларації з ПДВ за платежем - податок на додану вартість, а саме: підприємством сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання із затримкою до 30 календарних днів в сумі 289642,10 грн, чим порушено п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі вищевказаного, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми В«ШВ» від 19 листопада 2015 року № НОМЕР_1 та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від суми грошового зобов'язання 289563,30 грн - 28956,33 грн(а.с.6).

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області та Державної фіскальної служби України прийнято рішення від 21 січня 2016 року № 329/10/13-01-10-07-05 та від 16 лютого 2016 року № 3301/6/99-99-10-01-02-25 відповідно, якими скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін(а.с.31-33).

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із пп. 75.1.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Статтею 57 ПК України встановлено строки сплати податкового зобов'язання, а саме: - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом ( п. 57.1 ст. 57 ПК України); - у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

Згідно із п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 17.1.10 ПК України передбачено , що платники податків мають право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. В свою чергу порядок заліку надміру сплачених податків врегульовано ст. 87 ПК України.

Відповідно до п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Судом першої інстанції встановлено, що 20 березня 2015 року позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за 2015 рік, в якій визначено суму податкового зобов'язання належного до сплати 286766,00 грн. Позивачем на підтвердження своєчасності сплати суми узгодженого податкового зобов'язання надано: - копію платіжного доручення від 06 березня 2015 року № 570 на суму 50000,00 грн; - копію платіжного доручення від 11 березня 2015 року № 579 на суму 50000,00 грн; - копію платіжного доручення від 17 березня 2015 року № 642 на суму 10000,00 грн; - копію платіжного доручення від 20 березня 2015 року № 809 на суму 160000,00 грн; - копію платіжного доручення від 24 березня 2015 року № 902 на суму 16766,00 грн(а.с.9-13).

З матеріалів справи слідує, що до кінця граничного строку сплати узгоджених грошових зобов'язань, передбаченого ст. 57 ПК України, а саме 30 березня 2015 року позивачем сплачено визначену суму податкового зобов'язання у повному обсязі та така акумулювалася на бюджетному рахунку зі сплати ПДВ в Управлінні Державної казначейської служби України в Сихівському районі м. Львова.

25 березня 2015 року позивач звернувся до ДПІ у Сихівському районі м. Львова із заявою вих. № 25.03/20 про зарахуванням суми сплаченого ПДВ в розмірі 286766,00 грн у березні 2015 року по рахунку 3111602970008 в ГУ ДКС у Львівській області на рахунок 37516000103437(а.с.7).

Матеріалами справи підтверджується, що 25 березня 2015 року зареєстровано заяву позивача про перерахування коштів з рахунку 3111602970008 на поточний рахунок платника податків 26006001310825 в АТ В«ОТП БанкВ» (а.с.30).

27 березня 2015 року сформовано висновок № 574-20 про перерахування сплаченої суми податку на додану вартість в сумі 286766,00 грн на поточний рахунок позивача в АТ В«ОТП БанкВ» (а.с.29). Згідно з відміткою органу Державної казначейської служби такий висновок контролюючого органу прийнято для опрацювання 30 березня 2015 року.

Відповідно до п. 200-1.2 ст. 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно із п. 200-1.4 ст. 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

Відповідно до п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню: а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку; б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

Пунктом 200-1.5 ст. 200-1 ПК України встановлено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Згідно із п. 200-1.7 ст. 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 20 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (надалі - Порядок № 569), за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податковій декларації з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України, та/або здійснюється перерахування сум податку на спеціальний рахунок. Суми податку, зазначені в податкових деклараціях з податку, перераховуються до бюджету та/або на спеціальний рахунок з електронного рахунка платника податку.

Згідно із п. 21 Порядку № 569, для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку ДФС не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету та/або на спеціальні рахунки платників податку з їх електронних рахунків.

Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань та/або для перерахування на спеціальний рахунок: 1) платник податку у строки, встановлені Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка; 2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок коштів, що перераховуються платником податку з поточного рахунка на електронний рахунок.

З наявної в матеріалах справи облікової картки платника податків за відповідним платежем слідує, що вказану суму повернуто позивачу 30 березня 2016 року(а.с.21). Надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ відображено у вказаній картці 31 березня 2015 року.

Рішенням про результати розгляду скарги позивача ОСОБА_3 фіскальною службою України встановлено, що відповідно до листа від 23 грудня 2015 року № 600-01-3/2404 ПАТ В«ОТП БанкВ» повідомлено, що позивачем 30 березня 2015 року направлено в банк по системі Клієнт-Інтернет Банкінг платіжне доручення від 30 березня 2015 року за № 1048 на суму 286766,00 грн. Проте, коштів для виконання відповідного платіжного доручення до кінця робочого дня, в т.ч. операційного часу банку - 18:00 год. було недостатньо. Достатній залишок було забезпечено о 18:06 год., однак регламент роботи СЕП НБУ не дозволяє проведення у національній валюті у цей час, відповідно вказане платіжне доручення проведено наступного дня 31 березня 2015 року о 9:15 год.(а.с.32-33).

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов до банку після операційного часу.

Згідно із п. 8.4 ст. 8 вказаного Закону міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів (внутрішньобанківський переказ - до двох операційних днів).

Відповідно до ст. 24 того ж Закону подання ініціатором до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі здійснюється протягом операційного часу. Реквізити документів на переказ готівки та особливості їх оформлення встановлюються Національним банком України. При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - члена платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

Щодо твердження відповідача про те, що факт недостатності коштів на рахунках позивача та перерахування коштів із запізненням 31 березня 2015 року підтверджується установою банку, то такі судом першої інстанції вірно не взято до уваги, оскільки позивач вчинив усі дії щодо сплати вказаного податку своєчасно, однак дії які мали наслідком невчасне перерахування коштів з казначейського рахунку суб'єкта владних повноважень на поточний рахунок позивача відбувалося саме з вини контролюючих органів, а не позивача. Крім того, станом на 30 березня 2015 року позивач звернувся до банку, обслуговуючого такого платника про перерахування коштів, із відповідним платіжним дорученням, а відсутність коштів виникла у зв'язку із несвоєчасним перерахуванням коштів з казначейського рахунку відповідача на рахунок позивача поза операційним днем банку, як цитує ДФС України у своєму рішенні о 18:06 год. 30 березня 2015 року.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, а тому ТОВ В«Ейбі УкраїниВ» не повинно відповідати за вказане правопорушення, оскільки вжило усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення (вчасно подав платіжне доручення банку та вживав усіх можливих засобів для своєчасного забезпечення наявності коштів на власному рахунку для його виконання).

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі № 813/1064/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: О.М. Гінда

ОСОБА_4