Постанова

від 20.12.2016 по справі 918/325/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р. Справа № 918/325/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демянчук Ю.Г.

судді Демидюк О.О. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Дика А.І.

за участю представників:

ініціюючого кредитора - не з'явився;

боржника - не з'явився;

ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 02.06.2016 року у справі № 918/325/16 (суддя Пашкевич І.О.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стардуко"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ксібоне"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.06.2016 року у справі № 918/325/16 (суддя Пашкевич І.О.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ксібоне" банкрутом та введено щодо нього процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_2 та інше.

Не погодившись із наведеною ухвалою суду, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду України зі скаргою, у якій просило скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 02.06.2016 у справі № 918/325/16 та припинити провадження у справі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (колегія суддів: Огороднік К.М. - головуючий; ОСОБА_3; ОСОБА_4П.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 02.06.2016 року у справі № 918/325/16 припинено.

Не погодившись із наведеною ухвалою суду другої інстанції ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить Вищий господарський суд України ухвалу суду апеляційної інстанцій скасувати та направити справу до Рівненського апеляційного господарського суду для розгляду по суті, пославшись на порушення та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 91, 106 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 у справі № 918/325/16 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено. Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 у даній справі скасовано. Справу передано на розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду.

Скасовуючи ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р., Вищий господарський суд зазначив, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника та тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Розмір та обґрунтованість кредиторських вимог ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в подальшому буде предметом розгляду господарським судом при затвердження реєстру вимог кредиторів, однак, процесуальне право на оскарження судових рішень заявник набуває за наявності умов, визначених ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме, за наявності підтверджених у встановленому порядку документами вимог щодо грошових зобов'язань до боржника.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 02.06.2016 року у справі № 918/325/16 прийнято до провадження та призначено судове засідання на 14.12.2016 року.

Розпорядженням керівника апарату суду №918/325/16 від 14.12.2016 року у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Юрчук М.І., у період з 13 грудня 2016 р. по 27 грудня 2016 р. включно та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу суду колегії суддів від 14.12.2016 визначено колегію у такому складі: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою суду від 14.12.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі колегії: головуючий суддя Демянчук Ю.Г., суддя Демидюк О.О., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою суду від 14.12.2016 року розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях. Вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати останню та припинити провадження у справі.

Решта учасників провадження по справі у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.101 ГПК України.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені ним оскаржуваної ухвали, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника судового засідання, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Провадження по даній справі про банкрутство ТОВ "Ксібоне" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній після 19.01.2013 року (далі - Закон про банкрутство).

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.06.2016 року у справі № 918/325/16, порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Ксібоне" та визнано вимоги ТзОВ "Стардуко" до боржника в сумі 516639,04 грн. Оскаржувана ухвала підготовчого засідання господарського суду Рівненської області від 02.06.2016 обґрунтована тим, що кредиторські вимоги ТзОВ "Стардуко" до ТзОВ "Ксібоне" є безспірними, підтверджуються належними доказами, перевищують 300 мінімальних розмірів заробітної плати та не погашені понад 3-х місяців, встановлених для їх погашення строку.

Згідно із ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно ст. 11 Закону про банкрутство, зокрема ч. 2, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Відповідно до ст. 16 Закону про банкрутство перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Тобто, основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з’ясуванні: ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод подальшому руху справи про банкрутство.

Як вбачається із матеріалів справи, ініціюючий кредитор - ТзОВ "Стардуко" на підтвердження своїх вимог щодо їх безспірності, розміру заборгованості та строку їх незадоволення надав суду першої інстанції: рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правовий захист національного бізнесу" (від 28.03.2012 року по справі № 3/2012); копію ухвали господарського суду Рівненської області від 12.03.2013 року по справі № 918/279/13-г, наказ на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правовий захист національного бізнесу" (від 28.03.2012 року по справі № 3/2012) від 12.03.2013 року по справі № 918/279/13-г, постанову відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2013 року ВП № 37076403, постанову відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві від 13.02.2014 року.

Відповідно до Закону України "Про третейські суди" третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

В статтях 1, 3 Конституції України визначено, що Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України). І це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері, зокрема господарських правовідносин є звернення до третейського суду у випадках і порядку, передбаченому вищенаведеним Законом.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері господарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя.

Відповідно до вимог Закону України "Про третейські суди" третейський розгляд спору та рішення зазначеного суду не є актом правосуддя, а відтак, рішення такого суду є лише актом недержавної юрисдикційної діяльності.

Виходячи з положень ст. ст. 55, 64, 124 Конституції України, аналізуючи зміст Закону України "Про третейські суди" та ст. 1 ГПК України, третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов'язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Виходячи із принципу верховенства права, положень ст.ст. 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст.ст.3, 15 ЦК України, ст.ст.1, 3, 4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист господарського права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист господарських прав і інтересів, у тому числі шляхом оскарження дій і рішень особами, які не є учасниками третейської угоди і третейського розгляду, права і інтереси яких порушено рішенням третейського суду, прийнятим з перевищенням наданих йому повноважень та поза межами його компетенції (ст. 27 Закону України "Про третейські суди").

Таким чином, зважаючи на зазначені положення та принцип добровільності утворення третейського суду, обов'язковість рішення третейського суду є лише для сторін третейської угоди.

Відповідно до частини 10 статті 38 Закону України "Про третейські суди", обставини, встановлені рішенням третейського суду, підлягають обов'язковому доказуванню при розгляді цивільних, господарських та інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини. При цьому, пунктом 5 частини 1 статті 6 цього Закону справи про банкрутство виключено з підвідомчості справ, які можуть розглядатися третейськими судами.

Отже, рішення третейського суду у справі про стягнення боргу між ініціюючим кредитором та боржником, незалежно від видачі на його примусове виконання виконавчого документа, не має преюдиційної сили при здійсненні провадження у справі про банкрутство, не може обґрунтовувати обставини наявності безспірної заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором, оскільки відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України такі обставини підлягають обов'язковому доказуванню в ході розгляду справи про банкрутство у господарському суді.

Розглядаючи справу в підготовчому судовому засіданні, місцевий господарський суд не врахував зазначених положень Закону України "Про третейські суди", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статтей 35, 43 ГПК України, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про доведення ТОВ "Стардуко" обставин безспірності його грошових вимог до боржника.

Отже, господарський суд Рівненської області дійшов помилкового висновку про можливість порушення провадження у справі про банкрутство за відсутності належних доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора до боржника в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство.

На підставі викладеного, апеляційним господарським судом констатується, що заявником не дотримано вимог ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство, в частині надання передбаченого переліку документів на підтвердження наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, що в свою чергу тягне за собою наслідки встановлені ч. 7 ст. 16 Закону про банкрутство.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що справа про банкрутство ТзОВ "Ксібоне" порушена неправомірно, оскільки господарський суд першої інстанції передчасно дійшов висновків про наявність правових підстав для порушення провадження у даній справі про банкрутство.

Враховуючи, що Законом про банкрутство не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому Законом порядку виявлено безпідставність поданої боржником заяви, провадження у таких справах має бути припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, колегією суддів встановлено, що ініціюючий кредитор вже звертався до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Ксібоне" в 2014 році.

Так, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.10.2014 по справі №918/1370/14, яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2015, порушено провадження по справі про банкрутство ТзОВ "Ксібоне", визнано вимоги ТзОВ "Стардуко" в сумі 516 639 грн 04 коп., які підтверджено рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації правовий захист національного бізнесу від 28.03.2012 та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_5

Не погодившись із винесеними судовими рішеннями ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Луцьку оскаржило їх в касаційному порядку.

18.08.2015 Вищий господарський суд України за наслідками розгляду касаційної скарги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Луцьку, прийняв постанову по справі № 918/1370/14, якою касаційну скаргу задоволив частково, скасував постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.05.2015 та направив справу на новий апеляційний розгляд.

06.10.2015 року Рівненський апеляційний господарський суд за наслідками розгляду апеляційної скарги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Луцьку, прийняв постанову по справі № 918/1370/14, якою апеляційну скаргу задоволив, ухвалу господарського суду Рівненської області від 15.10.2014 р. по справі №918/1370/14 скасував та припинив провадження у справі № 918/1370/14.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Рівненської області від 02.06.2016 року у справі № 918/325/16 підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк" задоволити.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 02.06.2016 року у справі № 918/325/16 - скасувати.

Провадження у справі № 918/325/16 припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Крейбух О.Г.