Постанова

від 22.12.2016 по справі 815/5491/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5491/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати неправомірним та скасувати винесене податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за № НОМЕР_1 від 05.10.2016 року за формою В«ШВ» ;

- визнати неправомірним та скасувати винесене податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області за формою В«ШВ» № 000591201 від 07.10.2016 року на суму 19015,14 грн.

В обґрунтування заявленої правової позиції позивач вказує, що товариство з обмеженою відповідальністю В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» є добросовісним платником податків, свої зобов'язання щодо сплати податків виконує завчасно та в повному обсязі. В свою чергу, при здійсненні перевірки перевіряючими порушено законодавчо встановлений принцип, відображений у ч. 2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Від відповідача надійшли письмові заперечення (т.3, а/с. 49-54), в яких, зокрема, зазначено, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгодженої суми грошового зобов'язання у строки, встановлені ПК України, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

В судове засідання позивач явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно. 20.12.2016р. (вхід. № 34394/16) через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, зважаючи на те, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі пп. 19-1 п.19-1.1 ст.19, пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, головним державним ревізор-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і зборів з юридичних осіб державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області проведено перевірку граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» (код ЄДРПОУ 30495083).

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області складено акт від 18.08.2016р. № 2632/15-52-12-01, яким встановлено несвоєчасність сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом термінів, визначених Податковим кодексом України, чим порушено вимоги ст. 57.1 ст.57, п.203.2 ст. 203 ПК України. При цьому зазначено, що відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань передбачена п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України (т.1, а/с. 11-15).

27.09.2016р. ТОВ В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» подано заперечення до акту перевірки від 18.08.16р. № 2632/15-52-12-01 (т.1, а/с. 19-24).

04.10.2016р. (вих. № 4967/10/15/52-12-01) відповідачем за результатами розгляду вищевказаних заперечень надано відповідь, згідно якої частково задоволено заперечення позивача та зменшено суму нарахованих штрафних санкцій на суму 9319,30 грн. (т.1, а/с. 27-33). При цьому внесено зміни до акту перевірки від 18.08.16р. № 2632/15-52-12-01, зокрема, в частині переліку декларацій у розділі «Результати перевірки». Водночас, жодне обґрунтування змін в частині переліку декларацій у розділі «Результати перевірки» відповідачем не наведено як у вказаній відповіді, так і під час судового розгляду.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 05.10.2016 року за формою В«ШВ» , яким на підставі ст.126 ПК України до ТОВ В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» застосовано штрафні санкції у розмірі 20% на суму 25520,06 грн. (т.1, а/с. 16).

№ 000591201 від 07.10.2016 року за формою В«ШВ» , яким на підставі ст.126 ПК України до ТОВ В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» застосовано штрафні санкції у розмірі 10% на суму 19015,14 грн. (т.1, а/с. 17).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до пп.16.1.3 п.16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У той же час, згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ПК України).

Відповідно до п. 87.1. ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст.110 ПК України).

Згідно зі ст. 35 ПК України сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У відповідності зі ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Зокрема, базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Питання, пов'язані з обчисленням, нарахуванням і сплатою податку на додану вартість врегульовані розділом V ПК України. Так, згідно п. 203.1 ст. 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 ст. 203 ПК України передбачено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Дана норма п. 203.2 ст. 203 Кодексу кореспондується з нормою абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, відповідно до якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 31.1, п. 31.3 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Судом встановлено, що ТОВ В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» (код ЄДРПОУ 30495083) подано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість, зокрема:

№ НОМЕР_2 від 16.07.2014 р. за податковий період червень 2014 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 176144,00 грн. (т.1, а/с. 181-183). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень № 248 від 28.07.2014 р.; № 253 від 30.07.2014 р.

податкову декларацію № НОМЕР_3 від 19.08.2014р. за податковий період липень 2014 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 15148,00 грн. (т.1, а/с. 42-44). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень № 318 від 28.08.2014 р., № 319 від 29.08.2014 р.

податкову декларацію № НОМЕР_4 від 22.09.2014р. за податковий період серпень 2014 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 19193,00 грн. (т.1, а/с. 203-205). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень № 359 від 24.09.2014 р., № 361 від 25.09.2014 р.; № 365 від 26.09.2014 р.; № 366 від 26.09.2014 р.

податкову декларацію № НОМЕР_5 від 17.10.2014 р. за податковий період вересень 2014 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 20172,00 грн. (т.1, а/с. 235-237). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень № 407 від 27.10.2014 р.; № 416 від 29.10.2014 р.; № 417 від 30.10.2014 р.

податкову декларацію № НОМЕР_6 від 14.11.2014р. за податковий період жовтень 2014 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 21787,00 грн. (т.1, а/с. 216-218); На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 458 від 26.11.2014 р.; № 464 від 01.12.2014 р.; № 467 від 02.12.2014 р.; № 470 від 03.12.2014р.; № 471 від 03.12.2014 р.; №469 від 03.12.2014 р.; № 468 від 03.12.2014 р.; № 473 від 04.12.2014 р.; № 472 від 04.12.2014 р.; № 474 від 05.12.2014 р.

податкову декларацію № НОМЕР_7 від 22.12.2014 р. за податковий період листопад 2014 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 15037,00 грн. (т.1, а/с. 247-249). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: 532 від 30.12.2014 р.; № 531 від 30.12.2014 р.; № 1 від 06.01.2015 р.

податкову декларацію № НОМЕР_8 від 20.01.2015 р. за податковий період грудень 2014 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 18939,00 грн. (т.2, а/с. 13-15). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень:

№ 74 від 26.01.2015 р.; № 87 від 29.01.2015 р.

податкову декларацію № НОМЕР_8 від 20.01.2015 р. за податковий період грудень 2014 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 18939,00 грн. (т.2, а/с. 13-15). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень:

№ 74 від 26.01.2015 р.; № 87 від 29.01.2015 р.

податкову декларацію № НОМЕР_9 від 19.02.2015 р. за податковий період січень 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 23950,00 грн. (т.2, а/с. 26-28). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 161 від 25.02.2015р.;№ 164 від 26.02.2015 р.;№ 167 від 27.02.2015 р.;№ 168 від 02.03.2015 р.

податкову декларацію № НОМЕР_10 від 18.03.2015 р. за податковий період лютий 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 24764,00 грн. (т.2, а/с. 39-41). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 249 від 24.03.2015 р.;№ 254 від 25.03.2015 р.; № 258 від 26.03.2015р.; № 259 від 27.03.2015 р.; № 260 від 30.03.2015 р.

податкову декларацію №9071886609 від 17.04.2015 р. за податковий період березень 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 30056,00 грн. (т.2, а/с. 53-55). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 347 від 23.04.2015 р., № 350 від 24.04.2015 р.; № 357 від 27.04.2015 р.; № 360 від 28.04.2015 р.; № 363 від 29.04.2015 р.; № 366 від 30.04.2015р.

податкову декларацію № НОМЕР_11 від 19.05.2015 р. за податковий період квітень 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 27319,00 грн. (т.2, а/с. 68-70). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 449 від 26.05.2015р., № 456 від 28.05.2015 р.; № 457 від 29.05.2015 р.; № 458 від 02.06.2015 р.

податкову декларацію № НОМЕР_12 від 19.06.2015 р. за податковий період травень 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 25226,00 грн. (т.2, а/с. 81-83). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 518 від 24.06.2015 р.; № 521 від 25.06.2015 р.; № 524 від 26.06.2015 р.; № 526 від 30.06.2015р.; № 527 від 30.06.2015 р.; № 528 від 30.06.2015 р.;

податкову декларацію № НОМЕР_13 від 20.07.2015 р. за податковий період червень 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 23278,00 грн. (т.2, а/с. 96-98). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 606 від 22.07.2015 р.; № 607 від 23.07.2015 р.; № 608 від 23.07.2015 р.; № 609 від 24.07.2015 р.; № 618 від 28.07.2015 р.

податкову декларацію № НОМЕР_14 від 17.08.2015 р. за податковий період липень 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 28902,00 грн. (т.2, а/с. 110-112). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 321 від 17.08.2015р., № 326 від 17.08.2015 р., № 334 від 19.08.2015 р., № 340 від 21.08.2015 р., № 341 від 21.08.2015 р.; № 725 від 26.08.2015 р.; № 343 від 27.08.2015 р.

податкову декларацію № НОМЕР_15 від 21.09.2015 р. за податковий період серпень 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 26047,00 грн. (т.2, а/с. 126-128). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 815 від 17.09.2015 р.; № 389 від 22.09.2015 р.; № 391 від 23.09.2015 р.; № 392 від 24.09.2015 р.; № 393 від 24.09.2015 р.; № 396 від 24.09.2015 р., № 841 від 24.09.2015 р.; № 843 від 24.09.2015 р.; № 400 від 28.09.2015 р.; № 847 від 28.09.2015р.; № 846 від 28.09.2015 р.; № 848 від 28.09.2015 р.

податкову декларацію № НОМЕР_16 від 19.10.2015 р. за податковий період вересень 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 19535,00 грн. (т.2, а/с. 147-149). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 910 від 15.10.2015 р; № 8 від 22.10.2015 р; № 13 від 23.10.2015 р.; № 14 від 23.10.2015 р.; № 950 від 23.10.2015 р.; № 952 від 23.10.2015 р., № 956 від 26.10.2015 р.; № 955 від 26.10.2015 р.

