Ухвала

від 21.12.2016 по справі 552/5181/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/5181/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2848/16Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді Прядкіної О.В.,

Суддів: Бутенко С.Б., Пікуля В.П.,

Секретаря Лимар О.М.,

За участю: представників: позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах та за дорученням ОСОБА_6

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року ПАТ «Дельта Банк» звернувсядо суду з даним позовом. Вказувало, що 18 серпня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 1601/0808/71-154, за яким останній отримав кредит в сумі 60 000 дол. США терміном до 18 серпня 2033 року. Позивач зазначав, ОСОБА_4 свої зобов'язання за вищевказаним договором не виконав, у зв'язку з чим, станом на 03 серпня 2015 року, утворилася заборгованість у загальному розмірі 1 258 537, 51 грн., яку просив стягнути з відповідача.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2016 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 1601/0808/71-154 від 18 серпня 2008 року у розмірі 1 258 885, 97 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 6 890 грн.

Рішення оскаржене відповідачем ОСОБА_4 та представником майнового поручителя ОСОБА_6- ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази видачі позичальнику кредитних коштів, повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, а також щодо наявності підстав у ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» здійснювати операції з іноземною валютою. Крім того, зауважує, що позивачем не було надано належного розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 в апеляційній сказі також просить скасувати рішення районного суду, постановивши нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про відхилення апеляційних скарг з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18 серпня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 1601/0808/71-154, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 60 000 доларів США на строк з 18 серпня 2008 року до 18 серпня 2033 року (п. 1.1.). За користування кредитом позичальник зобов'язувався сплачувати проценти у розмірі 11,9 % річних (п. 1.3.).

Пунктом 1.4. Кредитного договору вставлено, що кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків по договору купівлі-продажу з метою придбання квартири № 183 в житловому будинку 13, розташованому по вулиці Ю.Кондратюка Ю. у місті Полтаві.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обовВ»язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с. 29-37).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказав, що позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 03 серпня 2015 року виникла заборгованість, яка складається із 55 757, 34 дол. США та 80 570, 81 грн. В тому числі: тіло кредиту 47 299, 95 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 999 290, 25 грн., відсотки - 8 457, 39 дол. США, що за курсом НБУ складає 178 676, 45 грн., пеня - 75 856, 48 грн., сума за ставкою 3 % від простроченої заборгованості по тілу - 1 607, 79 грн., сума за ставкою 3 % від простроченої заборгованості по відсотках - 3 106, 54 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що відповідач отримав кошти та не виконує умови кредитного договору, має заборгованість, яка підлягає стягненню на користь банку.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Банком у відповідності до п.п. 1.2,1.4 кредитного договору проведено перерахунок на користь коштів на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в оплату за договором купівлі-продажу з метою придбання квартири АДРЕСА_1. Зазначене підтверджується випискою ПАТ «Сведбанк» з особового рахунку позичальника та нотаріально посвідченою заявою продавців про здійснення з ними повного розрахунку, здійсненого ОСОБА_6 ( т.1, а.с.225-227).

Посилання в апеляційних скаргах на відсутність в матеріалах справи доказів видачі позичальнику кредитних коштів не спростовують факту укладання кредитного договору, який є чинним , ніким не оскаржувався, натомість визнавався відповідачем, який на його виконання з серпня 2008р. по травень 2014р. здійснював платежі в повернення отриманих коштів.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 не був повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні спростовуються п.10.5 умов договору, яким передбачено, що банк має право повністю або частково перевести свої права та зобов'язання по цьому договору без згоди Позичальника.

Як вбачається з відомостей щодо грошових надходжень за даним кредитним договором після договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012р. ОСОБА_4 протягом 2012р. та до 31 травня 2014р. здійснював платежі в рахунок погашення кредитної заборгованості (т.1 а.с.127).

Сплачені відповідачем кошти направлялись на погашення відсотків, комісії, кредиту та неустойки, що узгоджується з п.3.5 кредитного договору, який встановлює черговість зарахування коштів, зокрема, при наявності простроченої заборгованості.

Відповідно до ч.3 ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з ч.1 ст.179 цього ж Кодексу предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

ОСОБА_4 не спростований наданий позивачем розмір заборгованості, хоча судом не встановлено наявність будь-яких перешкод в наданні ним контррозрахунку суми боргу за кредитним договором ( т.1,а.с. 21, 127-128).

Між тим, розрахунок заборгованості, здійснений позивачем узгоджується з положеннями кредитного договору, визначеними в пунктах 3.2, 3.5 та 8.1 договору.

Пунктом 3.9. Договору передбачено, що при порушенні умов п.5.1.8. цього договору, та/або у випадках, в яких чинним законодавством України (в тому числі у випадках, передбачених Законом України «Про іпотеку») передбачено право дострокової вимоги виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою, та/або якщо позичальник порушує строки платежів, встановлені п. 3.1. цього договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, а позичальник зобов'язаний виконати зазначені зобов'язання в порядку, передбаченому цим пунктом договору.

Вимога про дострокове повернення кредиту і сплату процентів за користування ним направляється позичальникові у порядку, передбаченому п. 3.10 цього договору.

За наявності порушень строків внесення платежів по Договору, позивач у відповідності до його умов та положень ст.1050 ч.2 ЦК України скористався своїм правом вимоги дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки.

Позивачем також підтверджена правомірність здійснення операцій в іноземній валюті як ПАТ «Сведбанк», так і ПАТ «Дельта Банк», які мають відповідні банківські ліцензії ( т.1,а.с.217-224).

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303,307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах та за дорученням ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -суддя / Підпіс/ ОСОБА_1

СУДДІ: / Підпіс/ ОСОБА_9

/ Підпіс/ ОСОБА_10

З оригіналом згідно :

Суддя апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1