Постанова

від 14.12.2016 по справі 2а-0870/9131/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року о 17 год. 10 хв.Справа № 2а-0870/9131/11 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (далі - позивач, ПрАТ «Завод напівпровідників») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС, далі - відповідач, СДПІ), у якому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11 жовтня 2011 року на суму 1 417 377,00 грн. основного платежу та 01 грн. штрафних санкцій та № НОМЕР_2 від 11 жовтня 2011 року на суму 2 157 589,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки контролюючого органу про здійснення підприємством операцій з придбання по ланцюгам постачання, в яких задіяно контрагентів транзитерів (місцезнаходження яких не встановлено, прийнято рішення про припинення, підприємств, якими не задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість та інше), наявність мети отримання податкової вигоди у вигляді одержання бюджетного відшкодування не відповідають дійсності. Вказує, що всі контрагенти позивача на момент виконання будівельно-монтажних робіт та поставки товарно-матеріальних цінностей були зареєстровані платниками податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні, на підставі яких позивачем правомірно сформовано податковий кредит, товари та послуги від контрагентів фактично отримані, оплачені та використані в господарській діяльності позивача. Також зазначає про наявність всіх передбачених законодавством первинних документів, які дають право на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а висновок відповідача про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України (далі - ПК України) базується виключно на припущеннях. Крім того зазначає, що не може нести юридичну відповідальність за недотримання контрагентами податкового законодавства, оскільки така відповідальність носить індивідуальних характер.

Також позивач вказує на безпідставність висновків контролюючого органу про завищення від'ємного значення та залишку від'ємного значення з податку на додану вартість у зв'язку з неврахуванням податкових зобов'язань, визначених за результатами попередніх перевірок податкової звітності за січень-травень 2011 року, оскільки такі податкові зобов'язання на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не мали статусу узгоджених у зв'язку з порушеною процедурою судового оскарження. Крім того зазначає, що усі податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами вищезазначених перевірок, скасовані судом, як протиправні.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що позивачем до складу від'ємного значення податку на додану вартість та розрахунку бюджетного відшкодування за червень 2011 року включено суми податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД», ПП «Мега-Буд», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Електробудсервіс», ВАТ завод «Павлоградхіммаш», які відповідно до наявної податкової інформації виступають як вигодотранзитуючі суб'єкти та здійснюють формування податкового кредиту по ланцюгу постачання за рахунок підприємств транзитерів та «податкових ям». На думку контролюючого органу, вказані обставини свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, що унеможливлює формування показників податкової звітності з податку на додану вартість на підставі первинних документів, виписаних від імені зазначених контрагентів.

Крім того, ПрАТ «Завод напівпровідників» у рядку 24 декларації за червень 2011 року завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість за рахунок завищення від'ємного значення та залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, встановлених за результатами перевірок попередніх періодів, встановлених актами позапланових виїзних документальних перевірок податкової звітності за січень-травень 2011 року, а також подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень, квітень 2011 року та додаток №2 до нього у залишках від'ємного значення в додатку №2 до декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що в період з 08.09.2011 по 21.09.2011 співробітниками СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Завод напівпровідників» з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ за червень 2011 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з напрямком відшкодування на рахунок платника у банку за червень 2011, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні, травні, червні, липні, жовтні, листопаді 2010 року, січні-травні 2011 року, за результатами якої складено акт №212/08-08/31792555 від 23.09.2011 (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4а ст.200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011, в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року на загальну суму 1 417 377,00 грн.;

п.200.4 ст.200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011, в результаті чого позивачем занижено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 на суму 83333,00 грн., у зв'язку з чим на підставі п.200.14 ст.200 ПК України збільшується бюджетне відшкодування за травень 2011 року на суму 83333,00 грн. у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів;

п.200.4а ст.200 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №41 від 25.01.2011, в результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Декларації за червень 2011) на загальну суму 1 951 129,00 грн;

п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за червень 2011 на суму 206 460,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки ПрАТ «Завод напівпровідників» подало до СДПІ заперечення, за результатами розгляду яких контролюючий орган дійшов висновку про відповідність висновків акту перевірки вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для задоволення заперечень, про що позивача повідомлено у відповіді від 06.10.2011 №5373/10/08-08.

На підставі висновків акту перевірки 11 жовтня 2011 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0001500808 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 1 417 377,00 грн.;

№0001510808 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 157 589,00 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків, які базуються на твердженні контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД», ПП «Мега-Буд», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Електробудсервіс», ВАТ «Павлоградхіммаш» та про необхідність врахування при формуванні показників податкової звітності результатів попередніх перевірок контролюючого органу.

Так, контролюючий орган обґрунтовує свою позицію тим, що позивачем завищено податковий кредит у податковій звітності за червень 2011 року по операціям з придбання матеріалів та обладнання, виконаних робіт, отриманих послуг на загальну суму 206460,00 грн. по постачальникам ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД» (податкові накладні № 15 від 29.06.2011 на суму ПДВ 50134,27 грн. та № 14 від 30.06.2011 на суму ПДВ 34299,40 грн.) та ПП «Мега-Буд» (податкові накладні від 31.03.2011 № 1 на суму ПДВ 8011,80 грн., № 2 на суму ПДВ 40984,00 грн., № 3 на суму ПДВ 29498,20 грн. та № 4 на суму ПДВ 43532,60 грн.), які відповідно до податкової інформації виступають вигодотранзуючими суб'єктами, оскільки по ланцюгу постачання прослідковується наявність операцій з суб'єктами господарювання, місцезнаходження яких не відомо, прийнято рішення про припинення, анульовано свідоцтва платника податку на додану вартість, а також підприємств, щодо яких встановлено порушення податкового обліку та факти несплати податку на додану вартість тощо (а.с.59, т.1).

Також зазначено, що кількість працюючих на підприємстві ПП «Мега-Буд» у 2011 році складає 4 особи, які, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не могли здійснювати такий об'єм роботи. Оскільки на ПП «Мега-Буд» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, контролюючий орган вбачає проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи відсутність к ПП «Мега-Буд» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, контролюючий орган вважає, що згідно з ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.288 Цивільного кодексу України зазначена угода має ознаки нікчемності (а.с.60, т.1).

З таких обставин, контролюючий орган дійшов висновку про протиправне формування позивачем податкового кредиту у червні 2011 року з урахуванням операцій з даними контрагентами на загальну суму 206460,00 грн., що в свою чергу призвело по завищення від'ємного значення з податку на додану вартість у визначеному розмірі.

Крім того, контролюючий орган вважає, що при формуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року позивач повинен був врахувати результати перевірок попередніх звітних періодів, якими встановлено завищення від'ємного значення та залишку від'ємного значення з податку на додану вартість (за січень 2011 року - акт №98/08-08/31792555 від 28.04.2011, за лютий 2011 - акт №125/08-08/31792555 від 30.05.2011, за березень 2011 року - акт №157/08-08/31792555 від 24.06.2011, за квітень 2011 року - акт №169/08-08/31792555 від 11.07.2011, за травень 2011 - акт №199/08-08/31792555 від 26.08.2011), з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень, квітень 2011 року, та додаток №2 до нього у залишках від'ємного значення в додатку №2 до декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року (а.с.67-74, т.1). Зазначене на думку контролюючого органу призвело до завищення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 1951129,00 грн.

Також, перевіркою встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року на загальну суму 1417377,00 грн. Завищення відбулось у зв'язку з включенням до розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість сум від'ємного значення попередніх звітних періодів січня-квітня 2011 року, по сформованих на підставі податкових накладних ТОВ «Техенергохим», ПП «Мега-Буд», ТОВ «Електробудсервіс», ВАТ завод «Павлоградхіммаш» та ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД», оплачених у травні 2011 року. Оскільки за даними податкової інформації зазначені підприємства по ланцюгу постачання мали взаємовідносини з підприємствами транзитерами, контролюючий орган вважає, що укладені угоди на поставку товарів, послуг ПАТ «Завод напівпровідників» надають податкову вигоду у вигляді одержання бюджетного відшкодування, що є неприпустимим, оскільки порушує публічний порядок (а.с.72-75, т.1).

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Підпунктом «а» п.198.1 ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Положеннями п.198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та подальшого визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

З матеріалів справи судом встановлено, що 20.07.2011 позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, у якій задекларовано, у тому числі, податкові зобов'язання (рядок 9) 238467 грн., податковий кредит (рядок 17) 9828068 грн., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 20.2) 9589601 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 21), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23) 35023781 грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) 24749978 грн. (а.с.173-174, т.1).

Також подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року та розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2016 року у зв'язку зі зміною обсягів придбання (а.с.175-176, 180, т.1).

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3) та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4) до бюджетного відшкодування заявлено 10273803 грн. частини залишку від'ємного значення, фактично сплаченої отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України. (а.с.178, 181 т.1).

Згідно з відомостями Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) до податкового кредиту червня 2011 року віднесені суми податку на додану вартість по господарських операціях, крім іншого:

- з ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД» (код 33785199) по податковим накладним за червень 2011 року на суму ПДВ 84433,67 грн.;

- з ПП «Мега-Буд» (код 33493733) по податковим накладним за березень 2011 року на суму ПДВ 122026,60 грн.

З матеріалів справи встановлено, що суми податку на додану вартість віднесені до податкового кредиту звітного періоду на підставі наступних податкових накладних: ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД» податкові накладні № 15 від 29.06.2011 на суму ПДВ 50134,27 грн. та № 14 від 30.06.2011 на суму ПДВ 34299,40 грн.; ПП «Мега-Буд» податкові накладні від 31.03.2011 № 1 на суму ПДВ 8011,80 грн., № 2 на суму ПДВ 40984,00 грн., № 3 на суму ПДВ 29498,20 грн. та № 4 на суму ПДВ 43532,60 грн.

Позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД» на підставі укладеного 23 лютого 2009 року договору генпідряду №1/67, відповідно до умов якого (з урахуванням протоколів розбіжностей до договору) Підрядник (ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД») приймає на себе зобов'язання в строки і на умовах, передбачених цим Договором, здійснити будівництво корпусів №№ 101, 102, 105, 106, 108 на об'єкті ВАТ «Завод напівпровідників». Реконструкція з розширенням виробництва ПКК», м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16.

Згідно з п.1.2 Замовник (ВАТ «Завод напівпровідників») зобов'язується передати Підряднику будівельний майданчик, затверджену проектну і відповідну дозвільну документацію та забезпечити своєчасне фінансування робіт по будівництву та реконструкції об'єкта (а.с.186-196, т.1).

Протягом строку дії договору генпідряду №1 від 23.02.2009 сторони укладали додаткові угоди до даного договору, а саме: №4 від 29.05.2009 (а.с.197-198, т.1), №27 від 26.11.2010 (а.с.199-202, т.1), №29 від 28.01.2011 (а.с.203-205, т.1), №28 від 29.12.2010 (а.с.206-210, т.1), №24 від 23.07.2010 (а.с.211-214, т.1), №20 від 31.05.2010 (а.с.215-218, т.1), №21 від 25.06.2010 (а.с.219-225, т.1), №26 від 28.10.2010 (а.с.226-229, т.1), №22 від 10.06.2010 (а.с.230-234, т.1), №32 від 28.04.2011 (а.с.235-237, т.1), №30 від 28.02.2011 (а.с.238-240, т.1), №31 від 28.03.2011 (а.с.241-243, т.1).

Зазначеними додатковими угодами узгоджено вид, обсяг виконуваних робіт, а також визначено їх вартість у розрізі виробничих приміщень та корпусів.

Крім того, 26 січня 2011 року між позивачем та ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД» укладено договір генпідряду №26/1/143, відповідно до умов якого генпідрядник - ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД» приймає на себе зобов'язання в строки і на умовах, передбачених цим договором здійснити будівництво та реконструкцію корпусів №№ 102, 109, 111, 303 на діючому підприємстві (об'єкті) ВАТ «Завод напівпровідників. Реконструкція з розширенням виробництва ПКК», м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16 (а.с.210-217, т.2).

Згідно з п.1.2 замовник - ВАТ «Завод напівпровідників» зобов'язується передати генпідряднику будівельний майданчик, затверджену проектну і відповідну дозвільну документацію та забезпечити своєчасне фінансування робіт по будівництву та реконструкції об'єкта.

Також, протягом дії договору генпідряду №26/1/143 між ВАТ «Завод напівпровідників» та ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД» укладено додаткові угоди до договору генпідряду, а саме: №1 від 28.03.2011, №2 від 19.05.2011, якими узгоджено найменування, обсяг та вартість виконуваних робіт (а.с.218-224, т.2.)

На підтвердження виконання умов зазначених договорів матеріалів справи надано: довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, в яких визначено найменування об'єктів, черг та пускових комплексів, вартість виконаних робіт та витрати, обраховані за періоди з початку будівництва, з початку року та за звітний місяць; акти приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в, в яких відображено найменування робіт і витрат, кількість, поточна ціна, обсяг виконаних робіт, витрати труда робітників та розрахунки загальновиробничих витрат до актів; підсумкові відомості ресурсів(витрати - по факту), в яких відображені шифр ресурсу, найменування, кількість, поточна вартість та обґрунтування ціни, (а.с.246-250 т.1, 1-209, 226-252 т.2, 1-23 т.3).

Оплата за вказаними договорами здійснена на підставі платіжних доручень від 07.04.2011 №10595, від 27.05.2011 №261, від 27.05.2011 №262 (а.с.24-29, т.3).

Також, судом встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ПП «Мега-Буд» на підставі укладеного 22 вересня 2009 між ВАТ «Завод напівпровідників» та ПП «Мега-Буд» договору генерального підряду №466, відповідно до пункту 1.1 якого генеральний підрядник - ПП «Мега-Буд» в межах договірної ціни виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи з «Реконструкції з розширенням виробництва полікристалічного кремнію. Корпус 104. ВАТ «Завод напівпровідників», який розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, здає в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію замовнику - ВАТ «Завод напівпровідників», усуває на протязі гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт (а.с.30-39, т.3).

Відповідно до п.1.2 об'єктом договору є корпус 104 ВАТ «Завод напівпровідників», який розташований за адресою м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16.

Також, протягом дії договору генпідряду №466 від 22.09.2009 між ВАТ «Завод напівпровідників» та ПП «Мега-Буд» було укладено додаткові угоди до договору генпідряду, а саме: №67 (а.с.40, т.3), №39 від 30.08.2010 (а.с.41, т.3), №73 від 29.03.2011 (а.с.42, т.3), №75 від 28.04.2011 (а.с.43, т.3), якими узгоджено вид, обсяг та вартість виконуваних робіт.

Виконання робіт обумовлених договором генпідряду №466, з урахуванням додаткових угод, підтверджується наданими до матеріалів справи довідками про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), актами прийняття виконаних підрядних робіт (КБ-2в), підсумковими відомостями ресурсів (а.с.66-87, т.3).

Оплата по договору генерального підряду №466 здійснена позивачем відповідно до рахунків ПП «Мега-Буд» платіжними дорученнями № 11042 від 11.05.2011, № 339 від 31.05.2011, № 192 від 25.05.2011 (а.с.56-65, т.3).

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що 25 жовтня 2010 року між позивачем та ТОВ «Техенергохім» укладено договір підряду №843, відповідно до п.1.1 якого підрядник - ТОВ «Техенергохім» зобов'язується на власний ризик, власними силами та зі своїх матеріалів та матеріалів замовника виконати у відповідності до кошторисної документації (додаток №1 до Договору) роботи по реконструкції з розширенням виробництва ПКК. Реконструкція корпуса 212 під станцію нейтралізації. Ділянка нейтралізації стоків. Монтаж технологічного обладнання та трубопроводів. Інв.№ нового обладнання. Код 5.8.3. ВАТ «Завод напівпровідників» (далі - роботи), нерозірвано зв'язані з місцезнаходженням об'єкта, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16 та здати зазначені роботи в порядку та строки встановлені даним договором (а.с.88-96, т.3).

Протягом дії договору підряду №843 від 25.10.2010 між ВАТ «Завод напівпровідників» та ТОВ «Техенергохім» укладено додаткові угоди до договору підряду, а саме: №1 від 27.01.2011 (а.с.97, т.3), №2 від 29.06.2011 (а.с.98, т.3).

Виконання робіт, обумовлених договором підряду №843, з урахуванням додаткових угод, підтверджується наданими до матеріалів справи довідками про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), актами прийняття виконаних підрядних робіт (КБ-2в), підсумковими відомостями ресурсів (а.с.100-112, т.3).

Оплата договору підряду №843 здійснена на підставі рахунку-фактури від 28.02.2011 №СФ-78 платіжним дорученням від 18.05.2011 №32 та (а.с.113-114, т.3).

Також, судом було встановлено, що 07 червня 2010 року між позивачем та ТОВ «Техенергохім» було укладено догорів за номером 499, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник - ТОВ «Техенергохім» зобов'язується поставити та передати у власність покупця - ВАТ «Завод напівпровідників» комплект трубопроводів, фітингів, запірної арматури із ПВХ для обв'язки Установки нейтралізації та очистки стічних вод у відповідності до специфікації №1 (додаток №1 до Договору) та у строки, зазначені в даному договорі, на умовах DDP (Інкотермс 2000) м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, Україна, ВАТ «Завод напівпровідників». Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у повному об'ємі в порядку та на умовах даного договору (а.с.115-118, т.3).

Крім того, 15.09.2010 між позивачем та ТОВ «Техенергохім» укладено додаткову угоду №5 до договору №499 від 07.06.2010, якою введено в дію специфікацію №6 (додаток №6) до договору №499 від 07.06.2010 (а.с.119, т.3).

Відповідно до специфікації №6 (Заявка №90-2/24) позивачем у ТОВ «Техенергохім» придбано товар: коліно ПВХ 90, коліно ПВХ 45, коліно з подовженим муфтовим з'єднанням під зварювання ПВДФ, перехідна втулка ПВХ, перехідна муфта ПВДФ, редукційний трійник ПВХ, трійник рівний ПВХ та ПВДФ, редукційний трійник ПВДФ, з'єднуюча муфта ПВХ, фланцевий адаптер ПВХ та ПВДФ, вільний фланець ПВХ (а.с.120-123, т.3).

На підтвердження здійснення господарської операції з придбання товарно-матеріальних цінностей до матеріалів справи надано видаткову накладну від 18.01.2011 №РН-12, рахунок-фактуру від 05.05.2011 №СФ-481-5, рахунок-фактуру від 20.09.2010 №СФ-488 (а.с.126-127, 129-131, т.3).

Оплата придбаного товару підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням від 17.05.2011 №11203 (а.с.128, т.3).

За наслідками зазначеної операції виписана податкова накладна від 18.01.2011 №13 (а.с.124-125, т.3).

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що 10 вересня 2010 року між позивачем та ТОВ «Електробудсервіс» укладено договір №794, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ «Електробудсервіс» зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність покупця - ВАТ «Завод напівпровідників» шинопроводну систему КХА ІР55 (далі - товар) у відповідності до специфікації №1 (додаток №1 до Договору) та у строки, обумовлені у даному договорі, на умовах на умовах DDP (Інкотермс 2000) м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, Україна, ВАТ «Завод напівпровідників». Покупець зобов'язується прийняти товар, та оплатити його в повному об'ємі в порядку та на умовах даного договору (а.с.132-137, т.3).

Відповідно до Специфікації №1, яка містить в матеріалах справи, позивачем у ТОВ «Електробудсервіс» придбано шинопроводну систему КХА ІР55 корп.101 та шинопроводну систему КХА ІР55 корп.105 (а.с.138, т.3).

Також, додатковою угодою №1 від 09.11.2010 було внесено зміни до договору №794 від 10.09.2010, серед іншого, введено в дію Специфікацію №2 (додаток №1 до додаткової угоди №1) (а.с.139, т.3).

За Специфікацією №2 позивачем у ТОВ «Електробудсервіс» придбано товар: КХА 17504-В-STD шинопровод стандартний, КХА 17504-В-Х шинопровод спеціальної довжини, КХВ 1650 коробка під автомат (а.с.140, т.3).

Крім того, 02 березня 2011 року між контрагентами було укладено додаткову угоду №2 до договору №794 від 10.09.2010, якою введено в дію Специфікацію №3 (додаток №1 до додаткової угоди №2) (а.с.141, т.3).

Відповідно до Специфікації №3, яка міститься в матеріалах справи, позивачем у ТОВ «Електробудсервіс» придбавався товар на лінії №2, №3, №4, №5, а також відводні блоки (а.с.142-144, т.3).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Електробудсервіс» позивачем до матеріалів справи надано податкові накладні від 16.03.2011 №41 та від 04.03.2011 №10 (а.с.145-146, т.3), рахунки та видаткові накладі (а.с.148-152, т.3). Оплата придбаного товару підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням від 25.05.2011 №178 (а.с.147, т.3).

Крім того, судом встановлено, що ВАТ «Завод напівпровідників» протягом перевіряємого періоду мав господарські взаємовідносини з ВАТ завод «Павлоградхіммаш», на підставі договору №814 від 22.09.2010, відповідно до п.1.1 якого постачальник - ВАТ завод «Павлоградхіммаш» зобов'язується виготовити, провести випробування, поставити та передати у власність покупця - ВАТ «Завод напівпровідників» теплообмінне обладнання (далі - товар) у відповідності до Специфікації №1 (додаток №1 до Договору) в строки, зазначенні в даному договорі, на умовах СРТ України, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, ВАТ «Завод напівпровідників» (Інкотермс 2000). Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в повному розмірі, в порядку та на умовах даного договору (а.с.153-159, т.3).

31 січня 2011 року між позивачем та ВАТ завод «Павлоградхіммаш» укладено додаткову угоду №5 до договору №814 від 22.09.2010, якою у зв'язку з необхідністю додаткової поставки товару по договору №814 від 22.09.2010 введено в дію Специфікацію №6 (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору №814 від 22.09.2010 (а.с.160, т.3).

Відповідно до Специфікації №6 позивачем у ВАТ завод «Павлоградхіммаш» придбано товар - Випаровувач 1000 ИК-2-10-16-М9/25Г-3 (а.с.161, т.3).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ВАТ завод «Павлоградхіммаш» позивачем до матеріалів справи надано податкову накладну від 17.02.2011 №29 (а.с.162, т.3).

Також, на підтвердження здійснення господарських операцій до матеріалів справи надано рахунок-фактуру від 03.02.2011 №000000043 (а.с.164, т.3). Оплата придбаного товару підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням від 18.05.2011 №11214 (а.с.163, т.3).

Надані до матеріалів справи копії податкових накладних, виписаних ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД», ПП «Мега-Буд», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Електробудсервіс», ВАТ завод «Павлоградхіммаш» по даним господарським операціям, містять відомості про адресу місцезнаходження покупця/замовника та продавців/підрядників, одиниці виміру товару/послуг, кількість товару, ціну товару, та в повному обсязі відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних контролюючим органом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується в акті перевірки. Податкові накладні видані особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість, доказів протилежного суду не надано.

З наданих до матеріалів справи письмових доказів встановлено, що послуги/товари отримані від ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД», ПП «Мега-Буд», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Електробудсервіс», ВАТ завод «Павлоградхіммаш» безпосередньо використовувалися в господарській діяльності для поліпшення основних фондів, виробничих ліній та корпусів у будівлі за місцем юридичної адреси підприємства, що безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД», ПП «Мега-Буд», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Електробудсервіс», ВАТ завод «Павлоградхіммаш» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі, що надає позивачу право на формування показників податкової та бухгалтерської звітності на підставі первинних документів виписаних ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД», ПП «Мега-Буд», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Електробудсервіс», ВАТ завод «Павлоградхіммаш».

Щодо посилань відповідача на наявну податкову інформацію щодо відсутності реального здійснення господарських операцій контрагентами позивача по ланцюгу постачання суд зазначає, що в силу закону отримання контролюючим органом податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки така податкова інформація, у тому числі акт перевірки або акт про неможливість проведення зустрічної звірки, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку.

Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами.

В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Суд зазначає, що сама по собі несплата або неналежне декларування податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на право покупця сформувати податковий кредит з урахуванням сум податку на додану вартість по таким операціям.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Суду не надано доказів наявності обвинувального вироку відносно посадових (службових) осіб ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД», ПП «Мега-Буд», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Електробудсервіс», ВАТ завод «Павлоградхіммаш», рішення суду про визнання угод недійсними, належних та допустимих доказів, які б свідчили про безпосередні зловживання з боку позивача.

Стосовно посилань представника відповідача на відсутність у ПП «Мега-Буд» трудових ресурсів необхідних для здійснення господарських операцій з ВАТ «Завод напівпровідників» суд зазначає, що відповідно до умов договору №466 від 22.09.2009 ПП «Мега-Буд» виступало в якості генерального підрядника та мало право залучати до виконання робіт третіх осіб - субпідрядників, що контролюючим органом не досліджувалось, оцінка даним обставинам надана не була.

Також суд вважає необґрунтованими твердження контролюючого органу про нікчемність угод між позивачем та ПП «Мега-Буд» та зазначає, що частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину, який є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочин, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне заволодіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України): правочини щодо відчуження, викрадення майна: правочини, що порушують правовий режим вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань на вищезазначені обставини, та й не доводить умислу посадових осіб позивача на порушення публічного порядку, не пояснює, в чому саме таке порушення полягає.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином. про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Відповідач, зробивши висновок в акті перевірки про нікчемність правочинів, керувався лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, проте таке його твердження не підтверджено належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «ЕН ЕС АЙ БУД», ПП «Мега-Буд», ТОВ «Техенергохім», ТОВ «Електробудсервіс», ВАТ завод «Павлоградхіммаш» є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Стосовно посилань контролюючого органу на завищення від'ємного значення та залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, встановленого актами позапланових виїзних документальних перевірок (за січень 2011 року - акт №98/08-08/31792555 від 28.04.2011, за лютий 2011 - акт №125/08-08/31792555 від 30.05.2011, за березень 2011 року - акт №157/08-08/31792555 від 24.06.2011, за квітень 2011 року - акт №169/08-08/31792555 від 11.07.2011, за травень 2011 - акт №199/08-08/31792555 від 26.08.2011) з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень, квітень 2011 року та додаток №2 до нього у залишках від'ємного значення в додатку №2 до декларації з податку на додану вартість за травень, червень 2011 року, суд зазначає наступне.

Згідно з п.200.4б ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем в судовому порядку було оскаржено податкові повідомлення - рішення, прийняті на підставі актів №98/08-08/31792555 від 28.04.2011, №125/08-08/31792555 від 30.05.2011, №157/08-08/31792555 від 24.06.2011, №169/08-08/31792555 від 11.07.2011, №199/08-08/31792555 від 26.08.2011.

02 червня 2011 року ПрАТ «Завод напівпровідників» до Запорізького окружного адміністративного суду було подано позовну заяву про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки №98/08-08/31792555 від 28.04.2011. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2011 року по справі №2а-0870/4290/11 - позов задоволено в повному обсязі. 28.02.2012 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга СДПІ залишена без задоволення, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 25.08.2011 року - без змін.

30 червня 2011 року ПрАТ «Завод напівпровідників» до Запорізького окружного адміністративного суду було подано позовну заяву про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі ОСОБА_1 перевірки №125/08-08/31792555 від 30.05.2011. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2012 року по справі №2а-0870/5041/11 - позов задоволено в повному обсязі. 26.02.2013 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга СДПІ залишена без задоволення, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2012 року - без змін.

25 липня 2011 року ПрАТ «Завод напівпровідників» до Запорізького окружного адміністративного суду було подано позовну заяву про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі ОСОБА_1 перевірки №157/08-08/31792555 від 24.06.2011. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року по справі №2а-0870/5913/11 - позов задоволено частково. 04.02.2014 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга СДПІ залишена без задоволення, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2013 року - без змін.

05 серпня 2011 року ПрАТ «Завод напівпровідників» до Запорізького окружного адміністративного суду було подано позовну заяву про визнання недійсними (нечинними) податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі ОСОБА_1 перевірки №167/08-08/31792555 від 11.07.2011. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2014 року по справі №2а-0870/6372/11 - позов задоволено в повному обсязі. 21.05.2015 ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга СДПІ залишена без задоволення, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2014 року - без змін.

Також, судом встановлено, що 23.09.2011 ПрАТ «Завод напівпровідників» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.09.2011 №0001410808 та №0001430808, які прийняті на підставі акту перевірки №199/08-08/31792555 від 26.08.2011

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.03.2016 по справі №2а-0870/7769/11 задоволено позовні вимоги ПрАТ «Завод напівпровідників», визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення: №0001410808 від 13.09.2011 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 584 746,29 грн. та 1 грн. штрафних санкцій; №0001430808 від 13.09.2011, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 2 823 630 грн., винесені Спеціалізованою державною податковою інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відносно Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників», які прийняті на підставі акту перевірки №199/08-08/31792555 від 26.08.2011.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 по справі №2а-0870/7769/11 задоволено частково апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі №2а-0870/7769/11 - скасовано, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року №0001410808 в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1542013,56 грн., №0001430808 в частині зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 2823630 грн., у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідно до приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2016 по справі №2а-0870/7769/11 набрала законної сили 23.08.2016.

Враховуючи, що на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 11.10.2011 №0001500808 та №0001510808 суми від'ємного значення та бюджетного відшкодування за результатами попередніх перевірок позивача були неузгодженими у зв'язку з триваючою процедурою оскарження в судовому порядку, суд приходить до висновку, що у позивача не виникло обов'язку відобразити результати таких перевірок у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року.

Крім того, вищезазначеними судовими рішеннями підтверджено протиправність зменшення контролюючим органом розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за попередні періоди, тому прийняття оскаржуваного у даній справі рішення є неправомірним.

Таким чином судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 11.10.2011 №0001500808 та №0001510808.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.), присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко