Рішення

від 07.12.2016 по справі 911/988/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2016 р. Справа № 911/988/13

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Бабкіна В.М. - головуючий, судді Конюх О.В. та Рябцева О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Малого підприємства В«ГераВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мирний каміньВ» ,

до Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області,

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) Відділ державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, 2) Державне підприємство В«Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсахВ»

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки в частині, визнання недійсними державних актів та скасування їх реєстрації

секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 18 лютого 2016 року);

від відповідачів: не з'явились;

від третіх осіб: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале підприємство В«ГераВ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мирний каміньВ» (далі - відповідач 2) та Відділу Держземагенства у Броварському районі Київської області (далі - відповідач 3), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Відділу державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Державного підприємства В«Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсахВ» , про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки в частині, визнання недійсним державного акту та скасування його реєстрації.

Під час розгляду справи за вказаним позовом, ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2013 р. призначалася судова комплексна землевпорядна та будівельно-технічна експертиза з метою встановлення, чи є накладення земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Малому підприємству В«ГераВ» згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КБ № 000198 від 26 грудня 2001 року, на земельну ділянку, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» згідно Державного акту на право власності серії ЯМ № 088082, кадастровий номер 3221286801:01:060:0024; якщо є накладення, то який розмір та конфігурація такого накладення земельних ділянок; чи знаходяться на земельній ділянці, якою користується ОСОБА_2 підприємство В«ГераВ» сарай столярний та будівля шлакоблочна, які належать МП В«ГераВ» на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 26 вересня 2000 року; яке фактичне розташування споруд відносно меж земельної ділянки?

24.10.2013 р. до господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок комплексної землевпорядної та будівельно-технічної експертизи № 5741/13-41 від 22.10.2013 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.12.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р., у задоволенні позовних вимог МП «Гера» було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2014 р. рішення господарського суду Київської області від 10.12.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 р. у справі № 911/988/13 було скасовано, і справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до частини третьої ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України та згідно реєстру автоматизованого розподілу справ, для нового розгляду справи № 911/988/13 12.11.2014 р. було визначено суддю господарського суду Київської області В.М. Бабкіну.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2014 р. справу було прийнято до провадження суддею Бабкіною В.М., і розгляд справи був призначений на 04.12.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 27.07.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Мирний каміньВ» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв у власність земельну ділянку загальною площею 15,5576 га. Як на підставу недійсності спірного договору, позивач посилається на те, що на момент його укладення ТОВ В«Мирний каміньВ» не було власником земельної ділянки, яка була відчужена за даним договором. Як зазначає позивач, земельна ділянка, що була передана у власність ТОВ В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» , була у подальшому розділена на 18 земельних ділянок. У результаті зазначеного вище розподілу сформувалась і земельна ділянка площею 0,3218 га (державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 088082, кадастровий номер 3221286801:01:060:0024), яка за конфігурацією подібна до конфігурації земельної ділянки площею 0,32 га, що належить МП В«ГераВ» на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею ІІ-КВ № 000198 від 26.12.2001 р., виданим Пухівською сільською радою. Поряд з цим, за наслідками проведення інвентаризації земельних ділянок було з'ясовано, що на належну позивачеві земельну ділянку накладаються, окрім зазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 3221286801:01:060:0024, ще три земельні ділянки ТОВ В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» .

У зв'язку з викладеним позивач просив суд визнати недійсним укладений між ТОВ В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» та ТОВ В«Мирний каміньВ» договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.07.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в частині відчуження земельної ділянки площею 0,320 га, а також визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025 та зобов'язати Відділ Держземагентства у Броварському районі Київської області скасувати запис про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025. Також позивач просив суд покласти на відповідача 1 витрати зі сплати судового збору та витрати на проведення судової експертизи.

Розгляд справи відкладався.

02.12.2014 р. до господарського суду Київської області представником третьої особи 2 було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 27015/14 від 02.12.2014 р.) про долучення документів до матеріалів справи.

03.12.2014 р. до господарського суду Київської області відповідачем 3 - Відділом Держземагенства у Броварському районі Київської області було подано клопотання № 4677 від 27.11.2014 р. про розгляд справи за відсутності його представника.

