Рішення

від 20.12.2016 по справі 908/1983/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/102/16-4/95/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2016 Справа № 908/1983/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Запоріжгаз ЗбутВ» , м. Запоріжжя

до відповідача: Дочірнього підприємства В«Бердянський завод сільгосптехнікиВ» Приватного акціонерного товариства В«Бердянський В«АгротехсервісВ» , м. Бердянськ, Запорізька область

про стягнення 25 572,38 грн .

Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 24 від 11.01.2016р.;

Від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 176 від 22.09.2016р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

27.07.2016 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю В«Запоріжгаз ЗбутВ» , м. Запоріжжя з позовною заявою до Дочірнього підприємства В«Бердянський завод сільгосптехнікиВ» Приватного акціонерного товариства В«Бердянський В«АгротехсервісВ» , м. Бердянськ, Запорізька область про стягнення 23456,97 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/102/16 (с. Кутіщева-Арнет Н.С.), судове засідання призначено на 14.09.2016р. Судове засідання відкладалось до 22.09.2016р. Ухвалою суду від 22.09.2016р., на підставі ст. ст. 69, 77 ГПК України, продовжено строк розгляду справи, судове засідання відкладено на 05.10.2016р.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2016р., враховуючи закінчення повноважень судді Кутіщевої-Арнет Н.С. на підставі Постанови ВРУ від 22.09.2016р. №1600-VII, справу передано судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою від 06.10.2016р. прийнято справу №908/1983/16 до розгляду, справі присвоєно номер провадження 7/102/16-4/95/16, судове засідання призначено на 07.11.2016р. Ухвалою суду від 07.11.2016р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/1983/16 на п'ятнадцять днів, до 21.12.2016 р., судове засідання призначено на 12.12.2016р. На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 12.12.2016р. оголошувалась перерва до 20.12.2016 р.

У судовому засіданні 20.12.2016 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

20.12.2016 р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява, якою позивач враховуючи наявність Акту перевірки вузла обліку газу ДП «Бердянський завод сільгосптехніки» від 02.12.2015 р., ТОВ «Запоріжгаз Збут», вважає за необхідне, уточнити суму позовних вимог. А саме, зазначає, що в порядку п. 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005р. № 618, розраховано вартість розподіленого природного газу на об'єкті Споживача, за період несправності ЗВТ - з 02.12.2015 р. по 18.12.2015 р. (386,67 годин роботи), за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (газовий котел Rinnai 49,2 куб.м./год.), у загальній сумі 17182,10 грн.

Враховуючи зазначене, просить стягнути з Дочірнього підприємства «Бердянський завод сільгосптехніки» Приватного акціонерного товариства «Бердянський «Агротехсервіс», 17182,10 грн. основного боргу, 5854,15 грн. - пені, 491,46 грн. - 3% річних, 2044,67 грн. - інфляційних.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 ГПК України в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Враховуючи викладене, розглянувши заяву позивача, подану 20.12.2016 р. та матеріали справи №908/1983/16, суд дійшов висновку, що за своєю суттю зазначена заява є заявою про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем у відповідності до приписів ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а тому приймається судом до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 20.12.2016 р. судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства В«Бердянський завод сільгосптехнікиВ» Приватного акціонерного товариства В«Бердянський В«АгротехсервісВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Запоріжгаз ЗбутВ» суми 17182,10 грн. основного боргу, 5854,15 грн. - пені, 491,46 грн. - 3% річних, 2044,67 грн. - інфляційних нарахувань.

20.12.2016р. на адресу суду від відповідача по справі надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», м.Запоріжжя. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач, зазначає, що позовні вимоги позивача та докази у справі, ґрунтуються більшістю на документах складеними Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», також відповідно до Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом Ж2015/ТП-КП-222351 від 20.06.2015 року, по якому здійснюється стягнення Позивачем ТОВ «ЗАПОРІЖГАЗ ЗБУТ», стороною за вказаним договором а саме, Газорозподільним підприємством є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», також безпосередньо цим підприємством здійснювалася перевірка газового лічильника, та складався технічний розрахунок, та інші документи долучені до матеріалів справи, а отже участь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» допоможе об'єктивно дослідити всі обставини справи та винести правомірне рішення, та саме рішення по справі може виплинути на їх права та обов'язки.

Розглянувши заявлене клопотання та матеріали справи №908/1983/16, суд вирішив клопотання про залучення до участі у справу №908/1983/16 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», м.Запоріжжя відхилити.

