Рішення

від 21.12.2016 по справі 905/3336/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.2016 Справа № 905/3336/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав», Донецька область, м. Маріуполь

про: стягнення штрафу у розмірі 66955,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №2049 від 25.10.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м. Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення штрафу у розмірі 66955,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.06.2016р. зі станції Сартана Донецької залізниці відповідач згідно накладної №48765838 у вагоні №65289753 відправив вантаж - лом чорних металів, що не пойменований в алфавіті, на станцію Нижньодніпровськ ОСОБА_1 залізниці. На станції ОСОБА_1 залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 66955,00 грн., який він просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 07.12.2016р. не надав.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

Виходячи з того, що явка сторін ухвалою суду від 07.12.2016р. не визнавалася обов'язковою, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

10.06.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав» зі станції Сартана Донецької залізниці на станцію Нижньодніпровськ ОСОБА_1 залізниці відвантажив на адресу Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський Втормет» (надалі - вантажоодержувач) за залізничною накладною №48765838 у вагоні №65289753 відправив вантаж - лом чорних металів, що не пойменований в алфавіті.

При оформленні залізничної накладної №48765838 у вагоні №65289753 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 65100 кг.

В накладній також відображено, що завантаження вагону здійснювалось засобами відправника. Як свідчить розділ 24 та 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах.

Отже, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Як встановлено ч.3. ст. 909 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5. ст. 307 Господарського кодексу України (наділі - ГК України), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно з п.28. Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції ОСОБА_1 залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №65289753 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

За результатами контрольної перевірки станцією ОСОБА_1 залізниці був складений комерційний акт НА №001042/124 від 14.06.2016р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №65289753 на справних 150-тонних вагонних вагах №89 (держ. повірка 18.05.2016р.) станції ОСОБА_1 залізниці виявилось, що при переваженні вага: брутто складає 88880 кг., тара с бруса 25000 кг., нетто 63880 кг., що менше ваги зазначеної в документі та понад вантажопідйомності вагону на 1220 кг.

У комерційному акті також містяться відомості про те, що фактично при перевезенні в вагоні №65289753 виявився вага: брутто складає 88880 кг., тара с бруса 25000 кг., нетто 63880 кг., що менше ваги, вказаного в перевізному документі на 1220 кг. із комерційної точки зору навантаження рівномірна нижче рівня бортів вагона на 1 - 1,2 м., укритий листами укриття, вантаж маркований білим вапном, обрис навантаження не порушено. У технічному відношенні вагон справний, бездверний, люка закриті. Дана телеграма.

Такі ж саме відомості містить і акт загальної форми №619 від 14.06.2016р., складений станцією ОСОБА_1 залізниці.

Спірний вагон був відправлений з вагою 65100 кг. на станцію призначення за накладною №48765838.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт НА №001042/124 від 14.06.2016р. підписаний належними особами у відповідності до п.10. Правил складання актів.

Згідно технічного паспорту ваг №89 станції ОСОБА_1 залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.10.2007р., міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 18.05.2016р.

Відповідно до ч.1. ст. 909 ЦК України та ч.1. ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2. ст. 908 ЦК України та ч.5. ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг» та «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1. та ч.2. ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1. ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст. 129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом НА №001042/124 від 14.06.2016р.

Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.

Згідно з п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 13391,00 грн., заявлений штраф до стягнення у розмірі 66955,00 грн.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що вантажовідправником навантажено вагон понад його вантажопідйомність, що в свою чергу загрожувало безпеці на залізничному транспорті, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 550, 551, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення штрафу у розмірі 66955,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова фінансова компанія «Укразовметсплав» (87551, Донецька область, м. Маріуполь, проїзд Знаменський, буд. 1/29; код ЄДРПОУ 36637261) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5; код ЕДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; код ЄДРПОУ 40081237) суму штрафу у розмірі 66955,00 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99