18.12.2014 р. до господарського суду Київської області відповідачем 3 було подане клопотання № 5085 від 15.12.2014 р. про розгляд справи № 911/988/13 без участі його представника.

19.12.2014 р. до господарського суду Київської області представником позивача було подане клопотання б/н, б/д (вх. № 28609/14 від 19.12.2014 р.) про виклик в судове засідання судового експерта ОСОБА_3 для надання пояснень стосовно висновку судової експертизи № 5741/13-41 від 22.10.2013 р. Як зазначає позивач, відповідно до ухвали суду від 22.05.2013 р. у даній справі було призначено комплексну землевпорядну та будівельно-технічну експертизу, за результатами проведення якої до матеріалів справи надійшов висновок № 5741/13-41, який на думку МП "Гера", є таким, що суперечить матеріалам справи та вимогам законодавства, а також є необґрунтованим, у зв'язку з чим позивач вважає необхідними роз'яснення експертом висновку експертизи, зокрема, з таких питань: яким документом користувався експерт, визначаючи координати (поворотні точки) земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування МП "Гера" при нанесенні на карту; чи не була допущена технічна помилка при визначенні координат (поворотних точок) земельної ділянки, що належить МП "Гера", через те, що попередній каталог координат був орієнтовний (умовний); як пояснюється висновок про знаходження на іншій земельній ділянці споруд, які належать на праві власності МП "Гера"?

Ознайомившись з наявним у матеріалах справи висновком судової експертизи № 5741/13-41 від 22.10.2013 р., суд дійшов висновку щодо необхідності виклику в судове засідання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3 для надання пояснень стосовно висновку зазначеної вище судової експертизи, у зв'язку з чим клопотання позивача б/н, б/д (вх. № 28609/14 від 19.12.2014 р.) про виклик судового експерта було задоволене.

19.12.2014 р. до господарського суду Київської області представником позивача було подане клопотання б/н, б/д (вх. № 28610/14 від 19.12.2014 р.) про виклик представника ТОВ В«ЛендсервісВ» ОСОБА_4, який займався виготовленням документації на спірні земельні ділянки для надання пояснень, яке було залишене судом без задоволення.

19.12.2014 р. до господарського суду Київської області представником позивача були подані письмові пояснення б/н, б/д (вх. № 28611/14 від 19.12.2014 р.) по суті спору.

У судовому засіданні 22.12.2014 р. представником позивача було подане клопотання б/н від 22.12.2014 р. про продовження строку розгляду справи на 15 днів понад строк, встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволене ухвалою суду від 22.12.2014 р.

19.01.2015 р. до господарського суду Київської області відповідачем 3 було подане клопотання № 9-1008-0.4-31/2-15 від 13.01.2015 р. про розгляд справи за відсутності його представника.

У судовому засіданні 19.01.2015 р. експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_3 були подані пояснення б/н, б/д (вх. № 978/15 від 19.01.2015 р.) на запитання, які містяться в ухвалі суду від 22.12.2014 р. щодо висновку експертизи № 5741/13-41 від 22.10.2013 р., проведеної у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.2015 р. на підставі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України було призначено колегіальний розгляд даної справи.

Розпорядженням № 10-АР від 20.01.2015 р. для розгляду справи № 911/988/13 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Конюх О.В., Рябцева О.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2015 р. справу № 911/988/13 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Конюх О.В., Рябцева О.О.

02.03.2015 р. до господарського суду Київської області МП В«ГераВ» було подано клопотання б/н, б/д (вх. № 4532/15 від 02.03.2015 р.), відповідно до якого позивач просив суд зупинити провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи в Київському окружному адміністративному суді.

Як зазначає позивач у своєму клопотанні, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 р. було відкрито провадження в адміністративній справі № 810/561/15 за позовом МП В«ГераВ» до державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, щодо приведення даних земельно-кадастрової документації у відповідність фактичним даним щодо розташування належної МП В«ГераВ» земельної ділянки площею 0,32 га, яка перебуває у постійному користуванні позивача.

Судом було встановлено, що справа Київського окружного адміністративного суду № 810/561/15 та справа господарського суду Київської області № 911/988/13 пов'язані між собою, оскільки предметом розгляду справи, яка перебуває у провадженні Київського окружного адміністративного суду, є визнання протиправною бездіяльності державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Броварському районі Київської області при вирішення питання за зверненням МП В«ГераВ» про приведення у відповідність даних, які містяться у земельно-кадастровій документації, з фактичними даними, щодо реального місця знаходження земельної ділянки площею 0,32 га, розташованої по вул. Радгоспна, с. Пухівка, Броварського р-ну, Київської області з цільовим призначенням: В«для обслуговування виробничої базиВ» , яка належить МП В«ГераВ» на праві постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 000198 від 26.12.2001 р., виданого Пухівською сільською радою, а також зобов'язання державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Броварському районі Київської області привести у відповідність дані, які містяться у земельно-кадастровій документації, з фактичними даними, щодо реального місця знаходження земельної ділянки площею 0,32 га, розташованій по вул. Радгоспна, с. Пухівка, Броварського р-ну, Київської області з цільовим призначенням: В«для обслуговування виробничої базиВ» , яка належить МП В«ГераВ» на праві постійного користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ № 000198 від 26.12.2001 р., виданого Пухівською сільською радою.

З огляду на викладене, ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2015 р., на підставі приписів статті 79 ГПК України, провадження у справі № 911/988/13 було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи № 810/561/15, що розглядається Київським окружним адміністративним судом, і позивача було зобов'язано надати суду докази вирішення справи Київського окружного адміністративного суду № 810/561/15.

До господарського суду Київської області надійшло клопотання МП В«ГераВ» про поновлення провадження у даній справі у зв'язку з тим, що позивачем було змінено позовні вимоги у вказаній вище адміністративній справі на позовну вимогу про зобов'язання державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області зареєструвати земельну ділянку площею 0,32 га, розташовану по вул. Радгоспна в с. Пухівка Броварського району Київської області з цільовим призначенням: В«для обслуговування виробничої базиВ» , яка належить МП В«ГераВ» на праві постійного користування, і провадження у справі № 810/561/13 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у даній господарській справі № 911/988/13. Окрім того, позивачем було подано клопотання про зміну назви відповідача 3 з Відділу Держземагентства у Броварському районі Київської області на Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області, а також про зміну назви третьої особи 1 з Відділу державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на Броварську районну державну адміністрацію.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2016 р. було поновлено провадження у справі та замінено відповідача 3 - Відділ Держземагентства у Броварському районі Київської області на його правонаступника - Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області.

26.10.2016 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 22218/16 від 26.10.2016 р.) про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник позивача перебуває у щорічній основній відпустці.

28.10.2016 р. до господарського суду Київської області від Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області надійшов лист № 9-1008-99.7-1403/2-16 від 11.10.2016 р. (вх. № 22371/16 від 28.10.2016 р.) на виконання ухвали від 22.09.2016 р., яким суду було надано завірені копії документів, зокрема, Положення про Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області, наказ про реорганізацію Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області, наказ про внесення змін до наказу Держземагентства України від 25.08.2015 р., наказ про внесення змін до наказу Держземагентства України від 25.08.2015 р. та повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, на підтвердження закінчення реорганізації Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області.

З огляду на викладене, на підставі приписів ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі від 31.10.2016 р. суд дійшов висновку щодо заміни відповідача 3 - Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області на його правонаступника - Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області.

Поряд з цим, слід зазначити, що оскільки до матеріалів справи не надано доказів зміни найменування Відділу державної реєстрації майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на Броварську районну державну адміністрацію, то клопотання позивача про зміну найменування третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, залишається судом без задоволення.

15.11.2016 р. до господарського суду Київської області від відповідача 3 надійшов лист № 9-1008-99.4-1529/2-16 від 10.11.2016 р. (вх. № 23557/16 від 15.11.2016 р.), в якому Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області просить суд розглядати справу за відсутності представника Управління.

17.11.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання б/н, б/д (вх. № 23827/16 від 17.11.2016 р.) про долучення до матеріалів справи копії висновку судової земельно-технічної експертизи № 18111/18112/15-41, проведеної в процесі розгляду Київським окружним адміністративним судом справи № 810/561/15.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2016 р. розгляд справи був відкладений та зобов'язано: позивача надати копії (для долучення до матеріалів справи) Державних актів на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025; відповідача 3 - Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області надати належним чином засвідчені копії (для долучення до матеріалів справи) Державних актів на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025; відповідача 1 - ТОВ В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» надати Державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025 (в оригіналах - для огляду, в належним чином засвідчених копіях - для долучення до матеріалів справи).

У судовому засіданні 07.12.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримувала, представники відповідачів та третіх осіб до суду не з'явились. Поряд з цим, представник позивача зазначила про неможливість надання на вимогу ухвали суду копій Державних актів на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025, оскільки за отриманою позивачем від Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області інформацією копії вказаних актів в Управлінні відсутні. Наведене підтверджується листом Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області від 06.12.2016 р. № 9-1008-99.2-1633/2-16.

Згідно з приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.12.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно з'ясувавши фактичні дані, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2000 року між колективним сільськогосподарським підприємством «Пухівське» та МП «Гера» був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого колективне сільськогосподарське підприємство «Пухівське» продало, а позивач придбав з майнового комплексу, належного КСП «Пухівське», сарай столярний інв. № 38 загальною площею 184, 1 кв. м. та будівлю шлакоблочну інв. № 27 загальною площею 150,1 кв. м., що знаходяться по вул. Радгоспна, б.н., в с. Пухівка, Броварського району, Київської області.

26 грудня 2001 року ОСОБА_3 підприємство В«ГераВ» отримало Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 000198 на земельну ділянку площею 0,320 га для обслуговування виробничої бази, кадастровий номер 3221286800010.

На вказаній земельній ділянці знаходяться споруди (сарай столярний та будівля шлакоблочна), що належать МП «Гера» на праві власності на підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу від 26 вересня 2000 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5

З матеріалів справи вбачається, що 05.05.2005 р. між МП «Гера» та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач продав комплекс, а саме - сарай столярний інв. № 38 загальною площею 150,1 кв. м., позначений на плані земельної ділянки під літерою "Г", будівлю шлакоблочну інв. № 27 загальною площею 184,1 кв. м., позначену на плані земельної ділянки під літерою "Д", розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, буд. б/н, а ОСОБА_6 придбала об'єкт і сплатила за нього обговорені грошові кошти та прийняла об'єкт відповідно до умов, зазначених в договорі.

Судом встановлено, що 19.11.2007 року МП «Гера» та ОСОБА_6 уклали договір про розірвання договору купівлі-продажу, згідно з п. 1 якого договір купівлі-продажу від 05.05.2005 р. цим договором розривається.

Поряд з цим, рішенням господарського суду Київської області від 9 червня 2005 року у справі № 130/13-05 за Товариством з обмеженою відповідальністю В«Мирний каміньВ» було визнано право власності на земельну ділянку площею 22,6 га, що знаходиться по вул. Радгоспна в с. Пухівка Броварського р-ну Київської області та зазначена під № 3 в плані зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність КСП В«ПухівськеВ» в межах Пухівської сільради згідно акту на право колективної власності на землю серії: КВ від 20.04.2000 р.

На підставі зазначеного рішення ТОВ В«Мирний каміньВ» отримало Державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку серії ЯА № 580269 від 30 вересня 2005 року.

У подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 27 липня 2006 року рішення господарського суду Київської області у справі № 130/13-05 від 9 червня 2005 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 13 липня 2009 року у справі № 130/13-05 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мирний каміньВ» відмовлено повністю.

Між тим, 27 липня 2007 року, тобто вже після скасування рішення суду у справі № 130/13-05 Вищим господарським судом України, між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Мирний каміньВ» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв у власність земельну ділянку загальною площею 15,5576 га.

Як на підставу недійсності зазначеного договору, позивач посилається на те, що на момент його укладення Товариство з обмеженою відповідальністю В«Мирний каміньВ» не було власником земельної ділянки, яка була відчужена за даним договором.

Як вбачається з матеріалів даної справи, зокрема, з висновку Головного управління Держкомзему у Київській області від 29 серпня 2011 року № 148, земельна ділянка, яка була передана у власність Товариству з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» , у подальшому була розділена на 18 земельних ділянок.

Звертаючись до суду, позивач стверджував, що в результаті зазначеного вище поділу сформувалась і земельна ділянка площею 0,3218 га (Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 088082, кадастровий номер 3221286801:01:060:0024), яка за конфігурацією подібна до конфігурації земельної ділянки МП В«ГераВ» , у зв'язку з чим позивач просив суд визнати недійсним укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27 липня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в частині відчуження земельної ділянки площею 0,320 га.

Враховуючи специфіку відносин, що передували виникненню даного спору, судом у даній справі у 2013 році було призначено судову експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання: Чи є накладення земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Малому підприємству В«ГераВ» згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КБ № 000198 від 26 грудня 2001 року на земельну ділянку, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» згідно Державного акту на право власності серії ЯМ № 088082 кадастровий номер 3221286801:01:060:0024? - Якщо є накладення, то який розмір та конфігурація такого накладення земельних ділянок? Чи знаходяться на земельній ділянці, якою користується ОСОБА_2 підприємство В«ГераВ» сарай столярний та будівля шлакоблочна, які належать Малому підприємству В«ГераВ» на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 26 вересня 2000 року? Яке фактичне розташування споруд відносно меж земельної ділянки?

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Частиною 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

У матеріалах справи № 911/988/13 наявний висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 5741/13-41 від 22 жовтня 2013 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Київської області від 22 травня 2013 року.

Відповідно до висновку судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 5741/13-41, земельна ділянка, яка належить позивачу згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КБ № 000198 від 26.12.2001 р., має загальну площу 0,3198 га, форму неправильного багатокутника, і фактично розташована на відстані понад 140 м на схід від обстежуваної земельної ділянки. Земельна ділянка, яка належить на праві власності відповідачу 1 згідно Державного акту на право власності серії ЯМ № 088082 кадастровий номер 3221286801:01:060:0024, має загальну площу 0,3218 га, форму неправильного багатокутника, фактично частково перетинається з обстежуваною ділянкою та зміщена на північ відносно неї. Обстежувана земельна ділянка, що розташована за адресою: вул. Радгоспна, с. Пухівка, Броварський район, Київська область, має загальну площу 0,3497 га, форму неправильного багатокутника. На ділянці розташовано декілька виробничих будівель і споруд, у тому числі - сарай столярний та будівля шлакоблочна. При цьому, земельна ділянка, яка належить позивачеві згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КБ № 000198 від 26.12.2001 року, знаходиться на відстані понад 140 м на схід від вищезазначених будівель.

Відтак, на питання, поставлене господарським судом Київської області, а саме: В« Чи є накладення земельної ділянки, що належить на праві постійного користування Малому підприємству В«ГераВ» згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КБ № 000198 від 26 грудня 2001 року, на земельну ділянку, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» згідно Державного акту на право власності серії ЯМ № 088082 кадастровий номер 3221286801:01:060:0024?В» експертом надана наступна відповідь: В«Накладення земельних ділянок, що належить Малому підприємству В«ГераВ» згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КБ № 000198 від 26 грудня 2001 року, на земельну ділянку, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» згідно Державного акту на право власності серії ЯМ № 088082 кадастровий номер 3221286801:01:060:0024, не відбуваєтьсяВ» .

Як встановлено судом під час нового розгляду справи, зокрема, за наслідками дослідження встановлених у висновку судової експертизи обставин та заслуховування пояснень судового експерта, яким проводилася зазначена судова експертиза, відсутність вказаного накладення земельних ділянок спричинена тим, що фактичне розташування на місцевості земельної ділянки, на якій розташовані придбані МП «Гера» споруди та якою воно користується, встановлене шляхом проведення інструментальної зйомки (топографічно-геодезичних вимірів), відрізняється від її розташування за координатами поворотних точок земельної ділянки, наведеними у кадастровому плані земельної ділянки.

Матеріали справи свідчать також про те, що 20.03.2014 року рішенням відповідача 3 № РВ-3200066162014 позивачеві було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, та рекомендовано виправити перетини з ділянками 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025, 3221286801:01:060:0010, оскільки площа земельних ділянок співпадає.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Поряд з цим, у застосуванні положень статей 377 Цивільного кодексу України та 120 Земельного кодексу України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності.

До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду.

До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача.

Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» і ст. 125 Земельного кодексу України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності у МП «Гера» порушеного права власника нерухомого майна щодо оформлення права користування земельною ділянкою.

Як зазначалося вище, право власності на земельну ділянку загальною площею 15,5576 га у ТОВ «ТД ТПК-Сервіс ЛТД» виникло на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ним та ТОВ «Мирний камінь» 27.07.2007 р., в той час як у ТОВ «Мирний камінь» право власності на земельну ділянку площею 22,6 га, що знаходиться по вул. Радгоспна, с. Пухівка, Броварського району, Київської області та зазначена під № 3 в плані зовнішніх меж земель, виникло на підставі рішення господарського суду Київської області від 09.06.2005 р. у справі № 130/13-05, яке в подальшому було скасовано постановою Вищого господарського суду України, та за наслідками нового розгляду було відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «Мирний камінь».

Як встановлено ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Положеннями ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору) встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчуються державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 15 Розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору) до 01.01.2008 року, зокрема, не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Верховним Судом України у п.п. 1, 2 постанови Пленуму «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. № 9 зазначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Окрім того, як зазначено у пункті 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 В«Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійснимиВ» , вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до пункту 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року № 11 В«Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійснимиВ» , крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

З огляду на все викладене вище, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним укладеного між ТОВ В«Мирний каміньВ» та ТОВ В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.07.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в частині відчуження земельної ділянки площею 0,320 га, у зв'язку з чим вимога позивача у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивач просив суд визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025, що належать ТОВ В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» і накладаються на земельну ділянку, якою користується МП «Гера», та зобов'язати відповідача 3 скасувати запис про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025.

У п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. В«Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносинВ» , встановлено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Як зазначав позивач, внаслідок проведення інвентаризації земель МП «Гера», здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕМПРИВАТСЕРВІС», було встановлено, що із земельною ділянкою МП «Гера» перетинаються наступні земельні ділянки, що належать ТОВ В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» та утворилися внаслідок поділу земельної ділянки, придбаної у ТОВ В«Мирний каміньВ» на підставі недійсного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.07.2007 р.: земельна ділянка з кадастровим номером 3221286801:01:060:0016 - площа перетину 0,0125 га, земельна ділянка з кадастровим номером 3221286801:01:060:0010 - площа перетину 0,0337 га, земельна ділянка з кадастровим номером 3221286801:01:060:0024 - площа перетину 0,1963 га, земельна ділянка з кадастровим номером 3221286801:01:060:0025 - площа перетину 0,1082 га, що підтверджується топографічним планом, оригінал якого долучений до матеріалів справи.

Крім того, 20.03.2014 року рішенням Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Броварському районі Київської області ОСОБА_7 № РВ-3200066162014 позивачеві було відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, та рекомендовано виправити перетини з ділянками 3221286801:01:060:0016 (площа співпадає на 1,703%), 3221286801:01:060:0024 (площа співпадає на 57,8277%), 3221286801:01:060:0025 (площа співпадає на 31,1215%), 3221286801:01:060:0010 (площа співпадає на 9,3604%).

Також факт накладення земельних ділянок ТОВ В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025 на земельну ділянку, на якій розташовані належні МП «Гера» споруди, встановлений висновком проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової земельно-технічної експертизи, призначеної Київським окружним адміністративним судом у справі № 810/561/15 за позовом МП «Гера» до Державного кадастрового реєстратора ОСОБА_7

Так, згідно з висновком вказаної судової земельно-технічної експертизи № 18111/18112/15-41 від 02.03.2016 р., земельна ділянка, на якій розміщені споруди: сарай столярний інв. № 38 загальною площею 184,1 кв.м, та будівля шлакоблочна інв. № 27 загальною площею 150,1 кв.м, які належать на праві власності МП «Гера», розміром 0,32 га, розташована в с. Пухівка, Броварського району по вул. Радгоспній, якою фактично користується МП «Гера», не відповідає технічній документації по складанню державного акту на право постійного користування землею МП «Гера» на території Пухівської сільської ради від 2001 року в частині встановлення координат земельної ділянки.

Крім того, сарай столярний інв. № 38 загальною площею 184,1 кв.м фактично накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, а будівля шлакоблочна інв. № 27 загальною площею 150,1 кв.м фактично накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 3221286801:01:060:0024.

Поряд з цим, експертом встановлено, що сарай столярний інв. № 38 загальною площею 184,1 кв.м, та будівля шлакоблочна інв. № 27 загальною площею 150,1 кв.м, які належать на праві власності МП «Гера», розміщуються в межах земельної ділянки, якою фактично користується МП «Гера» згідно Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КБ № 000198 від 26 грудня 2001 року.

Згідно з пунктом 5 висновку експерта, на земельну ділянку розміром 0,32 га (за результатами обмірів фактична площа складає 0,3497 га), на якій розміщені споруди: сарай столярний інв. № 38 загальною площею 184,1 кв.м, та будівля шлакоблочна інв. № 27 загальною площею 150,1 кв.м, які належать на праві власності МП «Гера», та якою фактично користується МП «Гера», накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Поряд з цим, відповідно до вимог ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Так, згідно з приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Слід зазначити, що за змістом чинного законодавства особа набуває прав та несе обов'язки експерта після попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили, а невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі.

Враховуючи, що при складанні наведеного вище висновку судової земельно-технічної експертизи, призначеної Київським окружним адміністративним судом у справі № 810/561/15, експерта було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, наведений вище висновок експертизи суд вважає належним та допустимим доказом у справі.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025, що належать ТОВ В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» і накладаються на земельну ділянку, якою користується МП «Гера», та похідна вимога про зобов'язання відповідача 3 скасувати записи про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025, є такими, що підлягають задоволенню.

Відтак, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог МП «Гера» у повному обсязі.

Стосовно розподілу у даній справі судових витрат слід зазначити таке.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 1 ТОВ В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» витрати зі сплати судового збору та 5875,00 грн. витрат на проведення у даній справі судової експертизи.

Згідно з приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За правилами статті 49 ГПК України, якою визначається розподіл судових витрат, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (частина друга статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

З огляду на викладене, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання позову у даній справі, апеляційної та касаційної скарг покладаються судом в рівних частинах на відповідачів 1 та 2 на підставі приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Поряд з цим, як встановлено в ч. 6 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного вище, витрати позивача на оплату проведеної у справі судової експертизи в сумі 5875,20 грн., сплаченій згідно з квитанцією № ПН705 від 03.07.2013 р., покладаються судом на відповідачів 1 та 2 порівну на підставі приписів ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» (73021, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Патона, 4, код 33500766) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Мирний каміньВ» (73013, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Українська, 79, код 14294560) договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.07.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в частині відчуження земельної ділянки площею 0,320 га.

3. Визнати недійсними Державні акти на право власності на належні Товариству з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» (73021, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Патона, 4, код 33500766) земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025.

4. Зобов'язати Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області (07400, Київська обл., м. Бровари, б-р Незалежності, 39, код 39952157) скасувати записи про державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221286801:01:060:0016, 3221286801:01:060:0010, 3221286801:01:060:0024, 3221286801:01:060:0025.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Торговий дім ТПК-Сервіс ЛТДВ» (73021, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Патона, 4, код 33500766) 2765 (дві тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 90 коп. судового збору та 2937 (дві тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн. 60 коп. витрат на оплату судової експертизи.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Мирний каміньВ» (73013, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Українська, 79, код 14294560) 2765 (дві тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 90 коп. судового збору та 2937 (дві тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн. 60 коп. витрат на оплату судової експертизи.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 15.12.2016 р.

Головуючий cуддя В.М. Бабкіна

Суддя О.В. Конюх

Суддя О.О. Рябцева