Рішення

від 22.12.2016 по справі 428/8650/16-ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/8650/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на гараж, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на гараж, посилаючись на наступне.

ОСОБА_2 є спадкоємицею за законом третьої черги після тітки - ОСОБА_4, яка померла 19.09.2015 року. Згідно інформації, викладеної у постанові про відмову здійснення нотаріальної дії від 23.03.2016 року, ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після ОСОБА_5, який помер 01.01.2015 року, але юридично не переоформила своїх спадкових прав. ОСОБА_5 особисто побудував гараж № 1 за адресою: м. Сєвєродонецьк, мікрорайон 75 та у грудні 2006 року отримав в оренду земельні ділянку під існуючий індивідуальний гараж, але юридично не оформив його. На день смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається з права на гараж №1, розташований за адресою: м. Сєвєродонецьк, мікрорайон 75. На початку травня 2016 року позивач вирішила узаконити вищезазначений гараж і звернулася до Сєвєродонецької міської ради із заявою про надання їй у користування земельної ділянки під уже збудований гараж. 24 травня 2016 року Сєвєродонецька міська рада розглянула її звернення і задовольнила його. 01.07.2016 року з позивачем був укладений договір оренди землі під існуючий індивідуальний гараж № 1 за адресою: м. Сєвєродонецьк, мікрорайон 75.

В судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги з підстав, які викладені у позові, просили позов задовольнити у повному обсязі. Представник позивача вказав, що на його думку можливо визнати право власності на гараж як на самочинно збудоване нерухоме майно в порядку спадкування.

В судовому засіданні представник відповідача поклалася на розсуд суду в питанні щодо задоволення позову або відмови у його задоволенні.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із копією свідоцтва про смерть серії І-ВЛ № 475365, виданого 05 січня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_5 помер 01 січня 2015 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 22.

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії І-ЕД № 479351, виданого 22 вересня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_4 померла 19 вересня 2015 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 1954.

Згідно із копією постанови про відмову здійснення нотаріальної дії, винесеної 23 березня 2016 року державним нотаріусом Першої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори ОСОБА_6, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4. Зазначену відмову нотаріус обґрунтовує тим, що у заявника відсутній правовстановлюючий документ на спірний гараж.

Згідно із копією рішення Сєвєродонецької міської ради "Про припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_5 та передачу в оренду земельної ділянки ОСОБА_2 (гараж)" № 44 від 24 травня 2016 року, припинено ОСОБА_5 право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 4412900000:06:019:0060, площею 0,0052 га, розташовану за адресою: м. Сєвєродонецьк, р-н буд. 9-А по пр. Космонавтів, мікрорайон 75, надану рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради № 541 від 30.11.2006 року під існуючий індивідуальний гараж. Припинено договір оренди землі № 040741900004 від 29.12.2006 року, укладений з ОСОБА_5, у зв’язку зі смертю орендаря. Передано ОСОБА_2 в оренду, строком на 3 (три) роки, земельну ділянку, кадастровий номер 4412900000:06:019:0060, площею 0,0052 га, розташовану за адресою: м. Сєвєродонецьк, р-н буд. 9-А по пр. Космонавтів, мікрорайон 75, під існуючий індивідуальний гараж, за рахунок земель, що знаходились в оренді ОСОБА_5 без зміни меж земельної ділянки, її цільового призначення та без складання документації із землеустрою. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; функціональне використання - землі житлової забудови (під існуючий індивідуальний гараж). Зобов’язано ОСОБА_2 в місячний термін укласти у письмовій формі договір оренди та здійснити заходи для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку. Рекомендовано ОСОБА_2 вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на будівлю існуючого гаражу.

Згідно із копією Договору оренди землі 4412900000060190060, укладеного між ОСОБА_2 та Сєвєродонецькою міською радою та копією Акту передачі-прийняття земельної ділянки в натурі від 01 липня 2016 року, копією ОСОБА_1 з Дежавного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4401480222016 від 12.07.2016 року, передано ОСОБА_2 в оренду, строком на 3 (три) роки, земельну ділянку, кадастровий номер 4412900000:06:019:0060, площею 0,0052 га, розташовану за адресою: м. Сєвєродонецьк, р-н буд. 9-А по пр. Космонавтів, мікрорайон 75, під існуючий індивідуальний гараж, за рахунок земель, що знаходились в оренді ОСОБА_5 без зміни меж земельної ділянки, її цільового призначення та без складання документації із землеустрою. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; функціональне використання - землі житлової забудови (під існуючий індивідуальний гараж).

Суд звертає увагу, що цей позов було заявлено одночасно з підстав визнання права власності на гараж в порядку спадкування за законом та на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України.

Згідно із ч. 1-3 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Абзацами 1, 2 пункту 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» встановлено, що право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень статті 1218 ЦК та з урахуванням роз’яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

Це майно не є об’єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів.

Абзацом 1 пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Отже, спірна будівля гаражу не є об’єктом нерухомого майна, право власності на яке входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а тому суд не може визнати право власності на такий об’єкт за спадкоємцем. Правове значення для позивача в такому випадку може мати визнання права власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва гаражу, та подальше оформлення права власності на вказані матеріали як на самочинно збудоване нерухоме майно у встановленому законом порядку

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на гараж є необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.

Відповідачем судових витрат до відшкодування заявлено не було.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради про визнання права власності на гараж - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Д. Б. Баронін