Постанова

від 28.04.2017 по справі 902/764/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2017 року Справа № 902/764/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (директор)

відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № б/н від 17.03.2017р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Вінницької області від 22.12.16р. у справі № 902/764/16 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Комунального підприємства "Ямпільська дирекція кіномережі"

до відповідача ОСОБА_3 особи-підприємця Левицької - ОСОБА_5

про стягнення 114 469,70 грн.

ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство "Ямпільська дирекція кіномережі" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою (т.1, а.с.3-4) про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_4 (надалі - відповідач) суми заборгованості по орендній платі в розмірі 84 565,36грн. та 29 904,34грн. пені.

Заявою б/н від 15.09.2016 року (т.1, а.с. 68) позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 136 450,66 грн., з яких: 97 990,65 грн. - основний борг, 38 460,01 грн. - пеня.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.12.2016 року (т.2, а.с. 189-191) позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 97 990,65 грн. 65 коп. боргу, прийнято відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 38 460,01 грн., провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 38 460,01 грн. припинено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що правовідносини між сторонами щодо визначеного Договором об'єкту оренди виникли з 2006 року на підставі договору оренди від 01.10.2006 року, і продовжують існувати по даний час. Крім того, дана обставина також підтверджується рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 31.08.2016 року по справі № 2-309/11 (провадження № 22-ц/772/2796/2016). Тому, враховуючи вимоги ст..ст.525,526 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 193 Господарського процесуального кодексу України та умови договору, вимога позивача про стягнення 97 990,65 грн. боргу по орендній платі є правомірною та обґрунтованою.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою (т.2, а.с.198-202) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить поновити строки на апеляційне оскарження, рішення господарського суду Вінницької області від 22.12.2016 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що вищевказане судове рішення є таким, що винесене з порушенням матеріального та процесуального права, суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Скаржник зокрема зазначає, що предметом позову є стягнення заборгованості з орендної плати, яка виникла на підставі договору оренди від 01.01.2014, однак згідно експертного висновку, який наявний у матеріалах справи, вказаний договір відповідачем не підписувався. Судом першої інстанції не надано оцінки експертному висновку та не наведено мотивів, з яких його не взято до уваги.

Крім того, апелянт вказує, що на підставі ч.3 ст.639 ЦК України договір оренди від 01.01.2014 є неукладеним.

Також апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції про застосування як преюдиційного факту рішення апеляційного суду Вінницької області у справі №2-309/11 від 31.08.2016 року. Зазначає, що факти, зазначені у даному рішенні, є колізійним відносно обставин, які господарський суд визнав встановленими. Зокрема, відповідачем зазначено, що договір оренди приміщення від 01.01.2011 року був укладений на 3 роки.

Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції прийняв рішення без участі відповідача, та не встановив під час розгляду справи 22.12.2016, чи належно повідомлений відповідач про час та день розгляду справи.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 902/764/16 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. (т.2, а.с.196).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2017 апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 01 березня 2017 р. на 11:30 год. (т.2, а.с.197).

22.02.17 р. на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від Комунального підприємства "Ямпільська дирекція кіномережі" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

При цьому, представник просить визначити Ямпільський районний суд Вінницької області відповідальним за проведення відеоконференції під час розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні від 01.03.17 об 11:30 год.

До початку розгляду апеляційної скарги розпорядженням керівника апарату суду ОСОБА_6 від 23.02.2017 № 01-04/232 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_7 призначено повторний автоматизований розподіл справ, згідно якого визначено колегію суддів для розгляду справи №902/764/16 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Петухов М.Г., суддя Філіпова Т.Л. (т.2, а.с. 223-224).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 клопотання позивача задоволено, судове засідання 1 березня 2017 р. об 11:30 год. призначено провести в режимі відеоконференції, доручено Ямпільському районному суду Вінницької області забезпечити проведення судового засідання у справі № 902/764/16 в режимі відеоконференції в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області (т.2, а.с.225).

27.02.2017 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від представника відповідача також надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.2, а.с.227-228).

01.03.2017 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтовує неможливість прибуття необхідністю здійснення участі під час розгляду справи апеляційним судом Вінницької області (т.2, а.с. 233-234).

У судове засідання, яке відбулось 01.03.2017 у режимі відео конференції, з'явилась представник позивача, яка заперечила проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає, що дане рішення законне та обгрунтоване, винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Заявила усне клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та просить визначити Ямпільський районний суд Вінницької області відповідальним за проведення відеоконференції, під час розгляду апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, та не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні, разом з тим, як зазначено вище, подав клопотання про відкладення справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.03.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.04.2017 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (т.2, а.с. 237-238).

У судове засідання, яке відбулось 05.04.2017 у режимі відеоконференції, з'явився представник відповідача, яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі Зазначає, що договір оренди від 01.01.2014 відповідачем не підписувався, а тому є неукладеним. Крім цього, представник відповідача заявила клопотання про продовження терміну розгляду апеляційної скарги на п"ятнадцять днів.

Представники позивача, які з явились у судове засідання, заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, зазначили, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а також надали пояснення в обґрунтування свої правової позиції.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.05.2017 задоволено клопотання представника відповідача, продовжено строк розгляд апеляційної скарги відповідача на п"ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 28 квітня 2017 р. на 10:00 год. (т.2, а.с. 254-255).

У судове засідання, яке відбулось 28 квітня 2017 року в режимі відео конференції, з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає, що дане рішення незаконне та необгрунтоване, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить суд, апеляційну скаргу задоволити, рішення господарського суду Вінницької області від 22.12.16 р. у справі № 902/764/16 - скасувати.

Представник позивача заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає, що дане рішення законне та обгрунтоване, винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Вінницької області від 22.12.16 р. у справі № 902/764/16 - без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2014 року між Комунальним підприємством «Ямпільська дирекція кіномережі» (позивач, за договором Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_8 (відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) на іншого) майна, що є об'єктом права спільної власності територіальних громад Ямпільського району. (надалі - Договір). (т. 1, а.с.21-23).

Згідно Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) майно (надалі - об'єкт оренди) частину кінотеатру загальною площею 114,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Ямпіль, вул. Леніна, 75/1, для здійснення підприємницької діяльності у сфері громадського харчування.

Вступ Орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі вказаного об'єкта, який складається протягом десяти днів з моменту підписання сторонами цього Договору. (п. 2.1. Договору).

За користування об'єктом оренди Орендар сплачує плату, яка визначається на підставі постави КМУ від 4 жовтня 1995 року № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» , або за результатами конкурсу на право оренди і становить без ПДВ за перший місяць оренди 2850,00 грн. (п. 3.1. Договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п. 3.2. Договору)

Визначена орендна плата (відшкодування за комунальні послуги та експлуатаційні витрати) перераховується Орендарем Орендодавцю у повному обсязі щомісячно не пізніше 05 числа місяця, наступного за звітним. (п. 3.6. Договору).

Орендодавець до 01 числа кожного місяця підготовлює рахунки по орендній платі (відшкодуванню за комунальні послуги та експлуатаційні витрати), а Орендар зобов'язаний протягом двох робочих днів отримати зазначені рахунки, розписавшись про їх отримання в відомості на отримання рахунків (п. 3.8. Договору).

Орендар має право протягом трьох днів з моменту отримання рахунку, в разі непогодження з сумою, виставленою в рахунку, надати Орендодавцю свої обґрунтовані письмові заперечення. Орендодавець розглядає заперечення Орендаря протягом трьох робочих днів та в разі погодження змінює суму, виставлені в рахунку (п. 3.9. Договору)

В разі якщо Орендар в термін, передбачений п. 3.8. Договору не з'явився для отримання рахунку або своєчасно не надав свої письмові заперечення щодо загальної суми виставленої в рахунку - загальна сума виставлена в рахунку до сплати є безспірною між Сторонами (п. 3.10. Договору)

Сплата орендної плати (відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат) Орендарем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунки Орендодавця, або в касу (п. 3.13 Договору).

Пунктом 2.3. Договору визначено, що у разі припинення цього Договору об'єкт оренди повертається Орендодавцю в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, відповідно до порядку, встановленому п. 2.1. Договору. Об'єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі. (п. 2.3. Договору)

Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на Сторону, яка передає об'єкт оренди іншій Стороні за Договором. (п. 2.4. Договору)

Цей Договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 01.10.2014р. по 01.12.2014р. включно (п. 10.1. Договору).

01 грудня 2014 року між Сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до Договору , якою продовжено строк дії Договору з 02.12.2014р. по 01.11.2015р. включно, при цьому решта умов договору залишаються незмінними.

За період оренди з грудня 2014 року по вересень 2016 року позивачем нараховано орендної плати в загальному розмірі 105 495,29 грн., відповідачем проведено платежі на суму 5 655,00 грн. (т. 1, а.с. 56-60). Крім того, позивачем відповідно до умов договору нараховано пеню за несвоєчасні платежі в сумі 38460 грн. за період оренди з грудня 2014 року по вересень 2016 року.

Враховуючи те, що відповідачем вищевказані суми боргу та пені не сплачені, позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Колегія суддів, розглядаючи позовні вимоги, вважає за необхідне взяти до уваги наступні положення законодавства.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

Частиною 1 статті 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Оскільки за спірним договором в оренду було передано майно комунальної власності, на дані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Закон).

Відповідно до статті 2 Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 3 Закону відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 10 Закону істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 4 жовтня 1995 р. № 786, розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.

Правила щодо зміни розмірів орендної плати встановлені статтею 21 Закону, згідно якої розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об`єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Колегією суддів встановлено, що правовідносини між сторонами щодо визначеного Договором об'єкту оренди виникли з 2006 року.

Так, за заявою відповідача від 01.10.2006 року між сторонами укладено договір оренди від 01.10.2006 року (т. 2, а.с 26-28) на строк до 01.10.2016 року.

На підставі рішення ІХ сесії 5 скликання Ямпільської районної ради, якою затверджено типовий договір оренди комунального майна, та листа позивача №20 від 13.05.2010 року, між сторонами 01.01.2011 року укладено договір оренди приміщення вказаного приміщення, визначено строк оренди на 3 роки (т.2, а.с. 29- 39).

Листом від 01.10.2013 року відповідач звернулась до позивача щодо надання дозволу на продовження оренди приміщення площею 114 кв.м., що знаходиться в будівлі кінотеатру Ювілейний за адресою м.Ямпіль, вул. Леніна, 75/1 (т.1, ас. 90). Між сторонами укладено договір оренди від 01.01.2014 року строком на 11 місяців до 01.12.2014, який оспорюється відповідачем і зазначається ним як неукладений (т.1, а.с. 92-97).

Згідно матеріалів справи, листом від 01.09.2014 року відповідач просить пролонгувати договір оренди від 01.01.2014 (т.1, а.с. 98).

В матеріалах справи також наявне розпорядження голови Ямпільської районної державної адміністрації від 28.11.2014 №445, яким розглянуто клопотання директора КП Ямпільська дирекція кіномережі та надано дозвіл на продовження договорів майна, що знаходяться на його балансі, в тому числі і частини приміщення кінотеатру Ювілейний, площею 114 кв.м. за адресою м.Ямпіль, вул.Леніна, 75/1 приватному підприємцю ОСОБА_9 (т.2, а.с. 98).

01.12.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди майна від 01.01.2014 року, яка підписана відповідачем.

Аналізуючи вищевказані обставини та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку,що відповідач, починаючи із 2006 року і до моменту звернення до суду з даним позовом, користувалася частиною приміщення кінотеатру Ювілейний, площею 114 кв.м. за адресою м.Ямпіль, вул.Леніна, 75/1, при цьому по закінченню кожного із перелічених договорів оренди майно позивачу назад не передавалось.

Відповідно до вимог ч.8 ст.181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Оскільки Господарський кодекс України не встановлює спеціального правила щодо моменту укладення договору, застосовуються приписи Цивільного кодексу України.

Момент укладення договору визначається відповідно до правил статті 640 Цивільного кодексу України, за якими договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Частина 1 цієї статті визначає момент укладення консенсуальних договорів, для укладення реальних договорів однієї лише згоди сторін недостатньо, а необхідно вчинення певної дії.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті реальний договір вважається укладеним саме з моменту передання майна або вчинення іншої дії.

Пунктом 6 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 статті 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Сторона відповідача стверджує, що договір від 01.01.2014р. нею не укладався, що підтверджується висновком експертизи, згідно якого підпис на договрі не належить приватному підприємцю ОСОБА_9

Водночас експертизою встановлено, що відповідачем підписано додаткову угоду № 1 від 01.12.2014 до договору від 01.01.2014р, за умовами якої п. 10.1 розділу Х договру оренди індивідуально визначеного майна, щоє об"єктом праваспільної власності територіальних громад Ямпільського району від 01 січня 2014 викласти в такій редакції: "Цей договір укладено сторонами на 11 місяців, що діє з 02 грудня 2014 по 01 листопада 2015 включно".

