Постанова

від 12.12.2016 по справі 910/31429/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Справа№ 910/31429/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Залізняк І.І. (довіреність №210 «д» від 20.10.2016 р.)

від відповідача - не з'явився

від третьої особи- не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

на рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2016 р.

у справі №910/31429/15 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Касан»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Касан» про стягнення 72753,82 грн. за договором № 7-98 на оренду нежитлового приміщення від 10.12.1998 р.

В ході розгляду даної справи в суді першої інстанції позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 173472,43 грн заборгованості (а.с. 35-36).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.02.2016 р. було залучено до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням господарського суду м. Києва від 29.02.2016 р. у справі №910/31429/15 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 р. апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задоволено. Рішення господарського суду м. Києва від 29.02.2016 р. скасовано повністю. Позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Касан» на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 173472,43 грн. заборгованості за користування орендованим майном.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Касан» на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 2728,78 грн. судового збору за подання позовної заяви та 3001,66 грн. судового збору за подання апеляційної скрги.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2016 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Касан» задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 29.02.2016 р., Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, рішення скасувати, позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представників відповідача та третьої особи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалами від 14.11.2016 р., 05.12.2016 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

10.12.1998 р. між Шляхово-екплуатаційною дільницею № 639 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Касан» (орендар) було укладено договір № 7-98 на оренду нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в користування нежитлові приміщення площею 207 кв.м, вартістю 271000,00 грн., що розташовані на території загальною площею 1500 кв.м, і які знаходяться на балансі Державного підприємства «Шляхово-експлуатаційна дільниця №639», розташовані за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 46, і надаються у користування під офіс, магазин, підсобні приміщення та приміщення для зберігання транспортних засобів, номерних агрегатів, проведення передпродажної підготовки та сервісного обслуговування.

Згідно п. 2.1 договору, розмір орендної плати за орендоване приміщення встановлюється на рівні 5% від експертної оцінки вартості майна і становить 1129,17 грн. за жовтень 1998 року. В орендну плату не входить оплата комунальних послуг і податок на додану вартість.

Як передбачено п. 2.3 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендодавцем шляхом коригування розміру місячної плати за попередній період на індекс інфляції за поточний місяць і доводиться до орендатора.

Відповідно до п. 2.7 договору, експлуатаційні витрати, центральне опалення та комунальні послуги сплачуються орендарем окремо згідно з рахунками, пред'явленими орендодавцем.

Цей договір діє з 10.12.1998 р. до 31.12.2001 р. (п. 7.1 договору).

Згідно п. 7.3 договору, у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У додатку № 1 до укладеного договору сторонами було погоджено план прилеглої території та нежитлових приміщень, переданих в оренду.

01.01.2011 р. додатковою угодою орендодавець та орендар, керуючись п. 2 ст. 21 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», постановою Кабінету Міністрів України № 75 від 19.01.2000 р. та п. 2.4 договору № 7-98 від 10.12.1998 р., дійшли згоди змінити та доповнити договір.

Так, п. 2.1 договору оренди сторонами викладено у наступній редакції: орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою № 75 від 19.01.2000 р. Кабінету Міністрів України з врахуванням використання орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням і складає: 15% від експертної оцінки за оренду приміщення під авторемонтну майстерню, що становить за грудень 2000 р. 2618,18 грн.; 10 % від експертної оцінки за оренду приміщення під офіс і приміщення для зберігання транспортних засобів і номерних агрегатів, що становить за грудень 2000 р. 1381,20 грн.; 12 % від експертної оцінки за оренду приміщення під магазин продовольчих товарів підакцизної групи, що становить за грудень 2010 року 838,75 грн. Всього орендна плата за грудень 2010 року становить 4838,13 грн. В орендну плату не входить плата за комунальні послуги.

Пунктом 2.2 договору, в редакції додаткової угоди, сторони погодили, що перерахування орендної плати здійснюється орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця до 30 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції. 70% орендної плати - 3386,69 грн. залишається в розпорядженні орендодавця, 30% орендної плати - 1451,44 грн. перераховується орендодавцем до державного бюджету.

