Постанова

від 18.11.2016 по справі 820/3349/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 листопада 2016 р. № 820/3349/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ в Харківській області Державної податкової служби від 14.06.2013р. № 000061540 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на вартість у розмірі 21596,00 грн. та сплату штрафних санкцій у розмірі 10798,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ в Харківській області Державної податкової служби від 14.06.2013р. № 000071540 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток підприємств" у розмірі 35292,00 грн., в тому числі за основним платежем - 23528,00 грн. та штрафними санкціями - 11764,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.06.2013 року Чугуївською ОДПІ Харківської області ДФС складено акт №363/154/010953042 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ДП "Новопокровський КХП" Державного агентству резерву України (код ЄДРПОУ 00953042), з питань взаємовідносин з ТОВ "Альптехпром" (код ЄДРПОУ 25454699) за серпень-вересень 2012, на підставі якого 14.06.2013 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №000061540 та №000071540. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.149-150) відповідач вказав, що викладені в акті №363/154/010953042 від 01.06.2013 р. судження ОДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки також була досліджена вся наявна податкова інформація з контрагентом позивача - ТОВ "Альптехпром". На думку ОДПІ, висновків інших податкових органів достатньо для судження про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. За таких підстав податкові повідомлення-рішення від 14.06.2013 року №000061540 та №000071540 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 00953042.

На обліку як платник податків підприємство перебуває в Чугуївській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

На підставі наказу від 16.05.2013 р. № 243, виданого Чугуївською ОДПІ Харківської області ДПС, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (далі - ДП), код ЄДРПОУ - 25454699, з питання взаємовідносинам з ТОВ "Альптехпром" (код ЄДРПОУ 25454699) за серпень-вересень 2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №363/154/010953042 від 01.06.2013 року. (а.с.11-31).

За висновками перевірки, позивачем - ДП "Новопокровський КХП", порушено:

1) п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2012 року у сумі 21596 грн.

2) п.138.1 ст.138, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток по за 3 квартал 2012 року на суму 23528 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області ДПС прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 14.06.2013 року:

- №000071540, яким ДП "Новопокровський КХП" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 35292,00 грн., з яких 23528 грн. - основний платіж, 11764 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с.10);

- №000061540, яким ТОВ ДП "Новопокровський КХП" збільшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 21596 грн. (а.с.9).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Головного управління Міндоходів у Харківській області (а.с.32-36) та до Міністерства доходів і зборів України (а.с.41-45).

Рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області №1645/10/20-42-10-04-17 від 22.08.2013 року (а.с.37-40) та рішенням Міністерства доходів і зборів України №11413/6/99-99-10-01-15 від 19.09.2013 року (а.с.46-48), податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ від 14.06.2013 року №000061540 та №000071540 залишено без змін, а скаргу директора ДП "Новопокровський КХП" - без задоволення.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №363/154/010953042 від 01.06.2013 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Альптехпром" (код ЄДРПОУ 25454699).

Так, на підставі договору підряду №303 від 25.06.2012 р., укладеного між ДП "Нолвопокровський КПХ" (замовник) та ТОВ "Альптехпром" (підрядник), замовник замовляє, а підрядник зобов'язується виконати своїми силами і засобами роботи по поточному ремонту будівель та споруд, а саме:

- ремонт та герметизація міжпанельних швів;

- обробка композицією Interseal - 670хс внутрішніх поверхонь силосів. (а.с.49-51).

Відповідно до умов п.1.2 вказаного договору, обсяг, характер робіт, передбачених у п.1.1 цього договору визначається кошторисами, а вартість робіт - договірною ціною, що визначається кошторисом витрат, які є невід'ємними частинами цього договору.

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом:

- копії податкових накладних: №15 від 08.08.2012р. на суму 215043,71 грн. (у т.ч. ПДВ 35840,62 грн.); №16 від 08.08.2012 р. на суму 38696,35 грн. (у т.ч. ПДВ 6449,39 грн.); №19 від 03.09.2012 р. на суму 193474,57 грн. (у т.ч. ПДВ 32245,76 грн.); №21 від 19.09.2012 р. на суму 6792,60 грн. (у т.ч. ПДВ 1132,10 грн.); №23 від 20.09.2012 р. на суму 113735,24 грн. (у т.ч. ПДВ 18955,87 грн.); (а.с.52-56);

- копії актів приймання виконаних будівельних робіт: №4 від 08.08.2012 року за серпень 2012 року у сумі 215043,71 грн. (у т.ч. ПДВ 35840,62 грн.), №5 від 08.08.2012 року за серпень 2012 року у сумі 38696,35 грн. (у т.ч. ПДВ 6449,39 грн.), №6 від 03.09.2012 року за вересень 2012 року у сумі 193474,57 грн. (у т.ч. ПДВ 32245,76 грн.), №7 від 20.09.2012 року за вересень-2 2012 року у сумі 113735,24 грн. (у т.ч. ПДВ 18955,87 грн.), №1 від 28.09.2012 року за вересень 2012 року у сумі 6872,36 грн. (у т.ч. ПДВ 1145,39 грн.), №2 від 28.09.2012 року за вересень 2012 року у сумі 6712,84 грн. (у т.ч ПДВ 1118,81 грн.), (а.с.57-59, 60-62, 63-65,66-68, 69-71, 72-74)

- копії локального кошторису №1-1-1 на ремонт силосних башт (27 шт) Мельзавод вартістю 749,537 тис. грн., локального кошторису №1-1-1 на ремонт силосових башт Елеватор вартістю 62,991 тис. грн., (а.с.176-178, 183-184);

- копії відомості ресурсів до локального кошторису №1-1-1 на ремонт силосних башт (27 шт) Мельзавод, підсумкова відомість ресурсів (а.с.179-180, 185-186);

- копії договірної ціни на будівництво (ремонт силосних башт (27 шт), що здійснюються у 2012 році, (а.с.181-182, 187-188).

Розрахунки з контрагентом здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджуються виписками з банківських рахунків ДП "Новопокровський КХП", які містяться в матеріалах справи. (а.с.75-136).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

З письмових пояснень представника позивача встановлено, що на момент укладання договору з ТОВ "Альптехпром", останній був зареєстрований як платник податків та зборів в ДПІ у Київському районі м.Харкова, був платником ПДВ , що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ОСОБА_2 А01№423690 від 12.03.2010 року (а.с.167-168), довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АА№31508 (а.с.169), свідоцтвом платника податку на додану вартість №28718853 від 16.04.1998 року (а.с.170), а також ТОВ "Альптехпром" мало ліцензію на проведення діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури №514907 від 22.03.2010 року (а.с.172-174) та дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки №530.10.63-45.21.1 від 15.10.2010 року (а.с.175).

Заїзд транспорту ТОВ "Альптехпром" на територію ДП "Новопокровський КХП" підтверджується записами в Журналах обліку руху транспорту та осіб через прохідну КХП. (а.с.189-197).

В обґрунтування господарської мети, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що підприємство уклало договір з ТОВ "Альптехпром" для проведення ремонту основних засобів виробництва, що постійно використовуються позивачем при ведені господарської діяльності. Крім того, позивачу комфортно працювати з вказаним підприємством, оскільки дане підприємство якісно та вчасно надає послуги щодо поставки продукції.

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ "Альптехпром", які викладені в податковій акті ДПІ у Київському районі м.Харкова Харківської області ДПС від 15.04.2013 р. №1425/22.6-07/25454699 "Прорезультати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "АЛЬПТЕХПРОМ" (код ЄДРПОУ 25454699), з питань правильності визначення податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Будком-Алон", код ЄДРПОУ 34951473, за період 01.05.2012 року - 31.05.2012 року та ПФ "АГРОІНДУСТРІЯ", код ЄДРПОУ 31149933, за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. та подальшому ланцюгу постачання" (а.с.151-161), суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Окремо суд зазначає, що в силу приписів ч.4 ст.70 КАС України, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232; далі за текстом - Порядок №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9 підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цією статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6, пунктами 138.11, 138.12 цією статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього кодексу.

За змістом п.138.6, п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включаються, зокрема: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, серед яких, витрати на врегулювання спорів у судах; інші витрати загальногосподарського призначення (витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, о забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Крім того, суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.03.2014 року, у справі №820/12932/16-а за позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, вже досліджувалися господарські відносини позивача з ТОВ "Альптехпром" по договору підряду від 25.06.2012 року №303 та порушень в декларуванні та сплаті податків не встановлено.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Отже, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів".

За таких підстав, позов слід задовольнити.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71 ,158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 14.06.2013 р. № 000061540 та №000071540.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 22 листопада 2016 року.

Суддя Панченко О.В.