Рішення

від 22.12.2016 по справі 902/764/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 грудня 2016 р. Справа № 902/764/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Ямпільська дирекція кіномережі»

(вул. Свободи, 75/1, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500)

до Приватного підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, 21009)

про стягнення 114 469,70 грн.

при секретарі судового засідання Жиляк С.І..

за участю представників сторін:

позивача: Кінзерська Л.В. директор згідно витягу з ЄДР;

відповідача не з'явився;

присутні головний судовий експерт Возний В.С., посвідчення № 1247 від 25.11.2015.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Ямпільська дирекція кіномережі" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 суми заборгованості по орендній платі в розмірі 84 565,36грн. та 29 904,34грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач орендує частину приміщення кінотеатру "Ювілейний", що розташований по вул. Свободи, 75/1 у м. Ямпіль Вінницької області, починаючи з 2006 року, із подальшим пролонгуванням договору. Договором оренди від 01.01.2014 року термін оренди встановлено в 11 місяців, а саме з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року. В подальшому було укладено додаткову угоду № 1, якою продовжено термін дії договору з 02.12.2014 року по 01.11.2015 року. За даним договором відповідач зобов'язався сплачувати орендну плати на умовах та у строки, визначені розділом 3 договору.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 84 565,36 грн..

Ухвалою суду 06.09.2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/764/16 з призначенням до розгляду на 20.09.2016 року та зобов'язано сторін надати докази, необхідні для вирішення спору в даній справі.

Заявою б/н. від 15.09.2016 року позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 136 450,66 грн., з яких: 97 990,65 грн. - основний борг, 38 460,01 грн. - пеня.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, подану представником позивача заяву прийнято судом до розгляду, а спір розглядається з урахуванням збільшених позовних вимог.

Відповідач у відзиві заперечує факт укладення договору 01.01.2014 року. Стверджує, що вона не підписувала зазначений договір, а тому відсутні підстави його виконання.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав невиконання сторонами вимог суду в частині надання доказів.

Ухвалою суду від 20.10.2016 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до отримання висновку судової експертизи.

Станом на 09.12.2016 року до суду надійшов висновок № 2844/2845/16-21 від 29.11.2016 року за результатами проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи.

Ухвалою суду від 09.12.2016 року провадження у справі поновлено з призначенням до розгляду на 22.12.2016 року.

На визначену судом дату з'явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні також не скористався, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Про розгляд судове засіданні останній повідомлявся належним чином, ухвалою суду, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

При розгляді справи 22.12.2016 року представником позивача подано заяву б/н. від 22.12.2016 року про відмову від стягнення пені в розмірі 38 460,01 грн.

Оцінивши дану заяву, суд приймає її до розгляду, як таку, що подана з дотриманням положень ст. 22 ГПК України та в межах повноважень, наданих представнику.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в тому рахунку висновок № 2844/2845/16-21 від 29.11.2016 року за результатами проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи, судом встановлено наступне.

01 січня 2014 року між Комунальним підприємством «Ямпільська дирекція кіномережі» (позивач, за договором Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) на іншого) майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад Ямпільського району. (надалі - Договір). (т. 1, а.с.21-23).

Згідно Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) майно (надалі - об'єкт оренди) частину кінотеатру загальною площею 114,0 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, для здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування.

Вступ Орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі вказаного об'єкта, який складається протягом десяти днів з моменту підписання сторонами цього Договору. (п. 2.1. Договору)

За користування об'єктом оренди Орендар сплачує плату, яка визначається на підставі постави КМУ від 4 жовтня 1995 року № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу», або за результатами конкурсу на право оренди і становить без ПДВ за перший місяць оренди 2850,00 грн. (п. 3.1. Договору)

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п. 3.2. Договору)

Визначена орендна плата (відшкодування за комунальні послуги та експлуатаційні витрати) перераховується Орендарем Орендодавцю у повному обсязі щомісячно не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним. 9п. 3.6. Договору)

Орендодавець до 01 числа кожного місяця підготовлює рахунки по орендній платі (відшкодуванню за комунальні послуги та експлуатаційні витрати), а Орендар зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків. (п. 3.8. Договору)

Орендар має право протягом трьох днів з моменту отримання рахунку, в разі непогодження з сумою, виставленою в рахунку, надати Орендодавцю свої обґрунтовані письмові заперечення. Орендодавець розглядає заперечення Орендаря протягом трьох робочих днів та в разі погодження змінює суму, виставлені в рахунку. (п. 3.9. Договору)

В разі якщо Орендар в термін, передбачений п. 3.8. Договору не з'явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо загальної суми виставленої в рахунку - загальна сума виставлена в рахунку до сплати є безспірною між Сторонами. (п. 3.10. Договору)

Сплата орендної плати (відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат) Орендарем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунки Орендодавця, або в касу. (п. 3.13 Договору)

Цей Договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 01.10.2014р. по 01.12.2014р. включно. (п. 10.1. Договору)

Позивачем не надано акту приймання-передачі об'єкта оренди. При цьому суд зважає на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 31.08.2016 року по справі № 2-309/11 (провадження № 22-ц/772/2796/2016) за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради Вінницької області про визнання права власності на самочинно збудоване приміщення літнього кафе, яким встановлено наступне: « 01.01.2011 року між КП «Ямпільська дирекція кіномережі» та ОСОБА_1 укладено договір оренди приміщення загальною площею114 кв.м., що розташоване в будівлі кінотеатру «Ювілейний» за адресою: м. Ямпіль, вул.. Леніна, 75/1, з метою здійснення позивачем підприємницької діяльності у сфері громадського харчування. Договір оренди приміщення кінотеатру неодноразово пролонговувався на підставі письмових заяв ОСОБА_1 і діє по сьогоднішній день.»

За приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

01 грудня 2014 року між Сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору , якою продовжено строк дії Договору з 02.12.2014р. по 01.11.2015р. включно.

Пунктом 2.3. Договору визначено, що у разі припинення цього Договору об'єкт оренди повертається Орендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, відповідно до порядку, встановленому п. 2.1. Договору. Об'єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі. (п. 2.3. Договору)

Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на Сторону, яка передає об'єкт оренди іншій Стороні за Договором. (п. 2.4. Договору)

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами щодо визначеного Договором об'єкту оренди виникли з 2006 року (договір оренди від 01.10.2006 року (т. 2, а.с 27, 28), і продовжують існувати по даний час (Акт обстеження частини приміщення кінотеатру "Ювілейний" від 03.10.2016 року (т. 2, а.с. 97). Дана обставина також підтверджується рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 31.08.2016 року по справі № 2-309/11 (провадження № 22-ц/772/2796/2016).

За період оренди з грудня 2014 року по вересень 2016 року позивачем нараховано орендної плати в загальному розмірі 105 495,29 грн..

Відповідачем проведено платежі на суму 5 655,00 грн. (т. 1, а.с. 56-60)

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором складає 99 840,29 грн.. При цьому позивачем заявлено до стягнення 97 990,65 грн. заборгованості, що є його правом, і спір розглядається судом в межах заявленої суми.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що Орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення 97 990,65 грн. боргу по орендній платі правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 38 460,01 пені.

При розгляді справи 22.12.2016 року представником позивача подано заяву б/н. від 22.12.2016 року про відмову від стягнення пені в розмірі 38 460,01 грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову.

Частина 6 названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно п.4 ч.1 ст.80 ГПК України - господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заяви представника позивача про відмову від позову в частині стягнення пені приймаються судом, оскільки відмова позивача від позову в цій частині не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, відповідає обставинам і матеріалам справи.

При цьому судом враховано, що заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені подана представником позивача в межах наданих йому повноважень.

З огляду на прийняття господарським судом відмови позивача від позову в частині стягнення пені, суд відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України припиняє провадження у справі в цій частині .

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою повернення сплаченої суми судового збору, що передбачено статтею 7 ЗУ "Про судовий збір" та на чому наголошено у п.5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог. Заперечення відповідача що того, що вона не підписувала Договір оренди не беруться до сум до уваги, оскільки спростовуються встановленими судом обставинами та матеріалами справи, зокрема рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 31.08.2016 року по справі № 2-309/11 (провадження № 22-ц/772/2796/2016) та висновком № 2844/2845/16-21 від 29.11.2016 року за результатами проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів. До того ж суд зважає на ту обставину, що відповідачем проводились платежі за договором, чим прийнято зобов'язання до виконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись п. 4 ст. 80, ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, cуд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, 21037, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Ямпільська дирекція кіномережі» (вул. Свободи, буд. 75/1, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500, код ЄДРПОУ 02405126) 97 990,65 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 65 коп. - боргу та 1 469 (одну тисячу чотириста шістдесят дев'ять) грн. 86 коп. - витрат зі сплати судового збору.

3. Прийняти відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 38 460,01 грн.

4. Провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 38 460,01 грн. припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 26 грудня 2016 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2-3 - відповідачу (АДРЕСА_1, 21009)

( АДРЕСА_3, 21037)