Рішення

від 20.12.2016 по справі 515/1440/16-ц

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1440/16-ц

Провадження № 2/515/1963/16

Татарбунарський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 р. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сивоконь Т.І.

за участю секретаря Комерзан Л.І.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно і зняття з нього арешту,

В С Т А Н О В И В:

31.08.2016 року представник позивачки звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 03.11.2010 року між позивачкою та відповідачем укладено договір купівлі-продажу дачного будинку, за умовами якого ОСОБА_1 купила у ОСОБА_3 дачний будинок під номером 21/9, що знаходиться в с.Лиман Татарбунарського району Одеської області, вул.Золокарська (Катранка), загальною площею 29,3 кв.м. Договір укладено у письмовій формі, нотаріально посвідчено 03.11.2010 року приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано у реєстрі за №992. Номер правочину у державному реєстрі правочинів - 4191374.

Крім того, 03.11.2010 року між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (під вказаним вище дачним будинком), за умовами якого ОСОБА_1 купила у останнього земельну ділянку загальною площею 0,015 га, яка розташована в с.Лиман Татарбунарського району Одеської області. Цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального дачного будівництва. Кадастровий номер №5125082700:02:002:0175. Договір укладено у письмовій формі, нотаріально посвідчено 03.11.2010 року приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано у реєстрі за № 995. Номер правочину у державному реєстрі правочинів - 4191405.

В зв'язку з укладенням угод купівлі-продажу позивач ОСОБА_1 отримала право власності на вказане вище нерухоме майно.

Умови договору сторонами виконані в повному обсязі та спори щодо предмету договору відсутні. 19.05.2016 року остання звернулась до центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Васильківської сільської ради з метою реєстрації речових прав на нерухоме майно, однак з'ясувалося, що на дачний будинок та земельну ділянку (під дачним будинком) накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна та заборони його відчуження. Підставою про накладення обтяження стали постанови про арешт майна боржника ОСОБА_3 та оголошення його відчуження №41103013 видані 17.11.2014 року (стосовно дачного будинку) та 17.01.2015 року (стосовно земельної ділянки) державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_6 ОСОБА_6 накладено у зв'язку із проведенням виконавчих дій за виконавчим провадженням, відкритим на виконання листа, виданого 24.10.2013 року Васильківським міськрайонним судом Київської області про стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 Позивачка не зареєструвала своє право власності на спірне нерухоме майно та згідно відомостям, які містяться у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником вказаного майна є ОСОБА_3 Так, 28.03.2016 року державним виконавцем державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з тим, що на все майно боржника ОСОБА_3 накладено арешт, а відповідно до Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.12.2015 №2710 підлягає реалізації арештоване майно - рухоме або нерухоме. Вказані обставини свідчать про велику імовірність здійснення реалізації нерухомого майна, право власності на яке набула ОСОБА_1, а тому виникла необхідність звернення до суду з даним позовом, в якому позивачка просить визнати за нею право власності на вищевказане нерухоме майно, скасувати постанови державного виконавця від 17.11.2014 року та 17.01.2015 року в частині накладення арешту на дачний будинок та земельну ділянку, зняти арешт та заборону відчуження з вказаного майна, виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про реєстрацію обтяжень у вигляді арешту майна на дачний будинок і земельну ділянку та стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

У судове засідання представник позивачки надав заяву про розгляд справи у його відсутності, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Так, судом, у відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України, відповідачу ОСОБА_4 надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку (а.с.66,70,80,86), тому вважається, що судові виклики вручені відповідачу належним чином. Відповідач ОСОБА_3 повідомлявся про розгляд справи через оголошення в пресі, в порядку ч.9 ст.74 ЦПК України (а.с.84,85).

Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у його письмовій заяві, суд вважає за можливе у відповідності до ч.4 ст.169 ЦПК України ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Небажання відповідачів надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при ухваленні рішення обмежитися доказами, наданими позивачем.

Представник третьої особи - відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, будь-яких заяв до суду не надав, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з наступних міркувань.

Статтею 41 Конституції України передбачено непорушність права приватної власності. Непорушність права власності полягає в його недоторканості, а водночас недоторканості самого майна власності. Всі особи мають утримуватися від підставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди.

Відповідно до ст.386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.ст.316, 317, 319 -321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі

інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Предметом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності.

Передумовою для застосування ст.392 Цивільного Кодексу України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Зокрема, позов про визнання права власності у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншої особою.

Слід зазначити, що відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.11.2010 року (а.с.19-20), позивачка купила у ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,015 га, яка розташована в с.Лиман Татарбунарського району Одеської області та згідно копії договору купівлі-продажу дачного будинку від 03.11.2010 року (а.с.23-24) позивачка купила у ОСОБА_3 дачний будинок під номером 21/9 по вул.Золокарська (Катранка) в с.Лиман Татарбунарського району Одеської області.

Відтак, вимоги позивачки ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на дачний будинок під номером 21/9 по вул.Золокарська (Катранка) в с.Лиман Татарбунарського району Одеської області, а також земельну ділянку під цим дачним будинком загальною площею 0,015 га цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий № 5125082700:02:002:0175 є недоцільними, оскільки належність позивачці спірного вказаного вище майна підтверджено договорами купівлі-продажу від 03.11.2010 рр. На теперішній час вказані договори є дійсними, ніким не оспорюються, крім того, ніким не оспорюється право власності позивачки на вищевказане нерухоме майно.

Що стосується вимог про зняття арешту з майна, відповідно до ч.1ст.60 Закону України "Про виконавче провадження"особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

Із копії виконавчого листа Васильківського міськрайонного суду Київської області (а.с.33) слідує, що стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 підлягає сума боргу 348 515 грн. 80 коп. та судові витрати 3 441 грн., а всього необхідно стягнути 351 956 грн. 80 коп.

Згідно копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.11.2014 року (а.с.34) та копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.01.2015 року (а.с.35), державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київський області ОСОБА_6 накладені арешти на дачний будинок під номером 21/9 по вул. Золокарська (Катранка) в с.Лиман Татарбунарського району Одеської області, а також на земельну ділянку під цим дачним будинком загальною площею 0,015 га цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий № 5125082700:02:002:0175.

Згідно ст.391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що власником дачного будинку, а також земельної ділянку під цим дачним будинком, на які накладено арешт постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київський області ОСОБА_6 від 17.11.2014 року та 17.01.2015 року, за виконавчим листом № 362/2388/13-ц виданим Васильківським міськрайонним судом Київської області є позивачка ОСОБА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03.11.2010 року, зареєстрованим у Державному реєстрі правочинів 03.11.2010 року (а.с.21-22) та договором купівлі-продажу дачного будинку від 03.11.2010 року, зареєстрованим у Державному реєстрі правочинів 03.11.2010 року (а.с.25-26), яка не є боржником у вищевказаному виконавчому провадженні та відносно неї немає ніяких боргових зобов'язань, тому суд вважає, що у даному випадку порушується її право користування та розпоряджання вищевказаним майном, у зв'язку з чим, заявлені нею позовні вимоги в частині зняття арешту з майна підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319-321, 328, 391, 392 ЦК України, суд ,-

В И Р И Ш І В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно і зняття з нього арешту - задовольнити частково.

Скасувати постанови від 17.11.2014 року та 17.01.2015 року № 41103013 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_6 в частині накладення арешту на дачний будинок під номером 21/9, що знаходиться по вул.Золокарська (Катранка) с.Лиман Татарбунарського району Одеської області, загальною площею 29,3 кв.м, та на земельну ділянку під цим дачним будинком загальною площею 0,015 га, цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального будівництва, кадастровий номер 5125082700:02:002:0175.

Зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна - дачного будинку під номером 21/9, що знаходиться по вул.Золокарська (Катранка) с.Лиман Татарбунарського району Одеської області, загальною площею 29,3 кв.м, та на земельну ділянку під цим дачним будинком загальною площею 0,015 га, цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального будівництва, кадастровий номер 5125082700:02:002:017.

Виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи:

- про реєстрацію обтяжень у вигляді арешту майна на дачний будинок під номером 21/9, що знаходиться по вул.Золокарська (Катранка) с.Лиман Татарбунарського району Одеської області, загальною площею 29,3 кв.м, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 17270661 від 17.11.2014 року, номер запису про обтяження 7721190.

- про реєстрацію обтяжень у вигляді арешту майна на земельну ділянку під вказаним дачним будинком загальною площею 0,015 га, цільове призначення земельної ділянки - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 5125082700:02:002:017, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 18799923 від 22.01.2015 року, номер запису про обтяження 8467840.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2 320 грн. 00 коп. порівну по 1 160 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Сивоконь