Постанова

від 20.12.2016 по справі 820/5420/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 грудня 2016 р. № 820/5420/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Маяк-ООК" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Маяк-ООК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати незаконними дії посадових осіб Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення на підставі наказу виконуючого обов'язки начальника цього контролюючого органу №874 від 03.10.2016 року позапланової документальної виїзної перевірки приватного підприємства "Маяк-ООК";

- визнати незаконним та скасувати наказ № 874 від 03 жовтня 2016 року, виданий в.о. начальника Київської об'єднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що рішення відповідача про проведення зазначеної перевірки є незаконним та безпідставним, оскільки відповідачем грубо порушено податкове законодавство при визначенні підстав для проведення відповідної перевірки та при пред'явленні представнику позивача документів, пред'явлення яких дає право на проведення перевірки.

Відповідач не скористався процесуальним правом подати письмові заперечення на адміністративний позов.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначив, що відповідач у межах спірних правовідносин діяв відповідно до норм податкового законодавства, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03.10.2016 року в.о. начальника Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3 прийнято рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки приватного підприємства «Маяк-ООК» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства у взаємовідносинах з контрагентами, оформлене наказом "Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки приватного підприємства «Маяк-ООК»" № 874 від 03.10.2016 року. Посадовими особами Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області складено акт №1254/20-31-14-02-07/25180150 від 03.10.2016 року "Про неможливість вручення направлення для ознайомлення та копії наказу на проведення позапланової документальної перевірки ПП "Маяк-ООК".

04.10.2016 року головними державними ревізорами-інспекторами Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснено вихід за місцем фактичного провадження позивачем господарської діяльності з метою проведення вказаної вище перевірки.

Відповідно до акту недопуску посадових осіб до проведення перевірки ПП "Маяк-ООК" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взяємовідносинам з ТОВ "Саваж-торг" за період грудень 2015 року, з ТОВ "Актавія- М" за період грудень 2015 року №б/н від 04.10.2016 року копію наказу вручено представнику ПП «Маяк-ООК» за довіреністю громадянці ОСОБА_1, посадових осіб податкового органу не допущено до проведення перевірки, про що представником позивача зроблено запис у направленнях на перевірку та у акті від 04.10.2016 року.

На підставі вищевказаного акту недопуску посадових осіб до проведення перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0002411402 від 07.10.2016 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,00 грн.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 75 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні позапланові виїзні перевірки.

Згідно з п. п. 78.1.4, п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка зокрема, здійснюється при виявленні недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Доказів надіслання податковим органом такого запиту на адресу позивача до суду не надано.

Відповідно до пункту 81.3 статті 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних перевірок визначені статтею 81 Кодексу.

Так, згідно з пунктом 81.1 статті 81 Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Кодексу непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно з пунктом 81.2 Кодексу у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Судом встановлено, що в копії наказу на проведення перевірки № 874 від 03.10.2016 року не зазначено реквізитів платника податку, який перевіряється та не зазначено підстав для проведення вказаної перевірки, визначених п.п. 78.1.4, п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України.

Суд зважає на правову позицію стосовно того, що окремі дефекти оформлення рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо його протиправності і, як наслідок, скасування цього рішення.

Однак у межах спірних правовідносин з оскаржуваного рішення неможливо чітко встановити його зміст, оскільки відповідачем не зазначено реквізити суб'єкта - платника податку, який перевіряється та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться.

Оцінка правомірності наказу на проведення податкової перевірки повинна надаватися із урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки, однак у межах спірних правовідносин зі змісту наказу не встановлено підстав для проведення відповідної перевірки.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ №874 від 03.10.2016 року не відповідає приписам ч.3 ст.2 КАС України, оскільки при його винесенні суб'єктом владних повноважень допущено порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року, вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу № 874 від 03 жовтня 2016 року, виданого в.о. начальника Київської об'єднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Щодо позовних вимог стосовно визнання незаконними дій посадових осіб Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення на підставі наказу виконуючого обов'язки начальника цього контролюючого органу №874 від 03.10.2016 року позапланової документальної виїзної перевірки приватного підприємства "Маяк-ООК", суд зазначає наступне.

Представником позивача вказано, що посадовими особами Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області представнику ПП «Маяк-ООК» не пред'явлено службових посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідачем на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України доказів протилежного до суду не надано.

Відповідно до правової позиції ВСУ, висловленої в постанові від 24.12.2010 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією ВСУ, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що позивач скористався правом недопуску посадових осіб до проведення перевірки, що підтверджується також актом від 04.10.2016 року.

Тобто, посадовими особами контролюючого органу не вчинено будь-яких дій щодо фактичного проведення перевірки, у той час я позивачем правомірно реалізовано право недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, передбачене приписами ст.81 ПК України.

Суд зазначає, що вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права саме під час проведення перевірки.

У Рішенні Конституційного суду України від 01.12.2004 р. по справі № 1-10/2004 розкривається поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Оскільки перевірку, призначену відповідно до оскаржуваного наказу, відповідачем проведено не було, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання незаконними дій посадових осіб податкового органу щодо проведення перевірки у зв'язку з відсутністю факту порушення законних інтересів позивача, пов'язаних із безпосереднім проведенням перевірки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Маяк-ООК" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування наказу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 874 від 03 жовтня 2016 року, виданий в.о. начальника Київської об'єднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на користь Приватного підприємства "Маяк-ООК" (код ЄДРПОУ 25180150) судовий збір у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2016 року.

Суддя Полях Н.А.