АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/6398/16 Справа № 202/35940/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Мороз В. П. Доповідач - Варенко О.П.
Категорія 2
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Варенко О.П.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
при секретарі - Порубай М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу
за апеляційною скаргою Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 в інтересах Дніпропетровської міської ради
на заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНДР», треті особи: ОСОБА_3, Дніпропетровська міська рада, про розірвання договору та визнання права власності, визнання права користування земельною ділянкою, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2015 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що у нього перебуває у користуванні виробниче приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 840,00 кв.м. Дане приміщення взято ним в оренду у відповідача за Договором піднайму № 1/10/15 від 01 жовтня 2015 року з ціллю передання його у наступну суборенду юридичним особам та фізичним особам-підприємцям.
Договором оренди землі від 23 жовтня 2008 року, який укладений між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ТОВ «ЧАНДР» (орендар), передбачено, що орендодавець передає у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,6234 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, і зареєстрований в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_2, цільове використання земельної ділянки (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність) строком на три роки.
16 листопада 2015 року його представник дізнався, що відповідач уклав з третьою особою аналогічний до Договору піднайму № 1/10/15 від 01 жовтня 2015 року, Договір піднайму № 2/11/15 від 02 листопада 2015 року.
Між ТОВ «ЧАНДР» та ним було укладено договір пайової участі у будівництві автозаправочного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. За умов даного договору сторони здійснюють будівництво автозаправочного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 власними коштами на території об'єкта, що належить ТОВ «ЧАНДР».
Він у 2015 році за власні кошти та власними силами здійснив переобладнання об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці загальною площею 5 400,00 кв.м. на автозаправочний комплекс. В супереч договору про пайову участь у будівництві, відповідач своїх зобов'язань не виконав та коштів у будівництво зазначеного автозаправочного комплексу не надав.
Відповідач 02 листопада 2015 року без його на те згоди уклав з третьою особою Договір оренди на автозаправочний комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_2.
З огляду на викладене та оскільки він самочинно здійснив будівництво, позивач просив суд:
- розірвати Договір піднайму № 1/10/15 від 01 жовтня 2015 року, який укладений між ним та ТОВ «ЧАНДР» щодо виробничого приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 840,00 кв.м.;
- визнати за ним право приватної власності на автозаправочний комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці загальною площею 5 400,00 кв.м.: літ. А-1 - будівля операторної, загальною площею 201,4 кв.м., яка складається з: 1 - приміщення, площею 150,2 кв.м.; 2 - коридор, площею 3,5 кв.м.; 3 - санвузол, площею 6,3 кв.м.; 4 - санвузол, площею 6,3 кв.м.; 5 - санвузол, площею 3,5 кв.м.; 6 - приміщення, площею 5,5 кв.м.; 7 - санвузол, площею 5,8 кв.м.; 8 - коридор, площею 3,1 кв.м.; 9 - приміщення, площею 5,1 кв.м.; 10 - приміщення, площею 8,9 кв.м.; 11 - приміщення, площею 3,2 кв.м.; літ. Б-1 - будівля кафе-фастфуду, загальною площею 355,6 кв.м., яка складається з: 1 - приміщення, площею 206,1 кв.м.; 2 - приміщення, площею 17,3 кв.м.; 3 - приміщення, площею 4,8 кв.м.; 4 - санвузол, площею 3,0 кв.м.; 5 - коридор, площею 2,3 кв.м.; 6 - коридор, площею 6,8 кв.м.; 7 - приміщення, площею 6,8 кв.м.; 8 - приміщення, площею 5,0 кв.м.; 9 - санвузол, площею 4,7 кв.м.; 10 - туалет, площею 1,6 кв.м.; 11 - туалет, площею 1,7 кв.м.; 12 - туалет, площею 1,6 кв.м.; 13 - умивальня, площею 5,6 кв.м.; 14 - коридор, площею 6,0 кв.м.; 15 - коридор, площею 3,1 кв.м.; 16 - приміщення, площею 1,4 кв.м.; 17 - туалет, площею 4,5 кв.м.; 18 - приміщення, площею 11,6 кв.м.; 19 - приміщення, площею 3,0 кв.м.; 20 - коридор, площею 1,8 кв.м.; 21 - туалет, площею 8,7 кв.м.; 22 - туалет, площею 1,6 кв.м.; 23 - туалет, площею 1,6 кв.м.; 24 - приміщення, площею 4,1 кв.м.; 25 - приміщення, площею 2,0 кв.м.; 26 - коридор, площею 10,6 кв.м.; 27 - приміщення, площею 10,3 кв.м.; 28 - приміщення, площею 1,5 кв.м.; 29 - приміщення, площею 3,6 кв.м.; 30 - приміщення, площею 4,6 кв.м.; 31 - приміщення, площею 8,3 кв.м.; літ. В - навіс, загальною площею 41,7 кв.м.; літ. Г - навіс, загальною площею 308,3 кв.м.; літ. Д - щитова, загальною площею 2,4 кв.м.; літ. Е-1 - автомийка, загальною площею 103,7 кв.м., яка складається з: 1 - приміщення, площею 75,5 кв.м.; 2 - коридор, площею 1,7 кв.м.; 3 - приміщення, площею 8,5 кв.м.; 4 - душова, площею 1,8 кв.м.; 5 - туалет, площею 1,5 кв.м.; 6 - приміщення, площею 14,7 кв.м.; № 1 - сателіт; № 2-4 - ПРК з резервуарами; № 5 - газовий модуль з ГРМ;
- визнати за ним право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5 400,00 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 рокупозовні вимоги задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), право приватної власності на автозаправочний комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці загальною площею 5 400,00 кв.м.:
літ. А-1 - будівля операторної, загальною площею 201,4 кв.м., яка складається з:
1 - приміщення, площею 150,2 кв.м.;
2 - коридор, площею 3,5 кв.м.;
3 - санвузол, площею 6,3 кв.м.;
4 - санвузол, площею 6,3 кв.м.;
5 - санвузол, площею 3,5 кв.м.;
6 - приміщення, площею 5,5 кв.м.;
7 - санвузол, площею 5,8 кв.м.;
8 - коридор, площею 3,1 кв.м.;
9 - приміщення, площею 5,1 кв.м.;
10 - приміщення, площею 8,9 кв.м.;
11 - приміщення, площею 3,2 кв.м.;
літ. Б-1 - будівля кафе-фастфуду, загальною площею 355,6 кв.м., яка складається з:
1 - приміщення, площею 206,1 кв.м.;
2 - приміщення, площею 17,3 кв.м.;
3 - приміщення, площею 4,8 кв.м.;
4 - санвузол, площею 3,0 кв.м.;
5 - коридор, площею 2,3 кв.м.;
6 - коридор, площею 6,8 кв.м.;
7 - приміщення, площею 6,8 кв.м.;
8 - приміщення, площею 5,0 кв.м.;
9 - санвузол, площею 4,7 кв.м.;
10 - туалет, площею 1,6 кв.м.;
11 - туалет, площею 1,7 кв.м.;
12 - туалет, площею 1,6 кв.м.;
13 - умивальня, площею 5,6 кв.м.;
14 - коридор, площею 6,0 кв.м.;
15 - коридор, площею 3,1 кв.м.;
16 - приміщення, площею 1,4 кв.м.;
17 - туалет, площею 4,5 кв.м.;
18 - приміщення, площею 11,6 кв.м.;
19 - приміщення, площею 3,0 кв.м.;
20 - коридор, площею 1,8 кв.м.;
21 - туалет, площею 8,7 кв.м.;
22 - туалет, площею 1,6 кв.м.;
23 - туалет, площею 1,6 кв.м.;
24 - приміщення, площею 4,1 кв.м.;
25 - приміщення, площею 2,0 кв.м.;
26 - коридор, площею 10,6 кв.м.;
27 - приміщення, площею 10,3 кв.м.;
28 - приміщення, площею 1,5 кв.м.;
29 - приміщення, площею 3,6 кв.м.;
30 - приміщення, площею 4,6 кв.м.;
31 - приміщення, площею 8,3 кв.м.;
літ. В - навіс, загальною площею 41,7 кв.м.;
літ. Г - навіс, загальною площею 308,3 кв.м.;
літ. Д - щитова, загальною площею 2,4 кв.м.;
літ. Е-1 - автомийка, загальною площею 103,7 кв.м., яка складається з:
1 - приміщення, площею 75,5 кв.м.;
2 - коридор, площею 1,7 кв.м.;
3 - приміщення, площею 8,5 кв.м.;
4 - душова, площею 1,8 кв.м.;
5 - туалет, площею 1,5 кв.м.;
6 - приміщення, площею 14,7 кв.м.
№ 1 - сателіт;
№ 2-4 - ПРК з резервуарами;
№ 5 - газовий модуль з ГРМ.
