Ухвала

від 19.12.2016 по справі 803/3780/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року Справа № 876/9415/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

за участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Воленерджі» до Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В

товариство з обмеженою відповідальністю «Воленерджі» (далі ТзОВ «Воленерджі», позивач, товариство) звернулося з адміністративним позовом до Ратнівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ратнівська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 жовтня 2015 року № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в межах камеральної перевірки неможливо встановити, чи були реалізовані підакцизні товари (нафтопродукти) для комерційного використання, а до показників колонки 4 (вартість реалізованих підакцизних товарів для комерційного використання) додатку 6 до декларації акцизного податку за липень 2015 року позивачем була включена вартість реалізованих за договором поставки від 15 січня 2015 року № П 15-91 нафтопродуктів Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельній фірмі «Авіас» (далі ТзОВ ВТФ «Авіас»), яке є платником акцизного податку, тому визначення позивачу грошового зобов'язання з акцизного податку згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням призводить до подвійного оподаткування.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив з того, що обов'язково умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Воленерджі» та ТзОВ ВТФ «Авіас» уклали договір поставки № П 15-91, згідно якого останнє придбало паливно-мастильні матеріали з метою її подальшої реалізації споживачам. ТзОВ ВТФ «Авіас в подальшому включило до декларації акцизного податку за червень-липень 2015 року, на яку нараховано та сплачено акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Крім того, відпуск нафтопродуктів способом, як по довірчим документам, не підпадає під регулювання нормами ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також суд зазначив, що висновки податкового органу передчасні та ґрунтуються на припущеннях, позаяк сформуванні під час камеральної перевірки позивача, а не документальної.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається те, що реалізація суб'єктами господарювання роздрібно торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, товарів зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу (п. 2 Правил № 1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»), такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п.213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Крім того, юридична особа як суб'єкт господарювання, з огляду на вимоги Інструкції може прийняти нафто продукти лише визначеним шляхом, відтак придбання юридичною особою нафтопродуктів з метою ведення господарської діяльності через АЗС даною Інструкцією виключено.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що Ратнівською ОДПІ була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у декларації з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів ТзОВ «Воленерджі» за липень 2015 року, про що складено акт від 18 вересня 2015 року № 384/15-39465036.

Як вбачається з даного акта, за результатами аналізу податкової звітності ТзОВ «Воленерджі» встановлено неправомірне відображення у рядках 5.4 та 6.4 додатку 6 до декларації з акцизного податку за липень 2015 року вартість від реалізації пального для комерційного використання в сумі 365615,91 грн. Перевіркою зроблено висновок про порушення позивачем статей 213, 214, підпункту 215.3.4пункту 215.3 статті 215, статті 216 ПК України та наказу Міністерства фінансів України № 14 від 23 січня 2015 року, що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2015 року в сумі 18281,00 грн.

На підставі акту камеральної перевірки Ратнівською ОДПІ 12 жовтня 2015 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку на 27421,50 грн., в т. ч. за основними платежами 18281,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 9140,50 грн. (а.с.6).

Приписами пп. 14.1.4. п. 14.1. ст. 14 ПК України передбачено, що акцизним податком є непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до приписів пп. 212.1.11. п. 212.1 ст. 212, пп. 213.1.9. п. 213.1. ст. 213 ПК України платниками акцизного податку є особи-суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.

За правилами пп. 14.1.212. п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж, зокрема, товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Згідно із пп. 14.1.202 п. 14.1 ст.14 ПК України продажем (реалізацією) товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відтак, виходячи з наведеного, не вважаються продажем (реалізацією), а отже не є об'єктом оподаткування акцизним податком операції з надання (відпуску), в тому числі через мережу АЗС, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПК України товарів, у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

З огляду на викладене особа, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок при здійсненні відпуску нафтопродуктів в межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності, не є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.11. п.212.1 ст. 212 ПК України при здійсненні таких операцій.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку, що під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган не може використовувати документи первинного обліку платника податків, проводити вивчення та оцінку укладених таким платником податків угод, оскільки дані про укладення зазначених угод не відображаються у податковій звітності.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року по справі № 803/3780/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

ОСОБА_1

Повний текст виготовлено 21.12.2016 року.