Рішення

від 05.12.2016 по справі 916/2613/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2016Справа №916/2613/16

За позовом комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго»

До відповідача приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» в особі відокремленого підрозділу Придунайської філії приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»

Про стягнення 207472,48 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Зязюня І.В. (за дов.)

від відповідача Зозуля О.Б. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Одеської області звернулося з позовом комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» в особі відокремленого підрозділу Придунайської філії приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» про стягнення за договором № І-21 від 15.10.2012 про постачання теплової енергії 218181,48 грн., з яких: 88706,41 грн. боргу, 123320,84 грн. пені, 1966,71 грн. 3% річних, 4187,52 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену позивачем теплову енергію.

Господарський суд Одеської області своїми ухвалами від 26.09.2016 порушив провадження у справі № 916/2613/16, а від 19.10.2016 передав справу за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки відповідач знаходиться за адресою: вул. Фрометівська, будинок 2, м. Київ, 03039.

Відповідач у наданому суду відзиві зазначив, що станом на день розгляду справи погасив 88706,41 грн. боргу та заперечив проти визначеного позивачем розміру пені, посилаючись на те, що розмір пені не може бути більше 100% загальної суми боргу. Крім того, позивач повинен був нарахувати пеню один раз протягом 6 місяців, а не п'ять разів по шість місяців.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.10.2012 комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (теплопостачальна організація) та приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» в особі відокремленого підрозділу Придунайської філії приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (споживач) уклали договір № І-21 про постачання теплової енергії (далі - Договір), за умовами якого теплопостачальна організація зобов'язується продавати (постачати) споживачеві теплову енергію, а споживач - своєчасно проводити оплату за спожиту теплову енергію за затвердженими тарифами в строки, передбачені цим Договором.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності) на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Вартість спожитої теплової енергії визначається на підставі акту про обсяги споживання теплової енергії (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 3.4 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки проводяться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів у такому порядку: до 20 числа розрахункового місяця 80% очікуваної вартості споживання теплової енергії в поточному розрахунковому періоді; кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем згідно з виставленим рахунком протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку, за мінусом оплаченої вартості в розрахунковому періоді. При непогодженні з сумою, зазначеною в платіжному документі, споживач зобов'язується впродовж терміну оплати повідомити про свої зауваження в письмовому вигляді і підтвердити їх документально.

Станом на день звернення з позовом до суду (20.09.2016) у відповідача існувала заборгованість у розмірі 88706,41 грн. за спожиту теплову енергію у листопаді, грудні 2015 року, січні, лютому, березні 2016 року. Дані обставини визнаються сторонами і не потребують доказуванню в силу ст. 35 ГПК України.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 88706,41 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Під час розгляду справи в суді відповідач погасив 88706,41 грн. боргу, у зв'язку з чим в цій частині вимог спір відсутній, що є підставою для припинення провадження в ній в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

За п. 3.5 Договору у випадку несвоєчасної оплати нараховується пеня в розмірі 1,0% за кожний день порушення строку платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому даний шестимісячний строк визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Суд встановив, що позивач виставив, а відповідач отримав такі рахунки: від 30.11.2015 на суму 16613,41 грн., від 29.12.2015 на суму 27562,28 грн., від 29.01.2016 на суму 39784,33 грн., від 24.02.2016 на суму 5230,30 грн., від 29.02.2016 на суму 16786,80 грн. та від 31.03.2016 на суму 17343,72 грн..

Як зазначено вище, відповідач повинен остаточно розрахуватися за спожиту енергію протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання рахунку.

Водночас, відповідач лише з червня 2016 року почав частинами розраховуватися за рахунками від 30.11.2015 та від 29.12.2015, а станом на 31.08.2016 взагалі не сплачував за рахунками від 29.01.2016, від 24.02.2016, від 29.02.2016 та від 31.03.2016.

Отже, зобов'язання відповідача є простроченими відповідно з 11.12.2016, 15.01.2016, 13.02.2016, 15.03.2016 та 13.04.2016.

Суд приймає як вірний здійснений позивачем за кожним рахунком в межах шестимісячного строку розрахунок пені, за яким до стягнення з відповідача підлягає 123320,84 грн. пені.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» щодо того, що пеня не повинна перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу, оскільки моментом визначення розміру боргу є розмір, який існував на час його виникнення, а не розмір, який існував на час закінчення строку нарахування пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 4187,52 грн. інфляційних та 1966,71 грн. 3% процентів річних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 123320,84 грн. пені, 1966,71 грн. 3% річних, 4187,52 грн. інфляційних. Суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 88706,41 грн. боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю в цій частині предмету спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки його неправильні дії призвели до звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (вул. Фрометівська, 2, м. Київ, 03039, код 00127522) на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (вул. Клушина, 5, корпус А, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код 05514413) 123320,84 грн. пені, 1966,71 грн. 3% річних, 4187,52 грн. інфляційних, 3272,72 грн. судового збору.

Припинити провадження в частині стягнення 88706,41 грн. боргу.

Рішення підписано 20.12.2016.

Суддя С. А. Ковтун