податкову декларацію № НОМЕР_17 від 19.11.2015 р. за податковий період жовтень 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 29872,00 грн. (т.2, а/с. 164-166). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 1028 від 16.11.2015 р., № 1045 від 17.11.2015 р., № 1048 від 18.11.2015 р., № 1056 від 19.11.2015 р., № 1060 від 20.11.2015 р., № 84 від 23.11.2015 р.; 1086 від 26.11.2015р., № 1090 від 26.11.2015 р., 1092 від 26.11.2015 р., №1095 від 27.11.2015 р., № 93 від 27.11.2015 р., № 94 від 27.11.2015 р., № 95 від 27.11.2015 р., № 1097 від 30.11.2015 р., № 1098 від 30.11.2015 р., № 100 від 30.11.2015 р., № 101 від 30.11.2015 р., № 1103 від 01.12.2015 р.; № 1100 від 01.12.2015 р.

податкову декларацію № НОМЕР_18 від 17.12.2015 р. за податковий період листопад 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 25715,00 грн. (т.2, а/с. 192-194). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 147 від 09.12.2015 р., № 157 від 10.12.2015 р., № 1159 від 14.12.2015 р.; № 171 від 16.12.2015 р.; № 176 від 18.12.2015 р.; № 1196 від 22.12.2015 р.; № 1203 від 24.12.2015 р.; № 1201 від 23.12.2015 р.; № 1204 від 24.12.2015 р.; № 190 від 24.12.2015р.; № 1207 від 25.12.2015 р.

податкову декларацію № НОМЕР_19 від 19.01.2016 р. за податковий період грудень 2015 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 30968,00 грн. (т.2, а/с. 212-214). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 32 від 12.01.2016 р.; № 233 від 13.01.2016 р.; № 236 від 13.01.2016 р.; №238 від 13.01.2016 р., № 240 від 13.01.2016 р., № 53 від 14.01.2016 р., № 56 від 15.01.2016 р., № 261 від 18.01.2016 р., № 270 від 19.01.2016 р., № 272 від 20.01.2016 р., № 273 від 20.01.2016 р.; № 274 від 20.01.2016 р.; № 276 від 20.01.2016р., № 278 від 21.01.2016 р., № 279 від 21.01.2016 р., № 280 від 22.01.2016 р., № 283 від 25.01.2016 р.

податкову декларацію № НОМЕР_20 від 16.02.2015 р. за податковий період січень 2016 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 29117,00 грн. (т.2, а/с. 239-240). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 313 від 04.02.2016 р.; № 320 від 05.02.2016 р.; № 234 від 05.02.2016 р.; № 333 від 08.02.2016 р., № 339 від 08.0.2016 р.; № 342 від 09.02.2016 р.; № 181 від 12.02.2016 р.; № 352 від 10.02.2016 р., № 240 від 25.02.2016 р., № 250 від 25.02.2016 р., № 355 від 25.02.2016 р.,, № 363 від 26.02.2016 р., № 356 від 26.02.2016 р., № 242 від 26.02.2016р., № 365 від 29.02.2016 р.

податкову декларацію № НОМЕР_21 від 16.03.2016 р. за податковий період лютий 2016 року, згідно якої податкове зобов'язання задекларовано в розмірі 23955,00 грн. (т.3, а/с. 12-13). На підтвердження оплати надано копії платіжних доручень: № 396 від 10.03.2016 р., № 402 від 11.03.2016 р., № 405 від 11.03.2016 р., № 1 від 14.03.2016 р., № 11 від 15.03.2016 р., № 6 від 15.03.2016 р., № 20 від 17.03.2016 р., № 27 від 18.03.2016 р., № 32 від 21.03.2016 р., № 37 від 22.03.2016 р., № 305 від 22.03.2016 р., № 312 від 23.03.2016 р., № 324 від 24.03.2016р.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» з дотриманням вимог п.57.1 ст. 57 ПК України самостійно сплачено суму податкового зобов'язання, зазначеного у поданих ним податкових деклараціях.

Як вбачається зі змісту відповіді державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 04.10.2016р. (вих. № 4967/10/15/52-12-01) про результати розгляду заперечень ТОВ В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» до акту камеральної перевірки від 18.08.2016 року № 2632/15-52-12-01, заперечень до адміністративного позову, відповідач зазначає, що позивачем своєчасно сплачувались податкові зобов'язання по деклараціях з ПДВ, однак, у зв'язку з наявним боргом вказані суми спрямовувались на погашення боргу. На підтвердження того, що у ТОВ В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» була заборгованість на в період здійснення оплати згідно вищевказаних платіжних доручень, відповідачем надано до суду облікові картки платника податку на додану вартість з 2012-2014рр.(т.3, а/с. 82-99).

Крім того, з урахуванням змін до акту від 18.08.16р. № 2632/15-52-12-01, внесених згідно відповіді державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 04.10.2016р. (вих. № 4967/10/15/52-12-01) про результати розгляду заперечень ТОВ В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» до акту камеральної перевірки, підставою для нарахування штрафних санкцій послугувало прострочення сплати узгодженого податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 00099112301 від 19.12.2012р.

Судом встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 р. у справі № 1570/7493/2012 у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про визнання нечинним (протиправним) та скасування податкового повідомлення-рішення №0009912301 від 19.07.2012 р. відмовлено. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013р. у справі № 1570/7493/2012 апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 р. - без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014р. К/800/31644/13 касаційну скаргу ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство «Волсбуд» відхилено, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013р. залишено без змін.

З урахуванням наведеного податкове зобов'язання у розмірі 40341,0 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 00099112301 від 19.07.2012р. є узгодженим.

Згідно п. 57.3 ст.57 ПК України, у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

На підтвердження факту сплати податкового зобов'язання у розмірі 40341,0 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 00099112301 від 19.07.2012р., позивачем надано засвідчені копії платіжних доручень: № 227 від 20.02.2015р., № 261 від 12.03.2015р., № 115 від 20.05.2015р., № 41 від 17.04.2015р., № 259 від 15.07.2015р., № 511 від 19.06.2015р.

При цьому, враховуючи, що вищевказані платежі були здійснені несвоєчасно, позивачем також було сплачено пеню у розмірі 8351,44 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання згідно платіжних доручень: № 21 від 17.03.2016р., № 23 від 17.03.2016р., № 35 від 22.03.2016р., № 29 від 18.03.2016р., № 325 від 24.03.2016р., № 322 від 23.03.2016р., № 64 від 01.04.2016р., № 355 від 01.04.2016р., № 91 від 12.04.2016р., № 90 від 11.04.2016р., № 105 від 15.04.2016р., № 95 від 13.04.2016р., № 121 від 20.04.2016р., № 116 від 18.04.2016р. (т.1, а.с. 121-134).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія акту державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 3433/15-52-22-213/30495083/72 від 11.06.2015р., складеного за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ «Будівельно-монтажне підприємство «Волсбуд», в якому порушень щодо своєчасності сплати податку на додану вартість у період з 01.01.2012р. по 30.04.2015р. не зафіксовано (т.3, а/с. 33-48).

Водночас, суд враховує, що згідно з до п. 87.9 ст.87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказаною нормою ПК України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.

Зміст графи "призначення платежу" у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено п. 87.9 ст. 87 ПК України .

Відповідно до п. 20.1.19 ст. 20 ПК України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ПК України).

Згідно зі ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Таким чином, контролюючий орган наділений правом застосовувати штраф до платника податку згідно з цією нормою у випадку сплати суми грошового зобов'язання, зазначеної в платіжному дорученні з затримкою сплати, проте податковий орган не наділений правом застосовувати штраф при виконанні п. 9 ст. 87 ПК України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Вказані норми визначають, які дії зі сплаченими коштами зобов'язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлюють відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою.

Вищий адміністративний суд України розглядаючи справу № К/800/9365/16 (2а- 10115/12/1370) ухвалою від 21 липня 2016 року зазначив наступне «законодавець наділив правом податковий орган застосовувати штраф до платника податку згідно з цією нормою у випадку сплати суми грошового зобов'язання, зазначеної в платіжному дорученні з затримкою сплати, проте не наділив правом податковий орган застосовувати штраф при виконанні п. 9 ст. 87 ПК України в разі зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Вказані норми визначають, які дії зі сплаченими коштами зобов'язані здійснювати органи державної податкової служби в погашення податкового боргу та не встановлюють відповідальності платника податків внаслідок вчинення вказаних дій податковою службою.

При цьому, судом враховано положення п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 ПК України, якою передбачено, що презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Збільшення суми грошового зобов'язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із ст.9 Конституції України, оскільки стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людиниВ» застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З огляду на зазначене суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 05.10.2016 р., № 000591201 від 07.10.2016 р. є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про необхідність присудити позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 05.10.2016 р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 000591201 від 07.10.2016 р.

Стягнути з державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565551) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельно-монтажне підприємство В«ВолсбудВ» (код ЄДРПОУ 30495083, 65085, Одеська обл., місто Одеса, вул. Просьолкова, будинок 10-А/1) судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.