Рішення

від 16.11.2016 по справі 911/3065/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р. Справа № 911/3065/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/3065/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»,

м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю

«ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка, Васильківський район

2. Фермерського господарства «Ждан Анатолій Олександрович»,

с. Михайлівка, Томаківський район, Дніпропетровська область

про стягнення 836,82 грн.

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;;

від відповідача 2: ОСОБА_1, довіреність № 10/2 від 06.10.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом вих. № 10-4/02 від 10.02.2015 (вх. № суду 3175/16 від 19.09.2016) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (надалі - відповідач 1) та Фермерського господарства «Ждан Анатолій Оександрович» (надалі - відповідач 2) про солідарне стягнення 836,82 грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040308/1 від 04.02.2008, Угоди № 15-11/12-121 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 та на підставі Договору поруки № 07-04-2014-121 від 07.04.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2016 порушено провадження у справі № 911/3065/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні 12.10.2016 об 11 год. 20 хв.

В судовому засіданні 12.10.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з підстав у ньому викладених.

Відповідач 1 в судове засідання 12.10.2016 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 21.09.2016 не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач 2 через канцелярію суду (вх. № 21278/16 від 12.10.2016) надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 12.10.2016 представник відповідача 2 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 12.10.2016 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 02.11.2016 о 10 год. 50 хв.

В судове засідання 02.11.2016 позивач не з`явився, проте через канцелярію суду (вх. № 22587/16 від 01.11.2016) надав клопотання вих. № 31-3/10 від 31.10.2016 про відкладення розгляду справи.

Відповідач 1 в судове засідання 02.11.2016 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 21.09.2016 не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

В судовому засіданні 02.11.2016 представник відповідача 2 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою суду від 02.11.2016 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 16.11.2016 о 12 год. 30 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 23370/16 від 11.11.2016) позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 28 836,82 грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040208/1 від 04.02.2008, Угоди № 15-11/12-121 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 та на підставі Договору поруки № 07-04-2014-121 від 07.04.2014 та судові витрати: судовий збір 1 378,00 грн. та 2 500,00 грн. адвокатські витрати згідно Договору № 10-1/12-14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 10.12.2014.

Через канцелярію суду (вх. № 23468/16 від 14.11.2016) позивач надав заяву вих. № 14-1/11 від 14.11.2016 про припинення провадження у справі, у зв`язку із сплатою 14.11.2016 відповідачем 1 заявленого позивачем боргу в сумі 28 836,82 грн. та судових витрат: 1 378,00 грн. судового збору та 2 500,00 грн. адвокатських послуг.

Через канцелярію суду (вх. № 23517/16 від 14.11.2016) від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 просить суд припинити провадження у справі у зв`язку із повним погашенням відповідачем 1 заборгованості та відшкодування позивачу судових витрат.

В судове засідання 16.11.2016 позивач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений у встановленому законодавством порядку.

В судове засідання 16.11.2016 відповідач 1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений у встановленому законодавством порядку.

В судовому засіданні 16.11.2016 представник відповідача 2 проти позову та заяв позивача та відповідача 1 про припинення провадження у справі заперечував.

Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача та відповідача 1 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача та відповідача 1, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

ОСОБА_2 з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, присутніх в судових засіданнях, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» («постачальник») та Фермерським господарством «Ждан Анатолій Олександрович» («покупець») укладено ОСОБА_3 поставки на умовах товарного кредиту № ТК040208/1, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, зазначений у п. 1.2 Договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість та проценти за користування товарним кредитом в сумі та на умовах, передбачених цим Договором.

Додатковою угодою № 1 від 12.06.2008 до вказаного Договору сторонами внесено зміни в п. 1.2 Договору щодо зазначення товару та у додаток № 1 до Договору «Розрахунок процентів за користування товарним кредитом, строки оплати та вартість Договору».

Господарським судом Дніпропетровської області розглянуто справу № 32/41-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» до Фермерського господарства «Ждан Анатолій Олександрович» про стягнення 323 521,97 грн., з яких 132 954,90 грн. основного боргу, 46 403,96 грн. сума індексації основного боргу, 138 327,46 грн. штраф, 1 234,10 грн. 3% річних, 4 601,55 грн. інфляційних втрат

За результатами розгляду справи № 32/41-09 господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення від 16.04.2009, яке набрало законної сили, яким стягнуто з Фермерського господарства «Ждан Анатолій Олександрович» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» 132 954,90 грн. основного боргу, 46 403,96 грн. сума індексації основного боргу, 100 000,00 грн. штрафу, 1 234,10 грн. 3% річних, 4 601,55 грн. інфляційних втрат, 3 235,22 грн. витрат на сплату держмита, 118,00 грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

При розгляді вказаної справи господарським судом Дніпропетровської області було встановлено, що на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040208/1 від 04.02.2008 та додаткової угоди № 1 від 12.06.2008 ТОВ «Корпорація «Агросинтез» поставило ФГ «Ждан Анатолій Олександрович» товар, який було оплачено ФГ «Ждан Анатолій Олександрович» частково, у зв`язку з чим у відповідача 2 виникла заборгованість перед ТОВ «Корпорація «Агросинтез» в сумі 132 954,90 грн. основного боргу, яку й було стягнуто рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2009 у справі № 32/41-09.

На примусове виконання зазначеного рішення господарським судом Дніпропетровської області видано наказ від 12.05.2009 у справі № 32/41-09.

ОСОБА_2 ч. 3 ст. 35 Господарського-процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Томаківського районного управління юстиції від 23.06.2009 відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області виданого 12.05.2009 № 32/41-09.

У листі вих. № Г-1024-02 від 13.05.2013 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області зазначило, що наказ № 32/41-09, виданий 12.05.2009 господарським судом Дніпропетровської області 12.05.2009 про стягнення з ФГ «Ждан Анатолій Олександрович» на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» боргу в сумі 288 546,67 грн. перебував на виконанні у відділі державної виконавчої служби Томаківського районного управління юстиції у період з 23.06.2009 по 11.12.2009. Виконавче провадження по виконанню вищезазначеного наказу 11.12.2009 було закінчено у зв`язку з фактичним повним виконанням вимог виконавчого документа.

ОСОБА_2 ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач у позовній заяві та у заяві про збільшення позовних вимог зазначає, що у ТОВ «Корпорація «Агросинтез» виникло право вимоги щодо нарахування заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, штрафу, інфляційних втрат, 3% річних згідно умов Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040208/1 від 04.02.2008 за період з 16.01.2009 (наступного дня після звернення до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою) по дату існування боргу.

15 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» («первісний кредитор») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс» («новий кредитор», надалі - позивач) укладено Угоду про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) № 15-11/12-121, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги виконання ФГ «Ждан Анатолій Олександрович» (надалі - відповідач 2) зобов`язання щодо сплати пені в сумі 24 556,61 грн. за період з 16.01.2009 по 10.11.2009, 3% річних в сумі 3 262,09 грн. за період з 16.01.2009 по 10.11.2009, інфляційних втрат в сумі 14 757,09 грн. за період з січень-листопад 2009 року, а всього вартість зобов`язання, що відступається становить 31 080,79 грн., набутих первісним кредитором на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040 3 08/1 від 04.02.2008 (такий номер Договору зазначено сторонами в Угоді про заміну кредитора у зобов`язанні).

ОСОБА_2 прийому-передачі документів від 15.11.2012 первісний кредитор - ТОВ «Корпорація «Агросинтез» передав позивачу ОСОБА_3 поставки на умовах товарного кредиту № ТК040 3 08/1 від 04.02.2008 із додатком № 1, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2009, наказ господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2009, постанову ВДВС Томаківського РУЮ від 11.11.2009 про закінчення виконавчого провадження по наказу суду.

Листом від 15.11.2012, який направлений 05.06.2013, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відбитком підприємства зв`язку і фіскальним чеком, первісний кредитор - ТОВ «Корпорація «Агросинтез» повідомив відповідача 2 про заміну кредитора у зобов`язанні, яке виникло за Договором поставки товару на умовах товарного кредиту № ТК040 3 09\8/1 від 04.02.2008.

01 серпня 2014 року між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» («первісний кредитор») та ТОВ «Ніко-Тайс» («новий кредитор») укладено Додаткову угоду № 1 до Угоди про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 № 15-11/12-121, якою п. 1.1 Угоди викладено в наступній редакції: «Первісний кредитор відступає новому кредитору (позивачу) право вимоги виконання ФГ «Ждан Анатолій Олександрович» (відповідач 2) зобов`язання щодо сплати розміру заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, штрафу, інфляційних витрат, 3% річних, набутих первісним кредитором на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040 3 08/1 від 04.02.2008, у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем 2 грошового зобов`язання згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК 040 3 08/1 від 04.02.2008».

ОСОБА_2 п. 1.2 Угоди про заміну кредитора в редакції Додаткової угоди № 1 позивач одержує право замість первісного кредитора вимагати від відповідача 2 сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, штрафу, інфляційних втрат, 3% річних за вест період існування основної заборгованості (прострочення виконання відповідачем 2 грошового зобов`язання) згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040 3 08/1 від 04.02.2008.

Вартість зобов`язання, що відступається за даною Угодою, становить, проте не обмежується, сумою 31 080,79 грн. (п. 2.1 Угоди в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.08.2014).

Відповідно до п. 2.4 Угоди в редакції Додаткової угоди № 1 з моменту укладення даної Угоди, позивач наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК 040 3 08/1 від 04.02.2008, по відношенню до відповідача 2 щодо нарахування заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем 2 грошового зобов`язання згідно Договору поставки товару на умовах товарного кредиту № ТК040 3 08/1 від 04.02.2008.

15 серпня 2014 року копія Додаткової угоди № 1 від 01.08.2014 до Угоди про заміну кредитора у зобов`язанні № 15-11/12-121 була надіслана відповідачу 2, що підтверджується описом вкладення у цінний лист з відбитком підприємства зв`язку і фіскальним чеком.

29 серпня 2014 року між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» («первісний кредитор») та ТОВ «Ніко-Тайс» («новий кредитор») укладено Додаткову угоду № 2 до Угоди про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012 № 15-11/12-121, якою п. 1.1 Угоди викладено в наступній редакції: «Первісний кредитор відступає новому кредитору (позивачу) право вимоги виконання ФГ «Ждан Анатолій Олександрович» (відповідач 2) зобов`язання щодо сплати розміру заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, штрафу, інфляційних витрат, 3% річних, набутих первісним кредитором на підставі Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040 2 08/1 від 04.02.2008, у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем 2 грошового зобов`язання згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК 040208/1 від 04.02.2008».

ОСОБА_2 п. 1.2 Угоди про заміну кредитора в редакції Додаткової угоди № 2 позивач одержує право замість первісного кредитора вимагати від відповідача 2 сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, штрафу, інфляційних втрат, 3% річних за вест період існування основної заборгованості (прострочення виконання відповідачем 2 грошового зобов`язання) згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040 2 08/1 від 04.02.2008.

Відповідно до п. 2.4 Угоди в редакції Додаткової угоди № 2 з моменту укладення даної Угоди, позивач наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК 040 2 08/1 від 04.02.2008, по відношенню до відповідача 2 щодо нарахування заборгованості (індексації ціни товару, дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку із подальшим неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем 2 грошового зобов`язання згідно Договору поставки товару на умовах товарного кредиту № ТК040 2 08/1 від 04.02.2008.

Копію додаткову угоду № 2 від 29.08.2014 до Угоди № 15-11/12-121 від 15.11.2012 позивач надав до заяви про збільшення позовних вимог від 10.10.2016 (вх. № суду 23370/16 від 11.11.2016), доказів направлення зазначеної додаткової угоди № 2 відповідачу 2 («боржнику») до суду не надано.

ОСОБА_2 п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

ОСОБА_2 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 515 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

07 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» («поручитель», надалі - відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс» («кредитор», надалі - позивач) укладено ОСОБА_3 поруки № 07-04-2014-121, відповідно до умов якого відповідач 1 поручається перед позивачем за виконання обов`язку Фермерським господарством «Ждан Анатолій Олександрович» щодо виконання грошового зобов`язання щодо сплати розміру заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) у зв`язку із неналежним, несвоєчасним виконаннями відповідачем 2 грошового зобов`язання згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040308/1 від 04.02.2008 та Угоди № 15-11/12-121 про заміну кредитора ту зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012

Пунктом 3.1 зазначеного Договору поруки встановлено, що відповідальність відповідача 1 перед позивачем обмежується сплатою розміру заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) у сумі 30 000,00 грн.

Позивач направив відповідачу 1 вимогу вих. № 05-121/14 від 05.05.2014 про виконання взятого на себе зобов`язання відповідно до Договору поруки № 07-04-2014-121 від 07.04.2014, що підтверджується підписом директора відповідача 1, засвідченого відбитком печатки відповідача 1, на примірнику зазначеної вимоги.

Відповідач 1 надав відповідь вих. № 121 від 12.05.2014 на вимогу позивача, в якій зазначив, що не в змозі виконати взяті на себе зобов`язання згідно Договору поруки у зв`язку із скрутним фінансовим становище, та запевнив про виконання зобов`язань в строк до 31.10.2014.

14 жовтня 2016 року (після порушення провадження у справі № 911/3065/16 та надання відповідачем 2 відзиву на позовну заяву з запереченнями на позов (вх. № суду 21278/16 від 12.10.2016) між ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» («поручитель») та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» («кредитор») укладено Додаткову угоду № 1 до Договору поруки № 07-04-2014-121 від 07.04.2014, в якій позивач та відповідач 1 виклали п. 2.1 Договору поруки в наступній редакції: «Під основним договором в цьому Договорі розуміють Угоду № 15-11/12-121 про заміну кредитора у зобов`язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012, укладену згідно Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040208/1 від 04.02.2008».

Додатковою угодою № 1 від 14.10.2016 внесено зміни в п. 4.3 Договору поруки та встановлено, що відповідач 1 зобов`язується виконати грошове зобов`язання, передбачене п. 3.1 даного Договору, в строк до 10.11.2016.

Копію Додаткової угоди № 1 від 14.10.2016 до Договору поруки від 07.04.2014 позивач надав до заяви про припинення провадження у справі від 14.11.2016 (вх. № суду 23468/16 від 14.11.2016).

ОСОБА_2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

ОСОБА_2 ч.ч. 1 та 2 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

ОСОБА_2 ч.ч. 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

ОСОБА_2 п. 2.6 Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040208/1 від 04.02.2008 сторони домовились, що у разі збільшення на дату платежу офіційного курсу євро до гривні більше ніж на 2% від його офіційного курсу на дату укладення Договору, відповідач 2 зобов`язується сплатити постачальнику проіндексовану суму відповідного платежу за Договором. Проіндексована сума платежу визначається за формулою, зазначеною у вказаному пункті Договору.

На підставі вищезазначеного позивачем здійснено розрахунок заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) з врахуванням курсу євро до гривні станом на дату укладення Договору (04.02.2008) та курсу євро до гривні на день погашення заборгованості 11.12.2009, яка за розрахунком позивача становить 75 240,78 грн.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2009 було стягнуто з ФГ «Ждан Анатолій Олександрович» на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» 46 403,96 грн. індексації основного боргу.

У справі № 911/3065/16 позивачем заявлено вимогу (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про стягнення солідарно з відповідачів 1 та 2 заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) в сумі 28 836,82 грн. = 75 240,78 грн. - 46 403,96 грн.

Позивач надав заяву від 14.11.2016 (вх. № суду 23468/16 від 14.11.2016) про припинення провадження у справі № 911/3065/16 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач 1 перерахував на рахунок позивача грошові кошти в якості повного погашення позовних вимог у даній справі та відшкодування судових витрат всього в сумі 32 714,82 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача від 14.11.2016.

Відповідач 1 надав відзив на позов (вх. № суду 23517/16 від 14.11.2016), в якому просить суд припинити провадження у справі № 911/3065/16 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв`язку із повним погашенням суми заборгованості та відшкодування судових витрат, на підтвердження чого надано копію банківської квитанції TS208314 від 12.11.2016 на суму 32 714,82 грн.

ОСОБА_2 п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань .

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, відповідач 2 в судовому засіданні 16.11.2016 заперечував проти припинення провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору та заявив про сплив позовної давності та про застосування строків позовної давності і у зв`язку з цим просив відмовити позивачу у позові щодо позовних вимог до відповідача 2 (письмово викладено заяву про застосування строку позовної давності у відзиві на позовну заяву).

Відповідно до положень Додатку № 1 до Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040208/1 від 04.02.2008 останній платіж за отриманий товар повинен був здійснений відповідачем 2 не пізніше 01.10.2008.

ОСОБА_2 п. 6.2 Договору поставки на умовах товарного кредиту № ТК040208/1 від 04.02.2008 за усіма вимогами, які виникають з цього Договору, строк позовної давності визначається тривалістю в 3 роки.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач 2 виконав рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2009 у справі № 32/41-09, сплативши заборгованість за Договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК040208/1 від 04.02.2008, 11 грудня 2009, що підтверджується листом Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області вих. № Г-1024-02 від 13.05.2013.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

ОСОБА_2 ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

ОСОБА_2 ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності .

Відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки основну заборгованість за Договором поставки на умовах товарного кредиту № ТК040208/1 від 04.02.2008 сплачено 11.12.2009 (як зазначає позивач), то з 12.12.2009 розпочався відлік трирічного строку позовної давності для стягнення дооцінки вартості товару (курсової різниці), який сплинув 12.12.2012. Відповідно до ст. 262 ЦК України заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Позивач звернувся із позовом про стягнення 28 836,82 грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) за Договором поставки на умовах товарного кредиту 19.09.2016, що підтверджується штампом канцелярії господарського суду Київської області.

Враховуючи сплив строку позовної давності для стягнення заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) та заявлення про це письмово відповідача 2 («боржника»), суд відмовляє позивачу у позові про стягнення з відповідача 2 заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) в сумі 28 836,82 грн.

Відповідач 1 («поручитель») виконав зобов`язання по сплаті заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) 12.11.2016.

ОСОБА_2 ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суд припиняє провадження у справі щодо стягнення з відповідача 1 заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці) в сумі 28 836,82 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» 28 836,82 грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці).

2. Відмовити повністю у задоволенні позову щодо стягнення з Фермерського господарства «ОСОБА_4 Олександроваич» 28 836,82 грн. заборгованості у вигляді дооцінки вартості товару (курсової різниці).

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 12.12.2016

Суддя О.О. Христенко