Ухвала

від 23.12.2016 по справі 805/5092/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у звільненні від сплати судового збору

23 грудня 2016 р. Справа №805/5092/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кравченко Т.О., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановила:

21 грудня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя (далі - позивач або УПФУ), датований 13 грудня 2016 року і того ж дня надісланий на адресу суду, до товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» (далі - відповідач), в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за період з 01 листопада 2016 року по 30 листопада 2016 року у сумі 16 694,80 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач надав клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Посилаючись на ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач стверджував, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що є гарантією дотримання принципу рівності.

З урахуванням наведеного позивач просив звільнити його від сплати судового збору.

Вирішуючи вказане клопотання по суті, суддя виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674), який з 01 вересня 2015 року діє у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справляння судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить суб'єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо його сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, або звільнити від сплати судового збору.

Аналогічні норми містяться у ч. 1 ст. 88 КАС України.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити від сплати судового збору, є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ні Закон № 3674, ні КАС України не передбачають.

Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на цільове призначення коштів Пенсійного фонду України та відсутність асигнувань для сплати судового збору.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.

Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

УПФУ є бюджетною установою, однак спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій (здійснення контролю за своєчасністю та повнотою відшкодування страхувальниками фактичних витрат територіальних органів Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій).

Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених ч. 1 ст. 8 Закону № 3674 та ч. 1 ст. 88 КАС України підстав для звільнення від сплати судового збору.

З приводу доводів УПФУ, які стосуються обмеження його доступу до суду, суд зазначає наступне.

По-перше, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

П. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державною, регулювання, що зможе змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду. Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для такої особи, у такій спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та ціллю, якою прагнуть досягти (п. 31 рішення від 30 травня 2013 року у справі «ОСОБА_1 проти України», заява № 49069/11).

В рішення від 19 червня 2001 року у справі «Kreuz v. Poland» («Кройц проти Польщі», заява № 28249/95) Європейський суд з прав людини зауважив, що самі по собі вимоги про сплату судових втрат у цивільному процесі не можуть розглядатися як такі, що суперечать п. 1 ст. 6 Конвенції. Вказане конвенційне положення не може тлумачитися як таке, котре надає право на отримання безкоштовної юридичної допомоги від держави у процесі вирішення цивільної справи чи право на «безкоштовний» цивільний процес.

Розмір судових витрат за обставин конкретної справи слід оцінювати з урахуванням можливості заявника сплатити таку суму та зважаючи на стадію провадження у справі, коли у заявника виник обов'язок по сплаті цих витрат. Саме ці обставини є істотними при вирішенні питання про те, чи було порушено право особи на доступ до суду.

Таким чином, сама по собі вимога щодо сплати судового збору не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції.

По-друге, УПФУ звернулося до суду з цим позовом не з метою захисту своїх прав, свобод чи інтересів у сфері публічних правовідносин, а з метою реалізації владних управлінських функцій щодо здійснення контролю за своєчасністю та повнотою відшкодування страхувальниками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

По-третє, 22 травня 2015 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» № 484-VІІІ (далі - Закон № 484).

Разом з цим п. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 848 Кабінету Міністрів України доручено забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесений на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України.

Реалізуючи право законодавчої ініціативи, Кабінет Міністрів України крім іншого обґрунтовував необхідність прийняття цього законопроекту тим, що внаслідок численних змін до Закону України «Про судовий збір» коло осіб, звільнених від сплати судового збору, є необґрунтовано широким, в той час як розгляд будь-якої справи судом потребує витрат, незалежно від сплати судового збору. Відповідно, звільнення особи від сплати судового збору зрештою призводить до додаткового навантаження на державний бюджет.

Метою законопроекту було запровадження єдиного підходу до визначення ставок судового збору, встановлення обґрунтованих, та відповідно справедливих ставок судового збору, враховуючи соціально-економічну ситуацію в державі, зменшення числа осіб, звільнених від сплати судового збору, а також подвоєння надходжень до Державного бюджету України від його сплати, що значно підвищить рівень гарантованої Конституцією України доступності правосуддя шляхом кращого забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, матеріально-технічного забезпечення судів, та відповідно їх фінансової незалежності.

Законопроектом передбачалося виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору, що, за висновком суб'єкта законодавчої ініціативи, мало дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливило зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду.

Позивач посилається на те, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2016 рік не передбачені витрати на сплату судового збору.

У зв'язку з цим слід відзначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 року № 190 затверджений Бюджет Пенсійного фонду України на 2016 рік, яким передбачені видатки на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України, у сумі 2 401 543,80 грн.

Порядок розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 19 травня 2014 року № 8-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05 червня 2014 року № 590/25367 (далі - Порядок).

Згідно з п.п. 1, 3-7 розділу IV «Внесення змін до бюджету Пенсійного фонду, бюджетів головних управлінь, планів доходів і видатків районних управлінь та бюджетної документації» Порядку зміни до бюджету Пенсійного фонду вносяться у випадках виникнення відхилення оцінки прогнозу надходжень до бюджету від показників, врахованих при затвердженні бюджету на відповідний бюджетний період, зміни структури видатків, внесення змін до законодавчих актів.

У разі виникнення відхилення оцінки прогнозу помісячних надходжень до бюджету Пенсійного фонду від показників, врахованих при формуванні помісячних розписів основних груп показників доходів і видатків та власних надходжень Пенсійного фонду, структурний підрозділ Пенсійного фонду, відповідальний за організацію бюджетного процесу, розробляє пропозиції щодо внесення відповідних змін до бюджету Пенсійного фонду та подає їх на розгляд Голові правління Пенсійного фонду.

На підставі наданих пропозицій Голова правління Пенсійного фонду приймає рішення щодо внесення змін до помісячних розписів основних груп показників доходів і видатків та власних надходжень Пенсійного фонду в межах затверджених річних показників бюджету Пенсійного фонду.

Внесення змін до бюджетної документації Пенсійного фонду, що застосовується в процесі використання коштів Державного бюджету України, які передаються на фінансування пенсійних програм, здійснюється після внесення змін до розпису Державного бюджету України.

На підставі змін до бюджету Пенсійного фонду на відповідний бюджетний період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, розробляються зміни до бюджетів головних управлінь. Зміни до бюджетів затверджуються в порядку, передбаченому для затвердження проектів бюджетів головних управлінь. Відповідні зміни до планів доходів і видатків районних управлінь розробляють головні управління.

Пропозиції щодо внесення змін до помісячного розпису власних надходжень до бюджету головного управління в межах річного обсягу подаються до Пенсійного фонду з необхідними обґрунтуваннями.

Таким чином, позивач не позбавлений можливості ініціювати перед розпорядниками бюджетних коштів вищого порядку питання про виділення асигнувань для сплати судового збору.

З огляду на викладене суддя не приймає доводи УПФУ про обмеження його права на доступ до суду внаслідок недостатнього бюджетного фінансування.

Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 49, 87, 88, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалила:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Іллічівському районі м. Маріуполя про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову до Товариства з додатковою відповідальністю «Металургремонт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

2. Ухвала постановлена, складена і підписана у нарадчій кімнаті.

3. Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя Кравченко Т.О.