Ухвала

від 21.12.2016 по справі 428/8352/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Скочій Г.Д.

Доповідач - Карташов О.Ю.

Справа № 428/8352/16-ц

Провадження № 22ц/782/930/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2016 року грудня «21» дня Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючий суддя Карташов О.Ю.

судді Яресько А.В., Єрмаков Ю.В.

за участю секретаря Попової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сєвєродонецьку цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 від імені якого діє представник ОСОБА_3

на ухвалу

Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 вересня 2016 року

по цивільній справі за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_4 пред'явила до суду позов до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності.

У вересні 2016 року звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, зазначив, що їхнім спільним майном із відповідачем є: автомобіль марки MERCEDES - BENZ 1840, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 30.11.2006; напівпричіп марки SCHMITZ SPR 24, 1997 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, дата реєстрації 30.11.2006; напівпричіп марки VAGYAR SR3MEF, 1985 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, дата реєстрації 14.02.2007; напівпричіп марки SCHMITZ ANHANGER, 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, дата реєстрації 09.04.2008; VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_5; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який на праві спільної часткової власності належить подружжю, Мале приватне виробничо- будівельне підприємство «Давіс». Їй відомо, що у відповідача є рахунки у банках та у банківських установах, це їх спільні кошти які відповідач приховує. Всі документи, автомобілі та напівпричепи знаходяться у відповідача та він приховує від неї майно та документи на право власності на спільне майно, використовує їх спільне майно у своїх цілях та є великі ризики, що може розібрати майно, пошкодити його, продати, вивезти за кордон рухоме майно. Також є великі ризики, що він продасть їх підприємство та майно підприємства або переписати його на інших осіб. Фактично всім спільним майном відповідач, розпоряджається на власний розсуд та вона на сьогодні обмежена у праві власності на спільне майно, в зв'язку з цим відповідач буде затягувати справу, а заборона на користування рухомим майном та банківськими рахунками стане основою для швидкого вирішення спору або гарантією того, що вона отримує належне їй майно після рішення суду.

На підставі викладеного просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною користування та передачі їй або третій особі на відповідне зберігання: автомобіль марки MERCEDES - BENZ 1840, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 30.11.2006; напівпричіп марки SCHMITZ SPR 24, 1997 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, дата реєстрації 30.11.2006; напівпричіп марки VAGYAR SR3MEF, 1985 року випуску, номерний знак НОМЕР_3, дата реєстрації 14.02.2007; напівпричіп марки SCHMITZ ANHANGER, 1990 року випуску, номерний знак НОМЕР_4, дата реєстрації 09.04.2008; VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_5. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту із забороною користування: на майно або грошові кошти, рахунки у банках та банківських установах, що належать ОСОБА_2 Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.; на акції та майно, що належать Малому приватному виробничо-будівельному підприємству «Давіс».

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 вересня 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено частково, в забезпечення позовних вимог ОСОБА_4 накладено арешт із забороною користування та передачі ОСОБА_4 або третій особі на відповідальне зберігання:

- VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_5.

Накладено арешт на 1/2 частку від статутного капіталу акцій та майна Малого приватного виробничо-будівельного підприємства «Давіс».

На зазначену ухвалу ОСОБА_2 від імені якого діє представник ОСОБА_3 подана апеляційна скарга, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду змінити.

Зазначає, що ОСОБА_2 не заперечує проти накладення арешту на заявлене ОСОБА_4 майно, однак оскаржувана ухвала суду в частині передачі автомобіля VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 на зберігання ОСОБА_4 має бути змінена, автомобіль необхідно передати на зберігання ОСОБА_2

Мотивуючи тим, що протягом сумісного проживання подружжя, в особистому користуванні ОСОБА_4 перебували в різний час три легкових коштовних автомобіля, які в наслідок неналежної експлуатації останньою достроково виходили з експлуатації.

Представник позивача ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а ухвалу суду залишити без змін, автомобіль VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 зареєстровано за ОСОБА_4, у власності подружжя зазначені в апеляційній скарзі транспортні засоби, що нібито були пошкоджені останньою, не знаходились ніколи, позивач має обладнане місце для зберігання транспорту.

Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на повагу до власності закріплено в ст. 1 Протоколу 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому дана стаття робить розмежування між позбавленням права власності (коли особа позбавляється права володіти, користуватися та розпоряджатися майном) та контролем за використанням власності (при обмеженні права користуватися чи розпоряджатися).

Згідно прецедентів Європейського Суду з прав людини, арешт майна є заходом по контрою за використанням власності, передбаченої в параграфі 2 ст. 1 Протоколу 1.

За ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 22.12.2006р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснив, що за змістом ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, у п. 4 постанови зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Єдиного державного реєстру МВС станом на 15.07.2016 року автомобіль марки VOLKSWAGEN CADDY, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 зареєстрований за ОСОБА_4

Отже, накладаючи арешт на вказаний автомобіль і передаючи цей автомобіль на відповідальне зберігання ОСОБА_4, місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що невжиття заходів забезпечення заявленого позову, може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення, автомобіль зареєстрований за позивачем, нею не приховувався, вона має обладнане місце для зберігання транспорту, крім того, ухвалою суду заборонено сторонам користування автомобілем.

Таким чином, ухвала суду відповідає вимогам закону, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали без змін.

Керуючись ст.ст. 151, 152, ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Луганської області, ~

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 від імені якого діє представник ОСОБА_3 ~ відхилити.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 вересня 2016 року ~ залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Карташов О.Ю.

Судді: Яресько А.В.

Єрмаков Ю.В.