Постанова

від 15.12.2016 по справі 910/12969/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2016 р. Справа№ 910/12969/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Разіної Т.І.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Денисов В.Є.,

від відповідача - Савка В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія»

на рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2016р.

по справі № 910/12969/16 (суддя - Бондарчук В.В.)

за позовом приватного підприємства «Вінсо-Медіа»

до державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія»

про стягнення 111 233,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.09.2016р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнути з державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» на користь приватного підприємства «ВІНСО-МЕДІА» 52 841,15 грн. основного боргу, 5 548,32 грн. пені, 3 698,88 грн. 7 % штрафу та 931,32 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2016р. у справі №910/12969/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016р. апеляційну скаргу державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» на рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2016р. по справі № 910/12969/16 прийнято до провадження.

Позивач заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2016р. без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

29.10.2013р. між приватним підприємством «Вінсо-Медіа» (надалі - замовник) та державним підприємством «Українська залізнична швидкісна компанія» (надалі - виконавець) укладено договір №100-УЗШК про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов'язався надавати замовнику послугу на умовах та в порядку, передбаченому положеннями даного договору. /а.с. 15/.

Згідно п. 4.2. договору розрахунки між сторонами за надані послуги здійснюються сторонами щомісячно шляхом 100 % попередньої оплати суми коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виставленого виконавця рахунку-фактури. Передоплата замовником за послуги здійснюється на протязі 5 (п'яти) банківських днів після отримання від виконавця рахунку-фактури.

Згідно п. 1.4. договору послуги (-а) - створення технічної можливості розміщення та розміщення, транслювання та/або показ відео журналу на моніторах, що знаходяться в салонах рухомого складу виконавця протягом всього часу, коли він знаходиться у рейсі.

Згідно п. 5 договору, виконавець зобов'язується:

5.1.1. Розмістити відеожурнал у всьому рухомому складі виконавця та почати його трансляцію відповідно до умов даного договору.

5.1.2. Розмістити та транслювати відеожурнал замовника одночасно у всіх вагонах рухомого складу та протягом всього руху рухомого складу від місця відправки до місця призначення.

5.1.3. Протягом строку дії даного договору забезпечувати належний технічний та естетичний стан моніторів, розташованих у вагонах рухомого складу виконавця.

Додатком № 1 до договору № 100-УЗШК про надання послуг від 29.10.2013р., сторонами підписано протокол узгодження договірної ціни, відповідно до якого сторонами була досягнута згода про розмір договірної ціни за надання виконавцем послуг з розміщення відеожурналу на моніторах рухомого складу виконавця. Зазначена договірна ціна є підставою для проведення взаєморозрахунків і платежів між замовником і виконавцем на період визначений п. 9.1. договору. /а.с. 19/.

Період надання послу: 01.11.2013р. - 30.11.2014р.

Найменування послуг: розміщення відеожурналу на моніторах рухомого складу.

Одиниця виміру: 1 міс.

Вартість послуги за 1 календарний місяць (з ПДВ) - 50 000, 00 грн.

Додатком № 2 до договору № 100-УЗШК про надання послуг від 29.10.2013р. сторони погодили технічні вимоги до відео файлів відеожурналу. /а.с. 20/.

На виконання умов договору №100-УЗШК позивач платіжним дорученням №899 від 13.02.2014р. сплатив на користь відповідача 42 000,00 грн. /а.с. 30/.

Згідно акту №18 виконаних робіт відповідачем надано послуги згідно договору №100 УЗШК на суму 18 000,00 грн. /а.с. 33/.

Листом від 07.04.2015р. №УЗШК-14/603 відповідач повідомив позивача про припинення дії договору.

При цьому, відповідач зазначив, що повернення 24 000,00 грн. буде здійснено у встановленому прядку. /а.с. 35/.

27.12.2013р. між приватним підприємством «Вінсо-Медіа» (далі - замовник) та державним підприємством «Українська залізнична швидкісна компанія» (далі - виконавець) укладено договір № 114-УЗШК про надання послуг розміщення реклами, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги розміщення (розповсюдження) рекламних матеріалів замовника у рухомому складі виконавця. /а.с. 21/.

Послуги - розміщення рекламних матеріалів замовника у вагонах швидкісного рухомого складу типу «Інтерсіті+» ДП «Українська залізнична швидкісна компанія».

Згідно п. 3.4. договору оплата послуг проводиться замовником щомісячно шляхом 100% попередньої оплати суми коштів на розрахунковий рахунок виконавця до 15 числа місяця в якому надається послуга.

Згідно п. 4.1. договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України за даним договором.

Договір набирає чинності з дня його укладення представниками сторін та діє до 31.12.2014 року (п. 6.1. договору).

Додатком №2 до договору № 114-УЗШК від 27.12.2013р. сторонами досягнуто згоди про розміщення рекламоносіїв у поїздах Інтерсіті+ та погоджено їх кількість, адресну програму та загальну вартість послуг. /а.с. 26/.

Вид послуг: Розміщення рекламних плакатів формату А1, 2, 3 в тамбурах та у салонах вагонів1 та 2 класів відповідно до Схеми розміщення рекламних місць у вагоні на 2014 рік, що додається в додатку 1 до договору.

Період проведення рекламної компанії: 01.01.2014р. - 31.12.2014р.

Адресна програма:

• Київ - Харків-Київ,

• Київ - Донецьк-Київ,

• Київ-Дніпропетровськ-Київ,

• Київ-Львів-Київ,

• Київ-Запоріжжя-Київ.

Вартість послуг за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.: 605 664,00 грн. у тому числі ПДВ 20 %.

Додатковою угодою № 1 до договору № 114-УЗШК від 27.12.2013р., сторони дійшли згоди про тимчасове призупинення дії договору № 114-УЗШК від 27.12.2013р. на період з 13.02.2014 р до часу відновлення експлуатації рухомого складу виконавця (про що виконавець зобов'язується письмово повідомити замовника не пізніше як за 2 (два) робочих дня з моменту відновлення експлуатації рухомого складу). /а.с. 28/.

Сторони внесли зміни та виклали п. 1.2. та 3.2. додатку 2 до договору № 114-УЗШК від 27.12.2013р. в наступній редакції:

Період проведення рекламної кампанії: 01.01.2014р. по 12.02.2014р.

Вартість послуг за січень місяць 2014 року: 50 472, 00 грн.

Вартість послуг за лютий місяць 2014 року: 21 630, 85 грн. в тому числі ПДВ 20 %.

На виконання умов договору позивач згідно платіжного доручення №898 від 13.02.2014р. сплатив на користь відповідача 50 472,00 грн. /а.с. 29/.

Згідно акту №14 виконаних робіт по договору №114-УЗШК відповідачем надано послуги на суму 21 630,85 грн. /а.с. 31/.

Листом від 07.04.2015р. №УЗШК-14/604 відповідач повідомив позивача про припинення дії договору.

При цьому, відповідач зазначив, що повернення 28 841,00 грн. буде здійснено у встановленому прядку. /а.с. 36/.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків, за яким відповідач визнав наявну заборгованість перед позивачем на суму 52 841,15 грн., акт підписаний представниками сторін та скріплений відтисками печаток. /а.с. 37/.

Відповідно до п. 1. ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів повернення 52 841,15 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови Верховного суду України від 06.12.2010р. № 42/563; від 20.12.2010р. № 06/113-38).

Висновок суду першої інстанції щодо стягнення пені у розмірі 5 548,32 грн. за період з 15.04.2014р. по 27.08.2014р., та 7% штрафу у розмірі 3 698,88 грн. колегія суддів визнає обґрунтованим.

Разом з цим, відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 5.1.-5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, позовні вимоги документально обґрунтовані, підлягають задоволенню частково.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо застосування строків позовної давності, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Матеріали справи не місять зави про застосування строку позовної давності, відповідач зазначає про це лише у своїй апеляційній скарзі.

Щодо реорганізації державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія», то зазначене не звільняє останнього від відповідальності.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 22.09.2016р. у справі №910/12969/16.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 22.09.2016р. у справі №910/12969/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/12969/16 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді М.Л. Яковлєв

Т.І. Разіна