Рішення

від 14.12.2016 по справі 916/2752/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2016 р.Справа № 916/2752/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"

до відповідача: Фірми "Б-ПРОЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2

про стягнення 3044257,80 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

Представники:

від позивача: Денисенко Л.М. (довіреність від 10.06.2016, №215);

від відповідача: Грицак К.В. (довіреність від 02.08.2016, б/н);

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2 : не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення 2131252,10 грн. боргу по кредиту, 697636,36 грн. боргу по сплаті відсотків, 113169,14 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 102200,20 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.

Підставою даного позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору від 20.06.2008 № 2813/OF в частині повної та вчасної сплати кредиту та відсотків.

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи тим, що позивачем невірно застосована черговість зарахування сплачених відповідачем грошових коштів та просив суд застосувати строк позовної давності.

Ухвалою суду від 10.10.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 24.10.2016 о 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 24.10.2016 розгляд справи був відкладений на 16.11.2016 о 14 год. 15 хв. у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

Ухвалою суду від 16.11.2016 розгляд справи був відкладений на 30.11.2016 о 15 год. 30 хв. у зв'язку з залученням до участі у справі третіх осіб та неподанням позивачем усіх витребуваних доказів по справі.

Ухвалою суду від 30.11.2016 строк розгляду спору був продовжений на 15 днів, а розгляд справи відкладений на 14.02.2016 о 17 год. 40 хв. за клопотанням відповідача.

Розглянувши в судовому засіданні 14.02.2016 клопотання відповідача про призначення судової експертизи, господарський суд ухвалив відмовити відповідачу у його задоволенні, оскільки роз'яснення питань, що виникли при вирішенні даного спору, не потребують спеціальних знань.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2008 між позивачем (банком) та відповідачем (позичальником) був укладений кредитний договір № 2813/OF (далі - договір), згідно з п. 1.1. якого (в редакції додаткової угоди від 20.07.2012 № 3) позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді невідновленої мультивалютної кредитної лінії на суму 6114684,47 грн. (надалі - кредит) з 20.06.2008 і терміном погашення по 20.01.2017, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався на умовах, у розмірах та у строки, встановлені договором, повернути позивачу кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, які передбачені умовами договору.

Відповідно до п. 1.3.2 договору (в редакції додаткової угоди від 20.07.2012 № 3) відповідач, з урахуванням п.п. 1.1., 5.2., 5.2.1. договору, сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у наступних розмірах: 12,9% річних за фактичний період користування кредитними коштами від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншах у доларах США; 15,0% річних за фактичний період користування кредитними коштами від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншах у національній валюті України.

Згідно з п. 3.2.12. договору (в редакції додаткової угоди від 20.07.2012 № 3) відповідач зобов'язався повернути кредит у зазначений у п. 1.1. договору термін, при цьому залишок заборгованості за кредитною лінією зменшується відповідно до графіку, наведеному у цьому пункті договору.

Згідно з п. 3.3.2. договору (в редакції додаткової угоди від 24.12.2009 № 2) при порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами договору, позивач за своїм розсудом має право, в т.ч., згідно з ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з направленням відповідачу повідомлення.

Відповідно до п. 5.2. договору відсотки відповідно до п. 1.1. договору нараховуються за фактичний період користування коштами за кредитом на фактичну суму заборгованості за кредитом. Відсотки за користування кредитом нараховуються 25 числа кожного місяця фактичного періоду користування кредитом, в день повного (дострокового або із простроченням) погашення кредиту та в день, передбачений для повного погашення кредиту, за період з дати попереднього нарахування/дати виникнення заборгованості (включно) до 24 числа поточного місяця включно/дати повного погашення кредиту (не включаючи день повного погашення)/дати, передбаченої для повного погашення кредиту. Після закінчення терміну кредитування, відсотки, нараховані за період прострочення до фактичного погашення кредиту, заставодець сплачує щомісяця з 26 числа по останній день поточного місяця і в день фактичного повного погашення кредиту. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 5.2.1 договору (в редакції додаткової угоди від 20.07.2012 № 3) відсотки за користування кредитом підлягають сплаті відповідачем у передбачений кредитним договором період сплати відсотків у такому порядку:

1) Відсотки, нараховані за період з 25.02.2011 по 24.03.2012 включно, в сумі 431636,88 грн. сплачуються відповідачем:

- з квітня 2012 по грудень 2012 - щомісячно по 3000,00 грн.

- з січня 2013 по грудень 2013 - щомісячно по 5000,00 грн.

- з січня 2014 по грудень 2014 - щомісячно по 7000,00 грн.

- з січня 2015 до закінчення передбаченого кредитним договором терміну погашення основного боргу за кредитом - щомісячно рівними частинами.

2) Відсотки, нараховані за період з 25.03.2012 до закінчення передбаченого договором терміну погашення основного боргу за кредитом - сплачуються відповідачем щомісячно, починаючи з квітня 2012 року, в повному розмірі.

Відповідно до п. 5.3. договору погашення кредиту, сплата відсотків за договором провадиться у валюті кредиту.

Згідно з п. 5.4. договору погашення зобов'язань за договором виконується в наступній послідовності: 1) прострочені платежі, 2) сума відсотків, 3) сума комісійних винагород, 4) сума неустойки, 5) сума кредиту. Погашення за кожним видом заборгованості відбувається залежно від терміну її прострочення. У першу чергу погашаються прострочені платежі за кожним видом заборгованості, у другу чергу - поточні платежі за кожним видом заборгованості.

Відповідно до п. 5.6. договору при непогашені кредиту у строки, встановлені у п.п. 1.1., 3.2.12., 3.3.2. договору, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою.

Згідно з п. 6.1. договору при порушенні відповідачем будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.1, 3.2.2, 5.1, 5.2 договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.1, 3.2.12, 3.3.2 договору, комісій, передбачених п.п. 5.7, 5.7.1, 5.7.2, 5.7.3 договору, відповідач виплачує позивачу за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, на рахунок позивача №63978208783.

Відповідно до п. 6.4 договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 6.1, 6.2, 6.3 договору, здійснюється протягом трьох років із дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано відповідачем.

Відповідно до п. 6.6 договору позовна давність за вимогами про стягнення кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом, неустойки-пені, штрафів за даним договором установлюється сторонами тривалістю 3 роки.

Відповідно до п. 7.1 договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і скріплення печатками та діє до повного виконання зобов'язань сторонами за даним договором.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 04.08.2016 у справі № 22-ц/785/431/16 за позовом позивача у даній справі до відповідача і третіх осіб у даній справі про стягнення заборгованості за договором провадження у справі в частині відповідача у даній справі було закрито, з третіх осіб у даній справі стягнуто заборгованість за договором станом на 10 червня 2014 року за кредитом (основний борг) в сумі 2154252 грн. 10 коп., за процентами в сумі 700139 грн. 36 коп., пеню за несплату основного боргу в сумі 113169 грн. 14 коп., пеню за несплату процентів в сумі 102200 грн. 20 коп., а всього заборгованість в загальній сумі 3069760 грн. 80 коп.

Даним рішенням суду встановлені та згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України не потребують доведенню наступні обставини:

- надання кредиту підтверджено платіжним дорученням № 5 від 23 червня 2008 року про перерахування відповідачу коштів в сумі 392286,70 грн., платіжним дорученням № 34 від 11 січня 2010 року про перерахування відповідачу коштів в сумі 2527039,28 грн.;

- між позивачем та третьою особою-1 був укладений договір поруки №4343-СО від 20 червня 2008 року (додаткова угода №1 від 17 квітня 2009 року, додаткова угода №2 від 24 грудня 2009 року, додаткова угода №3 від 20 липня 2012 року) для забезпечення виконання зобов'язань відповідача за договором з додатковими угодами до нього, за яким третя особа-1 зобов'язалась відповідати перед позивачем за виконання зобов'язання по поверненню кредиту у вигляді не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії на суму 6114684,47 грн. з 20 червня 2008 року терміном погашення по 20 січня 2017 року на придбання поліграфічного обладнання згідно контракту №568 від 23 квітня 2008 року, зі сплатою 12,9% річних від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншам у доларах США та 15,0% річних від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншам у національній валюті України;

- між позивачем та третьою особою-2 був укладений договір поруки №4344-СО від 20 червня 2008 року (додаткова угода №1 від 17 квітня 2009 року, додаткова угода №2 від 24 грудня 2009 року; додаткова угода № 3 від 20 липня 2012) для забезпечення виконання зобов'язань відповідача за договором з додатковими угодами до нього, за яким третя особа-2 зобов'язалась відповідати перед позивачем за виконання зобов'язання по поверненню кредиту у вигляді не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії на суму 6114684,47 грн. з 20 червня 2008 року терміном погашення по 20 січня 2017 року на придбання поліграфічного обладнання згідно контракту №568 від 23 квітня 2008 року, зі сплатою 12,9% річних від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншам у доларах США та 15,0% річних від фактичної суми заборгованості за основним боргом за кредитом по траншам у національній валюті України;