Визнано за ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 5 400,00 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
В решті позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНДР», треті особи - ОСОБА_3, Дніпропетровська міська рада про розірвання договору та визнання права власності, визнання права користування земельною ділянкою - відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2016 року виправлено описку у вищезазначеному рішенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 року та викладено третій абзац в наступній редакції:
Визнано за ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,6234 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_2.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Дніпропетровська місцева прокуратура №1, звернувшись в інтересах Дніпропетровської міської ради, просила рішення суду скасувати в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на автозаправочний комплекс, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 0,6234 га та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Вислухавши учасників процесу, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в цій частині вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.02.2006 року, ТОВ «ЧАНДР» належить на праві приватної власності об'єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_2: адміністративна будівля літ. А-1, загальною площею 55,7 кв.м, виробнича будівля літ. Б-1, загальною площею 266,4 кв.м, виробнича будівля літ. В-1, загальною площею 125,1 кв.м, виробнича будівля літ. Г-1, загальною площею 153,1 кв.м, гаражі літ. Д, Е, Ж, огорожа №№ 1-8, мостіння І (а.с.75).
Договором оренди землі від 23 жовтня 2008 року, який укладений між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ТОВ «ЧАНДР» (орендар), передбачено, що орендодавець передає у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,6234 га., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і зареєстрований в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_2, цільове використання земельної ділянки (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність) строком на три роки. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. 23 жовтня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за № НОМЕР_3. Даний договір 06 листопада 2008 року зареєстрований у ДМВ ДРФ «Центра ДЗК» за № НОМЕР_4 (а.с.76-79).
Між ТОВ «ЧАНДР» та ОСОБА_2 05 грудня 2014 року було укладено договір пайової участі у будівництві автозаправочного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.
За умов даного договору сторони здійснюють будівництво автозаправочного комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 власними коштами на території об'єкта, що належить ТОВ «ЧАНДР» (а.с.98-100).
Згідно технічному паспорту, виготовленому за замовленням ОСОБА_2 10 вересня 2015 року, здійснено переобладнання об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці загальною площею 5 400,00 кв.м. на автозаправочний комплекс: літ. А-1 - будівля операторної, загальною площею 201,4 кв.м., яка складається з: 1 - приміщення, площею 150,2 кв.м.; 2 - коридор, площею 3,5 кв.м.; 3 - санвузол, площею 6,3 кв.м.; 4 - санвузол, площею 6,3 кв.м.; 5 - санвузол, площею 3,5 кв.м.; 6 - приміщення, площею 5,5 кв.м.; 7 - санвузол, площею 5,8 кв.м.; 8 - коридор, площею 3,1 кв.м.; 9 - приміщення, площею 5,1 кв.м.; 10 - приміщення, площею 8,9 кв.м.; 11 - приміщення, площею 3,2 кв.м.; літ. Б-1 - будівля кафе-фастфуду, загальною площею 355,6 кв.м., яка складається з: 1 - приміщення, площею 206,1 кв.м.; 2 - приміщення, площею 17,3 кв.м.; 3 - приміщення, площею 4,8 кв.м.; 4 - санвузол, площею 3,0 кв.м.; 5 - коридор, площею 2,3 кв.м.; 6 - коридор, площею 6,8 кв.м.; 7 - приміщення, площею 6,8 кв.м.; 8 - приміщення, площею 5,0 кв.м.; 9 - санвузол, площею 4,7 кв.м.; 10 - туалет, площею 1,6 кв.м.; 11 - туалет, площею 1,7 кв.м.; 12 - туалет, площею 1,6 кв.м.; 13 - умивальня, площею 5,6 кв.м.; 14 - коридор, площею 6,0 кв.м.; 15 - коридор, площею 3,1 кв.м.; 16 - приміщення, площею 1,4 кв.м.; 17 - туалет, площею 4,5 кв.м.; 18 - приміщення, площею 11,6 кв.м.; 19 - приміщення, площею 3,0 кв.м.; 20 - коридор, площею 1,8 кв.м.; 21 - туалет, площею 8,7 кв.м.; 22 - туалет, площею 1,6 кв.м.; 23 - туалет, площею 1,6 кв.м.; 24 - приміщення, площею 4,1 кв.м.; 25 - приміщення, площею 2,0 кв.м.; 26 - коридор, площею 10,6 кв.м.; 27 - приміщення, площею 10,3 кв.м.; 28 - приміщення, площею 1,5 кв.м.; 29 - приміщення, площею 3,6 кв.м.; 30 - приміщення, площею 4,6 кв.м.; 31 - приміщення, площею 8,3 кв.м.; літ. В - навіс, загальною площею 41,7 кв.м.; літ. Г - навіс, загальною площею 308,3 кв.м.; літ. Д - щитова, загальною площею 2,4 кв.м.; літ. Е-1 - автомийка, загальною площею 103,7 кв.м., яка складається з: 1 - приміщення, площею 75,5 кв.м.; 2 - коридор, площею 1,7 кв.м.; 3 - приміщення, площею 8,5 кв.м.; 4 - душова, площею 1,8 кв.м.; 5 - туалет, площею 1,5 кв.м.; 6 - приміщення, площею 14,7 кв.м.; № 1 - сателіт; № 2-4 - ПРК з резервуарами; № 5 - газовий модуль з ГРМ (а.с.62-71).
Згідно Технічному висновку про стан будівельних конструкцій нежитлової будівлі - автозаправочного комплексу по АДРЕСА_2, який складений ТОВ «РОБУС УКРАЇНА» (Ліцензія АЕ № 279729, дійсна до 11.10.2016), у зв'язку з нормальним і задовільним станом конструкцій можлива експлуатація нежитлової будівлі - автозаправочного комплексу, у склад якого входять будівля операторної літ. А-1, будівля кафе-фастфуда літ. Б-1, навіс літ. В і навіс літ. Г, будівля щитової літ. Д., будівля автомийки літ. Е-1, за функціональним призначенням (а.с.108-118).
Вирішуючи спір в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що позивач самочинно здійснив будівництво автозаправочного комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці, що не була йому відведена для цієї мети, загальною площею 0,6234га., кадастровим номером НОМЕР_2, проте, наразі вчиняє усі необхідні дії для відведення йому даної земельної ділянки під об'єктом нерухомості, відповідач кошти на виконання будівництва об'єкту нерухомості не надав, що є підставою для визнання права власності на вищевказане нерухоме майно за позивачем, у зв'язку з тим, що відповідач не визнає його право.
Однак, з таким висновком та рішенням суду в цій частині погодитись неможливо з наступних підстав.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без і відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Тобто, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане виключно за особою, яка є власником чи користувачем земельної ділянки, на час винесення рішення суду.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 в оренду чи користування ОСОБА_6 не надавалися.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про можливість визнання права власності позивача ОСОБА_2 на спірний об'єкт нерухомого майна, оскільки судом не принято до уваги те, що вказаний об'єкт збудований на земельній ділянці, що належить до відання Дніпропетровської міської ради.
Крім того, згідно ч.2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів врегульовані Постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. N 461.
Пунктом 3 цього порядку встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
В матеріалах справи відсутні докази щодо звернення позивача до огранів державного архітектурно-будівельного контролю, що підтверджувало б досудовий та законодавчо передбачений порядок врегулювання спору, з метою перевірки дотримання всіх необхідних вимог до об'єкту нерухомості, наявність яких можуть встановити лише компетентні органи, а отже, на момент розгляду справи, спірний об'єкт в експлуатацію не введений.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 року у справі № 6-159цс15, визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.
Висновок суду першої інстанції щодо визнання за позивачем права постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою площею 0,6234 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2., колегія суддів вважає безпідставним, оскільки відповідно до положень ст. 123 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою комунальної форми власності набувається на підставі рішення органу місцевого самоврядування та може бути надано виключно певним категоріям юридичних осіб, вичерпний перелік яких міститься в ч. 2 ст. 92 ЗК України.
Враховуючи вищенаведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в оскаржуваній частині, а саме: в частині визнання за ОСОБА_2 права приватної власності на автозаправочний комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, на земельній ділянці загальною площею 5 400,00 кв.м. та в частині визнання за ОСОБА_2 права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,6234 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_2, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНДР», треті особи: ОСОБА_3, Дніпропетровська міська рада, про визнання права власності, визнання права користування земельною ділянкою.
В порядку ст. 88 ЦПК України, з позивача на користь Прокуратури Дніпропетровської області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1378 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 в інтересах Дніпропетровської міської ради - задовольнити.
Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2015 року - скасувати в оскаржуваній частині і ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАНДР», треті особи: ОСОБА_3, Дніпропетровська міська рада, про визнання права власності, визнання права користування земельною ділянкою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Прокуратури Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 1378 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.П.Варенко
Судді: В.С. Городнича
О.В.Лаченкова
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2016 |
Оприлюднено | 29.12.2016 |
Номер документу | 63664141 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Варенко О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні