Постанова

від 03.04.2017 по справі 908/1983/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017 справа № 908/1983/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3О , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4, задовіреністю; ОСОБА_5, за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Бердянський завод сільгосптехніки" Приватного акціонерного товариства "Бердянський агротехсервіс", м. Бердянськ, Запорізька область на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 (підписано 22.12.2016) у справі№ 908/1983/16 (суддя Зінченко Н.Г.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз Збут", м. Запоріжжя доДочірне підприємство "Бердянський завод сільгосптехніки" Дочірнього підприємства "Бердянський завод сільгосптехніки" Приватного акціонерного товариства "Бердянський агротехсервіс", м. Бердянськ, Запорізька область простягнення 25 572,38 грн В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжгаз Збут", м. Запоріжжя (Позивач) із позовом до Дочірнього підприємства "Бердянський завод сільгосптехніки" Приватного акціонерного товариства "Бердянський агротехсервіс", м. Бердянськ, Запорізька область (Відповідач) про стягнення 23 456,97 грн.

Позивачем у суді першої інстанції в порядку ст. 22 ГПК України було збільшено розмір позовних вимог, позивач остаточно просив стягнути 17 182,10 грн. основного боргу, 5 854,15 грн. - пені, 491,46 грн. - 3% річних та 2 044,67 грн. - інфляційних. Зазначені вимоги розглянуті господарським судом.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача 17 182,10 грн. заборгованості, 3 509,18 грн. пені, 491,46 грн. - 3% річних, 1 781,08 грн. - інфляційних та 1 239,37 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на неналежність наданих позивачем у якості доказів технічного розрахунку, акту приймання-передачі природного газу, акту про відключення газового обладнання, довідки про непридатність засобу вимірювальної техніки, через зазначення у якості власника не підприємства відповідача, а ВАТ "Бердянський агротехсервіс", а також невідповідність розрахунку вартості протранспортованого газу вимогам п. 5.13.1 Правил обліку.

Крім того апелянт посилається на порушення судом першої інстанції ст. 27 ГПК України через відмову у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз".

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2015 між сторонами у справі та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (газорозподільне підприємство) укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-КП-222351 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого позивач постачає природний газ відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а останній - оплачує позивачу вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

За умовами п. 10.1 Договору, він набирає чинності з 01 липня 2015 року та укладається на строк до 31 грудня 2015 року. Договір вважається щорічно продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 3 до договору щодо договірних обсягів постачання газу, в якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк.

Згідно п. 1.2 Договору, передача газу за договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів відповідача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживчого обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.

Додатком 1 до Договору сторони погодили перелік комерційних вузлів обліку та газоспоживаючого обладнання за місцезнаходженням пункту призначення: м. Бердянськ, вул. Матвєєва, 1; режим роботи газового обладнання 24 год. на добу.

Згідно п. 2.3 Договору, обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті відповідачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів відповідача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду відповідач протягом двох робочих днів погоджує з газорозподільним/газотранспортним підприємством акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, який є підставою для оформлення актів приймання-передачі газу між відповідними суб'єктами ринку природного газу.

Відповідно до п. 3.6 Договору, послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, складеного відповідачем та газорозподільним/газотранспортним підприємством відповідно до п. 2.5 розділу ІІ Договору.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача з позивачем (п. 3.9 Договору).

Відповідно до п. 4.6 Договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Також між сторонами, 30.06.2015 укладено технічну угоду на здійснення контролю за обліком газу (далі - Технічна угода), яка є додатком 4 до Договору та за умовами п. 1.1 предметом якої є організація та здійснення позивачем і газорозподільним підприємством обліку витрат природного газу відповідача і прийому-передачі газу останньому.

Пунктом 2.1 Технічної угоди встановлено, що подача газу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу, який відповідає "Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 р. №618 (далі - Правила).

Згідно п. 2.3 Технічної угоди, ЗВТ (засоби вимірювальної техніки), що перебувають в експлуатації, повинні бути повірені (атестовані) у порядку, встановленому державним підприємством стандартизації та метрології та у встановлені відповідними нормативно-технічними документами строки (проміжки часу).

Пунктом 2.6 Технічної угоди встановлено, що перевірка ЗВТ на вузлі обліку газу, огляд газопроводів та газового обладнання у відповідача здійснюється представниками газорозподільного підприємства планово, в робочий час, а також позапланово у будь-який час доби.

Пунктами 2.9, 2.9.1, 2.9.1.1-2.9.1.2 Технічної угоди сторони погодили, що визначений за допомогою вузла обліку об'єм поданого відповідачу газу вважається недійсним та перерахунки об'єму поданого газу проводяться газорозподільним підприємством у наступних випадках та за таких умов: за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання відповідача, починаючи з дати проведення останньої перевірки вузла обліку газу або, якщо такі перевірки не проводились, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним підприємством. Кількість годин роботи газового обладнання відповідача повинна бути підтверджена документально. Нарахування згідно вказаного пункту проводиться, зокрема, у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану вузла обліку газу.

За змістом п. 2.2 Технічної угоди, для комерційного обліку газу визначається контрактна година. Контрактна доба - проміжок часу у 24 години, що починається з контрактної години.

Згідно п. 2.4 Технічної угоди, відповідач зобов'язався щомісячно складати з газорозподільним підприємством після закінчення контрактної години першого дня місяця, наступного за звітним, акт про кількість використаного відповідачем природного газу за місяць з надрукованими звітами за звітний місяць.

Відповідно до п. 3.1.1 Технічної угоди, позивач та газорозподільне підприємство зобов'язались складати з відповідачем, після закінчення контрактної години першого дня місяця, наступного за звітним, акт про кількість використаного відповідачем природного газу за місяць. У разі перерахунку об'ємів поставленого та протранспортованого газу, згідно п. 2.9 цієї технічної угоди, складати із відповідачем 11 та 21 числа поточного місяця акти приймання-передачі природного газу за декаду.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками Бердянського УЕГГ ПАТ "Запоріжгаз" на об'єкті відповідача, за адресою: вул. Матвєєва, 1, м. Бердянськ для проведення позачергової повірки лічильника, про що відповідача було повідомлено заздалегідь листом від 15.12.2015 за № 4489, був знятий прилад обліку "Арсенал G-6 РЛ №157738", що підтверджується актом на відключення газового обладнання від 18.12.2015.

Також представником ПАТ "Запоріжгаз" було складено протокол від 18.12.2015 про направлення ЗВТ на позачергову повірку, яким засвідчено факт демонтажу лічильника та зафіксовані покази засобу обліку - 14599 куб.м.

За результатами повірки ДП "Запоріжстандартметрологія" встановлено непридатність приладу обліку через перевищення фактичного значення похибки допустимого значення, що відображено в протоколі №159 від 21.12.2015 та видано відповідачу довідку №4-2486-15 від 21.12.2015 про непридатність засобу вимірювальної техніки до застосування.

Представником Бердянського УЕГГ ПАТ "Запоріжгаз" 31.12.2015 в присутності представника відповідача складено акт про споживання газу згідно технічного розрахунку за грудень 2015 року в кількості 2,345 тис. куб.м. Вказаний акт представником відповідача не підписаний.

На підставі вказаного акту ФБУГГ ПАТ "Запоріжгаз" складено технічний розрахунок від 31.12.2015 обсягу використаного природного газу за період несправності приладу обліку згідно п. 5.13 Правил обліку за номінальними витратами на годину за період з 01 по 18 грудня 2015 року в розмірі 2 345 куб.м., оформлено акт приймання-передачі природного газу №33П00006413 від 31.12.2015 до Договору, відповідно до якого обсяг постачання газу за грудень 2015 року склав 2,345 тис. куб.м. та виписано відповідачу рахунок на оплату №00000086 від 06.01.2016 на суму 18 415,83 грн. з ПДВ.

Вказані документи були направлені відповідачу 18.01.2016 з супровідним листом від 16.01.2016 №107, що підтверджується фіскальним чеком від 18.01.2016, копія якого наявна в матеріалах справи.

З урахуванням наявності Акту перевірки вузла обліку газу відповідача від 02.12.2015, позивачем, в порядку п. 5.13 Правил обліку було розраховано вартість розподіленого природного газу на об'єкті відповідача, за період несправності ЗВТ - з 02.12.2015 по 18.12.2015, за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (газовий котел Rinnai 49,2 куб.м./год.), у загальній сумі 17 182,10 грн.

Відповідач з проведеним розрахунком не погодився, підписаний акт приймання-передачі природного газу №33П00006413 від 31.12.2015 не повернув, суму рахунку не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення суми заборгованості, нарахованої за період користуванням непридатним до застосування (несправним) засобом обліку на підставі п.п.5.13.1, 5.13.2 Правил обліку та п. 2.9.1 Технічної угоди, у розмірі 17 182,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.2 Договору сторони погодили, що облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.01.2006 №67/11941 (надалі - Правила).

Пунктом 5.13 Правил встановлено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Згідно п. 5.13.2 Правил, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

При цьому у п. 5.13.1 Правил встановлено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Технічного розрахунку від 31.12.2015, кількість протранспортованого природного газу відповідачу, за період з 01.12.2015 по 18.12.2015 складає 2345 куб.м., вартість поставленого відповідачу природного газу складає 21 117,48 грн., що також відображено у Акті приймання-передачі природного газу від 31.12.2015 № ЗЗП00006413.

З урахуванням того, що у відношенні до періоду, який передував зняттю ЗВТ, відсутні акти про зняття ЗВТ або відомості про проведення повірок, позивачем, виходячи з проектної номінальної потужності неопломбованого обладнання, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання на початок першої контрактної доби поточного календарного місяця було визначено період нарахування з 02.12.2015 по 18.12.2015 та оскільки на особовому рахунку відповідача обліковується переплата в сумі 2 701,65 грн., сума заборгованості за поставлений у грудні 2015 року природний газ, з урахуванням здійсненого позивачем перерахунку у відповідності до п. 5.13 Правил, за період з 02.12.2016 по 18.12.2015 складає 17 182,10 грн.

В порушення положень п. 4.6 Договору відповідачем, борг у сумі 17 182,10 грн. не сплачено, письмових доказів відсутності споживання позивачем газу останнім не надано.

Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача щодо невідповідності розрахунку вартості протранспортованого газу вимогам п. 5.13.1 Правил, оскільки з урахуванням наявного в матеріалах справи акту перевірки, належного відповідачу вузла обліку, позивачем було приведено у відповідність до вимог п. 5.13.1 Правил позовні вимоги в частині стягнення вартості протранспортованого об'єму газу, шляхом зменшення такого об'єму (період розрахунку 02.12.2015 - 18.12.2015) до 2208 куб.м.

Таким чином сама по собі невірно визначена газорозподільним підприємством часова база дня для технічного розрахунку обсягу необлікованого протранспортованого на об'єкт відповідача газу не спростовує законність рішення в частині стягнення вартості газу, оскільки протягом розгляду справи в суді першої інстанції така невідповідність усунута.

Щодо доводів відповідача про неналежність наданих позивачем у якості доказів технічного розрахунку акту приймання-передачі природного газу, акту про відключення газового обладнання, довідки про непридатність засобу вимірювальної техніки, через зазначення у якості власника не підприємства відповідача, а ВАТ "Бердянський агротехсервіс", то судова колегія вважає таке зазначення технічною опискою, яка не впливає на правильність прийнятого рішення.

Крім того, в зазначених документах містяться відомості про назву та номер лічильника - "Арсенал G-6 РЛ №157738", а отже сумніву щодо належності зазначеного лічильника саме відповідачу не має. Крім того, протокол №159 від 21.12.2015 та довідка від 21.12.2015 №4-2486-15 відповідачем не оскаржувались, докази визнання їх недійсними у матеріалах справи відсутні.

Протягом розгляду справи в суді першої інстанції, а також в апеляційній інстанції, відповідачем не надано належних доказів відсутності підстав до стягнення вартості спожитого у спірний період газу, що визначена розрахунковим шляхом, або іншого обґрунтованого розрахунку цього газу.

За таких підстав судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що розрахунок обсягу поставленого позивачем газу здійснено у повній відповідності з умовами п. 2.9.1, п/п.2.9.1.1 Технічної угоди та п. 5.13.1 Правил, а також щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 17 182,10 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 5 854,15 грн. та 3% річних в сумі 491,46 грн. за період з 05.01.2016 по 19.12.2016, а також інфляційних з січня по листопад 2016 року в сумі 2 044,67 грн., судова колегія зазначає наступне.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, у разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований перерахунок суми пені з урахуванням положень п. 4.6 Договору (щодо визначення періоду настання прострочення), ч. 6 ст. 232 ГК України, яка нарахована за період 06.01.2016 по 06.07.2016 та складає 3 509, 18 грн., а також 3% річних, які складають 491,46 грн. за вказаний період (з урахуванням неможливості виходу за межі позовних вимог).

Крім того, господарським судом обґрунтовано зроблено висновок щодо визначення періоду нарахування інфляційних з лютого по листопад 2016 року в сумі 1 781, 08 грн.

Отже висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені частково в сумі 3 509, 18 грн., 3% річних частково в сумі 491,46 грн. та інфляційних частково в сумі 1 781,08 грн. є вірним.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 року у справі № 908/1983/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Бердянський завод сільгосптехніки" Приватного акціонерного товариства "Бердянський агротехсервіс", м. Бердянськ, Запорізька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 року у справі № 908/1983/16 - залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді: О.А. Марченко

ОСОБА_3