Рішення

від 12.12.2016 по справі 478/2432/16-ц

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/2432/16-ц

пров. №2/478/505/2016

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2016 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

прокурора Мачушенка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Миколаївської області та управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_3 районі Миколаївської області про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна,

В с т а н о в и в:

25 листопада 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, де зазначила, що її тітка ОСОБА_4, яка померла 13.08.2001 року, за свого життя згідно до сертифікату набула право на земельну частку (пай), площею 10,27 умовних кадастрових гектарів, на території Михайлівської сільської ради Казанківського району.

Спадкоємцем померлої був її брат, а для неї батько, - ОСОБА_5, який помер 27.12.2003 року. Факт прийняття спадщини батьком після смерті ОСОБА_4 встановлено судовим рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 03.04.2015 року.

Спадкоємцем померлого батька була його дружина, а її мати, - ОСОБА_6, яка померла 18.11.2009 року, спадкоємцем якої вона є за заповітом померлої.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.08.2015 року її було надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини і 26.12.2015 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у КСП ім. Кірова с. Михайлівка Казанківського району розміром 10,27 в умовних кадастрових гектарах.

15.03.2016 року отримала кадастровий номер 4823683200:10:000:0175 на земельну ділянку площею 8,72 га нормативною грошовою оцінкою 27408,61 грн.

При оформленні документів на право власності на земельну ділянку їй стало відомо про те, що з 08.12.2009 року належна їй земельна ділянка перебуває в оренді у ПП «Агротех» на підставі договору оренди, укладеного ОСОБА_3 РДА з даним підприємством строком на 10 років, яке сплачувало орендодавцю орендну плату.

Посилаючись на вимоги ч.5 ст.1268, ч.1 ст.1277, ст.1214 ЦК України позивач просила стягнути з відповідача 39000 грн. доходу (орендної плати), отриманого бюджетом за останні три роки від безпідставно набутого майна та витрати зі сплати судового збору шляхом проведення стягнень з рахунків ОСОБА_7 Державної казначейської служби України у ОСОБА_3 районі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 РДА за довіреністю від 24.10.2016 року ОСОБА_2 позов не визнала і зазначила, що земельна частка (пай) розміром 10,27 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, право на яку набула член КСП ім. Кірова Казанківського району громадянка ОСОБА_4 на підставі рішення ОСОБА_3 РДА від 10.12.1996 року №444-р, входила разом з іншими нерозподіленими (не витребуваними) земельними частками (паями) до складу земельної ділянки загальною площею 18,99 га. На день реєстрації договору оренди зазначеної земельної ділянки між ОСОБА_3 РДА та ПП «Агротех», що мало місце 08.12.2009 року, належна ОСОБА_4 земельна частка (пай) не була витребувана ні власником сертифікату, ні його спадкоємцями, тому відповідно до вимог ст.13 Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в редакції 2003 року, ОСОБА_3 РДА була наділена повноваженнями (правами) щодо передачі не витребуваного паю в оренду в якості орендодавця. До позивача перейшла спадщина у виді права на земельну частку (пай), яким вона скористалася і після виділення цієї частки в натурі (на місцевості) та її реєстрації 15.03.2016 року в Державному земельному кадастрі, остання набула права власності на конкретну земельну ділянку, яке було зареєстровано 04.04.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За такого вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування доходів з посиланням на ст.1214 ЦК України, є безпідставними. По-перше, дана стаття містить норму про відшкодування доходів від майна, а не від права на земельну частку (пай). По-друге, ОСОБА_3 РДА не набувала ніякого майна, а діяла у відповідності до норм Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передавши не витребувані паї в оренду. При цьому, у відповідності до ЗК України в редакції чинній на день укладення договору та Закону «Про оренду землі» у редакції від 09.07.2009 року, орендна плата за користування такою часткою має надходити до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади і не підлягає поверненню власнику сертифіката, оскільки орендодавцем виступала адміністрація, яка в силу договору і є отримувачем орендної плати. Просила відмовити в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_7 Державної казначейської служби України у ОСОБА_3 районі явку свого представника не забезпечив.

На думку прокурора вимоги позивача ОСОБА_1 є безпідставними, просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши сторони, прокурора та дослідивши письмові докази суд приходе такого висновку.

ОСОБА_8 ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та ціні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

В силу приписів ст.ст.179, 181 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

ОСОБА_8 ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

В силу ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

ОСОБА_8 ст.ст.79, 79-1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

В силу приписів ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або берегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

ОСОБА_8 ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або берегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З матеріалів справи вбачаються, що громадянка ОСОБА_4 як член КСП ім. Кірова Казанківського району на підставі розпорядження ОСОБА_3 РДА від 10.12.1996 року №444-р набула право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності вказаного підприємства, розміром 10,27 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) і отримала відповідний сертифікат серії МК №0055525 від 06.03.1997 року.

За свого життя власник сертифікату ОСОБА_4 не реалізувала право вимоги на відведення належної їй земельної частки (паю) в натурі (на місцевості і померла 13.08.2001 року.

Спадкоємцем померлої ОСОБА_4 був її брат ОСОБА_5, який помер 27.12.2003 року.

Спадкоємцем померлого ОСОБА_5 була його дружина (мати позивача) ОСОБА_6, яка померла 18.11.2009 року.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої матері ОСОБА_6 за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори 15.09.2004 року.

08 грудня 2009 року було зареєстровано договір оренди земельної ділянки загальною площею 18,99 га, укладеного між ОСОБА_3 РДА та ПП «Агротех». До складу орендованої ділянки входила нерозподілена земельна частка (пай), право на яку належало померлій ОСОБА_4, і яка на день реєстрації вказаного договору оренди не була витребувана спадкоємцями, тому передачу не витребуваного паю в оренду було вчинено ОСОБА_3 РДА в межах повноважень у відповідності до вимог ст.13 Закону України «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.04.2015 року було встановлено юридичний факт прийняття ОСОБА_5 спадщини після смерті його рідної сестри ОСОБА_4, яка померла 13.08.2001 року.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 27.08.2015 року спадкоємцю за заповітом ОСОБА_1 було надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

ОСОБА_8 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори 26.12.2015 року, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_6, яка померла 18.11.2009 року, є її дочка - ОСОБА_1 Спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у КСП ім. Кірова с. Михайлівка Казанківського району розміром 10,27 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

ОСОБА_8 №НВ-4802023772016 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.03.2016 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовленої 03.02.2016 року, відділом Держгеокадастру у ОСОБА_3 районі зареєстровано за ОСОБА_1 земельну ділянку, яка має кадастровий номер 4823683200:10:000:0175, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,7200 га, розташовану на території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

Розпорядженням ОСОБА_3 РДА №119-р від 24.03.2016 року відповідно до заяви ОСОБА_1 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 8,7200 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Михайлівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області. Кадастровий номер земельної ділянки 4823683200:10:000:0175.

04 квітня 2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно було проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823683200:10:000:0175, розташованої на території Михайлівської сільської Казанківського району, за суб'єктом ОСОБА_1

Таким чином, виходячи з положень ч.5 ст.1268 ЦК України позивачу ОСОБА_1 з 18.11.2009 року належала спадщина, яка складалася з права на земельну частку (пай) розміром 10,27 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), тобто, до спадщини не входило право власності на нерухоме майно (земельну ділянку) оскільки жодному із згаданих вище спадкодавців не належало право власності на земельну ділянку і таке право не могло успадковуватися жодним із спадкоємців, тому посилання позивача на належність їй з 18.11.2009 року саме земельної ділянки є безпідставними.

За такого є необґрунтованими вимоги позивача щодо відшкодування доходів з посиланням на ст.1214 ЦК України оскільки жоден з відповідачів взагалі не набував і не зберігав майно, яке б належало потерпілим (спадкодавцям чи спадкоємцям), у тому числі і позивачу, так як після виділення успадкованого земельного паю в натурі (на місцевості) остання набула права власності на нерухоме майно (конкретну земельну ділянку) лише 04.04.2016 року коли було проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

В силу приписів ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, належить віднести на її рахунок.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Миколаївської області та управління Державної казначейської служби України у ОСОБА_3 районі Миколаївської області про відшкодування доходів від безпідставно набутого майна, - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідач, який не був присутнім у судовому засіданні може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя