Рішення

від 23.12.2016 по справі 477/1467/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 477/1467/16-ц

Провадження № 2/477/929/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2016 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Полішко В.В.,

з секретарем - Хижняк К.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ОСОБА_2 VN» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2016 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом зобов'язання відповідача передати земельні ділянки: кадастрові номера - 4823383400:01:000:0070 (площею 9,39 га) та 4823383400:01:000:0153 (площею 0,33 га) на її користь та звільнити земельні ділянки від свого майна, а також стягнути з ТОВ «ОСОБА_2 VN» на її користь судовий збір.

В обґрунтування позову вказувала на те, що вона з 06 лютого 2011 року, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № 173, є співвласником земельних ділянок загальною площею 9,72 га, що надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані в межах Новомиколаївської сільської ради Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області і мають кадастрові номера - 4823383400:01:000:0070 (площею 9,39 га) та 4823383400:01:000:0153 (площею 0,33 га).

21 вересня 2015 року вона разом із братом ОСОБА_4 уклали договір оренди на вказані земельні ділянки та надали їх у користування Фермерському господарству В«АргументВ» строком на 10 років. 11 листопада 2015 року договори оренди були зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

06 березня 2016 року ФГ В«АргументВ» повідомило позивача про неможливість використання зазначених земельних ділянок, у зв'язку з тим, що зазначені земельні ділянки незаконно використовує для свої потреб ТОВ «ОСОБА_2 VN».

22 березня 2016 року ФГ В«АргументВ» звернулось до ТОВ «ОСОБА_2 VN» з вимогою надати можливість використовувати спірні земельні ділянки законному користувачу - ФГ В«АргументВ» . В свою чергу 05 травня 2016 року ТОВ «ОСОБА_2 VN» надало відповідь, що земельні ділянки Товариством використовуються правомірно, оскільки між її батьком ОСОБА_5 та ТОВ «ОСОБА_2 VN» 10 серпня 2008 року був укладений договір оренди. Батько помер 10 квітня 2010 року. ОСОБА_6 його смерті ТОВ «ОСОБА_2 VN» жодного разу не сплатив орендну плату за користування земельними ділянками. Відділом Держгеокадастру у Жовтневому районі Миколаївської області була надана відповідь, що згідно з перевіркою В«Книги записів державної реєстрації договорів оренди на земельну ділянкуВ» за ОСОБА_5 в межах Новомиколаївської сільської ради Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області для ведення сільськогосподарського виробництва договори оренди не зареєстровано.

Вважає, що ТОВ «ОСОБА_2 VN» своїми незаконними діями позбавляє її та ФГ В«АргументВ» можливості використовувати земельні ділянки, як це передбачено укладеними договорами оренди та позбавляє її можливості отримувати орендну плату.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що разом з братом успадкувала по ? кожному земельні ділянки, що залишились після смерті батька та матері. Її батьком укладались договори з ТОВ «ОСОБА_2 VN» у 2000 році та 2004 році. Заперечувала щодо укладення її батьком договору у 2008 році. В той же час пояснювала, що батько до самої смерті отримував орендну плату від ТОВ. «ОСОБА_2 VN» ОСОБА_6 смерті батька з 2011 року по 2016 рік вона також отримувала у ТОВ «ОСОБА_2 VN» орендну плату зерном та частково грошима. У 2016 році отримала 2 т зерна. У неї з керівництвом ТОВ «ОСОБА_2 VN» виник спір через гроші, які вона та її син брали у борг. Крім цього, пояснила, що її чоловік має онкологічне захворювання і для його лікування вона мала намір взяти гроші у керівництва ТОВ, але їй відмовили. ОСОБА_6 чого, вона уклала договір оренди з ФГ «Аргумент», так як їй дали гроші на лікування чоловіка. Звертала увагу суду, що у неї відсутній договір оренди, а тому він не може вважатись чинним. З заявами до ТОВ про перегляд умов договору, орендної плати чи з претензіями щодо виплати орендної плати не зверталась. Вказувала, що підпис у договорі не належить її батьку. Не заперечувала щодо належності їй підписів у відомостях про отримання орендної плати.

Представник ОСОБА_2 звертав увагу суду, що після надання копії договору представником відповідача, він повторно звернувся до відділу Держгеокадастру із запитом, на який повторно отримав відповідь, що у Книгах реєстрації договорів відсутній запис про реєстрацію договору оренди між ОСОБА_5 та ТОВ «ОСОБА_2 VN». Також наголошував на тому, що його довірителем отримувалось зерно, а не гроші, і це не можна вважати як розрахунок за оренду, так як у договорі зазначено грошову форму розрахунку.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, зазначила, що після смерті ОСОБА_5, померлого 10 квітня 2010 року, та ОСОБА_7, яка померла 23 квітня 2010 року, право власності на земельну ділянку, яка перебуває в оренді ТОВ «ОСОБА_2 VN» переходить до спадкоємців ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Однак, має місце Договір оренди від 10 липня 2008 року, який є чинним, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України В«Про оренду земліВ» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Це також передбачено п.29 Договору оренди, який був укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «ОСОБА_2 VN». Позивачу та її брату було відомо про укладений договір оренди. А також про те, що договір не припиняється в зв'язку зі смертю власника землі. ОСОБА_6 смерті батька спадкоємці щорічно отримували орендну плату від ТОВ, що підтверджується власними підписами спадкоємців у відомостях видачі орендної плати за 2012, 2013, 2014, 2015 та 2016 роки.

Вказувала, що договір між спадкодавцем та ТОВ «ОСОБА_2 VN» був зареєстрований відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174, згідно з яким у період з 02 липня 2003 року по 31 грудня 2010 року ведення Державного реєстру земель здійснювалось структурними підрозділами Центру ДЗК. Саме до вказаного органу і було подано договір на реєстрацію. Про проведення реєстрації саме підрозділами Центру ДЗК свідчить реєстраційний напис на договорі. Вимога про обов'язкову реєстрацію права оренди земельної ділянки з'явилось в Законі України № 1952-IV від 01 липня 2004 року лише з 01 січня 2013 року. До вказаної дати проводилась така юридична дія, як державна реєстрація договору оренди. Таким чином, якщо довгостроковий договір оренди землі у свій час був зареєстрований у Державному реєстрі земель органами ДЗК, то після 01 січня 2013 року відсутня необхідність проводити державну реєстрацію права оренди за цим договором в силу вищевказаного закону.

У зв'язку з тим, що договір оренди на користь відповідача був зареєстрований у Державному реєстрі земель у 2010 році та строк його дії не закінчився, це унеможливлювало на момент виникнення правовідносин між позивачкою та ФГ В«АргументВ» реєстрацію права оренди на ті ж ділянки. Крім цього, пояснила, що позивачу належить по ? частці земельних ділянок (паю), які належали батькові та матері позивачки, що складає 1 цілий пай і тому з позивачкою проводився розрахунок як за один цілий пай. Враховуючи викладене, представник позивача просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, розглянувши позов в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, судом встановлено наступне.

Спірна земельна ділянка площею 9,72 га належала на праві приватної власності ОСОБА_5, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК № 091929 від 11.05.2004 року, який був виданий Жовтневою райдержадміністрацією Миколаївської області на підставі розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 04.09.2003 року № 401-р (а.с. 19).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 26.02.2011 року, зареєстрованому за № 173, після смерті ОСОБА_7, померлої 23 квітня 2010 року, (а.с. 13) позивачка та її брат ОСОБА_5 успадкували земельну ділянку площею 9,72 га з кадастровим номером . 4823383400:01:000:0700, 4823383400:01:000:0153, розташовану в межах території Новомиколаївської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, що належали чоловіку спадкодавця ОСОБА_5, який помер 10.04.2010 року, по ? за кожним.

Також в судовому засіданні було встановлено, що окрім вищевказаної земельної ділянки, що належала померлому батькові, позивачкою та її братом було також успадковано земельну ділянку, яка була передана у власність матері, також по ? за кожним.

Тобто, позивач успадкувала ? частку земельної ділянки , яка належала її батьку та була успадкована її матір'ю, та ? частку земельної ділянки, що належала її матері.

21.09.2015 року між ФГ В«АргументВ» та ОСОБА_4, ОСОБА_1 були укладені договори оренди землі № 5 кадастровий номер 4823383400:01:000:0700, площею 9,39 га та № 6 кадастровий номер 4823383400:01:000:0153, площею 0.33 га, що розташовані в межах території Новомиколаївської сільської ради Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області, строком на 10 років, зі сплатою орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки землі (а.с. 5-10).

Договори оренди були зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 47705380 від 16.11.2015 року (а.с. 11) та № 47706835 від 16.11.2015 року (а.с. 12).

Крім цього, в судовому засіданні було встановлено, що 10.07.2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ «ОСОБА_2 VN» був укладений договір оренди землі № 79 (а.с. 42-44), строком на 15 років.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 15.07.2008 року спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_5 ТОВ «ОСОБА_2 VN» (а.с. 45).

Оригінал договору був предметом дослідження в судовому засіданні. Договір оренди землі за № 79 був укладений між орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем ТОВ «ОСОБА_2 VN» в особі ОСОБА_8 10 липня 2008 року. Відповідно до цього договору в оренду передавалась земельна ділянка площею 9,72 га на 15 років зі сплатою орендної плати у розмірі 3% від грошової оцінки землі. Договір підписаний орендодавцем ОСОБА_5 і від імені орендаря ОСОБА_8 та, відповідно до відмітки на договорі, зареєстрований у Жовтневому районному відділі Миколаївської регіональної філії Центру ДЗК 03.09.2010 року за № 0110049002265. Реєстрація проведена посадовою особою ОСОБА_9, підпис якої міститься у договорі, а також у договорі міститься відтиск печатки відділу.

Відповідно до листа в.о.начальника відділу Держгеокадастру у Жовтневому районі Миколаївської області від 08.02.2016 року № 99-14.15-99.3-310/2-16 відділом досліджено копію договору оренди землі від 10 липня 2008 року №79, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 03.09.2010 року за № 041049002265 (про що зазначається у копії останнього). В результаті чого, вищезазначена копія договору була прийнята у Фонд документації Відділу. Додатково повідомлено, що з невідомих причин запис про реєстрацію у Книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею відсутній (а.с. 40).

Вказане свідчить про існування договірних відносин між батьком позивачки - ОСОБА_5 та ТОВ «ОСОБА_2 VN», які виникли до укладення договору позивачкою з ФГ «Аргумент».

Про існування договірних відносин між ОСОБА_5 та ТОВ «ОСОБА_2 VN» свідчать також пояснення позивачки, яка підтвердила отримання батьком орендної плати від ОСОБА_6 смерті батька та матері позивач з братом також своїми діями також підтвердили існування договірних відносин з ТОВ та схвалили умови договору, оскільки отримували у ТОВ орендну плату. З будь-якими заявами, щодо перегляду умов договору чи припинення договору, та взагалі з будь-якими заявами до ТОВ не звертались.

Як вбачається з наданих представником відповідача відомостей спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_10 отримували орендну плату за період з 2012 року по 2016 рік включно, що підтверджується їх власними підписами (а.с. 46-50) та, що не заперечувала в судовому засіданні позивачка.

Статтею 125 Земельного кодексу України (в ред. чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Державна реєстрація права оренди земельної ділянки відповідачем здійснювалась у порядку визначеному Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про оренду землі», Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого Наказом Держкомзему України 02.07.2003 N 174,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за N 641/7962. та Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 N 43, яка була чинною на момент оформлення та державної реєстрації права оренди землі, та передбачали, що право оренди землі - оформляється договором згідно із Законом України "Про оренду землі" (пункт 1.3). Договір оренди землі на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина або юридичної особи, укладається між власником земельної ділянки та особою, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду та підлягає державні реєстрації.

Повноваження щодо реєстрації договорів оренди землі до 01.01.2011 року покладались, відповідно до вищезазначених нормативних актів на Центр ДЗК та його структурні підрозділи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 Закону України ««Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Частиною 4 ст. 32 Закону України В«Про оренду земліВ» визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Це також передбачено п.29 Договору оренди землі, який був укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «ОСОБА_2 VN»

Суд критично сприймає твердження представника відповідача щодо відсутності договірних відносин, оскільки ТОВ «ОСОБА_2 VN» мало виплачувати орендну плату виключно у грошовій формі, так як виплата у натуральній формі передбачена п. 11 Договору, укладеного ОСОБА_5 та ТОВ «ОСОБА_2 VN», відповідно до якого Орендар має право сплачувати орендну плату шляхом передачі Орендодавцю майна в натурі або надання послуг за ціною, що склалась на аналогічне майно чи послуги у Миколаївській області. При отриманні цієї плати позивачка жодних заперечень не висловлювала. Тобто, саме у такій формі вона виявила бажання отримати платню, так як з відомостей вбачається, що орендодавці отримували орендну плату як у грошовій, так і у натуральній формі, еквівалентній грошовій.

Також суд критично сприймає твердження, що позивачка отримувала плату за користування земельним паєм, що належав матері, оскільки у відомостях нею проставлялись підписи навпроти відомостей щодо паю матері ОСОБА_7, так як позивачкою отримувалась плата за цілий пай, в той час як їй належить лише ? частка паю матері.

Суд не приймає до уваги твердження позивачки щодо виконання підписів у договорі не її батьком, оскільки чинність договору оренди не є предметом спору. Крім цього, належних та допустимих доказів позивачем щодо цієї обставини суду не надано. Разом з цим, існування договірних відносин, з часу укладання договору оренди (з 2008 року) та до смерті орендодавця ОСОБА_5, під сумнів не ставився.

Твердження позивача у позовній заяві щодо невиплати відповідачем орендної плати не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: поясненнями позивачки, відомостями щодо виплати орендної плати, з яких вбачається, що навіть після укладення договору оренди з ФГ «Аргумент» позивачка продовжувала отримувати орендну плату у ТОВ «ОСОБА_2 VN».

У своїй позовній заяві позивачка, як на правову підставу позову, посилається на статті 319, 321 Цивільного кодексу України, в яких закріплено право власника щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд та право вчиняти будь-які дії, які не суперечать закону, а також на частину 2 ст. 152 Земельного кодексу, відповідно до якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Тобто, з наведено вбачається, що власник або землекористувач мають право вимагати захисту своїх порушених прав у разі неправомірних посягань з боку інших осіб.

Однак, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що відповідач користується земельною ділянкою на підставі договору оренди, що був укладений батьком позивачки та після його смерті схвалений позивачкою. Тобто, ТОВ «ОСОБА_2 VN» правомірно використовує земельні ділянки і підстави для задоволення позову відсутні.

Крім цього, позивач просить зобов'язати відповідача передати земельні ділянки: кадастрові номера - 4823383400:01:000:0070 (площею 9,39 га) та 4823383400:01:000:0153 (площею 0,33 га) на її користь та звільнити земельні ділянки від свого майна, в той час як вона є лише співвласником цієї земельної ділянки. Доказів того, що інший співвласник уповноважив її на подання цього позову суду не надано.

Доказів того, що на земельній ділянці знаходиться майно відповідача, та яке саме, позивачем не зазначено та не надано, хоча відповідно до ст. 60 ЦПК України, якою визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, це є її обов'язком.

Суд не приймає до уваги твердження представника щодо нечинності договорів, між ОСОБА_5 та ТОВ «ОСОБА_2 VN», так як при повторному зверненні до відділу Держгеокадастру отримав аналогічну відповідь щодо відсутності відомостей про реєстрацію договору оренди між ОСОБА_5 та ТОВ «ОСОБА_2 VN» у Книзі реєстрації, так як іншої відповіді бути і не могло, оскільки внесення записів до цієї книги не належить до повноважень працівників відділу. ОСОБА_6 виявлення цих договорів відділ надав відповідь, що ці договори прийняті до фонду та для використанні у роботі (а.с. 40).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Суд вважає, що лише через тяжкі життєві обставини (хвороба чоловіка), знаючи про існуючі договірні відносини, оскільки після отримання нею спадщини з 10.04.2010 рік та по 2015 рік питань щодо чинності договору, укладеного ОСОБА_5, не виникало (навіть у 2016 році вже після укладення договору з ФГ «Аргумент» позивачка у ТОВ «ОСОБА_2 VN» отримала оренду плату за 2016 рік), непорозуміння з керівництвом ТОВ «ОСОБА_2 VN», позивачка скориставшись неузгодженістю нормативних актів та неналежним виконанням своїх професійних обов'язків працівником Жовтневого відділу Миколаївської регіональної філії Центру ДЗК, повторно уклала договори оренди землі при наявних чинних договорах оренди на ці ж земельні ділянки для того щоб отримати грошові кошти від ФГ «Аргумент».

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судові витрати, на підставі ст. 88 ЦПК України, стягненню на користь іншої сторони не підлягають.

Керуючись ст.ст. 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом зобов'язання відповідача передати земельні ділянки: кадастрові номера - 4823383400:01:000:0070 (площею 9,39 га) та 48233833400:01:000:0153 (площею 0,33 га) на її користь з часу вступу рішення у законну силу та звільнити земельні ділянки від свого майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Полішко