КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/26899/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І. О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2016 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІАЛ КОНСТРАКШН» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2016 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача, що полягають у відмові в прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2016 року позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з того, що відмова у прийнятті податкової декларації з ПДВ (з додатками) позивача за травень 2015 року вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2015 року позивачем засобами електронного зв'язку було подано до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, про що свідчить квитанція № 2 від 26.06.2015 року.
Листом № 8342/10/26-55-15-06 від 01.07.2015 року «Про надання інформації», позивачу було повідомлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2015 року заповнена з порушенням вимог складання податкової звітності, зазначених в ст. 46-48 Податкового Кодексу України, Наказі Державної податкової адміністрації України від 14.06.15 №516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», а саме: невідповідність найменування контролюючого органу до якого подається звітність, а також не зазначено ініціали, прізвище та реєстраційний номер облікової картки посадової особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку (головного бухгалтера), а тому не вважається податковою декларацією.
З урахуванням вищенаведених зауваження податкового органу, 16.07.2015 року позивач повторно направив до ДПІ у Печерському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року.
Після цього податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2015 року направлялась Товариством до контролюючого органу неодноразово, а саме: 27.07.2015 року, 13.08.2015 року та 02.09.2015 року.
Проте, щоразу після отримання у відповідь квитанції про прийняття документу, до позивача поштою надходили рішення від податкового органу про невизнання податкової декларації та пропозицією подати нову декларацію.
28.10.2015 року позивач знову направив до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року, про що свідчить квитанція № 2 від 28.10.2015 року.
Листом № 26256/10/26-55-15-06 від 30.10.2015 року «Про надання інформації», контролюючий орган не визнав подану позивачем податкову декларацію з підстав: «невідповідність нормам та змісту відповідного податку».
Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Підпунктом 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 ПК України.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Як передбачено п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Пунктом 49.10 статті 49 ПК України передбачено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
Як встановлено, товариством було допущено помилки у заповненні податкової декларації за травень 2015 р., які було усунуто шляхом направлення нових декларацій.
Проте, щоразу після отримання у відповідь квитанції про прийняття документу до товариства поштою надходили листи про невизнання податковою звітністю податкової декларації з ПДВ за травень 2015 р. з пропозицією подати нову декларацію.
28.10.2015 р. позивачем було направлено до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 р. та позивачем була отримана квитанція про прийняття документу, а 03.11.2015 р. позивач отримав лист від 30.10.2015 р. № 26256/10/26-55-15-06 «Про надання інформації», яким контролюючим органом не визнано податковою звітністю податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 р. з підстави «невідповідність нормам та змісту відповідного податку».
Відповідно до п.49.12 ст.49 ПК України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49);
- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу(п.п.49.12.2 п.49.12 ст.49).
Згідно п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Отриманий позивачем 03.11.2015 року, не відповідає вимогам п.49.11 ст.49 ПК України, оскільки в ньому відсутнє зазначення причин вказаної відмови.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було дотримано вимог щодо заповнення обов'язкових реквізитів податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2015 року, а, виявлені відповідачем помилки зазначені у листах від 01.07.2015 р. № 8342/10/26-55-15-06, від 28.07.2015 р. № 12788/10/26-55-15-06, від 14.08.2015 р. № 15268/10/26-55-15-06, від 03.09.2015 р. № 18100/10/26-55-15 було усунуто позивачем шляхом направлення нових декларацій з податку на додану вартість за цей же період, отримання яких підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.
Вказане свідчить, що відмова контролюючого органу у прийнятті вказаної декларації є протиправною.
Ч. 2 ст. 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
З урахуванням приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІАЛ КОНСТРАКШН» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 23.12.2016 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2016 |
Оприлюднено | 27.12.2016 |
Номер документу | 63649839 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Кузьменко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні