Постанова

від 01.12.2016 по справі 375/1086/16-а

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1086/16-а

Провадження № 2-а/375/26/16

01.12.2016 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши в приміщенні Рокитнянського районного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області, третя особа - ОСОБА_2,

про скасування рішення громадських слухань, визнання громадських слухань такими, що не відбулися, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, -

В С Т А Н О В И В :

Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що вона є власником магазину з продажу промислових товарів, розташованого по вулиці Зінича Ігоря, 3, в смт. Рокитне Київської області, який складається з нежитлової будівлі, прибудови та балкону, які знаходяться на належній їй на праві власності земельній ділянці площею 0,0735 га, кадастровий № 3223755100:01:005:0006, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Зазначає, що власником суміжної земельної ділянки площею 0,0301 га, кадастровий № 3223755100:01:005:0008, з аналогічним цільовим призначенням, що по вулиці Зінича Ігоря (в минулому Радянська), 3/2, в смт. Рокитне Київської області, є ОСОБА_2.

27.03.2015 року виконавчим комітетом Рокитнянської селищної ради Київської області було прийняте за заявою ОСОБА_2 рішення № 19 «Про розробку проекту детального плану території смт. Рокитне по вул.Радянській 3/2» у відповідності до якого вирішено розробити проект детального плану вказаної території з метою будівництва на ній приміщення магазину із зазначенням в останньому містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки. Також було вирішено після обговорення проекту детального плану забудови під час громадських слухань подати його на затвердження сесії Рокитнянської селищної ради.

У відповідності до виготовленого головним архітектором ПП «Славіна» ОСОБА_3 детального плану забудови вказаної земельної ділянки та п. 6 зазначених у ньому Містобудівних умов та обмежень забудови запроектована будівля та наявні на суміжних земельних ділянках будівлі мають блокуватися за погодженням із їх власниками.

Також посилається на те, що 10.03.2015 року вона звернулась до Рокитнянської селищної ради Київської області та до Відділу містобудування та архітектури при Рокитнянській районній державній адміністрації Київської області із заявами, якими просила забезпечити дотримання законодавства при погодженні (затвердженні) власникам суміжної земельної ділянки за адресою вул. Радянська, 3-а (оскільки саме така адреса значилась за вказаною земельною ділянкою) в смт.Рокитне Київської області документації на будівництво нежитлового приміщення. У послідуючому вона неодноразово приходила до голови Рокитнянської селищної ради ОСОБА_4 та його заступника ОСОБА_5 з приводу можливих громадських слухань по розробці Детального плану території суміжної земельної ділянки, але їй постійно повідомляли, що таких документів до селищної ради подано не було.

В кінці весни 2016 року на суміжній земельній ділянці було розпочато роботи по підготовці до будівництва і за її зверненням посадові особи відповідача повідомили їй, що роботи проводяться самовільно та що про будь-які погодження власник суміжної земельної ділянки до ради не звертався. Також на її письмове звернення від 24.05.2016 року відповідач своїм листом від 12.07.2016 року повідомив, що гр. ОСОБА_2 направлено лист із зобов'язанням призупинити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці по вул. Радянській 3/2 в смт. Рокитне до погодження з відділом містобудування та архітектури Рокитнянської РДА та узгодження всіх спірних питань із суміжними землекористувачами.

Крім того 21.06.2016 року вона звернулась до Рокитнянської селищної ради із заявою повідомити чи проводились громадські слухання по питанню розроблення Детального плану території по вул.Радянська, 3/2, що в смт.Рокитне, відповідь на яку за №3- 15-338 від 07.07.2016 року одночасно із копією протоколу спірних громадських слухань від 25.05.2016 року, якими було схвалено представлені матеріали Детального плану території в смт.Рокитне по вул.Радянській 3/2 Рокитнянського району Київської області, їй було вручено особисто у приміщенні ради 20 липня 2016 року.

Вважає, що громадськими слуханнями, що були проведені 25.05.2015 року щодо врахування громадських інтересів при розробленні детального плану території смт.Рокитне по вул.Радянська, 3/2, не лише не враховані її заяви від 10.03.2015 року щодо дотримання законодавства при погодженні документації на будівництво, а й взагалі порушено її права як власника нежитлового приміщення (магазину), розташованого поруч по вул. Зінича Ігоря (Радянська), 3, оскільки згідно з Детальним планом до її приміщення має бути приєднано приміщення магазину, що по вул. Радянська, 3/2.

Також зазначає, що вказані громадські слухання були проведені із порушенням вимог «Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація). Так, вона мала певні зауваження до останніх і про що неодноразово повідомляла відповідача. На разі, вона була позбавлена можливості прийняти участь у громадських слуханнях і таким чином, приймаючи спірне рішення, Рокитнянська селищна рада перевищила свої повноваження, зважаючи, що відповідно до встановленого Порядку затвердження проектів містобудівної документації без процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється.

З огляду на викладене та з урахуванням уточнених на час розгляду спору по суті позовних вимог просить: скасувати рішення громадських слухань щодо схвалення Детального плану території по вул.Радянська, 3/2, в смт.Рокитне Київської області; визнати громадські слухання щодо врахування громадських інтересів при розробленні детального плану території в смт.Рокитне по вул.Радянській 3/2 такими, що не відбулися; визнати незаконним та скасувати рішення 55 сесії VI скликання Рокитнянської селищної ради Київської області № 1922 від 18.09.2015 року «Про затвердження Детального плану території за адресою: смт.Рокитне, вул.Радянська, 3/2 гр. ОСОБА_2А.».

У судовому засіданні позивач позов підтримала за викладених у ньому обставин і підстав та просила задовольнити.

Також суду пояснила, що, починаючи з 2015 року вона неодноразово зверталася до Рокитнянської селищної ради як усно, так і письмово з приводу погодження з нею забудови суміжної з її земельною ділянкою ділянки по вул. Радянська, 3/2 і весь час керівні особи відповідача повідомляли її, що підстави для проведення громадських слухань з приводу проекту забудови вказаної території відсутні і так тривало до травня 2016 року, коли власник суміжної змеленої ділянки, яким є третя особа у справі ОСОБА_2, став проводити підготовчі будівельні земляні роботи, що призвело до зсувів грунту на її земельній ділянці. 24.05.2016 року вона звернулася із письмовою заявою до відповідача, якою просила перевірити відповідність закону проведення будівельних робот третьою особою та зупинити останні, оскільки внаслідок проведення останніх порушуються її права власності на належну земельну ділянку по вул. Радянська, 3. Відповідь на вказану заяву вона отримала лише 12.07.2016 року, якою рада повідомила, що ОСОБА_2 зобов'язано зупинити хід будівельних робіт на земельній ділянці по вул. Радянська, 3/2, до погодження з відділом містобудування та архітектури Рокитнянської РДА та узгодження всіх спірних питань із суміжним землекористувачем. Разом з тим, жодних погоджень щодо забудови суміжної земельної ділянки з нею так і не було проведено і з відповіді на її заяву від 21.06.2016 року, яку вона отримала особисто від працівника відповідача 20.07.2016 року, вона дізналася, що 25.05.2016 року відбулися громадські слухання, на яких було обговорено та якими було схвалено Детальний план забудови суміжної земельної ділянки по вул. Радянська, 3/2.

Таку ж позицію висловила і її представник ОСОБА_6.

Представник відповідача позов не визнала та суду пояснила, що відповідачем було дотримано процедури проведення громадських слухань, які передували прийняттю спірного рішення ради, а саме за місяць до проведення громадських слухань у місцевій районній газеті було розміщено відповідне оголошення про проведення громадських слухань. Разом з тим, жодних зауважень та пропозицій щодо обговорюваного проекту до ради не надійшло, а тому власне і було прийнято спірне рішення. Прийняття останнього відповідає вимогам закону та жодним чином не порушує права позивача, яка до того ж не надала жодного допустимого доказу порушення своїх прав і що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Просила у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи також заперечила проти позову, пославшись на необгрунтованість вимог, зважаючи, що Рокитнянською селищною радою не було порушено вимог закону при проведенні громадських слухань та винесенні спірного рішення про затвердження Детального плану забудови земельної ділянки по вул. Радянська, 3/2, в смт.Рокитне, належної на праві власності гр. ОСОБА_2. Також суду пояснила, що предметом громадських слухань та спірного рішення не було питання власне самого проекту забудови, який був розроблений пізніше на підставі затвердженого плану і який жодним чином не порушує прав позивача, оскільки відповідно до останнього передбачено блокування нежитлової будівлі її довірителя із будівлею позивача, але не при цьому будівля третьої особи жодним чином не буде знаходитися на земельній ділянці позивача. Питання блокування будівлі позивача із будівлями на суміжних земельних ділянках було передбачено і у детальному плані забудови земельної ділянки позивача, а тому посилання останньої, що при забудові земельної ділянки третьої особи мають бути дотримані відповідні розриви, а саме блокування не повинно було передбачатися у детальному плані забудови вказаної земельної ділянки без попереднього погодження цього питання із позивачем, є безпідставними.

Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні сторін спору та їх представників, представника третьої особи, дослідивши отримані у справі письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,0735 га, кадастровий № 3223755100:01:005:0006, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована по вул. Зінича Ігоря (Радянська), 3, в смт.Рокитне Київської області. На вказаній земельній ділянці розташоване належне їй на праві власності нежитлове приміщення магазину.

Власником суміжної земельної ділянки площею 0,0301 га, кадастровий № 3223755100:01:005:0008, з аналогічним цільовим призначенням, що по вулиці Зінича Ігоря (в минулому Радянська), 3/2, в є третя особа у справі - ОСОБА_2.

27.03.2015 року виконавчим комітетом Рокитнянської селищної ради Київської області було прийняте за заявою ОСОБА_2 рішення № 19 «Про розробку проекту детального плану території смт. Рокитне по вул.Радянській 3/2» у відповідності до якого вирішено розробити проект детального плану вказаної території з метою будівництва на ній приміщення магазину із зазначенням в останньому містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки. Також було вирішено після обговорення проекту детального плану забудови під час громадських слухань подати його на затвердження сесії Рокитнянської селищної ради.

У відповідності до виготовленого головним архітектором ПП «Славіна» ОСОБА_3 детального плану забудови вказаної земельної ділянки та п. 6 зазначених у ньому Містобудівних умов та обмежень забудови запроектована будівля та наявні на суміжних земельних ділянках будівлі мають блокуватися за погодженням із їх власниками.

10.03.2015 року позивач звернулась до Рокитнянської селищної ради Київської області із заявою, якою просила забезпечити дотримання законодавства при погодженні (затвердженні) власнику суміжної земельної ділянки, яким є третя особа у справі, документації на будівництво нежитлового приміщення, а також у послідуючому неодноразово зверталася до керівних осіб відповідача з приводу можливих громадських слухань по розробці Детального плану території суміжної земельної ділянки, проте офіційної відповіді на такі свої звернення вона не отримала. 24.05.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призупинення третьою особою будівельних робіт на суміжній земельній ділянці, оскільки розпочате будівництво порушує її права і на яку лише 12.07.2016 року отримала письмову відповідь за вихідним № 3-13-338, зі змісту якої вбачається, що позивач повідомляла відповідача і останній особисто вбачав наявність спірних питань зі сторони позивача щодо забудови суміжної земельної ділянки третьої особи та особисто зобов'язав третю особу призупинити будівництво до узгодження всіх спірних питань.

Вказані обставини передували проведенню громадських слухань, які були призначені на 10:00 годину 25.05.2016 року і про фактичне проведення яких позивач дізналася із відповіді Рокитнянської селищної ради за № 3-15-338 від 07.07.2016 року на її письмове звернення від 21.06.2016 року, яку відповідальна особа відповідача надала їй особисто у приміщенні ради лише 20.07.2016 року.

Зі змісту протоколу Громадського слухання щодо врахування громадських інтересів при розробленні детального плану території смт.Рокитне по вул. Радянська, 3/2 від 25.05.2016 року вбачається, що на останніх була присутня третя особа ОСОБА_2, тоді як позивач, незважаючи, що відповідачу ще до проведення слухань було відомо про наявність спірних питань щодо забудови земельної ділянки ОСОБА_2, запрошеною на громадські слухання не була.

За результатами проведених громадських слухань було прийнято рішення схвалити представлені матеріали Детального плану території по вул.Радянська, 3/2 в смт.Рокитне Рокитнянського району Київської області, а у послідуючому на підставі останнього було розроблено власне проектну документацію на забудову вказаної території.

Згідно частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, таким чином, надає громадянам право безпосередньо звертатися до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно дост.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

У пункті 8 частини першої статті 3 КАС України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, підставою для звернення особи до суду з позовом є переконання позивача у порушенні своїх прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

Згідно зі статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 вказаного Закону детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Частиною четвертою статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

За змістом статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розроблені в установленому порядку проекти детальних планів територій підлягають громадським слуханням. Затвердження на місцевому рівні вказаної містобудівної документації без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначений Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 5 Порядку повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо). Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

Частинами 5-8 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.

Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати: 1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 2) юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею; 4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; 5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Порядок проведення громадських слухань, розгляд пропозицій (зауважень) громадськості визначено у статті 30-5 Закону України «Про планування і забудову територій», відповідно до якої до обов'язків головуючого на громадських слуханнях належить: забезпечення реєстрації учасників слухань; забезпечення обрання секретаріату слухань у складі трьох осіб - представників Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування, громадськості та замовника документації; оголошення порядку денного і пропозицій щодо регламенту проведення слухань; інформування про порядок ведення протоколу, подання усних та письмових пропозицій (зауважень) щодо предмета обговорень; надання можливості розробникам викласти основні положення документації, яка підлягає обговоренню, та проблемні питання, що заслуговують на увагу громадськості; інформування учасників слухань про подані пропозиції (зауваження) та порядок їх урахування; надання можливості представникам громадськості поставити запитання та висловити свою думку; забезпечення ведення обговорення та прийняття відповідних рішень щодо пропозицій (зауважень) громадськості з дотриманням регламенту; оголошення рішення про призначення членів погоджувальної комісії від Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування; забезпечення обрання членів погоджувальної комісії від громадськості; підбиття підсумків громадських слухань та інформування учасників слухань про порядок урахування пропозицій (зауважень) громадськості.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що громадські слухання відбуваються з метою врахування громадських інтересів при розробленні містобудівної документації і вважаються належно організованими за наступних умов: оприлюднено інформацію про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у відповідному проекті із вказівкою на строк для подання таких пропозицій особами, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації; безпосереднє подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Таким чином, врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок їх розгляду та, відповідно, врахування.

Як видно з матеріалів справи, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозиції громадськості щодо проекту детального плану території забудови по вул. Радянська (ОСОБА_7), 3/2, в смт.Рокитне Київської області було опубліковано відповідачем в місцевій газеті. На разі, вимоги до змісту останнього, передбачені пунктом 5 Порядку, відповідачем дотримані не були.

Так, зазначивши в останньому лише відомості про час і місце громадських слухань, а також про термін прийняття зауважень та пропозицій, відповідач разом з тим проігнорував інші вимоги Порядку щодо змісту такого повідомлення і не зазначив у останньому:

в—Џінформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

в—Џосновні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

в—Џвідомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

в—Џінформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій;

в—Џінформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Не здобуто у судовому засіданні і доказів того, що відповідачем було призначено особу, яка мала забезпечити роботу з розгляду пропозицій громадськості.

За викладеного суд вважає, що відповідачем не було належним чином поінформовано громадськість про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту детального плану території забудови по вул. Радянська (ОСОБА_7), 3/2, в смт.Рокитне Київської області і на що, зокрема, вказує та обставина, що жодних пропозицій щодо зазначеного проекту детального плану території не надходило, тоді як, як уже зазначалося, спірні питання щодо проекту були і про що достовірно було відомо відповідачу. Разом з тим, погоджувальної комісії для вирішення спірних питань, як того вимагають положення пунктів 11, 12 Порядку, відповідач не створив.

Доводи позивача в судовому засіданні з цього приводу в тім, що усно їй при цьому керівні особи відповідача повідомляли про відсутність підстав для проведення громадських слухань з приводу обговорення проекту забудови суміжної земельної ділянки, представником відповідача у судовому засіданні не заперечувалися та не спростовувалися і що дає суду підстави вважати їх такими, що ґрунтуються на об'єктивних обставинах спору.

Відповідно до положень пункту 17 Порядку затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості

забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід'ємною складовою частиною зазначеної документації.

Відповідно до ч. 1 ст.143 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься: п. 41 - прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами; п. 42 - затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Частиною 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами у відповідності до ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Зокрема, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивачів у справі.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем було грубо порушено вимоги закону щодо процедури проведення громадських слухань, за результатами розгляду яких відповідачем було прийнято оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування, а тому останнє не може вважатися законним, а порушене право позивача, як члена територіальної громади, підлягає захисту судом.

Як вбачається зі змісту положень статті 17 КАС України, рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинства не врегульовані, а тому при визначенні цих понять слід звернутися до загальних понять права.

Так, нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Протокол громадських слухань, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, він лише фіксує (засвідчує) хід проведення самих громадських слухань та є основою для прийняття, в подальшому рішення суб'єкта владних повноважень, а отже саме по собі не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Окрім того, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Таким чином, вимога позивача про скасування рішення громадських слухань щодо схвалення Детального плану території по вул. Радянська, 3/2, в смт.Рокитне Київської області не грутується на законі, а тому задоволенню не підлягає.

Відсутні підстави і для задоволення вимоги про визнання громадських слухань щодо врахування громадських інтересів при розробленні детального плану території в смт.Рокитне по вул.Радянській 3/2 такими, що не відбулися, оскільки фактично має місце вимога про встановлення юридичного факту, який не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства і що вбачається із положень п. 1 ст.234 ЦПК України в тім, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, в тому числі - встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За вимогами ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, оцінивши отримані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову шляхом скасування оскаржуваного рішення 55 сесії VI скликання Рокитнянської селищної ради Київської області № 1922 від 18.09.2015 року «Про затвердження Детального плану території за адресою: смт.Рокитне, вул.Радянська, 3/2 гр. ОСОБА_2А.». В задоволенні решти частини позовних вимог необхідно відмовити.

Доводи представника відповідача у судовому засіданні в тім, що прийняття радою спірного рішення відповідає вимогам закону та жодним чином не порушує права позивача, яка до того ж не надала жодного допустимого доказу порушення своїх прав і що є підставою для відмови у задоволенні позову, свого належного підтвердження у судовому засіданні не знайшли, та повністю спростовуються отриманими у справі доказами, а тому судом до уваги при прийнятті судового рішення у справі не приймаються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, Положеннями Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05 2011 року № 555, ст.ст. 16, 19, 21, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 30-5 Закону України «Про планування і забудову територій», ст.ст. 24, 26, 59, 74 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 2, 3, 6, 17, 86, 105, 158-163, 171 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішення громадських слухань, визнання громадських слухань такими, що не відбулися, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування задовольнити частково .

Визнати незаконним та скасувати рішення 55 сесії УІ скликання Рокитнянської селищної ради Київської області № 1922 від 18.09.2016 року «Про затвердження детального плану території за адресою: смт.Рокитне, вул.Радянська, 3/2 гр. ОСОБА_2А.».

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Рокитнянської селищної ради Київської області на користь держави судовий збір в сумі 551.20 грн..

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повне обґрунтування постанови виготовлено 12.12.2016 року

Суддя О.Литвин

Постанова набрала законної сили «____»