Судом оцінюється дана додаткова угода такою, якою сторони у справі визнали існування між ними правовідносин по угоді від 01.01.2014р. Додатковим доказом цього служить і заява відповідача адресована позивачу про пролонгацію договору оренди приміщення від 01.09.2014р. (т. 1 а.с. 98), тобто відповідач знав про дію договору від 01.01.2014р. та його строк, оскільки вчиняв відповідні дії щодо продовження терміну оренди саме по угоді від 2014р.

Представник позивача в апеляційній скарзі звертає увагу на відсутність судової оцінки договру від 2011р.

Як вже зазначалося вище, між сторонами спору укладався договір оренди від 01.01.2011 (т. 2, а.с. 30-33), який у відповідності до умов п. 10.3 діяв до 01.01.2014р. Тому слід вважати договір оренди від 01.01.2011р. таким , що припинив свою дію з 01.01.2014, у зв"язку з закінченням строку, на який був укладений.

Враховуючи те, що сторони вчиняли дії щодо реалізації договорів оренди, а саме відповідач направляв заяви про намір продовжити строк дії договору оренди, та підписував договори оренди у 2006, 2011 та 01.12.2014 року, а відповідач вчиняв дії щодо пролонгації договорів та надавав можливість користуватися майном, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо укладення договору оренди. При цьому колегія суддів зазначає, що з цих же підстав не знаходять свого підтвердження доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі щодо колізійності висновків рішення апеляційного суду Вінницької області у справі №2-309/11 від 31.08.2016 року.

Відтак, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, не беруться колегією суддів до уваги у зв'язку із тим, що останні спростовуються матеріалами справи. З цих же підстав колегією суддів не береться до уваги посилання відповідача як на підставу відмови у позові на висновок експерта № 2844/2845/16-21 від 29.11.2016 року за результатами проведення судово-почеркознавчої та технічної експертизи документів. При цьому колегія суддів звертає увагу, що пунктом 4 вказаного висновку підтверджено підпис відповідачем додаткової угоди №1 від 01.12.2014 до договору від 01.01.2014 року.

Колегія суддів також констатує, що факт сплати відповідачем орендної плати за листопад 2014 року в сумі 2772 грн. (т.1, а.с. 56) та за листопад-грудень 2014 року (т.1, а.с. 57-58) також підтверджують виконання відповідачем договору оренди від 01.01.2014 року. Колегія суддів також звертає увагу, що представником відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції надано квитанції до прибуткових касових ордерів, згідно яких останнім у 2014 році, тобто під час договору оренди, який він вважає неукладеним, сплачено орендну плату за 2014 рік, а саме за серпень, вересень (т.2, а.с. 89-92).

Враховуючи вищеописане, стягнення сум заборгованості з відповідача є правомірним.

Колегія суддів, перевіривши правильність нарахування суми заборгованості встановила, що заборгованість по орендній платі становить 99 840,29 грн., попри заявлені позивачем 97 990,65 грн. Разом з тим, позивачем сума позовних вимог не збільшувалась, що є йог правом, відтак колегія суддів приходить до висновку про стягнення заявленої позивачем суми заборгованості.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 38460,01 грн., колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження на підставі ст.п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із відмовою позивача у стягненні даної суми.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розглянувши доводи апелянта щодо порушення його процесуальних прав при винесенні рішення, колегія суддів вважає їх необгрунтованими, у зв"язку з наступним.

Так, колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідач упродовж розгляду спору з"являвся у судові засідання, про закінчення експертизи та направлення матеріалів справи №902/764/16 його повідомлено експертною установою (т.2, а.с. 158). Крім того, відповідача належно повідомлено судом про поновлення провадження у справі та розгляд апеляційної скарги 22.12.2014, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т.2 а.с. 188). При цьому колегія суддів звертає увагу, що інші сторони дані повідомлення отримали 14.12.2016 року (т.2, а.с. 167, 168). Разом з тим, відповідач, отримавши повідомлення експертної установи про направлення матеріалів справи до суду, не був позбавлений права скористатися даними Єдиного державного реєстру судових рішень чи звернутися безпосередньо до суду.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33,34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 особи-підприємця ОСОБА_4 від 19.01.17р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року у справі №902/764/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №902/764/16 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Петухов М.Г.