Рішення

від 22.12.2016 по справі 911/3999/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р. Справа № 911/3999/16

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рампа Логістик»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «В-Н»

про стягнення 1 160 000,00 грн

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.11.2016);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 24.10.2016).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рампа Логістик» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «В-Н» (далі - відповідач) про стягнення 1 160 000,00 грн боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №25 від 07.09.2016 та просить стягнути з відповідача 1 160 000,00 грн сплаченого позивачем авансового платежу за договором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2016 порушено провадження у справі № 911/3999/16, розгляд справи призначено на 22.12.2016.

21.12.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представика позивача надійшло клопотання від 21.12.2016 (вх. №26264/16 від 21.12.2016) з проханням долучити до матеріалів справи документи.

21.12.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надйшло клопотання від 21.12.2016 (вх. №26263/16 від 21.12.2016) з проханням долучити документи та відзив на позовну заяву, згідно якого ТОВ «В-Н» визнало факт порушення договоур та наявність заборгованості у розмірі 1 160 000,00 грн, проте не може на сьогодні повернути кошти позивачу в зв'язку з їх відсутністю.

В судовому засіданні 22.12.2016 представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача визнав позов в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «В-Н» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рампа Логістик» (покупець) укладено договір №25, згідно якого постачальник зобовязався передати обладнання у кількості та асортименті, замовленому покупцем, а покупець зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість, асортимент та ціна постачає мого обладнання фіксується у додатку №1, який є невідємною частиною договору.

Згідно п. 4.1, 4.2 договору відвантаження обладнання проводиться протягом 14 календарних днів з моменту отримання 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 8.1 договору договір вступає в силу з моменту його укладання та діє до його виконання.

Додатком №1 до договору №25 від 07.09.2016 сторони погодили кількість, асортимент та визначили ціну обладнання, що поставляється у розмірі 1 160 000,00 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 1 160 000,00 грн, а саме 20.09.2016 у розмірі 490 000,00 грн, 27.09.2016 у розмірі 300 000,00 грн, 29.09.2016 у розмірі 370 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №3 від 20.09.2016, №4 від 27.09.2016 та №5 від 29.09.2016.

Однак, відповідач, в порушення умов договору, свого обов'язку з поставки обладнання станом на дату розгляду справи не виконав. Відповідач підтвердив зазначену обставину.

Предметом позову є вимоги про стягнення 1 160 000,00 грн боргу.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Відповідно до статей 173, 181, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати( ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не поставив у встановлений термін товар та не повернув перераховані за нього кошти, борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір встановленого боргу відповідає фактичним обставинам справи та визнано відповідачем, вимога позивача про стягнення 1 160 000,00 грн боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «В-Н» (08600, Київська обл., місто Васильків, вул. Соборна, буд. 72, корпус 106, 416; ідентифікаційний код 32523489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РАМПА ЛОГІСТИК» (03056, м.Київ, вул. Борщагівська, буд. 117/18; ідентифікаційний код 40753820) 1 160 000 (один мільйон сто шістдесят тисяч гривень) 00 коп. боргу та 17 400 (сімнадцять тисіч чотириста гривень) 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 23.12.2016

Суддя В.М. Антонова