Постанова

від 21.12.2016 по справі 826/18344/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2016 року письмове провадження № 826/18344/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів : головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест»

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест» (далі також - ТОВ «Ангро Інвест», позивач) з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також - відповідач), в якому просить :

- визнати протиправними рішення Державної служби геології та надр України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест» спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка нафти і газу) на Жарківській площі на 20 років, що розташована на території Новосанжарського і Кобеляцького районах Полтавської області України; Андріївській площі на 20 років, що розташована на території Машівського району Полтавської області України; Дубрівській площі на 20 років, що розташована на території Миргородського району Полтавської області України; Свистунківсько-Червонолуцькій площі на 20 років, що розташована на території Гадяцького та Лохвицького районах Полтавської області України;

- зобов'язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення про видачу товариству з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест» спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі, дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка нафти і газу) на підставі того, що позивач є орендарем цілісно-майнового комплексу на: Жарківській площі на 20 років, що розташована на території Новосанжарського і Кобеляцького районах Полтавської області України; Андріївській площі на 20 років, що розташована на території Машівського району Полтавської області України; Дубрівській площі на 20 років, що розташована на території Миргородського району Полтавської області України; Свистунківсько-Червонолуцькій площі на 20 років, що розташована на території Гадяцького та Лохвицького районах Полтавської області України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест», як орендар цілісного майнового комплексу, 03 березня 2016 року звернулося до Державної служби геології та надр України із заявами на отримання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка нафти і газу) на: Жарківській площі на 20 років, що розташована на території Новосанжарського і Кобеляцького районах Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 03-03/13; Андріївській площі на 20 років, що розташована на території Машівського району Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 03-03/19; Дубрівській площі на 20 років, що розташована на території Миргородського району Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 03-03/21; Свистунківсько-Червонолуцькій площі на 20 років, що розташована на території Гадяцького та Лохвицького районах Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 03-03/23.

Листом № 4261/13/12-16 від 18.03.2016 року відповідач повернув позивачеві вищезазначені заяви з доданими до них документами з огляду на те, що у пояснювальних записках не вказано потужність підприємства та копії документів, що підтверджують право власності (оренди, концесії) на цілісно-майновий комплекс не засвідчені належним чином.

Після усунення зазначених недоліків позивач повторно звернувся до відповідача з заявами на отримання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка нафти і газу).

Листами від 31.05.2016 року вказані заяви з доданими до них документами були повернуті позивачеві у зв'язку з тим, що останній не в повному обсязі виправив попередньо надані зауваження, окрім того, позивач не зазначив вид корисної копалини у заявах на отримання спеціальних дозволів на користування надрами та цілісно майновий комплекс по одній з заявлених площ знаходиться в іншому районі ніж заявлена площа родовища корисної копалини.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з даним позовом.

В наданих суду письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що Державна служба геології та надр України відмовила у наданні спеціальних дозволів на користування надрами у зв'язку з тим, що позивач не в повному обсязі виправив зауваження, вказані у листі № 4261/13/12-16 від 18.03.2016.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи за його відсутності за наявними матеріалами у справі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача в судове засідання, клопотання представника позивача, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

03 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест» звернулося до Державної служби геології та надр України із заявами на отримання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка нафти і газу) на Жарківській площі на 20 років, що розташована на території Новосанжарського і Кобеляцького районах Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 03-03/13; Андріївській площі на 20 років, що розташована на території Машівського району Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 03-03/19; Дубрівській площі на 20 років, що розташована на території Миргородського району Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 03-03/21; Свистунківсько-Червонолуцькій площі на 20 років, що розташована на території Гадяцького та Лохвицького районах Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 03-03/23 на підставі того, що позивач є орендарем цілісних майнових комплексів.

За наслідками розгляду зазначених вище заяв позивача, Державна служба геології та надр України листом № 4261/13/12-16 від 18.03.2016 повернула заяви разом з доданими до них документами товариству з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест» у зв'язку з невідповідністю певних документів Додатку 1 Постанови КМУ від 30.05.2011 № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами».

30 березня 2016 року, після усунення недоліків, позивач повторно звернувся до відповідача з заявами на отримання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка нафти і газу) на: Жарківській площі на 20 років, що розташована на території Новосанжарського і Кобеляцького районах Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 30-03/13; Андріївській площі на 20 років, що розташована на території Машівського району Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 30-03/19; Дубрівській площі на 20 років, що розташована на території Миргородського району Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 30-03/21; Свистунківсько-Червонолуцькій площі на 20 років, що розташована на території Гадяцького та Лохвицького районах Полтавської області України згідно з заявою та додатками № 30-03/23.

За результатами розгляду вищевказаних заяв, листами від 31 травня 2016 року відповідач повернув позивачу заяви з доданими документами, з огляду на те, що останнім не в повному обсязі виправлено попередньо надані зауваження, окрім того, у заявах на отримання спеціального дозволу на користування надрами не зазначено вид корисної копалини та в документах, наданих разом з заявами наявний договір оренди свердловини № 8 Решетняківська та № 238 Миргородська, що знаходиться у іншому районі Полтавської області, ніж заявлена площа.

Позивач, вважаючи вказані дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, звернувся до суду за їх захистом з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі також - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №615 від 30.05.2011 (далі також - Порядок №615).

Згідно із п. 8 Порядку № 615 (в редакції, станом на момент звернення позивача із заявами на отримання спеціального дозволу) без проведення аукціону спеціальний дозвіл на користування надрами надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію).

Вичерпний перелік документів, що подаються разом із заявою, вказаний у Додатку № 1 до цього Порядку.

Позивачем як орендарем цілісних майнових комплексів, 30 березня 2016 року було подано відповідачеві всі документи, які необхідні для отримання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону відповідно до п. 8 Порядку № 615, з урахуванням зауважень відповідача, наданих у листі № 4261/13/12-16 від 18.03.2016.

З матеріалів справи свідчить, що на виконання зауважень Державної служби геології та надр України товариством з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест» розраховано та зазначено у пояснювальних записках потужність підприємства по кожній із заявлених площ.

Окрім того, позивачем було надало відповідачеві копії договорів оренди цілісно-майнового комплексу засвідчено належним чином та додано до пакетів документів, як того вимагав відповідач.

Отже, з метою отримання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону позивач надав відповідачу всі необхідні документи, передбачені порядком № 615.

Згідно з ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Згідно з п. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

У зв'язку з чим, повторно відмовляючи позивачу у наданні спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону з підстав, які не були зазначені відповідачем у листі № 4261/13/12-16 від 18.03.2016 відповідач порушив п. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Окрім того, посилання відповідача на те, що в наданих позивачем документах для отримання спеціального дозволу на користування надрами на Свистунківсько-Червонолуцькій площі на 20 років, що розташована на території Гадяцького та Лохвицького районах Полтавської області України наявний договір оренди свердловини № 8 Решетняківська та № 238 Миргородська, що знаходиться у іншому районі Полтавської області не заслуговують на увагу, оскільки, цілісно-майновий комплексу, орендарем якого є позивач, фізично не прив'язаний до місця розташування свердловини, а може використовуватись по всій території України.

Також, у заявах для отримання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону по Жарківської, Андріївської, Дубрівської та Свистунівсько-Червонолуцької площах позивач вказав інформацію стосовно виду корисної копалини - корисна копалина відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення (корисні копалини: горючі - газоподібні - газ природний, рідкі - нафта), що підтверджується матеріалами справи.

Отже, правових підстав для відмови позивачу у видачі спеціальних дозволів на користування надрами у відповідача не було.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про протиправність відмов Державної служби геології та надр України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У своїх запереченнях відповідач підтверджує те, що позивач звернувся за отриманням спеціального дозволу на користування надрами 03 березня 2016 року із заявами на отримання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка нафти і газу) на: Жарківській площі, Андріївській площі, Дубрівській площі та Свистунківсько-Червонолуцькій площі, що знаходяться на території Полтавської області.

Листом № 4261/13/12-16 від 18.03.2016 відповідач повернув позивачеві вищезазначені заяви з доданими до них документами з огляду на те, що у пояснювальних записках не вказано потужність підприємства та копії документів, що підтверджують право власності (оренди, концесії) на цілісно-майновий комплекс не засвідчені належним чином.

Відповідач також зазначає, що позивач повторно звернувся до відповідача з заявами на отримання спеціальних дозволів на користування надрами, у отриманні яких останньому було відмовлено листами від 31.05.2016 у зв'язку з тим, що останній не в повному обсязі виправив попередньо надані зауваження, окрім того, позивач не зазначив вид корисної копалини у заявах на отримання спеціальних дозволів на користування надрами та цілісно майновий комплекс по одній з заявлених площ знаходиться в іншому районі ніж заявлена площа родовища корисної копалини.

Дане твердження відповідача судом до уваги не береться, оскільки позивач надав суду копії документів, що надавалися для отримання спеціальних дозволів на користування надрами. Оглянувши додатки до позовної заяви суд приходить до висновку, що позивач надав виправлені документи (враховано зауваження та визначено потужність підприємства у документах, наявні документи свідчать про наявність цілісно-майнового комплексу, який відповідно з норм діючого законодавства на час подачі заяв на отримання спеціальних дозволів надавав право на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Твердження відповідача про відсутність у пояснювальних записках відомостей про вид корисної копалини також не може бути взятий до уваги так як відповідач не надав жодних доказів подачі заяви без зазначеної інформації, натомість позивач подав копії заяв які містять зазначену інформацію.

Відповідач також зазначає у запереченнях, що у зв'язку з відмовою у наданні спеціальних дозволів запити на погодження не надсилалися до органів, визначених у п.9 Постанови № 615 від 30.05.2011, що й призвело до відсутності зазначених погоджень.

Ретельно дослідивши норми постанови № 615 у редакції, що діяла на момент подачі заяв позивачем суд приходить до наступного висновку.

За п. 9. Постанови № 615 надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:

Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

Мінприроди - на всі види користування надрами;

Держпраці - на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування, а також для цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, в частині державного гірничого нагляду.

Дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.

Як визначено Постановою № 615 від 30.05.2011 для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним постанові № 615, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в постанові № 615, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання ними погодження протягом встановленого строку вважається, що видача дозволу ними погоджена.

Як вбачається із заперечень відповідача ним не було здійснено направлення документів на отримання погоджень органів, визначених постановою № 615 від 30.05.2011, а відтак порушено пряму норму законодавства України. Дане порушення не може призводити до негативних наслідків для позивача, а є таким, що лише підтверджує протиправність дій відповідача та зловживання своїми повноваженнями, що призвело до негативних наслідків для позивача, що є неприпустимим.

У частині заперечень відповідача на порушення меж дискреційності повноважень слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Рішення Держгеонадр про відмову у наданні спеціальних дозволів на користування надрами було прийнято із порушенням принципів дій державного апарату, зокрема:

- Рішення Держгеонадр про відмову було прийнято не обґрунтовано, не розсудливо, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, із порушенням процедури погодження надання спеціальних дозволів;

- Рішення Держгеонадр також було прийнято не пропорційно, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів підприємства, без забезпечення здійснення цілей, на досягнення яких спрямоване це рішення, так як не враховуючи те, що підприємство подало усі необхідні документи, все одно було прийнято рішення про відмову.

А відтак, Держгеонадра, як суб'єкт владних повноважень зловживав своїм дискреційним правом при вирішенні даного питання.

Стаття 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Виходячи з цього, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням суду, при прийнятті рішення, є відновлення балансу повноважень органів державної влади.

Посилання Відповідача на Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, не є обов'язковими до виконання судами, так як Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи не є обов'язковими до врахування судами при розгляді справ, а носять лише рекомендаційний характер.

Конституція України в частині 1 статті 8 презюмує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд, приймаючи рішення про зобов'язання органу державної влади вчинити певні дії в першу чергу керується нормами статті 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. В такому випадку, у відповідності до ч.3 ст. 159 КАС України, рішення суду можна вважати обґрунтованим, тобто ухваленим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст.17 закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» «Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права». Аналогічне положення міститься в ст.8 КАС України.

Наведена нижче практика однозначно свідчить про те, що рішення прийняті в рамках дискреційних повноважень, але з порушенням принципів ефективного захисту прав і свобод громадян, були визнані Європейським судом з прав людини порушенням Європейської Конвенції з прав людини і основних свобод, зокрема:

• в рішенні у справі Волохи проти України зазначено:

«Таким чином, Суд доходить висновку, що це втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене «згідно із законом», оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у сфері, про яку йдеться, та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля при застосуванні таких заходів спостереження.»

• в рішенні у справі «Гасан і Чауш проти Болгарії» вказується:

«Суд зазначає, що у даному випадку відповідне законодавство не передбачало чітких критеріїв щодо реєстрації керівництва конфесій, що змінилося, а також не передбачало ніяких процедурних гарантій захисту від свавільного використання дискреційних повноважень…».

Будь-яка дія органів державної влади має будуватися на цьому принципі, а відтак чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року). Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ґавенда проти Польщі» від 14 березня 2002 року., Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Аманн проти Швейцарії» від 16 лютого 2000 року).

Суди, приймаючи рішення, яке зобов'язує суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, ні в якому разі не підміняють останніх. Підміною можна було б вважати такий випадок, коли суд на власний розсуд намагався би видати документи дозвільного характеру.

Зобов'язуючи орган державної влади виконати свої дискреційні повноваження суд встановлює справедливість та відновлює баланс взаємодії між органами державної влади та суб'єктами господарювання. Також суд унеможливлює виникнення вільного трактування та зловживання органами державної влади своїми дискреційними повноваженнями. Дана думка повністю підтверджується рішенням від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховного Суду України, який вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну службу геології та надр України видати товариству з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест» спеціальні дозволи на користування надрами без проведення аукціону.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест» задовольнити.

Визнати протиправними рішення Державної служби геології та надр України про відмову у видачі товариству з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест» спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка нафти і газу) на Жарківській площі на 20 років, що розташована на території Новосанжарського і Кобеляцького районах Полтавської області України; Андріївській площі на 20 років, що розташована на території Машівського району Полтавської області України; Дубрівській площі на 20 років, що розташована на території Миргородського району Полтавської області України; Свистунківсько-Червонолуцькій площі на 20 років, що розташована на території Гадяцького та Лохвицького районах Полтавської області України.

Зобов'язати Державну службу геології та надр України видати товариству з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест» спеціальні дозволи на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, в тому числі, дослідно-промислової розробки родовищ вуглеводнів, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка нафти і газу) на підставі того, що позивач є орендарем цілісно-майнового комплексу на: Жарківській площі на 20 років, що розташована на території Новосанжарського і Кобеляцького районах Полтавської області України; Андріївській площі на 20 років, що розташована на території Машівського району Полтавської області України; Дубрівській площі на 20 років, що розташована на території Миргородського району Полтавської області України;Свистунківсько-Червонолуцькій площі на 20 років, що розташована на території Гадяцького та Лохвицького районах Полтавської області України.

Стягнути судові витрати в сумі 11 024,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангро Інвест» (код ЄДРПОУ 39708743) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної служби геології та надр України, за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов