Рішення

від 22.12.2016 по справі 922/3964/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р.Справа № 922/3964/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок", м. Харків про стягнення 104 088,14 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №14-75 від 21.04.2016 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок" (відповідач) про стягнення основного боргу в розмірі 38 402,94 грн., пені в розмірі 43 686,57 грн., 3% річних в розмірі 2 300,58 грн. та інфляційних втрат в розмірі 19 698,05 грн. за договором №3491/15-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу від 31.12.2014 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні усно повідомив про сплату відповідачем до звернення позивача до суду з даним позовом основного боргу в розмірі 38 402,94 грн. На підтвердження сплати основного боргу позивач надав до заяви довідки (вх. № 43983 від 22.12.2016 р., а.с. 74-76), які долучено до матеріалів справи. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 43 686,57 грн., 3% річних в розмірі 2 300,58 грн. та інфляційні втрати в розмірі 19 698,05 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. У минулому судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву (вх. № 41759 від 06.12 2016 р.) просив в позові відмовити повністю. Наполягає на тому, що відповідач повністю розрахувався за природний газ до звернення позивача до суду з даним позовом. На підтвердження оплати боргу відповідач надав акт звіряння розрахунків від 17.11.2016 р. (а.с. 60).

У судовому засіданні 06.12.2016 р. оголошено перерву до 22.12.2016 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

21.12.2015 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір №3491/15-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу, за умовами п.1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, що споживається населенням.

Згідно з п. 2.1. договору позивач передає відповідачу з 01.01.2015 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 275,00 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.).

Відповідно до п. 2.1.1. договору обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого сторонами в п.2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п.2.1.2. договору).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що приймання-передачі газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу відповідачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу відповідача.

За умовами п.3.4. договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати позивачеві підписані та скріплені печатками відповідача та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому визначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Позивач не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути відповідачу та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з розділом 11 договору цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач протягом січня-грудня 2015 року поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 236 695,02 грн., що підтверджується підписаними сторонами і скріпленими печатками актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2015 р. на суму 42 075,06 грн., від 28.02.2015 р. р. на суму 35 739,85 грн., від 31.03.2015 р. на суму 32 894,95 грн., від 30.04.2015 р. на суму 26 355,82 грн., від 31.05.2015 р. на суму 1 530,08 грн., від 30.06.2015 р. на суму 1 485,18 грн., від 31.07.2015 р. на суму 1 533,08 грн., від 31.08.2015 р. на суму 1 533,08 грн., від 30.09.2015 р. на суму 1 482,18 грн., від 31.10.2015 р. на суму 1 533,08 грн., від 30.11.2015 р. на суму 10 054,86 грн. та від 31.12.2015 р. на суму 80 477,80 грн.

Пунктом 6.1. договору оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Представник позивача у судовому засіданні усно повідомив про сплату відповідачем до звернення позивача до суду з даним позовом основного боргу в розмірі 38 402,94 грн. На підтвердження сплати основного боргу позивач надав довідку (а.с.76).

Враховуючи те, що відповідач до звернення позивача до суду з даним позовом оплатив природний газ в повному обсязі (в розмірі 236 695,02 грн.), що підтверджується відповідними довідками та актом звіряння розрахунків від 17.11.2016 р. (а.с. 60, 74-76), суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 38 402,94 грн. безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Через порушення строків оплати відповідачем природного газу позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 43 686,57 грн., 3% річних в розмірі 2 300,58 грн. та інфляційні втрати в розмірі 19 698,05 грн.

Розглянувши дані вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Так, за приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Пунктом 3 частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання, мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору у разі невиконання відповідачем пункту 6.1. умов цього договору позивач має право не здійснювати поставку газу відповідачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання відповідачем пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені в розмірі 43 686,57 грн. та 3% річних в розмірі 2 300,58 грн., суд вважає позовні вимоги в цій частині правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в розмірі 18 088,50 грн. В решті позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 609,55 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 43 686,57 грн., 3% річних в розмірі 2 300,58 грн. та інфляційних втрат в розмірі 18 088,50 грн. В решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610-612, 549, 610-612, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок" (61005, м. Харків, пр. Московський, 97, код ЄДРПОУ 34632036) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в розмірі 43 686,57 грн., 3% річних в розмірі 2 300,58 грн., інфляційні втрати в розмірі 18 088,50 грн. та судовий збір в розмірі 961,15 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 23.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_2