КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/3221/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
13 грудня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Скаленку Р.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західні теплосистеми» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Західні теплосистеми» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо ТОВ «Західні теплосистеми» про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 24.12.2015 № 4;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві поновити ТОВ «Західні теплосистеми» реєстрацію платника податку на додану вартість з дня анулювання, тобто з 24.12.2015.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Західні теплосистеми» зареєстровано, як юридична особа Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією 03.06.2015, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було зроблено відповідний запис від 03.06.2015 №10731020000029000.
01.07.2015 ДПІ в Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києва зареєстровано ТОВ «Західні теплосистеми» платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 398170026582), що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість № 1526584502259.
Відповідно до відомостей про державну реєстрацію місцезнаходження ТОВ «Західні теплосистеми» за адресою: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 89-А.
Державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві 21.12.2015 внесено запис за № 10731430001029000 про відсутність юридичної особи за місцем знаходження.
ДПІ в Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві 24.12.2015 винесено рішення № 31727/10/26-58-11-01-21 про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «Західні теплосистеми».
Позивач, не погоджуючись з діями та рішенням відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дії відповідача щодо складання оскаржуваного рішення, а також внесення в дане рішення відомостей щодо відсутності ТОВ «Західні теплосистеми» за місцезнаходженням є протиправними, а рішення є таким, що підлягає скасуванню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийняте податковим органом відповідно до положень чинного законодавства, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Матеріали справи свідчать, що згідно відомостей про державну реєстрацію місцезнаходженням ТОВ «Західні теплосистеми» є: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 89-А.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У відповідності до пункту 12.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі по тексту - Порядок № 1588), з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи контролюючих органів, до функцій яких належить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців контролюючими органами після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.
Згідно з абзацом 4 пункту 12.2 Порядку № 1588 у рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.
Однак, відповідачем не надано суду доказів того, що посадовими особами у відповідності до положень пункту 12.2 Порядку №1588 було виявлено відсутність ТОВ «Західні теплосистеми» за податковою адресою та не надано копії акта перевірки місцезнаходження позивача.
Пунктом 12.4 Порядку №1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону (пункт 12.5 Порядку №1588).
У відповідності до пункту 3.1 Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 17.05.2010 №336 (далі по тексту - Положення № 336) щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи:
- шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання);
- за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками;
Згідно з пунктом 3.2. Положення №336 у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.
З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2015 посадовими особами відповідача складено довідку № 2023 про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, згідно якої місцезнаходження ТОВ «Західні теплосистеми» не встановлено.
Так, відповідачем складено повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 29.09.2015 № 1209 та направлено його державному реєстратору.
Однак, підрозділ податкового органу має надсилати повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», лише після здійснення передбачених Порядком № 1588 та Положенням № 336 заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.
Отже, враховуючи те, що відповідач не надав доказів вчинення всіх передбачених Порядком № 1588 та Положенням №336 дій щодо встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «Західні теплосистеми», то він не мав підстав для направлення повідомлення форми № 18-ОПП.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.04.2014 №21-4а14.
Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Крім того, згідно з абзацом 1 частини 11 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Абзацом 2 ч. 12 ст. 19 вищезазначеного Закону передбачено, що у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Згідно з ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, у тому числі у зв'язку з поверненням державному реєстратору поштового відправлення, можливе у випадку неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано відповідного повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, що направлялось на адресу ТОВ «Західні теплосистеми» за наслідками невиконання якого, державним реєстратором внесено запис від 21.12.2015 за № 10731430001029000 щодо відсутності ТОВ «Західні теплосистеми» за місцезнаходженням.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Західні теплосистеми» анульоване на підставі пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв'язку з наявністю в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Західні теплосистеми» фактично знаходиться за юридичною адресою: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, буд. 89-А та відомості про його відсутність за вказаною адресою внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з порушенням порядку їх внесення, встановленого законодавством.
Таким чином, колегія суддів вважає, що підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, визначені підпунктом «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, були відсутні, а будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідачем не надано, у зв'язку з чим рішення про анулювання реєстрації платником ПДВ від 24.12.2015 № 4 є протиправним та підлягає скасуванню.
Також, колегія суддів зазначає, що безпосереднє скасування рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 24.12.2015 № 4 не зумовлює автоматичного поновлення прав шляхом включення відповідної інформації до реєстру та не в повній мірі відновлює порушене право, а є лише одним з елементів його поновлення, оскільки для поновлення позивачу статусу платника ПДВ вимагається від контролюючого органу (зокрема ДФС України) вчинення відповідних дій, а саме внесення до Реєстру запису про скасування рішення про анулювання реєстрації ТОВ «Західні теплосистеми» платником ПДВ та про поновлення реєстрації позивача платником ПДВ.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.
З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо ТОВ «Західні теплосистеми» про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 24.12.2015 № 4; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві поновити ТОВ «Західні теплосистеми» реєстрацію платника податку на додану вартість з дня анулювання, тобто з 24.12.2015).
Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1 378 х 2) = 2 756, 00 грн.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 031, 60 грн. (2 756, 00 х 110 %).
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2016 - без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 3 031, 60 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2016 |
Оприлюднено | 26.12.2016 |
Номер документу | 63548075 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Василенко Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні