Постанова

від 12.12.2016 по справі 920/517/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2016 р. Справа № 920/517/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Пушай В.І.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - не з'явився

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства В«ВолокитинськеВ» , с.Волокитине (вх. №2835 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 11 серпня 2016 року у справі №920/517/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В« BIOL BUSSINESВ» с.Волокитине, Путивльський район, Сумська область,

до 1)Путивльської районної державної адміністрації Сумської області, м. Путивль Сумська область,

2)Приватного підприємства В«ВолокитинськеВ» , с. Волокитине, Путивльський район, Сумська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання незаконним і скасування розпорядження та визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю В« BIOL BUSSINESВ» с.Волокитине, звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій позивач просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Путивльської державної районної адміністрації від 25.03.2016 № 105-ОД В«Про передачу нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в оренду ПП В«ВолокитинськеВ» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та визнати недійсним договір оренди землі № 5 від 29.03.2016, укладений між Путивльською районною державною адміністрацією Сумської області та приватним підприємством В«ВолокитинськеВ» .

Другий відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ПП «Волокитинське» після отримання позитивного рішення Путивльської РДА, уклало договір оренди, який зареєстровано у встановленому законом порядку, а після підписання акту приймання-передачі приступило до обробітку землі, яка на цей час засіяна сільськогосподарськими культурами, отже діяло відповідно з вимогами чинного законодавства, тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Перший відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що оскаржуване розпорядження голови Путивльської РДА прийняте з урахуванням положень ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», а отже підстави для його скасування відсутні.

Позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої просить суд: 1) визнати частково незаконним та скасувати розпорядження голови Путивльської державної районної адміністрації від 25.03.2016 № 105-ОД В«Про передачу нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в оренду ПП В«ВолокитинськеВ» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в частині визнання нерозподіленими (не витребуваними) земельних часток (паїв), власниками яких з Товариством з обмеженою відповідальністю В« BIOL BUSSINESВ» укладено договори оренди землі.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11 серпня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя І.В. Зайцева, суддя В.М. Моїсеєнко, суддя Ю.А. Джепа) позов задоволено повністю, визнано частково незаконним та скасовано розпорядження голови Путивльської державної районної адміністрації від 25.03.2016 № 105-ОД В«Про передачу нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в оренду ПП В«ВолокитинськеВ» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в частині визнання нерозподіленими (не витребуваними) земельних часток (паїв), власниками яких з Товариством з обмеженою відповідальністю В« BIOL BUSSINESВ» укладено договори оренди землі. Визнано частково недійсним договір оренди землі від 29.03.2016 № 5, укладений між Путивльською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством В«ВолокитинськеВ» , в частині передачі в оренду Приватному підприємству В«ВолокитинськеВ» земельних часток (паїв), власниками яких з Товариством з обмеженою відповідальністю В« BIOL BUSSINESВ» укладено договори оренди землі. Стягнуто з Путивльської районної державної адміністрації Сумської області на користь ТОВ В« BIOL BUSSINESВ» 689,00 грн. судового збору. Стягнуто з Приватного підприємства В«ВолокитинськеВ» на користь ТОВ В« BIOL BUSSINESВ» 689,00 грн. судового збору.

Приватне підприємство В«ВолокитинськеВ» , с.Волокитине з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції не врахував обставини, що позивачем не надано жодних доказів про те, що саме земельні ділянки право користування якими у позивача посвідчується договорами включено до складу земельних ділянок, що були надані в оренду відповідачу.

Другий відповідач вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що позивачем не надано доказів порушення його прав; що суд першої інстанції не врахував важливість залучення фізичних осіб до розгляду цієї справи на стороні позивача в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору та вирішив питання про право без їх участі.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

У відзиві зазначив, що доводи викладені в апеляційній скарзі ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права, зокрема, положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та суперечать матеріалам справи, а саме: в додатку №1 до оскаржуваного розпорядження Путивльської РДА зазначені ті земельні ділянки, із зазначенням їх власників, які визнані нерозподіленими та передані в користування відповідачу, право власності на яких підтверджується відповідними документами, які містяться в матеріалах справи, вказані земельні ділянки знаходилися в оренді у позивача.

Позивач зазначає, що Путивльська РДА прийнявши оскаржуване розпорядження, в частині визнання земельних ділянок, що знаходились у власності фізичних осіб та перебували в оренді у ТОВ «BIOL BUSSINES» фактично позбавило останнього права на володіння та користування земельними ділянками, які орендувало ТОВ «BIOL BUSSINES», що є порушенням його прав.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Перший відповідач зазначив про підтримання апеляційної скарги та просив розглянути справу без участі його представника.

Другий відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою, надав додаткові документи, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Колегія суддів відхилила клопотання, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, другий відповідач не довів неможливості направлення іншого представника,не з'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи, додаткові документи не надавались суду першої інстанції та не можуть бути прийняти судом апеляційної інстанції.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 25.03.2016 головою Путивльської районної державної адміністрації Сумської області видано розпорядження за №105-ОД «Про передачу нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) в оренду ПП «Волокитинське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (надалі -Розпорядження № 105-ОД), відповідно до якого, визнано земельні частки (паї), зазначені в додатку № 1 до розпорядження, як такі, що нерозподілені (не витребувані); передано в оренду ПП "Волокитинське" нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї) кількістю 60 одиниць (згідно з додатком 1 до розпорядження), площею 120,7170 гектара ріллі, які розташовані на території Волокитинської сільської ради, терміном на 1 (один) рік для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Межі нерозподілених ділянок визначені згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Волокитинської сільської ради.

У додатку № 1 до Розпорядження наведено список земельних ділянок (паїв), як таких, що нерозподілені (невитребувані) на території Волокитенської сільської ради Путивльського району.

Позивач вважає зазначене розпорядження незаконним, посилаючись на те, що Путивльська державна районна адміністрація приймаючи оскаржуване розпорядження до списку земельних ділянок (паїв), що визнані нерозподіленими (невитребуваними) включила земельні ділянки, власники яких отримавши державні акти на землю, передали їх в оренду ТОВ «BIOL BUSSINES», уклавши відповідні договори оренди землі, а саме договір оренди землі від 29.01.2007р. з ОСОБА_1 площа 2,6100га, договір оренди землі від 2.04.2007р. з ОСОБА_2, площа 1,7 га., договір оренди землі від 2.04.2007р. з ОСОБА_3Я, площа 1,6820 га., договір оренди землі від 2.04.2007р. з ОСОБА_4, площа 1.680 га., договір оренди землі від 2.04.2007р. з ОСОБА_5, площа 1,690 га., договір оренди землі від 2.04.2007р. з ОСОБА_6., площа 4,292 га., договір оренди землі від 2.04.2007р. з ОСОБА_7, площа 2.611 га., договір оренди землі від 2.04.2007р. з ОСОБА_8, площа 3.13 га., договір оренди землі від 2.04.2007р. з ОСОБА_9, площа 2.67 га., договір оренди землі від 2.04.2007р. з ОСОБА_10, площа 1.682 га.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що з зазначених договорів оренди, окрім ОСОБА_11, вбачається, що вони є зареєстрованими у Білопільському міжрайонному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах». До кожного із договорів докладено акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, кадастровий план земельної ділянки, державний акт на право приватної власності на землю.. Що ж стосується ОСОБА_11, то як зазначив позивач після його смерті вказана земельна ділянка перейшла у спадок ОСОБА_12. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_13, володіє земельною ділянкою, площею 1,6825 га, яка зареєстрована 07.06.2004.

Відповідно до положень ст.18 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

У частині 3 статті 640 Цивільного кодексу України визначено, що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Вищевказані договори оренди землі, що укладені з ТОВ «BIOL BUSSINES» зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.13 Закону нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 04.02.2004 №122 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Зважаючи на викладене, чинним законодавством передбачено право передавати в розпорядження саме нерозподілені земельні ділянки, а не частки (паї).

При цьому потрібно розрізняти терміни: "земельна ділянка" - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 ЗКУ), а "земельна частка" - це право на умовну земельну частку в гектарах з відповідною оцінкою без виділення у загальному масиві земель.

Чинне законодавство чітко не визначає статусу невитребуваного права на земельну частку (пай). До категорії невитребуваних земельних часток (паїв) відносяться: земельні частки (паї), на які громадяни, які мають право на земельну частку (пай) відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, не отримали сертифікати чи іншим чином не заявили свої права на земельну частку (пай); земельні частки (паї), на які вже сертифікат отриманий, але власник не розпорядився ним належним чином тобто не реалізував свого права (не подана заява про виділення в натурі або не передані в оренду, відповідно до розділу ІХ Перехідних положень Закону України "Про оренду землі").

Суд першої інстанції, виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, зробив обґрунтований висновок, що нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок. Такої позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 15.01.2015р. у справі № 924/686/14.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження районна державна адміністрація повинна була перевірити, чи набули статусу нерозподілених земельні ділянки, право на отримання яких було у осіб, зазначених у додатку до оскаржуваного розпорядження.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що райдержадміністрація, приймаючи розпорядження № 105-ОД від 25.03.2016 "Про передачу нерозподілених (невитребуваних) земельних (часток) паїв" в оренду ПП «Волокитинське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», перевищила свої повноваження та, в порушення вимог ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", не з'ясувавши статусу земельних ділянок, віднесла до нерозподілених частину земельних часток (паїв), власники яких вже реалізували своє право шляхом отримання державних актів або уклавши відповідні договори оренди земельних часток (паїв).

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині часткового визнання незаконним та скасування розпорядження голови Путивльської державної районної адміністрації від 25.03.2016 № 105-ОД В«Про передачу нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в оренду ПП В«ВолокитинськеВ» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в частині визнання нерозподіленими (не витребуваними) земельних часток (паїв), власниками яких з Товариством з обмеженою відповідальністю В« BIOL BUSSINESВ» укладено договори оренди землі, а саме:

№ п/пПІБ землевласникаДата укладення договоруНомер та дата реєстраціїКадастровий номер№ ділян-киПлоща, га

1ОСОБА_14 02.04.2007 040863301584 від 18.12.2007 5923881900:06:001:0574 58 1,9820 2ОСОБА_5 02.04.2007 040763300884 від 07.08.2007 5923881900:06:003:0101 3 1,6900 3ОСОБА_8 29.01.2007 040763300008 від 28.02.2007 5923881900:06:003:0059 2 3,1300 4ОСОБА_15 02.04.2007 040763300888 від 07.08.2007 5923881900:06:003:0071 8 2,6100 5ОСОБА_9 02.04.2007 040763300181 від 14.05.2007 5923881900:06:003:0041 55 2,6700 6ОСОБА_1 29.01.2007 040763300029 від 28.02.2007 5923881900:06:003:0072 61 2,610 7ОСОБА_2 02.04.2007 040763300276 від 21.05.2007 5923881900:06:001:0717 106 1,7610 8ОСОБА_10 02.04.2007 040863301594 від 18.12.2007 5923881900:06:001:0648 5923881900:06:001:0793 129 1,6820 9ОСОБА_3 02.04.2007 040763300280 від 21.05.2007 5923881900:06:001:0686 173 1,6820 10ОСОБА_4 02.04.2007 040763300300 від 21.05.2007 5923881900:06:001:0687 174 1,6820 Суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про визнання частково недійсним договору оренди землі від 29.03.2016 № 5, укладений між Путивльською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством В«ВолокитинськеВ» , в частині передачі в оренду Приватному підприємству В«ВолокитинськеВ» земельних часток (паїв), власниками яких з Товариством з обмеженою відповідальністю В« BIOL BUSSINESВ» укладено договори оренди землі, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зазначені пункти статті 203 ЦК України визначають, що правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123,124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення.

Необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду. Поряд із цим, слід з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори. (п.2.24, абз.4 п.2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що Путивльська районна державна адміністрація не мала повноважень виступати орендодавцем спірних земельних ділянок та укладати спірний договір оренди, то договір оренди землі № 5 від 29.03.2016 був укладений з порушенням приписів ст. 19 Конституції України, ст.203 ЦК України, ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст.ст. 122, 124 Земельного кодексу України, та задовольнив позовні вимоги в частині визнання недійсним договор оренди землі № 5 від 29.03.2016, укладений між Путивльською районною державною адміністрацією Сумської області та приватним підприємством В«ВолокитинськеВ» .

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що оскільки зобов'язання за договором оренди може бути припинено лише на майбутнє, в зв'язку з неможливістю повернення одержаного за ним, то спірний договір підлягає визнанню недійсним з припиненням зобов'язань за ним лише на майбутнє, що відповідає п. 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачами не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. ст. 203,215 ЦК України, ст.13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст.ст. 122, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 11 серпня 2016 року у справі №920/517/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 15.12.16

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Пушай В.І.