При вирішенні клопотання суд виходив з наступного. Згідно зі ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Відповідачем не надано жодного доказу, що рішення по справі №908/1983/16 може вплинути на права або обов'язки Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», м. Запоріжжя прийняттям судового рішення з даної справи таку особу не буде наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у зв'язку із закінченням процесуального строку розгляду справи №908/1983/16 у суду не має можливості для залучення ПАТ по газопостачанню та газифікації «ЗАПОРІЖГАЗ»до участі у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за наслідками здійсненої ДП В«ЗапоріжжястандартметрологіяВ» позачергової повірки належного відповідачу лічильника газу складено протокол №159 від 21.12.2015 р., яким встановлено непридатність даного вузла обліку газу та видано довідку від 21.12.2015 р. №4-2486-15 про непридатність лічильника газу Арсенал G-6РЛ з огляду на перевищення допустимого значення фактичним значенням похибки. У зв'язку з цим на підставі п. 5.13.1, 5.13.2 Правил позивач здійснив технічний розрахунок спожитого відповідачем газу за період з 02.12.2015 р. по 18.12.2015 р. Вартість поставленого відповідачу природного газу згідно технічного розрахунку від 31.12.2015 р., складає 21117, 48 грн., що відображено в акті приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 р. №33П00006413. З урахуванням переплати в сумі 2 701,65 грн. та з урахуванням здійсненого позивачем перерахунку у відповідності до п. 5.13 Правил, сума заборгованості за поставлений у грудні 2015 року природний газ складає 17 182,10 грн., яку позивач просить стягнути. На суму заборгованості позивач нарахував пеню в сумі 5854,15 грн., 3% річних в сумі 491,46 грн. та інфляційні втрати в сумі 2044,67 грн., які також просить стягнути в даному позові. З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2015/ТП-КП-222351 від 30.06.2015 р., просив позов задовольнити, стягнути з відповідача 17182,10 грн. основного боргу, 5854,15 грн. - пені, 491,46 грн. - 3% річних, 2044,67 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідач надав відгук на позов, в якому проти позову заперечив, заявлені вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими. Свої заперечення відповідач мотивує тим, що позивач склав технічний розрахунок від 31.12.2015 р. обсягу використаного природного газу за період несправності приладу обліку за період з 01 по 18 грудня 2015 року. Посилаючись на п. 5.13.1, 5.13.2 Правил відповідач вважає, що в разі непридатності засобу обліку Правила передбачають здійснення розрахунку обсягу газу за номінальною потужністю тільки на період відсутності засобу обліку, що не відповідає заявленому періоду.. Крім того, перерахунки проводяться газопостачальною організацією за фактично поставлений, протранспортований газ. Як свідчать обставини справи, відповідач у спірний період не споживав газ. Так, з акту контрольного зняття показів лічильника від 31.11.2015 р. його покази складали 14592 м , приблизно такі саме показники лічильника газу, а саме: 14599 м , зафіксовані у протоколі щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку, різниця між показниками зафіксованими на 02.12.2015 року та станом на 18.12.2015 року становить 7 м 3 , ці обсяги газу були використані Споживачем, для перевірки системи опалення перед опалювальним сезоном. З протоколу № 159 від 21.12.2015р. ДП "Запоріжстандарстметрологія" вбачається, що лічильний механізм працює, але з похибкою, що перевищує нормативні. Зокрема, покази лічильного механізму після повірки склали 14599 м, тобто більше ніж з моменту останнього контрольного зняття показів і на момент зняття самого лічильника на повірку. Даний факт підтверджує відсутність постачання позивачем газу і фактичного його споживання відповідачем. Крім цього, зазначає, що відповідно до п. 3.6. договору №ТП-КП-222351 від 30.06.2015р. послуги з постачання газу підтверджуються підписаними сторонами актом приймання-передачі газу, який оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним/газотранспортним підприємством відповідно до п. 2.5 розділу II договору. Підставою для остаточних розрахунків з позивачем в силу положень п.3.9 договору є акти приймання-передачі газу. Акти про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, які б були складені споживачем та газорозподільним/газотранспортним підприємством відсутні з грудня 2015р., включаючи також спірний період, не складались. Також, не складалось позивачем з відповідачем актів, визначених у п. 2.4. технічної угоди, за попередні періоди до спірного періоду, що свідчить про відсутність фактичного споживання відповідачем газу у заявлений Позивачем період. Також, в судовому засіданні 20.12.2016р. відповідач зазначив, що технічний розрахунок від 31.12.2015р. не відповідає умовам договору, оскільки у зв'язку з поданими уточненнями позивача до позовної заяви, він не скоригований та до нього зміни щодо періоду нарахування не вносились. Також, зазначив що протокол №159 від 21.12.2015 р., яким встановлено непридатність даного вузла обліку газу та видано довідка від 21.12.2015 р. №4-2486-15 не є належним доказом по справі, оскільки в зазначених документах невірно вказано власника лічильника. Враховуючи викладене, відповідач просить суд в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні, та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.06.2015 р. Товариством з обмеженою відповідальністю В«Запоріжгаз ЗбутВ» (постачальник, позивач), Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації В«ЗапоріжгазВ» (газорозподільне підприємство) та Дочірнім підприємством В«Бердянський завод сільгосптехнікиВ» Приватного акціонерного товариства В«Бердянський В«АгротехсервісВ» (споживач, відповідач) укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-КП-222351.

Відповідно до умов пунктів 1.1-1.3 цього договору постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору. Газорозподільне/газотранспортне підприємство, через газові мережі якого постачальник постачає газ споживачеві, забезпечує розподіл/транспортування газу до пунктів призначення з гарантованим рівнем надійності, безпеки, якості та величини його тиску. Взаємовідносини між постачальником та газорозподільним/газотранспортним підприємством у частині розподілу/транспортування газу до пунктів призначення регулюються окремим договором на розподіл/транспортування природного газу, укладеним між постачальником та газорозподільним/газотранспортним підприємством.

У додатку 1 до договору сторони погодили, що споживачем є Дочірне підприємство В«Бердянський завод сільгосптехнікиВ» Приватного акціонерного товариства В«Бердянський В«АгротехсервісВ» , м.Бердянськ, вул.Матвєєва, 1, режим роботи газового обладнання 24 год. на добу.

Згідно з п. 2.3 договору обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів споживача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Пунктом 2.5 договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду споживач протягом двох робочих днів погоджує з газорозподільним/газотранспортним підприємством акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб'єктами ринку природного газу.

Відповідно до п. 3.6 договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним/газотранспортним підприємством відповідно до п. 2.5 розділу ІІ договору.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.3.9 договору).

Пунктом 6.2.2 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.6 Договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами п. 10.1 договору договір набирає чинності з 01 липня 2015 року та укладається на строк до 31 грудня 2015 р. Договір вважається щорічно продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 3 до договору щодо договірних обсягів постачання газу, в якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк.

Доказів припинення дії типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.06.2015 р. ТП-КП-222351 сторони не надали, отже його умови є чинними на момент розгляду даного спору судом.

30.06.2015 р. товариством з обмеженою відповідальністю В«Запоріжгаз ЗбутВ» (постачальник, позивач) та Дочірнім підприємством В«Бердянський завод сільгосптехнікиВ» Приватного акціонерного товариства В«Бердянський В«АгротехсервісВ» (споживач, відповідач) укладено технічну угоду на здійснення контролю за обліком газу, яка є додатком 4 до типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.06.2015 р. ТП-КП-222351.

Предметом технічної угоди є організація та здійснення постачальником і газорозподільним підприємством обліку витрат природного газу (далі за текстом - газу) споживача і прийому-передачі газу споживачу.

Пунктом 2.1 даної технічної угоди встановлено, що подача газу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу (далі за текстом - вузла обліку), який відповідає В«Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання), затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. №618 (далі - Правила обліку).

Згідно з п. 2.3 технічної угоди ЗВТ (засоби вимірювальної техніки), що перебувають в експлуатації, повинні бути повірені (атестовані) у порядку, встановленому державним підприємством стандартизації та метрології та у встановлені відповідними нормативно-технічними документами строки (проміжки часу).

Пунктом 2.6 технічної угоди встановлено, що перевірка ЗВТ на вузлі обліку газу, огляд газопроводів та газового обладнання у споживача здійснюється представниками газорозподільного підприємства планово, в робочий час, а також позапланово в будь-який час доби.

У п. 2.9.1 тп п. 2.9.1 технічної угоди погоджено, що визначений за допомогою вузла обліку об'єм поданого споживачу газу вважається недійсним та перерахунки об'єму поданого газу проводяться газорозподільним підприємством у наступних випадках та за таких умов: за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача, починаючи з дати проведення останньої перевірки вузла обліку газу або, якщо такі перевірки не проводились, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним підприємством. Кількість годин роботи газового обладнання споживача повинна бути підтверджена документально. Нарахування згідно вказаного пункту проводиться, зокрема, у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану вузла обліку газу.

У п. 2.2 технічної угоди визначено, що для комерційного обліку газу визначається контрактна година. Контрактна доба - проміжок часу у 24 години, що починається з контрактної години.

Згідно з п. 2.4 технічної угоди споживач зобов'язується щомісячно складати з газорозподільним підприємством після закінчення контрактної години першого дня місяця, наступного за звітним, акт про кількість використаного споживачем природного газу за місяць з надрукованими звітами за звітний місяць.

Відповідно до п. 3.1.1 технічної угоди постачальник та газорозподільне підприємство зобов'язуються: складати із споживачем. після закінчення контрактної годили першого дня місяця, наступного за звітним, акт про кількість використаного споживачем природного газу за місяць. У разі перерахунку об'ємів поставленого та протранспортованого газу, згідно п. 2.9 цієї технічної угоди, складати із споживачем 11 та 21 числа поточного місяця акти приймання-передачі природного газу за декаду.

Як вбачається з матеріалів справи, Бердянське УЕГГ ПАТ В«ЗапоріжгазВ» листом від 15.12.2015р. № 4489 повідомило відповідача про те, що представником ДП В«ЗапоріжстандартметрологіяВ» буде проводитись позачергова повірка лічильника Арсенал G-6 РЛ №157738, який встановлено по вул. Матвєєва, 1, м. Бердянськ, що підтверджується актом на відключення газового обладнання від 18.12.2015 р. Також представником ПАТ В«ЗапоріжгазВ» було складено протокол від 18.12.2015 р. про направлення ЗВТ на позачергову повірку, яким засвідчено факт демонтажу лічильника та зафіксовані покази засобу обліку - 14599 куб.м.

За результатами повірки ДП В«ЗапоріжстандартметрологіяВ» встановлено непридатність приладу обліку, що відображено в протоколі №159 від 21.12.2015 р., та видано відповідачу довідку №4-2486-15 від 21.12.2015 р. про непридатність засобу вимірювальної техніки до застосування, оскільки фактичне значення похибки перевищує допустиме значення.

31.12.2015 р. представником Бердянського УЕГГ ПАТ В«ЗапоріжгазВ» в присутності представника відповідача складено акт про споживання газу згідно технічного розрахунку а грудень 2015 року в кількості 2,345 тис. куб.м. Вказаний акт представником відповідача не підписаний.

На підставі даного акту ФБУГГ ПАТ «Запоріхгаз» склав технічний розрахунок від 31.12.2015 р. обсягу використаного природного газу за період несправності приладу обліку згідно п. 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільним мережами, постачання та споживання №618 від 27.12.205 р. за номінальними витратами на годину за період з 01 по 18 грудня 2015 року в розмірі 2 345 куб.м., оформив акт №33П00006413 від 31.12.2015 р. приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 30.06.2016 р. №2015/ТП-КП-222351, відповідно до якого обсяги постачання газу за грудень 2015 року склали 2,345 тис. куб.м. та виписав відповідачу рахунок на оплату №00000086 від 06.01.2016 р. на суму 18 415,83 грн. з ПДВ.

Вказані документи були направлені відповідачу 18.01.2016 р. з супровідним листом від 16.01.2016 р. №107, що підтверджується фіскальним чеком від 18.01.2016 р.

Враховуючи наявність Акту перевірки вузла обліку газу ДП «Бердянський завод сільгосптехніки» від 02.12.2015 р., ТОВ «Запоріжгаз Збут», в порядку п. 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005р. № 618, розрахував вартість розподіленого природною газу на об'єкті Споживача, за період несправності ЗВТ - з 02.12.2015 р. по 18.12.2015 р. , за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (газовий котел Rinnai 49,2 куб.м./год.), у загальній сумі 17182,10 грн.

Відповідач з проведеним розрахунком не погодився, підписаний акт приймання-передачі природного газу №33П00006413 від 31.12.2015 р. не повернув, суму рахунку не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення за типовим договором про постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-КП-222351 від 30.06.2015р. суми заборгованості у розмірі 17182,10 грн., 5854,15 грн. - пені, 491,46 грн. - 3% річних, 2044,67 грн. - інфляційних.

Заявлені позовні вимоги полягають у стягненні з Відповідача заборгованості, нарахованої за період користуванням непридатним до застосування (несправним) засобом обліку на підставі п.п.5.13.1, 5.13.2 Правил №618 та п.2.9.1 технічної угоди на здійснення контролю за обліком газу.

Спірні правовідносини сторін врегульовані типовим договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.06.2015 р. № ТП-КП-222351 та технічною угодою від 30.06.2015 р. на здійснення контролю за обліком газу, яка є додатком 4 до типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.06.2015 р. ТП-КП-222351.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч. 1 ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п. 2.2 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 30.06.2015 р. № ТП-КП-222351 сторони погодили, що облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. №618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 р. №67/11941 (надалі - Правила).

Пунктом 5.13 Правил встановлено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Згідно з п. 5.13.2 Правил, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

При цьому у п. 5.13.1 Правил встановлено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ , з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Технічного розрахунку від 31.12.2015 р., кількість протранспортованого природного газу Споживачеві, за період з 01.12.2016 р по 18 12.2015 р., складає 2345 куб м. Вартість поставленого Споживачеві, природного газу, згідно технічного розрахунку від 31.12.2015 р., складає 21117,48 грн., що відображено у Акті приймання-пепедачі природного газу від 31.12.2015 р. № ЗЗП00006413.

Враховуючи, що на початок першої контрактної доби поточного календарного місяця, на особовому рахунку Споживача обліковується переплата за Договором, у сумі 2701,65 грн., сума заборгованості за поставлений у грудні природний газ, з урахуванням здійсненого позивачем перерахунку у відповідності до п. 5.13 Правил, за період з 02.12.2016 р по 18 12,2015 р., сума заборгованості за поставлений у грудні 2015 року природний газ складає 17 182,10 грн.

Розрахунок обсягу поставленого газу Позивачем здійснено у повній відповідності із умовами п.2.9.1. та пп.2.9.1.1. технічної угоди від 30.06.2015р. та п.5.13.1. Правил.

На час вирішення справи, в порушення положень п 4.6 Договору відповідачем, борг у сумі 17182,10 грн. не погашено, наявність письмових доказів відсутності постачання відповідачем не надано.

Враховуючи, що у відношенні до періоду, який передував зняттю ЗВТ, відсутні акти про зняття ЗВТ або відомості про проведення повірок, Позивачем було правомірно визначено період стягнення з 02.12.2015р. по 18.12.2015р., виходячи з проектної номінальної потужності неопломбованого обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання Споживача (п.5.13.2 Правил №618), що в свою чергу цілком відповідає п.п.2.9.1, 2.9.2 технічної угоди.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 17182,10 грн. нарахованої заборгованості (з урахуванням врахованої переплати у попередньому періоді) за споживання природного газу за період з 02.12.2015р. по 18.12.2015р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Заперечення Відповідача щодо відсутності постачання через непідписаний акт приймання - передачі та відсутність таких актів за попередній період суд вважає хибними, з огляду на таке.

За змістом п.3.8. типового договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-КП-222351 від 30.06.2015р. немотивоване ухилення Споживача від підписання надісланого Постачальником акту приймання-передачі не тільки не звільняє від необхідності оплати поставки, але й до моменту вирішення спору сторін з цьому приводу мають використовуватися відомості Постачальника;

Підписаний акт приймання-передачі за змістом п.п.3.6.-3.9. договору №ТП-КП-222351 від 30.06.2015р. є підставою для остаточних розрахунків в тому контексті, що між сторонами існують розбіжності відносно відомостей переданого газу, визначених за показами комерційного приладу обліку Споживача в погодженому ним в порядку п.2.5. договору акті про фактичних обсяг спожитого газу, які (розбіжності) і врегульовуються підписанням узгодженого акту приймання-передачі, згідно якого проводиться остаточний (відносно попереднього платежів за цей же період в порядку п. 4.6. договору) розрахунок;

Застосування п.5.13.1. Правил не покладено у залежність від наявності підписаних актів приймання-передачі газу за спірний або попередні періоди

Додаток №3 до договору №ТП-КП-222351 від 30.06.2015р. визначав договірні обсягу постачання газу у грудні 2015 року, передбачаючи, таким чином, здійснення постачання і впродовж спірного періоду.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів на обґрунтування неможливості/безпідставності використання у розрахунку обсягів споживання природного газу за спірний період режиму роботи неопломбованого газового обладнання та інших відомостей, що містяться у додатку №1 до договору №ТП-КП-222351 від 30.06.2015р. - адже матеріали справи не містять відомостей щодо зміни режиму роботи чи зупинення господарської діяльності або несправності/демонтажу газового обладнання, узгоджених з Позивачем.

Заперечення відповідача, щодо того, що технічний розрахунок від 31.12.2015р. не відповідає умовам договору, оскільки у зв'язку з поданими уточненнями позивача до позовної заяви, він не скоригований та до нього зміни щодо періоду нарахування не вносились, суд також до уваги не приймає, оскільки зазначений розрахунок здійснений ПАТ В«ЗапоріжгазВ» , який не є стороною у справі, проте позивачем в порядку п. 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених Наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005р. № 618, розраховано вартість розподіленого природною газу на об'єкті Споживача, саме за період несправності ЗВТ - з 02.12.2015 р. по 18.12.2015 р.

Твердження відповідача, що до того, що протокол №159 від 21.12.2015 р., яким встановлено непридатність даного вузла обліку газу та довідка від 21.12.2015 р. №4-2486-15 не є належним доказом по справі, оскільки в зазначених документах невірно вказано власника лічильника, також судом не враховуються, оскільки в зазначених документах містяться відомості про назву та номер лічильника - Арсенал G-6 РЛ №157738, а отже сумніву щодо належності зазначеного лічильника саме відповідачу не має. Крім того, протокол №159 від 21.12.2015 р. та довідка від 21.12.2015 р. №4-2486-15 відповідачем не оскаржувалася та відсутні докази визнання їх недійсними.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. п. 6.2.2 договору в якому передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За невиконання грошових зобов'язання позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 5854, 15 грн., яка розрахована за період з 05.01.2016р. по 19.12.2016р.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що при розрахунку пені період заборгованості визначено невірно, оскільки першим днем прострочення Відповідача, з урахування положень п.4.6 укладеного договору, слід вважати 06.01.2016р. та позивачем не враховані положення ч. 6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково, за період з 06.01.2016р. по 06.07.2016р. в сумі 3 509, 18 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені судом відмовляється в задоволенні позову.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 491,46 грн. - 3% річних, які розраховані за період з 05.01.2016р. по 19.12.2016р. та 2044,67 грн. - інфляційних, які розраховані за період, а саме січень 2016, березень 2016- травень 2016р., вересень 2016- листопад 2016р.

У відповідності до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду Україна №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця , в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Розрахунок 3 % річних судом перевірений та визнаний таким, що виконаний не вірно, стягненню з відповідача підлягає 491, 52 грн. 3 % річних, за період з 06.01.2016р. по 19.12.2016р. Однак, оскільки відповідно до ст. 83 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 491, 46 грн. 3 % річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, стягненню підлягають 3 % річних в розмірі 491, 46 грн.

Щодо стягнення суми втрат від інфляціі, то суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат є обґрунтованою, але розрахунок інфляційних втрат, з огляду на вищевикланені норми чинного законодавтства,позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 1 781, 08 грн., за період з лютого 2016р. по листопад 2016р . В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат судом відмовляється в задоволенні позову.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача суд визнав хибними.

На підставі викладеного, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Запоріжгаз ЗбутВ» , м. Запоріжжя до Дочірнього підприємства В«Бердянський завод сільгосптехнікиВ» Приватного акціонерного товариства В«Бердянський В«АгротехсервісВ» , м. Бердянськ, Запорізька область задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства В«Бердянський завод сільгосптехнікиВ» Приватного акціонерного товариства В«Бердянський В«АгротехсервісВ» , (71107, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Матвєєва, 1, код ЄДРПОУ 32533612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Запоріжгаз ЗбутВ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 39587271) 17 182 ( сімнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 10 коп. заборгованості, 3 509 (три тисячі п'ятсот дев'ять) грн. 18 коп. пені, 491 (чотириста дев'яносто одну) грн. 46 коп. 3% річних, 1 781 (одна тисяча сімсот вісімдесят одна) грн. 08 коп. інфляційного нарахування та 1 239 (одну тисячу двісті тридцять дев'ять) грн. 37 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України В« 22В» грудня 2016 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.