Постанова

від 20.12.2016 по справі 820/5389/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

20 грудня 2016 р. № 820/5389/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

1-го представника позивача - ОСОБА_1,

2-го представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АРАКС" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Харкові про скасування постанови та припису, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство "АРАКС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Харкові, в якому просить суд:

- скасувати Постанову ІДАБК ДТК ХМР № 12/714/0/250-16-П від 12.07.2016 року;

- скасувати Припис ІДАБК ДТК ХМР № 219-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.07.2016 року.

В обґрунтування позову зазначено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Харкові було протиправно проведено позапланову перевірку Приватного підприємства "АРАКС", порядок її проведення відбувався з грубими порушеннями вимог закону, а встановлені під час перевірки факти не відповідають дійсності. Отже, позивач вважає, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в м. Харкова, як суб'єктом владних повноважень здійснено незаконні дії та винесено незаконну постанову №12/714/0/250-16-П від 12.07.2016 року, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких Інспекція ДАБК в м. Харкові вважає, що перевірка об'єкта будівництва ПП «Аракс» проведена у відповідності до вимог чинного законодавства у сфері архітектурно-будівельної діяльності.

У судовому засіданні представники позивача підтримали викладене в прохальній частині позову клопотання про поновлення строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом, обґрунтовуючи його тим, що позивачу стало відомо про існування оскаржуваної постанови 23.09.2016 року від держаного виконавця, після чого у десятиденний строк було оскаржено постанову до суду.

Представник відповідача проти задоволення клопотання про поновлення строку заперечувала, посилаючись на те, що оскаржувана постанова направлялась позивачу поштою, а отже позивач був належним чином повідомлений про її існування.

До суду не надано будь-яких доказів, що підтверджували б факт обізнаності позивача щодо існування оскаржуваних постанови та припису.

У ході судового розгляду протокольною ухвалою суду визнано поважними причини пропуску звернення до суду відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що головними спеціалістами сектору інспекційної роботи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, на підставі направлення № 219-н від 30.06.2016 року, проведено позапланову перевірку ПП «АРАКС» за адресою: вул. ОСОБА_4 - вул. Академіка Павлова у м. Харкові.

Підставою для проведення позапланової перевірки слугували наказ ІДАБК Департаменту територіального контролю ХМР № 1 від 11.04.2016 року; службова записка щодо виявлення факту самочинного будівництва об'єкту від 24.06.2016 року.

За результатами позапланової перевірки, посадовими особами складено акт дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 219-А від 06.07.2016 р. (а.с.11-13) та винесено Припис №219-Пр від 06.07.2016 року, з вимогою у термін до 06.10.2016 року усунути допущені порушення ( а.с.150-151).

Посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 06.07.2016 року винесено протокол за результатами позапланової перевірки про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідного до якого під час позапланової перевірки з виїздом на місце 01.07.2016 та 02.07.2016 року виявлено факт виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових будівель літ. «О-1», літ. «И-1», літ. «С-1» по вул. Героїв Праці у м. Харкові, без отримання документа, що надає право виконувати такі роботи чим порушують п. 2 ч. 1, ст. 34 та абз. 2, п. 2, ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» абз. З, п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (а.с. 13, зворотній бік).

Начальником Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 12.07.2016 року складено Постанову № 12/714/0/250-16-П від 12.07.2016 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 4 ч.2 ст.2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме якого під час позапланової перевірки з виїздом на місце 01.07.2016 та 02.07.2016 року виявлено факт виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових будівель літ. «О-1», літ. «И-1», літ. «С-1» по вул. Героїв Праці у м. Харкові, без отримання документа, що надає право виконувати такі роботи, та накладено штраф у сумі 130500,00 грн.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з зазначеним порядком, підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

- перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Матеріалами справи судом встановлено, що підставою для проведення позапланової перевірки слугували: наказ ІДАБК Департаменту територіального контролю ХМР № 1 від 11.04.2016 року; службова записка щодо виявлення факту самочинного будівництва об'єкту від 24.06.2016 року.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки міськрайонного управління Держкомзему у м. Люботин в Харківському районі Харківської області Державного комітету України із земельних ресурсів Головного управління Держкомзему у Харківській області № 356 від 01.08.2012 року «Про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель між власниками і користувачами (за даними форми 6-зем)» - за ПП «АРАКС» закріплено станом на 01.08.2012 року земельну ділянку, площею 0,6052 га за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул Кутузівська, буд. 22 (на момент перевірки - по вул. Героїв Праці м. Харкова).

Таким чином, позивач користується земельною ділянкою площею 0,6052 га за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, вул Кутузівська, буд. 22 (на момент проведення перевірки по вул. Героїв Праці м. Харкова), а не земельною ділянкою площею 1,0000 га по вул. Героїв Праці - вул. ОСОБА_5, як про це зазначено в службовій записці, складеної начальником відділу самоврядного контролю за використанням земель ОСОБА_6, від 24.06.2016 року.

Посадовими особами Інспекції ДАБК зроблено висновок щодо проведення будівельних робіт на земельній ділянці, якою ПП «АРАКС» користується тільки частково.

Відповідачем на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України не надано доказів того, що саме позивачем виконуються зазначені будівельні роботи на земельній ділянці, що перебуває в його користуванні.

Акт обстеження земельної ділянки, зроблений головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель ОСОБА_7, від 22.06.2016 року не відображено в зазначеній службовій записці, Акт складено відносно земельної ділянки, площею 0,7000 га.(а.с.190).

В Акті огляду земельної ділянки головного спеціалісту відділу самоврядного контролю за використанням земель ОСОБА_7 від 01.07.2016 року відсутнє виявлення будівельних робіт.

Таким чином, судом встановлено, що відсутній безпосередній зв'язок між актом обстеження земельної ділянки від 22.06.2016 року та службовою запискою, зареєстрованою від 24.06.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Оскільки предметом доказування виявлення факту самочинного будівництва є те, що таке будівництво повинне бути виявленим саме на земельній ділянці суб'єкта містобудування, а не на земельній ділянці, яка є в сумісному користуванні, то зазначена вище службова записка не є належним доказом того, що саме позивачем проводились будь-які будівельні роботи.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд не вбачає підстав щодо проведення відповідачем зазначеної перевірки, оскільки службову записку складено начальником відділу самоврядного контролю за використанням земель, ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1,0000 га, якою користується не лише позивач, а й інші суб'єкти господарювання, сама службова записка не містить посилань на акт обстеження земельної ділянки площею 0,7000 га, зроблений головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель ОСОБА_7 від 22.06.2016 року, а також посилання ОСОБА_7 в акті огляду земельної ділянки від 01.07.2016 року вже не містять будь-якої інформації про будівельні роботи.

Відповідно до Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001року №127 передбачені види будівельних робіт які не належать до самочинного будівництва, а саме: ведення на земельній ділянці тимчасових господарських будівель та споруд, навісів, альтанок, тамбурів, терас, веранд, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, воріт, хвірток, відкритих басейнів та із накриттям полегшеної конструкції, погребів, ґанків тощо.

Посадові особи контролюючого органу при проведенні позапланової перевірки не встановили, до якої саме категорії відносяться виявлені при будівлях літ. «О-1», «И-1», «С-1» споруди.

Відповідач жодним доказом не спростував доводи позивача, що виявлені споруди при будівлях літ. «О-1», «И-1», «С-1» не є тимчасовими та не відносяться до самочинного будівництва і реконструкції.

Натомість позивачем надано суду топо-геодезичну зйомку території ПП «АРАКС» від 12.09.2016 року, з огляду якої встановлено, що біля будівлі «О-1» є навіс, біля будівель «И-1» та «С-1» навісів немає. Даний факт свідчить, що при позаплановій перевірці були виявлені тимчасові споруди, які не вважаються самочинним будівництвом та реконструкцією.

ОСОБА_8 регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.03.2011 №22-23/185/0/7-11 встановлено, що - «Реконструкція - перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).»

Реконструкція не має тимчасового характеру і є перебудовою, а відтак не відноситься до спорудження тимчасових об'єктів.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Тобто встановлена презумпція вини суб'єкту владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого були оскаржені - тобто усі приведені позивачем обставини справи о рішенні, діях чи бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, поки відповідач їх не спростує.

Окрім того, суд звертає увагу на наступне.

Закон України В«Про Державний бюджет України на 2014 рікВ» № 719-VII від 16.01.2014 (далі - Закон № 719-VII) доповнено статтею 31 (згідно із Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

На виконання наведеної статті, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13 серпня 2014 року № 408 В«Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органамиВ» , якою затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців (далі - Перелік № 408), до якого входить Держархбудінспекція.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України В«Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів УкраїниВ» № 76-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 76-VIII) установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законами № 719-VII обмежено перевірки підприємств контролюючими органами, перелік яких затверджений Переліком № 408, протягом включно серпня 2014 - червня 2015 року, при цьому зауважено, що ці обмеження не стосуються Державної фіскальної служби України, мораторій на перевірки якої було введено Законом України В«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформиВ» № 71-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 71-VIII).

Так, за змістом абз. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому суд вважає за необхідне наголосити на тому, що застосовуючи словосполучення В«контролюючі органиВ» у наведеному абзаці пункту Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, законодавець не уточнює на які саме контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження. З огляду на це суд приходить до висновку про те, що вимоги п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України.

Законом № 71-VIII, дійсно, вносяться зміни лише до податкового законодавства, разом з тим, він не містить положень про те, що поняття В«контролюючі органиВ» , що вживаються у тексті цього Закону, необхідно розуміти у визначенні п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що наведене поняття слід застосовувати у розумінні п. 1 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності " від 23.07.1998 № 817/98 (далі - Указ № 817/98), відповідно до якого контролюючі органи - органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.4 ч.4 ст.41 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Аналогічне положення міститься у п.п.4 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 №553.

Відповідно до п.1 Примірного положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 671, орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі - орган держархбудконтролю). Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» , є підконтрольним Держархбудінспекції.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідач є контролюючим органом у розумінні п.1 Указу № 817/98, а тому на його перевірки розповсюджуються обмеження, встановлені п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII.

До суду не надано доказів того, що обсяг доходу позивача у 2015 році становив більше 20 мільйонів гривень, а тому перевірку позивача відповідач мав право проводити лише з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідачем не надано до суду доказів, що свідчили б про надання дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки, звернення позивача із за заявкою щодо його перевірки чи відповідне рішення суду.

З огляду на викладене, призначення перевірки ПП «Аракс» у період, в який діє мораторій на проведення перевірок контролюючими органами, є протиправним.

Суд зазначає, що з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення перевірки. Невиконання вимог чинного законодавства при проведенні перевірки суб'єкта господарювання призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 27.01.2015 року №21-425а14. Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України - за змістом цей критерій випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України (далі - законом); зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. "У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. Під встановленими законом повноваженнями прийнято розуміти як ті, на наявність яких прямо вказує закон, так і повноваження, які прямо законом не передбачені, але безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (завдань). "У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

З огляду на те, що оскаржувані постанова та припис прийняті відповідачем на підставі акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №219-А від 06.07.2016 року, враховуючи обов'язкову для правозастосування практику Верховного Суду України, суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є скасування постанови ІДАБК ДТК ХМР № 12/714/0/250-16-П від 12.07.2016 року та припису ІДАБК ДТК ХМР № 219-Пр від 06.07.2016 року, як таких, що прийняті з порушенням приписів ч.3 ст.2 КАС України.

За приписами ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "АРАКС" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Харкові про скасування постанови та припису - задовольнити.

Скасувати Постанову ІДАБК ДТК ХМР № 12/714/0/250-16-П від 12.07.2016 року.

Скасувати Припис ІДАБК ДТК ХМР № 219-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.07.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Харкові на користь Приватного підприємства "АРАКС" (код ЄДРПОУ 14085678) судовий збір у розмірі 2756 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 23 грудня 2016 року.

Суддя Полях Н.А.