Ухвала

від 23.02.2017 по справі 375/1086/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 375/1086/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Литвин О.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

23 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Рокитнянської селищної ради Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Рокитнянської селищної ради Київської області, третя особа - ОСОБА_3 про скасування рішення громадських слухань, визнання громадських слухань такими, що не відбулися, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року, ОСОБА_2 звернулась до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до Рокитнянської селищної ради Київської області, третя особа - ОСОБА_3 про скасування рішення громадських слухань, визнання громадських слухань такими, що не відбулися, визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.

ОСОБА_2 посилається на те, що вона є власником магазину з продажу промислових товарів, розташованого по АДРЕСА_1, який складається з нежитлової будівлі, прибудови та балкону, які знаходяться на належній їй на праві власності земельній ділянці площею 0,0735 га, кадастровий № НОМЕР_2, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Зазначає, що власником суміжної земельної ділянки площею 0,0301 га, кадастровий № НОМЕР_1, з аналогічним цільовим призначенням, що по АДРЕСА_1, є ОСОБА_3.

27.03.2015 року виконавчим комітетом Рокитнянської селищної ради Київської області було прийняте за заявою ОСОБА_3 рішення № 19 Про розробку проекту детального плану території АДРЕСА_1 у відповідності до якого вирішено розробити проект детального плану вказаної території з метою будівництва на ній приміщення магазину із зазначенням в останньому містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки.

Також, було вирішено після обговорення проекту детального плану забудови під час громадських слухань подати його на затвердження сесії Рокитнянської селищної ради.

У відповідності до виготовленого головним архітектором ПП Славіна ОСОБА_4 детального плану забудови вказаної земельної ділянки та п. 6 зазначених у ньому Містобудівних умов та обмежень забудови запроектована будівля та наявні на суміжних земельних ділянках будівлі мають блокуватися за погодженням із їх власниками.

Також, посилається на те, що 10.03.2015 року вона звернулась до Рокитнянської селищної ради Київської області та до Відділумістобудування та архітектури при Рокитнянській районній державній адміністрації Київської області із заявами, якими просила забезпечити дотримання законодавства при погодженні (затвердженні) власникам суміжної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 документації на будівництво нежитлового приміщення. У послідуючому вона неодноразово приходила до голови Рокитнянської селищної ради ОСОБА_5 та його заступника ОСОБА_6 з приводу можливих громадських слухань по розробці Детального плану території суміжної земельної ділянки, але їй постійно повідомляли, що таких документів до селищної ради подано не було.

В кінці весни 2016 року на суміжній земельній ділянці було розпочато роботи по підготовці до будівництва і за її зверненням посадові особи відповідача повідомили їй, що роботи проводяться самовільно та що про будь-які погодження власник суміжної земельної ділянки до ради не звертався. Також на її письмове звернення від 24.05.2016 року відповідач своїм листом від 12.07.2016 року повідомив, що гр. ОСОБА_3 направлено лист із зобовязанням призупинити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці по АДРЕСА_1 до погодження з відділом містобудування та архітектури Рокитнянської РДА та узгодження всіх спірних питань із суміжними землекористувачами.

Крім того 21.06.2016 року вона звернулась до Рокитнянської селищної ради із заявою повідомити чи проводились громадські слухання по питанню розроблення Детального плану території по АДРЕСА_1, відповідь на яку за №3- 15-338 від 07.07.2016 року одночасно із копією протоколу спірних громадських слухань від 25.05.2016 року, якими було схвалено представлені матеріали Детального плану території в АДРЕСА_1 Рокитнянського району Київської області, їй було вручено особисто у приміщенні ради 20 липня 2016 року.

Вважає, що громадськими слуханнями, що були проведені 25.05.2015 року щодо врахування громадських інтересів при розробленні детального плану території АДРЕСА_1, не лише не враховані її заяви від 10.03.2015 року щодо дотримання законодавства при погодженні документації на будівництво, а й взагалі порушено її права як власника нежитлового приміщення (магазину), розташованого поруч по АДРЕСА_1, оскільки згідно з Детальним планом до її приміщення має бути приєднано приміщення магазину, що по АДРЕСА_1.

Також, зазначає, що вказані громадські слухання були проведені із порушенням вимог Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні , затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація).