Також, у вказаній додатковій угоді контрагентами було погоджено, що орендодавець зобов'язаний надавати копії платіжних доручень на перерахування 30% орендної плати до бюджету регіональному відділенню Фонду державного майна по місту Києву до 15 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов укладеного договору Шляхово-екплуатаційною дільницею № 639 було передано, а ТОВ «Касан» прийнято у користування нежитлові приміщення, площею 207 кв.м, вартістю 271000,00 грн., що розташовані на території загальною площею 1500 кв.м, і які знаходяться на балансі Державного підприємства «Шляхово-експлуатаційна дільниця № 639», розташовані за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 46, і надаються у користування під офіс, магазин, підсобні приміщення та приміщення для зберігання транспортних засобів, номерних агрегатів, проведення передпродажної підготовки та сервісного обслуговування.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідач свого обов'язку з внесення орендних платежів не виконав, в результаті чого у відповідача станом на 31.12.2015 р. виникла заборгованість в розмірі 173472,43 грн.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користуванням майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ( ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд, керуючись ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», виходив з того, що ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» втратило статус орендодавця майна, що передане у користування ТОВ «Касан» на підставі договору № 7-98 від 10.12.1998 р., оскільки його загальна площа перевищує 200 квадратних метрів, а тому у ДП «Київський облдорупр» відсутні правові підстави, в якості орендодавця за вказаним договором, заявляти вимоги про стягнення з відповідача орендної плати. Також, як на правову підставу відмови в позові суд посилався на постанову Вищого господарського суду України у справі №910/6605/15-г від 16.12.2015 р.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як передбачено ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства, що передається дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ГК України, орендодавцями щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

Зі змісту ст. 284 ГК України вбачається, що реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов розірвання чи припинення договору оренди.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до договорів, що були укладені до 01.01.2004 р. і продовжують діяти після набрання чинності Кодексом, застосовуються правила Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Договір на оренду нежитлових приміщень площею 207 кв.м. № 7-98 від 10.12.1998 р. було укладено між Державним підприємством «Шляхово-експлуатаційна дільниця № 6392», правонаступником якого є ДП «Київський облдорупр», та ТОВ «Касан».

Згідно з наказом Міністерства транспорту України № 228 від 02.08.1993 р. та актом приймання-передачі від 01.09.1993 р. Шляхово-експлуатаційній дільниці № 639 було передано майно, зокрема, і об'єкт, переданий в оренду відповідачу (п. 6 акта приймання-передачі).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 ГК України, залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти, зокрема, державні підприємства на основі державної власності.

На час укладення договору оренди об'єкт оренди перебував у державній власності та був на балансі Державного підприємства «Шляхово-експлуатаційна дільниця № 639».

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України «Про реорганізацію державних підприємств дорожнього комплексу у Київській області» від 01.08.2001 р. № 518 Шляхово-експлуатаційна дільниця № 639 була реорганізована шляхом приєднання до Київського обласного управління по будівництву, ремонту і експлуатації автомобільних доріг (Київський облавтодор).

Згідно наказу Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг «Про реорганізацію державних підприємств дорожнього комплексу у Київській області» від 03.08.2001 р. № 192 Київському облавтодору було передано усе майно Шляхово-експлуатаційної дільниці № 639.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» від 28.02.2002 р. № 221, наказом Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) «Про зміни у структурі управління державними дорожніми підприємствами в АРК, областях і м. Севастополі» від 05.03.2002 р. № 93 було створено ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», що відповідно до статуту Компанії та вказаного наказу є правонаступником майнових прав та інших активів державних дорожніх підприємств, майно яких передано до статутного капіталу Компанії.

У відповідності до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 р. № 156, засновуючись на власності ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», створено Дочірні підприємства ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», у тому числі Дочірнє підприємство «Київський облавтодор», якому було передано майно державного підприємства Київський облавтодор.

