Ухвала

від 21.12.2016 по справі 810/665/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/665/16 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Межевича М.В.

Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Центр" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Дочірньє підприємство "Рітейл Центр" (далі - ДП "Рітейл Центр") звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Ірпінська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.09.2015 р. №001202204, №0001212204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ірпінської ОДПІ від 18.09.2015 р. №001202204, №0001212204.

На вказану постанову Ірпінська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Ірпінською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з: ТОВ «Лідер Медіа Груп» (код ЄДРПОУ 38871470) за період з 01.12.2014 р. по 31.01.2015 р. та з ТОВ «Інтер Профі Груп» (код ЄДРПОУ 39035140) за періоди з: 01.07.2014 р. по 30.10.2014 р. та з 01.01.2015 р. по 31.01.2015 р., за результатами якої складено акт перевірки від 26.08.2015 р. №1166/22-4/38734018.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 407 452,00 грн., в т.ч. по періодах за липень 2014 року на суму 263 914,00 грн., за серпень 2014 року на суму 143 538,00 грн., та завищено від'ємне значення за грудень 2014 року на суму 1 164 094,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 18.09.2015 р.:

- №0001202204 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 611178,00 грн. (за основним платежем у сумі 407 452,00 гри., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом) у сумі 203 726,00 грн.);

- №0001212204 щодо зменшення від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2014 року у розмірі 1 164 094,00 грн.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює торгівлю в магазинах під торговими марками "Фуршет - магазин сімейної покупки" на підставі ліцензійних договорів від 15.03.2014 р. №99572/1/03/14, №102654/1/03/14 та "Народний супермаркет" на підставі ліцензійного договору від 15.03.2014 р. №143397/2/03/14, копії яких містяться в матеріалах справи.

В перевіряємий період позивач як покупець мав господарські відносини з ТОВ «Лідер Медіа Груп» на підставі ряду договорів щодо виготовлення, розміщення та розповсюдження рекламної продукції, а також проведення рекламної компанії, та з ТОВ «Інтер Профі Груп» на підставі договорів про надання послуг зі збору, обслуговування та ремонту металевих візків; послуг з аналізу націнки; поставки товарів відповідно до специфікацій; послуг з техобслуговування офісної техніки та придбання запчастин до оргтехніки, копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем було надано належні первинні документи, зокрема податкові та видаткові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), звіти про надання послуг, в тому числі маркетингових, наряди-замовлення, рахунки на оплату послуг, платіжні доручення.

Такі документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій, зокрема який саме товар (послугу) було придбано, в якій кількості, за якою ціною та між якими контрагентами тощо.

Разом з тим необхідно зазначити, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліків) у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, як на підставу фактичної відсутності господарських відносин є необґрунтованими, оскільки такі документи стосуються надання послуг з перевезення вантажів, а не факту придбання товару, а тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності не свідчить про те, що господарська операція не відбулась.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеними контрагентами.

Колегія суддів звертає увагу на те, що як в акті перевірки так і згідно письмових процесуальних документів справи, висновки відповідача про допущені позивачем порушення ґрунтуються на висновках по господарській діяльності контрагентів позивача (ланцюги постачання) та подання ними податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Як вбачається з акту перевірки, висновок щодо безтоварної господарської діяльності контрагента - ТОВ «Інтер Профі Груп» ґрунтується на тому, що підприємство надає різним контрагентам різнопланові послуги, а не спеціалізується на одній групі послуг; зібрано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтер Профі Груп» по взаємовідносинах з покупцями та постачальниками; не підтверджено наявність трудових ресурсів.

Висновок щодо безтоварної господарської діяльності контрагента - ТОВ «Лідер Медіа Груп» ґрунтується лише на тому, що підприємство на виготовленій позивачу рекламній продукції не зробило посилання на найменування виробника, а по ланцюгах постачання митним органом не вбачається реального здійснення господарських операцій.

При цьому, позивачем надано суду штатні розписи вказаних контрагентів, якими підтверджується наявність їх трудових ресурсів; копії їх декларацій з ПДВ за липень-серпень 2014 року, січень 2015 року з додатками №5 та квитанціями про їх декларування; витяги по контрагентам з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.05.2014 р., на 01.07.2014 р., на 31.08.2014 р. та на 31.01.2015 р.; витяги з реєстру платників податку на додану вартість по контрагентам.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Разом з тим, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

З наданих позивачем первинних документів судом встановлено товарність господарських операцій із зазначеними контрагентами у перевіряємий період. При цьому, посилання податкового органу на те, що саме суд зобов'язаний встановити факт здійснення реальності господарських операцій, є необґрунтованими з огляду на те, що такі обставини має з'ясувати податковий орган, який здійснює перевірку та у разі встановлення певних порушень зафіксувати їх у акті та прийняти законне та обґрунтоване рішення. Рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися лише на припущеннях і сумнівах, а доводи, які не були зафіксовані у акті перевірки відповідно і не були підставою для прийняття оскаржуваних рішень, тому не приймаються судом до уваги.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 18.09.2015 р. №001202204, №0001212204, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Ірпінської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 22.12.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.