Рішення

від 20.12.2016 по справі 352/1923/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1923/15-ц

Провадження № 2/344/3734/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2016 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря - Мічути Т.Б.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволений позов ОСОБА_1 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості його частки у спільному сумісному майні подружжя в сумі 25 000,00 грн., залишивши ОСОБА_2 спільно придбаний автомобіль: фургон малотоннажний-В марки Мercedes-Benz, моделі Sprint, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. 17 червня 2014 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області виданий виконавчий лист на виконання вказаного судового рішення. 17 липня 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 27 квітня 2015 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладений арешт на земельну ділянку, що розташована у селі Загвіздя, урочище «Мочари», Тисменицького району, кадастровий номер 2625881101:02:001:1071 у межах суми звернення стягнення у розмірі 27 600,00 грн. Проте відповідачем рішення суду залишається невиконаним. За таких обставин позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь три проценти річних від суми заборгованості у розмірі 1 181,51 грн., інфляційні збитки у розмірі 21 924,15 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав на підставах, викладених у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні просили суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

24 лютого 2014 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області прийнято рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, яким позов ОСОБА_1 задоволений та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості його частки у спільному сумісному майні подружжя в сумі 25 000,00 грн., залишивши ОСОБА_2 спільно придбаний автомобіль: фургон малотоннажний-В марки Мercedes-Benz, моделі Sprint, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.5-6).

На виконання вказаного рішення суду 17 червня 2014 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області виданий виконавчий лист (а.с. 7).

17 липня 2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 352/1271/13-ц, виданого 17 червня 2014 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області (а.с. 9).

27 квітня 2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладений арешт на земельну ділянку, що розташована у селі Загвіздя, урочище «Мочари», Тисменицького району, кадастровий номер 2625881101:02:001:1071, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 8-10).

ОСОБА_1 отримав відповідь Відділу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції про те, що матеріали виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 352/1271/13-ц, виданого 17 червня 2014 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості його частки у спільному сумісному майні подружжя в сумі 25 000,00 грн., залишивши ОСОБА_2 спільно придбаний автомобіль: фургон малотоннажний-В марки Мercedes-Benz, моделі Sprint, 1995 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вилучені працівниками Управління протидії злочинності у сфері економіки УМВС в Івано-Франківській області в рамках кримінального провадження №12015090000000181 (а.с. 11).

Позивачем здійснений розрахунок індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 01 березня 2014 року по 01 липня 2015 року на суму боргу 25 000,00 грн. (а.с. 12-13).

Згідно довідки Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, станом на 19 грудня 2016 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 352/1271/13-ц, виданого 17 червня 2014 року Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсацію вартості його частки у спільному сумісному майні подружжя в сумі 25 000,00 грн., стягнень не проводилось (а.с. 82).

ОСОБА_2 отримує аліменти (відрахування) з пенсії ОСОБА_1 (а.с. 83).

З довідки Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» від 27 червня 2013 року вбачається, що ОСОБА_2 має депозитні вклади, відкриті з 2012 року у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» (а.с. 84).

Стаття 129 Конституції України передбачає, що одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Положеннями частин першої-третьої статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої-другої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України регулюються зобов'язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов'язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду.

При цьому частина п'ята статті 11 Цивільного кодексу України, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань.

Крім того, з рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в статті 11 Цивільного кодексу України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, що відповідно до частини першої статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У даній постанові вказано, що при розгляді справ про передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальність за порушення грошового зобов'язання слід з'ясувати: чи існує зобов'язання між сторонами, чи це зобов'язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов'язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті. Передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством. Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що спірні правовідносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли у зв'язку з виконанням рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24 лютого 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, тому до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання, а саме: норми статті 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що в ході розгляду справи позивачем не доведені ті обставини, на які він посилається як на підстави своїх позовних вимог, позовні вимоги є безпідставними, тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштівзадоволенню не підлягають.

На підставі статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відмови позивачеві у позові судові витрати позивачу не відшкодовуються з боку відповідача.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статті 129 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 11, 625 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 3, 4, 6, 7, 10, 57-60, 77, 88, 169, 197, 209, 212-214, 218, 222, 223, 292, 294 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Вступна та резолютивна частини рішення складені, підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 грудня 2016 року.

Повний текст рішення суду складений 23 грудня 2016 року.

Суддя Л.В. Мелещенко