Наказом Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор) від 07.06.2004 р. №354 «Про структурні зміни в управлінні та передачу основних засобів» було створено Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» із статутним фондом 1000000,00 грн., а також передано частину майна ДП «Київський облавтодор» до ДП «Київський облдорупр».

Так, зокрема, ДП «Київський облдорупр» було передано і нежитлові приміщення, які є об'єктом оренди за вказаним укладеним договором. Дані приміщення були закріплені за філією позивача - філією «Київське ДЕУ», що підтверджується наказом ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» № 36 від 30.11.2004 р. та актом № 30 приймання-передачі основних засобів від філії «Київське ДЕУ» ДП «Київський облавтодор» до філії «Київське ДЕУ» ДП Київський облдорупр» від 30.11.2004 р. (а.с. 105).

Таким чином, єдиним засновником і власником дочірніх підприємств, у тому числі і Дочірнього підприємства «Київський облдорупр», є ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Відповідно до п. 5.1 Статуту ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» засновником останнього та акціонером є держава в особі Державної служби автомобільних доріг України.

Згідно п.п. 6.1, 6.3 вказаного Статуту ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є правонаступником майнових прав та інших активів державних дорожніх підприємств, майно яких передано до статутного фонду Компанії. Компанія є власником майна, переданого їй засновником до статутного капіталу.

Як передбачено ст. 85 ГК України, господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.

Отже, ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є власником майна та створило дочірні підприємства на своїй власності і передало їм частину свого майна у господарське відання, про що зазначено в статуті позивача.

Зазначене підтверджується також постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» від 28.02.2002 р. № 221, якою у державній власності закріплено 100% акцій ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Разом з тим, передаючи майно до статутного капіталу акціонерного товариства, держава в особі уповноваженого державного органу втратила право на володіння, користування і розпорядження таким майном, здобувши натомість державні корпоративні права, якими вона управляє в особі уповноваженого органу і на підставі Закону України «Про управління об'єктами державної власності». При цьому, державі в особі уповноваженого органу належать корпоративні права на участь в управлінні, а не їх майно.

Так, розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання управління Державною службою автомобільних доріг об'єктами державної власності» від 23.11.2011 р. № 1221-р було затверджено перелік державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державної служби автомобільних доріг, куди ні ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ні її дочірні підприємства не увійшли.

Вказаним розпорядженням також визначено Державну службу автомобільних доріг органом, що здійснює управління корпоративними правами ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Таким чином, власником об'єкта оренди, що передане на праві господарського відання ДП «Київський облдорупр», є не держава, а ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Отже враховуючи те, що майно, яке передане в оренду відповідачу, не перебуває у державній власності, а належить на праві власності ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», орендодавцем даного майна не може виступати регіональне відділення Фонду державного майна, оскільки дане майно передане ДП «Київський облдорупр» на праві господарського відання, саме ДП «Київський облдорупр» виступає його орендодавцем, та відповідно є належним позивачем у справі.

Станом на 31.12.2015 р. позивачем було нараховано 173472,43 грн. коштів за користування об'єктом оренди за період з червня 2015 року по грудень 2015 року, що підтверджується розрахунками по оренді та наданими послугами за вказаний період. Ці кошти відповідачем сплачено не було.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 173472,43 грн. за користування об'єктом оренди за період з червня 2015 року по грудень 2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому остання підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2016 р. у справі №910/31429/15 підлягає скасуванню.

За змістом ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується стороні на користь якої відбулось рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 29.02.2016 р. у справі № 910/31429/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Касан» (02160, м. Київ, Харківське шоссе, 46, код ЄДРПОУ 19120296) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) 173472 (сто сімдесят три тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 43 коп. заборгованості за користування орендованим майном.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Касан» (02160, м. Київ, Харківське шоссе, 46, код ЄДРПОУ 19120296) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) 2728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 78 коп. судового збору за подання позовної заяви та 3001 (три тисячі одну) грн. 66 коп. судового збору за подання апеляційної скрги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/31429/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк