Рішення

від 20.12.2016 по справі 906/1045/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" грудня 2016 р. Справа № 906/1045/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 25.07.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 29.11.2016;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (м. Київ)

до Приватного підприємства "Альбатрос" (м. Житомир)

про стягнення 37019,19 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.12.16 до 12.12.16, 12.12.16 до 20.12.16.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 37019,19грн., з яких: 14224,77грн. - заборгованість за кредитом, 7065,64грн. - заборгованість за відсотками, 12573,54грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 3155,24грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Свій позов позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов договору про надання овердрафту №1126Ю від 05.12.2013 в частині несвоєчасної оплати заборгованості за кредитом. На виконання вимог суду надав розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за кредитом, відповідно до якого сума пені складає 3280,66грн., загальна сума заборгованості за відсотками - 7065,64грн.

Представник відповідача позовні вимоги в частині основної заборгованості визнає з підстав, зазначених у відзиві від 01.12.2016 (а.с.52). Разом з тим, вимоги позивача щодо стягнення суми пені в заявленому розмірі вважає необґрунтованими. На його думку, враховуючи приписи ч.6 ст.232 ГК України, до задоволення підлягають вимоги щодо стягнення пені в умі 2364,82грн., про що надав відповідний розрахунок (а.с.53).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" (банк/позивач) та Приватним підприємством "Альбатрос" (позичальник/відповідач) укладено договір про надання овердрафту №1126Ю (а.с.10-15), за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику за поточним рахунком останнього овердрафт в межах ліміту овердрафту на умовах цього договору, а позичальник - сплачувати банку заборгованість за овердрафтом, з врахуванням визначеного цим договором строку безперервного користування овердрафтом та терміну погашення овердрафту, сплачувати проценти за користування овердрафтом, комісії та інші платежі в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором (п.2.1).

За умовами вказаного договору, визначеного у розділі 1 "Терміни та фінансові параметри цього договору", овердрафт є кредитом, що надається банком позичальнику понад залишок на поточному рахунку для оплати розрахункових документів позичальника шляхом дебетування поточного рахунка позичальника. Термін "Овердрафт" в залежності від контексту цього договору означає як всю суму грошових коштів, що надаються клієнту на умовах цього договору, так і будь-яку його частину. Поточний рахунок позичальника, за яким встановлено ліміт овердрафту - №26009000119861, відкритий в ПУАТ "Фідобанк". Ліміт овердрафту встановлено в розмірі 34700,00грн. Дебетове сальдо визначає розмір заборгованості за овердрафтом та є сумою виконаних банком розрахункових документів позичальника за поточним рахунком понад фактичний залишок власних коштів позичальника на такому поточному рахунку. Строк безперервного користування овердрафтом є максимальним строком, протягом якого на поточному рахунку позичальника дозволена наявність дебетового сальдо на кінець операційного дня, й становить 30 календарних днів. Таке дебетове сальдо не може перевищувати встановленого ліміту овердрафту. Проценти за користування овердрафтом є платою за користування кредитними коштами банку, наданими позичальнику за цим договором та встановлюються в розмірі 23% річних. Також сторонами погоджено, що термін погашення овердрафту до 04.12.2014 включно, якщо інша дата (день) не випливатиме з умов цього договору.

Відповідно до п.4.1.1 договору, позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом не пізніше останнього дня строку безперервного користування овердрафтом, але в будь-якому випадку не пізніше терміну погашення овердрафту.

Як визначено п.4.2.1 договору, проценти за користування овердрафтом нараховуються в валюті овердрафту за процентною ставкою, обумовленою договором, щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом на кінець відповідного дня, виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у місяці та календарна кількість днів у році. Нарахування процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в день (включно), що передує дню фактичного погашення заборгованості за овердрафтом.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2014 Приватним підприємством "Альбатрос" отримано 14224,77грн. кредитних коштів.

Всупереч умовам договору, після спливу терміну повернення погашення овердрафту залишок отриманих кредитних коштів відповідачем не повернуто.

Відтак, позивачем надіслано на адресу ПП "Альбатрос" вимогу про повернення боргу по кредиту в розмірі 14224,77грн., 5152,70грн. - по відсотках та 11661,43грн. - пені, яку отримано адресатом 01.03.2016, однак, залишено без відповіді та задоволення.

Зазначене зумовило звернення ПАТ "Фідобанк" до суду із позовною заявою про стягнення із відповідача 14224,77грн. - заборгованість за кредитом, 7065,64грн. - заборгованість за відсотками, 12573,54грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 3155,24грн. - пені за несвоєчасне погашення відсотків, нарахованих відповідно до умов договору.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Так, згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, згідно з ч.6 ст.232 ГК України, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.9.4 договору, при невиконанні позичальником будь-яких грошових зобов'язань за цим договором, він зобов'язаний сплатити банку пеню. Так, у розділі 1 договору сторони погодили, що пенею є вид неустойки за порушення позичальником зобов'язань за цим договором й встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату прострочення відповідного платежу.

Згідно з п.4.5.1 договору, пеня розраховується щоденно, за кожний день прострочення сплати відповідного платежу (включаючи день виникнення простроченої заборгованості та день фактичного погашення простроченої заборгованості) в національній валюті України, та має бути сплачена позичальником на відповідний рахунок банку. Пеня розраховується виходячи з умови тривалості року, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році, а також виходячи з фактичної кількості днів у місяці.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем (позичальником) взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту (овердрафту), однак, позивачем при розрахунку пені за прострочку повернення кредиту не враховано вимоги ч.6 ст.232 ГК України. Отже, пеня за прострочку повернення кредиту підлягає стягненню за період з 05.12.2014 по 05.06.2015 в сумі 3280,66грн. Вимога позивача в частині стягнення з відповідача пені за прострочку сплати процентів за період з 05.12.2013 по 27.09.2016 в сумі 3155,24грн. є правомірною і також підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.343 ЦК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про належне виконання ПП "Альбатрос" взятих на себе за договором зобов'язань із повернення кредитних коштів у встановленому договором порядку та строки, а також сплати процентів за користування овердрафтом, враховуючи вищенаведене та перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 14224,77грн. - боргу за кредитом; 7065,64грн. - боргу за відсотками, 3280,66грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту та 3155,24грн. - пені за несвоєчасне погашення відсотків. В решті позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору за правилами ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,77,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Приватного підприємства "Альбатрос" (10012, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 31739355)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" (01601, м. Київ, вул.Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016):

- 14224,77грн. - заборгованість за кредитом;

- 7065,64грн. - заборгованість за відсотками;

- 3280,66грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

- 3155,24грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків;

- 1032,08грн. - судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22 грудня 2016 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу