ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
"20" грудня 2016 р.Справа № 915/1161/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Величко Т.А.,
ОСОБА_1
Розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Торжок»
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 22 листопада 2016 року
у справі № 915/1161/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Сервіс»
до відповідача: Дочірнього підприємства «Торжок»
про стягнення 172 694,82 грн.
ВС Т А Н О В И Л А:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.11.2016 року (суддя - Смородінова О.Г.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства В«ТоржокВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Строй-СервісВ»- 69717,47 грн. основного боргу, 40436,13 грн. - інфляційних та 1658,82 грн. судового збору. В частині позовних вимог щодо стягнення пені відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, ДП «Торжок» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Одночасно скаржник посилаючись на тяжкий майновий стан клопотав про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ознайомившись з одержаними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід повернути, виходячи з наступного.
До скарги на підставі ч. 3 ст. 94 ГПК України додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Всупереч наведеному, ДП «Торжок» не додано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України). Відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.
Однак, як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, відповідач, заявивши клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не подав жодних доказів (довідку про заборгованість підприємства, копія балансу, звіту про фінансовий стан товариства, копія звіту про фінансові результати, звіт про сукупний дохід за перше та друге півріччя 2016 року, копії довідок банківських установ про залишок коштів на рахунках) на підтвердження того, що його тяжкий майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, обґрунтування причин звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги є недостатніми та непереконливими, в зв'язку з чим в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Торжок» подана без документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, то вона підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Також колегія суддів зазначає, що у зв'язку з поданням апеляційної скарги з недотриманням вимог процесуального закону клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не розглядається.
Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97, ст. 99 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Дочірнього підприємства «Торжок» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
2. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Торжок» на рішення господарського суду Миколаївської області від 22.11.2016р. по справі № 915/1161/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя Бєляновський В.В.
Судді Величко Т.А.
ОСОБА_1
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.12.2016 |
Оприлюднено | 27.12.2016 |
Номер документу | 63613462 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Бєляновський В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні