Рішення

від 06.12.2016 по справі 922/3782/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2016 р.Справа № 922/3782/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків до Приватного підприємства "ГРАНД", м. Харків про стягнення 93 649,33 грн. за участю представників:

прокурора - Чирик В.Г., посвідчення № 036688 від 11.12.2015 року

позивача - ОСОБА_1, дов. № 61 від 20.04.2016 року

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди у загальній сумі 93649,33 грн., у тому числі орендну плату в сумі 69187,22 грн. та пені у сумі 24462,11 грн.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданому поясненні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду документи не надав.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено наступне.

Харківська місцева прокуратура №3 повідомила листом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області про намір звернутися до господарського суду із зазначеним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» регіональні відділення Фонду державного майна України здійснюють державну політику у сфері оренди державного майна.

Статтею 2 Закону України «Про Фонд державного майна України» передбачено, що діяльність Фонду ґрунтується на принципах верховенства права та законності.

В той же час, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - РВ ФДМУ по Харківській області) упродовж тривалого строку не виконувало належним чином покладені на нього функції, не вчиняло дії щодо повернення переданого в оренду майна та стягнення заборгованості з орендної плати.

РВ ФДМУ по Харківській області не вживає заходів щодо захисту державного майна від нецільового використання та його повернення.

Харківською місцевою прокуратурою №3 Харківської області вивчено стан законності в районі з питань додержання вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Перевіркою встановлено, що за договором оренди №454-Н від 22.08.2001 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) надано ПП «Гранд» (орендар) нежитлові приміщення площею 262, 5 кв.м, розташовані за адресою: м. Харків, Плиткова, 12, трьохповерхового будинку, що перебуває на балансі ВАТ «Харківський домобудівельний комбінат-1», який визнано банкрутом та розпочато процедуру ліквідації.

У подальшому сторонами вносились зміни вказаного договору оренди та було укладено 8-м додаткових угод.

Додатковою угодою №3 від 10.09.2003 внесено зміни до розділу 1 «Предмет договору» та доповнено п.п.1.1, згідно з яким в оренду передано нежитлові приміщення на 1, 2, 3 поверхах будівлі колишнього медичного пункту, розміщені за адресою: м.Харків, Орджонікідзевський р-н, вул. Плиткова, 12, що знаходиться на балансі ВАТ «Харківський домобудівельний комбінат №1». З дати підписання цієї Додаткової угоди загальна площа орендованих приміщень становить 1314 кв.м., а саме: на 1-му поверсі - 450,5 кв.м., на 2-му поверсі - 435, кв.м., на 3-му поверсі - 428, 5 кв.м.

Додатковою угодою №4/1 від 30.12.2004 внесено зміни до розділу 1 «Предмет договору» та доповнено п.п.1.1, згідно з яким після абзацу четвертого новим абзацом наступного змісту:

«В зв'язку з приведенням площ нежитлових приміщень у відповідність до технічного паспорту на виробничий будинок №12 по вул. Плитковій в м. Харкові, виготовлений КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» за станом на 28.10.2004р., з дати підписання цієї Додаткової угоди загальна площа орендованих приміщень становить 1 298, 1 кв.м., а саме: на 1 поверсі - 449, 7 кв.м.; на 2 поверсі - 436, 0 кв.м.; на 3 поверсі - 412 кв.м.».

Обов'язки, передбачені вищевказаним Законом та договором оренди, орендодавець виконує повністю.

Проте, орендарем систематично порушуються вимоги ст.18 п. 3, ст.19 п.п.1,3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.1 ст. 762 ЦК України та п.п.3.3, 5.2 договору оренди, якими передбачено, що оренда плата є обов'язковим платежем та орендар повинен щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним перераховувати орендну плату безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 3.3 договору оренди Орендар зобов'язаний вносити оренду плату до 10 числа місяця наступного за звітним.

Орендар, всупереч вимогам Закону та умовам договору, орендну плату вносив несвоєчасно та не у повному обсязі.

Так, згідно з відомістю нарахувань та оплат по договору станом на 10.10.2016 орендар протягом періоду з вересня 2014 року по лютий 2016 року оренду плату не сплачує своєчасно та у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати у сумі 121 434, 61 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.09.2015 у справі 922/4061/15, яка залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2016, розірвано договір №454-Н від 22.08.2001, зобов'язано ПП «Гранд» повернути орендовані приміщення та стягнуто заборгованість з орендної плати за жовтень 2014 року по травень 2015 року у сумі 52 247, 39 грн. та пені у сумі 4968, 62 грн.

Однак, протягом тривалого часу ПП «Гранд» не було виконано вказане судове рішення у справі №922/4061/15, не сплачена заборгованість з орендної плати та не повернуто за актом приймання-передачі орендовані приміщення.

Орендар повернув приміщення 07.07.2016 за актом приймання-передачі.

Отже, з урахуванням вказаного судового рішення стягненню підлягає заборгованість з орендної плати за червень 2015 року по лютий 2016 року у сумі 69 187, 22 грн.

У відповідності до вимог ст.29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.9.1 зазначеного договору оренди за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором оренди.

Відповідно до вимог п.3.5 договору оренди у разі несвоєчасного перерахування або не у повному обсязі, орендна плата підлягає стягненню до державного бюджету відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У відповідності до п.п. 3,5, 9.1 зазначеного договору оренди та ст.29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» нараховано пеню за період з липня 2015 року по січень 2016 року включно, яка станом на 10.10.2016 складає 24 462, 11 грн.

Отже, ПП «Гранд» несвоєчасно сплачує орендну плату, а вказані кошти повинні надходити на рахунок державного бюджету, вищенаведене є підставою для представництва у суді інтересів держави.

Оскільки орендар здійснював користування приміщеннями, не передав їх власнику за актом приймання-передачі, виникли зобов'язання щодо сплати орендної плати та пені, які відповідачем не виконуються, чим завдається шкода інтересам держави.

Вищезазначені обставини і стали підставою для вжиття заходів представницького характеру Харківською місцевою прокуратурою №3.

Приписами ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями системою енергопостачання: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб'єктам господарювання.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 287 Господарського кодексу України визначено, що орендодавцями щодо державного та комунального майна є зокрема Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна регламентовано, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Положеннями ч.1, 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч. 3. ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначений обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, положення якої крім іншою кореспондується із ч. 1 ст. 285 ГК України та ч.1 ст. 762 ЦК України.

Пунктом 5.3. договору, визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Окрім того, прокуратурою було нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 24 462,11 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як зазначав Вищий господарський суд України, у постанові Пленуму 29.05.2013 р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" п.5.7.: застосовуючи у вирішенні спорів, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням договорів оренди (найму) положення статті 549 ЦК України, господарським судам слід виходити з того, що: одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із зазначеною статтею ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто вони не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, і у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій; можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення господарських зобов'язань передбачено абзацом другим частини другої статті 231 ГК України; для учасників господарських відносин законодавством не встановлено обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із принципом свободи укладення договору, встановленим статтею 627 ЦК України, за змістом якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищенаведене та те, у даному випадку при укладанні договору відповідач був попереджений про застосування до орендаря у разі невиконання умов договору відповідальності у вигляді штрафу та пені, перевіривши нарахування пені та штрафу суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не виконуються умови договору оренди в частині сплати орендної плати з червня 2015 р. по 09.02.2016 року, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 651 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Гранд» (61099, м. Харків, вул. Рибалка, 47; код ЄДРПОУ 25191188) на користь Державного бюджету Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області - (61057, м. Харків, м-н. Театральний, 1, код ЄДРПОУ 37999669) заборгованість з орендної плати за договором оренди від 22.08.2001 р. № 454-Н в сумі 69 187,22 грн. та пені в сумі 24 462,11 грн. у загальній сумі 93 649,33 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Гранд» (61099, м. Харків, вул. Рибалка, 47; код ЄДРПОУ 25191188) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) сплачений при зверненні з позовом судовий збір в сумі 1 404,74 грн. на розрахунковий рахунок №35212041007171 в Держказначейській службі України, м. Київ, код банку 820172.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_2