Так, вона мала певні зауваження до останніх і про що неодноразово повідомляла відповідача. На разі, вона була позбавлена можливості прийняти участь у громадських слуханнях і таким чином, приймаючи спірне рішення, Рокитнянська селищна рада перевищила свої повноваження, зважаючи, що відповідно до встановленого Порядку затвердження проектів містобудівної документації без процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється.

З огляду на викладене та з урахуванням уточнених на час розгляду спору по суті позовних вимог просить: скасувати рішення громадських слухань щодо схвалення Детального плану території по АДРЕСА_1; визнати громадські слухання щодо врахування громадських інтересів при розробленні детального плану території в АДРЕСА_1 такими, що не відбулися; визнати незаконним та скасувати рішення 55 сесії VI скликання Рокитнянської селищної ради Київської області № 1922 від 18.09.2015 року Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3. .

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасувано рішення 55 сесії УІ скликання Рокитнянської селищної ради Київської області № 1922 від 18.09.2016 року Про затвердження детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3. .

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,0735 га, кадастровий НОМЕР_2, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована по АДРЕСА_1, в смт.Рокитне Київської області. На вказаній земельній ділянці розташоване належне їй на праві власності нежитлове приміщення магазину.

Власником суміжної земельної ділянки площею 0, 0301 га, кадастровий № НОМЕР_1, з аналогічним цільовим призначенням, що по АДРЕСА_1, в є третя особа у справі - ОСОБА_3.

27.03.2015 року виконавчим комітетом Рокитнянської селищної ради Київської області було прийняте за заявою ОСОБА_3 рішення № 19 Про розробку проекту детального плану території АДРЕСА_1 у відповідності до якого вирішено розробити проект детального плану вказаної території з метою будівництва на ній приміщення магазину із зазначенням в останньому містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки.

Також, було вирішено після обговорення проекту детального плану забудови під час громадських слухань подати його на затвердження сесії Рокитнянської селищної ради.

У відповідності до виготовленого головним архітектором ПП Славіна ОСОБА_4 детального плану забудови вказаної земельної ділянки та п. 6 зазначених у ньому Містобудівних умов та обмежень забудови запроектована будівля та наявні на суміжних земельних ділянках будівлі мають блокуватися за погодженням із їх власниками.

10.03.2015 року позивач звернулась до Рокитнянської селищної ради Київської області із заявою, якою просила забезпечити дотримання законодавства при погодженні (затвердженні) власнику суміжної земельної ділянки, яким є третя особа у справі,документації на будівництво нежитлового приміщення, а також у послідуючому неодноразово зверталася до керівних осіб відповідача з приводу можливих громадських слухань по розробці Детального плану території суміжної земельної ділянки, проте офіційної відповіді на такі свої звернення вона не отримала. 24.05.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призупинення третьою особою будівельних робіт на суміжній земельній ділянці, оскільки розпочате будівництво порушує її права і на яку лише 12.07.2016 року отримала письмову відповідь за вихідним № 3-13-338, зі змісту якої вбачається, що позивач повідомляла відповідача і останній особисто вбачав наявність спірних питань зі сторони позивача щодо забудови суміжної земельної ділянки третьої особи та особисто зобовязав третю особу призупинити будівництво до узгодження всіх спірних питань.

Вказані обставини передували проведенню громадських слухань, які були призначені на 10:00 годину 25.05.2016 року і про фактичне проведення яких позивач дізналася із відповіді Рокитнянської селищної ради за № 3-15-338 від 07.07.2016 року на її письмове звернення від 21.06.2016 року, яку відповідальна особа відповідача надала їй особисто у приміщенні ради лише 20.07.2016 року.

Зі змісту протоколу Громадського слухання щодо врахування громадських інтересів при розробленні детального плану території смт.Рокитне по АДРЕСА_1 від 25.05.2016 року вбачається, що на останніх була присутня третя особа ОСОБА_3, тоді як позивач, незважаючи, що відповідачу ще до проведення слухань було відомо про наявність спірних питань щодо забудови земельної ділянки ОСОБА_3, запрошеною на громадські слухання не була.

За результатами проведених громадських слухань було прийнято рішення схвалити представленіматеріали Детального плану території по АДРЕСА_1, а у послідуючому на підставі останнього було розроблено власне проектну документацію на забудову вказаної території.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін колегія суддів заертає увагу на наступне.

Згідно частини другої статті 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Конституція України, таким чином, надає громадянам право безпосередньо звертатися до суду із скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.104 КАС Українидо адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

У пункті 8 частини першої статті 3 КАС Українипозивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідночастини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, підставою для звернення особи до суду з позовом є переконання позивача у порушенні своїх прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.

Згідно зі статтею 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС Українисправа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 17 КАС Україникомпетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 вказаного Законудетальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Частиною 4 ст.19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Щодо посилання апелянта на те, що було дотримано всі процедурні питання щодо проведення громадських слухань під час розробки містобудівної документації, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, за змістом статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розроблені в установленому порядку проекти детальних планів територій підлягають громадським слуханням. Затвердження на місцевому рівні вказаної містобудівної документації без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначений Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 555 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 5 Порядку повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо). Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає орган місцевого самоврядування.

Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

Частинами 5-8 статті 21 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування.

Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.

Пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати:

1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

2) юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею;

4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;

5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Порядок проведення громадських слухань, розгляд пропозицій (зауважень) громадськості визначено у статті 30-5 Закону України Про планування і забудову територій , відповідно до якої до обов'язків головуючого на громадських слуханнях належить: забезпечення реєстрації учасників слухань; забезпечення обрання секретаріату слухань у складі трьох осіб - представників Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування, громадськості та замовника документації; оголошення порядку денного і пропозицій щодо регламенту проведення слухань; інформування про порядок ведення протоколу, подання усних та письмових пропозицій (зауважень) щодо предмета обговорень; надання можливості розробникам викласти основні положення документації, яка підлягає обговоренню, та проблемні питання, що заслуговують на увагу громадськості; інформування учасників слухань про подані пропозиції (зауваження) та порядок їх урахування; надання можливості представникам громадськості поставити запитання та висловити свою думку; забезпечення ведення обговорення та прийняття відповідних рішень щодо пропозицій (зауважень) громадськості з дотриманням регламенту; оголошення рішення про призначення членів погоджувальної комісії від Верховної Ради Автономної Республіки Крим або відповідного органу місцевого самоврядування; забезпечення обрання членів погоджувальної комісії від громадськості; підбиття підсумків громадських слухань та інформування учасників слухань про порядок урахування пропозицій (зауважень) громадськості.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадських слухань, може утворюватися погоджувальна комісія.

Пропозиції до проектів мстобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо яко розробляється документація, та на суміжній з нею.

На підставі вище зазначеного та аналізу наведених норм колегія суддів приходить до висновку про те, що громадські слухання відбуваються з метою врахування громадських інтересів при розробленні містобудівної документації і вважаються належно організованими за наступних умов: оприлюднено інформацію про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у відповідному проекті із вказівкою на строк для подання таких пропозицій особами, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації; безпосереднє подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Таким чином, врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу.

За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування відсутній обов'язок їх розгляду та, відповідно, врахування.

Як встановлено матеріалами справи, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозиції громадськості щодо проекту детального плану території забудови по АДРЕСА_1 було опубліковано відповідачем в місцевій газеті. На разі, вимоги до змісту останнього, передбачені пунктом 5 Порядку, відповідачем дотримані не були.

Так, зазначивши в останньому лише відомості про час і місце громадських слухань, а також про термін прийняття зауважень та пропозицій, відповідач разом з тим проігнорував інші вимоги Порядку щодо змісту такого повідомлення і не зазначив у останньому: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами справи не встановлено та не підтверджено відповідачем, що було призначено особу, яка мала забезпечити роботу з розгляду пропозицій громадськості.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не було належним чином поінформовано громадськість про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту детального плану території забудови по АДРЕСА_1 і на що, зокрема, вказує та обставина, що жодних пропозицій щодо зазначеного проекту детального плану території не надходило, тоді як, як уже зазначалося, спірні питання щодо проекту були і про що достовірно було відомо відповідачу. Разом з тим, погоджувальної комісії для вирішення спірних питань, як того вимагають положення пунктів 11, 12 Порядку, відповідач не створив.

Щодо доводів позивача про те, що усно їй керівні особи відповідача повідомляли про відсутність підстав для проведення громадських слухань з приводу обговорення проекту забудови суміжної земельної ділянки, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, під час розгляду справи відповідачем не заперечувалися та не спростовувалися зазначені вище доводи, що дає підстави вважати їх такими, що ґрунтуються на об'єктивних обставинах спору.

Відповідно до положень пункту 17 Порядку затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розглядупропозицій громадськості забороняється, а

матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід'ємною складовою частиною зазначеної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування , до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься: п. 41 - прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами; п. 42 - затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Частиною 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбаченіКонституцієюі законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцієюі законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами у відповідності дост.74 Закону України Про місцеве самоврядування .

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституціїабозаконам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Зокрема, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивачів у справі.

Відповідно д о вище зазначеного колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем грубо порушено вимоги закону щодо процедури проведення громадських слухань, за результатами розгляду яких відповідачем було прийнято оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування, а тому останнє не може вважатися законним, а порушене право позивача, як члена територіальної громади, підлягає захисту судом.

Як вбачається зі змісту положень статті 17 КАС України, рішення суб'єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Поняття нормативно-правового акта та акта індивідуальної дії в Кодексі адміністративного судочинстване врегульовані, а тому при визначенні цих понять слід звернутися до загальних понять права.

Так, нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово; акт індивідуальної дії - виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

Визначальною ознакою як нормативно-правового акта так і акта індивідуальної дії є обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (кола суб'єктів), дотримання яких забезпечується правовими механізмами.

Протокол громадських слухань, не є рішенням суб'єкта владних повноважень,не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чисуб'єктіввладних повноважень, він лише фіксує (засвідчує) хід проведення самих громадських слухань та є основою для прийняття, в подальшому рішення суб'єкта владних повноважень,а отже саме по собі не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Надаючи правову оцінку зазначеному вище, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст.105 КАС Україниадміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Таким чином, вимога позивача про скасування рішення громадських слухань щодо схвалення Детального плану території по АДРЕСА_1, в смт.Рокитне Київської області не грутується на законі, а тому задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про визнання громадських слухань та щодо врахування громадських інтересів при розробленні детального плану території в АДРЕСА_1, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відсутні підстави і для задоволення вимоги про визнання громадських слухань щодо врахування громадських інтересів при розробленні детального плану території в АДРЕСА_1 такими, що не відбулися, оскільки фактично має місце вимога про встановлення юридичного факту, який не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства і що вбачається із положень п. 1 ст. 234 ЦПК Українив тім, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Частиною 2 вищевказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, в тому числі - встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем подано заяву до Рокитнянської селищної ради Київської області та до Відділу містобудування та архітектури Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області від 10.03.2015 року в яких позивач порушувала питання дотримання законодавства та забезпечення інтересів, як суміжного землевласника та власника нежитлового приміщення при здійсненні містобудівної документації, до якої заза нормами статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності входить і детальний план території, який визначає: принципи планувально - просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування, території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Так, Детальний план території по АДРЕСА_1 було розроблено головним архітектором проекту ОСОБА_4 Приватного підприємства Сдавіна та затверджено його директором ОСОБА_8 Детальний план території містить Пропозиції щодо визначення Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки в АДРЕСА_1, в яких визначено п.5 щодо планувальних обмежень, якими с: межі земельної диянкш, міжна забудова, охоронні зони інженерних мереж; п.6 щодо мінімально допустимих відстаней від об'єктів, які проектуються до існуючих будинків та споруд де запроектована будівля та будівля на суміжних ділянках, блокуються за погодженням із їх власниками.

Також, при обговоренні Детального плану території по АДРЕСА_1, Київської області на громадських слуханнях в першу чергу малми бути враховані межі земельної ділянки нового забудовника та погодження блокування із власником суміжної будівлі, натомість Детальний план території по АДРЕСА_1 було розроблено з порушенням вказаних обмежень, оскільки згідно графічних зображень Детального плану по АДРЕСА_1 нова забудова міститься на земельній ділянці позивача у справі та приєднана до його будівлі.

Таке розташування нової забудовт по АДРЕСА_1, Київської області на земельній ділянці позивача з самим позивачем не погоджувалось, умови приєднання до будівлі позивача не обговорювались та не погоджувались, у зв'язку з чим порушено всі норми та правила забудови такий Детального плану території по АДРЕСА_1, Київської області на громадських слуханнями схвалено, а громадські слухання містобудівної документації - Детального плану території по АДРЕСА_1, Київської області закритими та як наслідок Рокитнянськоє селищною радою Київської області було прийнято рішення 55 сесії VI скликання Рокитнянськоъ селищної ради Киъвськоъ області № 1922 від 18.09.2015 року Про затвердження Детального плану за адресою: АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_3. .

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статті 317, 319 Цивільного кодексу України вказують, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він я здійснює на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого манна будь-якії дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійсненна власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише, у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Всі ні норми цивільного законодавства, порушуються громадськими слуханнями без врахування думки позивача та без зобов'язання власника погодити в першу чергу таке будівництво позивачем, як власником магазину до якого необхідно приєднатись.

Згідно ст. 140 Земельного кодексу України підставами припинення права власності на. земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуженая земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Встановлено, що добровільно позивач не відмовлялась від своєї земельної ділянки, та й інших підстав для позбавлення права власності на земельну ділянку також не виникло, що в свою чергу свідчить про незаконне обмеження права власності позивача на частину земельної ділянки, що планувалась під забудову нового приміщення.

Щодо посилання відповідача, що не взято до уваги те, що детальним планом території по АДРЕСА_1 передбачено перспективу блокування з іншими будівлями, у зв'язку з чим твердження позивача про порушення його прав є безпідставними, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до вимог Державних будівельних норм Україна Склад та зміст детального плану території ДБН Б.1.1.-14:2012, затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, наказ від 12.03.2012 р. № 107 (надалі ДБН) за п.4.4. якого Затвердженні детальний план є основою лля визначення вихідних даних для: розроблення проектів забудови територій мікрорайонів, кварталів, комодексів забудови, окремих земельних ділянок; відведення, вилучення земельних ділянок, встановлення та зміни їх цільового призначення, розміщення об'єктів будівництва, реконструкції забудови; визначення (уточнення) містобудівних умов та обмежень; проектування будинків та споруд різного призначення; проектування мереж і споруд інженерно-транспортної інфраструктури та інженерного забезпечення території; проведення гідравлічних розрахунків інженерних мереж; проведення містобудівних розрахунків у разі інвестиційних намірів щодо забудови або зміни допустимого виду використання об'єкта нерухомого майна; розроблення схеми манітарного очищення і прибирання територій; розроблення проектів земельних відводів окремих земельних ділянок.

Згідно п.4.6. ДБН у разі внесення змія до генерального плану, зонування територій населеного пункту або схеми планування території району, які стосуються території, охопленої чинним детальним планом території, обов'язковим є внесення відповідних змін до детального плану цієї території.

Пунктом 4.7. ДБН внесення змін до детального плану за умови його відповідності генеральному плану, плану зонування населеного пункту або схеми планування території району здійснюється шляхом розробленні проекту внесення змін до нього, його погодження та затвердження. Після затвердження відповідного проекту внесення змін він стає невід'ємною складовою частиною детального плану.

Відповідно до п.7.3. ДБН зміни до детального плану вносяться на підставі змін до генерального плану або плану зонування території населеного пункту схем планування території району, коли ці зміни стосуються територія окреслених відповідним детальним планом.

Таким чином, у відповідності до норм БДН оскільки у позивача існував та існує па даний час детальний план території по АДРЕСА_1 (щодо будівництва магазину), розробленого головним архітектором ПП Славіна - ОСОБА_9 в якому було передбачено перспектиу блокування з іншими будівлями та на який посилається відповідач, необхідно було внести зміни до нього, які здійснюються шляхом розроблення проекту внесення зміні до Детального плану, його погодження та затвердження. Після затвердження відповідного проекту внесення змін він стає невідємною складовою частиною детального плану.

Натомість Рішенням 55 сесії VI скликання Рокитнянської селищної ради Київської області № 1922 від 18.09.2015 року Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3. не було внесено змін до існуючого Детального плану та всупереч имогам ДБН було розроблено новий Детальни й план.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що погоджувальної комісії для вирішення спірних питань, як того виманають положення пунктів 11, 12 Порядку, відповідач не створив.

За вимогами ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку щодо часткового задоволення позову шляхом скасування оскаржуваного рішення 55 сесії VI скликання Рокитнянської селищної ради Київської області № 1922 від 18.09.2015 року Про затвердження Детального плану території за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3. . В задоволенні решти частини позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Рокитнянської селищної ради Київської області - залишити без задоволення, а постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 01 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 27 лютого 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Бужак Н.П.