Ухвала

від 22.12.2016 по справі 826/8080/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8080/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Девелопмент Трейдінг» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Девелопмент Трейдінг» до Головного управління Державної фіскальної служби України у міста Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2016 року № 0122615137, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Кепітал Девелопмент Трейдінг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у міста Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2016 року № 0122615137.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2016 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем протягом січня-лютого 2016 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої 09.02.2016 р. складено акт № 9/26-15-14-07-02-10/37486227 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «ЗМ-Консалтинг» (код ЄДРПОУ 37871477) за період з 01.02.2014 р. по 28.02.2014 р., згідно з висновками якого, позивачем порушено вимоги пп. 20.1.2, 20.1.8 п. 20.1 ст. 20, п.п. 138.2, 138.4, пп. 138.10.3 п. 138.100, п. 138.11 ст. 138, пп. 139.1.1 і 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 36960, 00 грн.; п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ за звітний період лютий 2014 року на суму 41067, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 01.03.2016 р. прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0122615137, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 46200, 00 грн., в тому числі за основним платежем - 36960, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 9240, 00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Так 03.02.2014 р. між позивачем, як покупцем, та ТОВ «ЗМ-Консалтинг» (в особі директора ОСОБА_1), як постачальником, був укладений договір поставки № 227.

За умовами цього договору постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, його асортимент (номенклатура) та загальна вартість визначаються видатковими накладними, які є невід'ємними частинами цього договору.

Якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати ТУ та ГОСТ, що затверджені в установленому діючим законом порядку.

Поставка товару здійснюється у строк до 10 календарних днів з дати надання усної заявки покупця (така заявка надається з використанням телефонного/електронного зв'язку).

Товар відвантажується покупцю за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1.

Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається в момент підписання видаткової накладної. Покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, що визначені у видаткових накладних. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем коштів на поточний рахунок постачальника, що визначається у цьому договорі, у термін не більше ніж 180 банківських днів з дня підписання видаткової накладної.

На підтвердження правомірності формування сум витрат за вказаним договором поставки позивач додав до матеріалів позову копії наступних документів: видаткових накладних № 170 від 04.02.2014 р. на суму 56994, 00 грн. (з ПДВ), № 155 від 05.02.2014 р. на суму 51540, 00 грн. (з ПДВ), № 156 від 07.02.2014 р. на суму 57600, 00 грн. (з ПДВ), № 157 від 28.02.2014 р. на суму 80268, 00 грн. (з ПДВ), складених на підставі рахунків на оплату.

Зі змісту видаткових накладних вбачається, що предметом поставок були кабель (в асортименті), провід та інше електротехнічне обладнання.

Також в матеріалах справи наявні податкові накладні: № 170 від 04.02.2014 р., № 155 від 05.02.2014 р. і № 157 від 28.02.2014 р. на загальну суму 188802, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 31467, 00 грн.).

Крім того, позивачем надано роздруківки платіжних доручень № 1369835538 від 03.03.2014 р. і № 1219 від 04.03.2014 р. на загальну суму 246402, 00 грн., не завірених банківскою установою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в текстах видаткових накладних відсутні відомості про посаду та ініціали особи, відповідальної за прийняття товарів, що свідчить про формальність складення первинної документації, а також дефектність наявної первинної документації в матеріалах справи через відсутність ТТН.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що весь товар є малогабаритним, тому його транспортування здійснювалось власним автомобільним транспортом співробітників ТОВ «КДТ», а товару за видатковою накладною № 170 - мікроавтобусом, що також належить співробітнику позивача, на безоплатній основі.

В той же час, жодних доказів на підтвердження своїх доводів апелянт не надав, ні щодо конкретних осіб, що здійснювали таке транспортування, ні щодо наявності у цих осіб автомобілів, в тому числі, мікроавтобуса, ні щодо, власне, фактів транспортування.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги інформацію Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 611/9/10-36-07-04 від 07.04.2014 р. щодо відсутності даних щодо офіційного перетину кордону України громадянином Грузії ОСОБА_1 з 01.01.2012 р. по 07.04.2014 р. (а. с. 127).

Відтак, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог правомірними, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують цю позицію.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Девелопмент Трейдінг» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кепітал Девелопмент Трейдінг» до Головного управління Державної фіскальної служби України у міста Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2016 року № 0122615137 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.