- 20 лютого 2013 року позивач направив відповідачу та третім особам вимогу про погашення заборгованості, що станом на 19 лютого 2013 року складала 3056387,19 грн., та попередження про звернення до суду для стягнення заборгованості у разі невиконання вимоги про погашення заборгованості по кредиту, процентам, пені в повному обсязі протягом 30-ти днів з дня отримання вимоги. Вимогу отримано третьою особою-1 26 лютого 2013 року, відповідачем 27 лютого 2013 року, третьою особою-2 22 лютого 2013 року;

- станом на 10 червня 2014 року заборгованість по договору визначено рівною 3069760,80 грн., з них: 2154252,10 грн. заборгованість за кредитом (основний борг), 700139,36 грн. заборгованість за процентами, 113169,14 грн. пеня за несплату основного боргу, 102200,20 грн. пеня за несплату процентів.

Після 10.06.2014, а саме 12.06.2014 та 29.04.2016 відповідач сплатив позивачу в рахунок погашення заборгованості за договором 25500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями та визнається сторонами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст.ст. 345, 348 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Банк здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням позички в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 232 ГК України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Як встановлено судом станом на 10 червня 2014 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає: 2154252,10 грн. заборгованість за кредитом (основний борг), 700139,36 грн. заборгованість за процентами, 113169,14 грн. пеня за несплату основного боргу, 102200,20 грн. пеня за несплату процентів.

Як встановлено судом після 10.06.2014, а саме 12.06.2014 та 29.04.2016 відповідач сплатив позивачу в рахунок погашення заборгованості за договором 25500,00 грн.

Як встановлено судом згідно з п. 5.4. договору погашення зобов'язань за договором виконується в наступній послідовності: 1) прострочені платежі, 2) сума відсотків, 3) сума комісійних винагород, 4) сума неустойки, 5) сума кредиту. Погашення за кожним видом заборгованості відбувається залежно від терміну її прострочення. У першу чергу погашаються прострочені платежі за кожним видом заборгованості, у другу чергу - поточні платежі за кожним видом заборгованості.

Отже, сторони у договорі визначили, що у першу чергу погашаються прострочені платежі за кожним видом заборгованості, проте в якій послідовності погашаються прострочені платежі з тіла кредиту, прострочені платежі з відсотків, пені тощо сторонами у договорі не визначено.

Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

За цих підстав, господарський суд вважає, що сплачені відповідачем 12.06.2014 та 29.04.2016 за договором кошти у розмірі 25500,00 грн. частково погасили заборгованість відповідача по процентам, розмір якої складає 674639,36 грн. та розрахована наступним чином: 700139,36 грн. (сума встановлена рішенням суду) - 25500,00 грн., а отже позов позивача в частині стягнення з відповідача боргу по процентам підлягає частковому задоволенню у вказаній сумі.

В іншій частині позову вимоги позивача підлягають задоволенню у заявлених позивачем сумах, оскільки відповідачем не спростовано факт наявності заборгованості перед позивачем за договором та не подано доказів про її погашення.

Господарський суд вважає, що позивачем не пропущений строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Господарським судом встановлено, що у п. 6.6 договору сторони визначили, що позовна давність за вимогами про стягнення кредиту, відсотків та комісії за користування кредитом, неустойки-пені, штрафів за даним договором установлюється сторонами тривалістю 3 роки.

Господарським судом встановлено, що останній платіж по договору відповідач вчинив 29.04.2016, а рішення у справі № 22-ц/785/431/16 за позовом позивача у даній справі до відповідача і третіх осіб у даній справі (боржників) про стягнення заборгованості за договором було прийнято 04.08.2016, а отже перебіг строку позовної давності переривався і з 04.08.2016 почався заново.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фірми "Б-ПРОЕКТ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (площа Незалежності, 1, м. Одеса, 65076; вул. Дальницька, буд. 25, м. Одеса, 65005, код 31579829) на користь Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" (пр. Миру, 28, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68003; Польський узвіз, 11, м. Одеса, 65026, код 21650966) 2131252 (два мільйони сто тридцять одну тисячу двісті п'ятдесят дві) грн. 10 коп. боргу по кредиту, 674639 (шістсот сімдесят чотири тисячі шістсот тридцять дев'ять) грн. 36 коп. боргу по відсоткам, 113169 (сто тринадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 14 коп. пені за несплату боргу по кредиту, 102200 (сто дві тисячі двісті) грн. 20 коп. пені за несплату боргу по відсоткам та 45318 (сорок п'ять тисяч триста вісімнадцять) грн. 91 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 19 грудня 2016 р.

Суддя Д.О. Бездоля