Ухвала

від 06.02.2017 по справі 922/3964/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"06" лютого 2017 р. Справа № 922/3964/16

Вх. номер 3964/16

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

за участю представників:

стягувача - не з'явився;

боржника (заявника) - не з'явився.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок" про розстрочку виконання рішення суду (вх. №2726 від 27.01.2017 р.) по справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок"

про стягнення 104 088,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2017 року боржник звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду (вх. №2726), в якій просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2016 року по справі №922/3964/16 на п'ять років рівними щомісячними платежами в розмірі 1 083,94 грн. починаючи з лютого 2017 року, яку ухвалою Господарського суду Харківської області від 30 січня 2017 року було призначено до розгляду у судовому засіданні на 06 лютого 2017 року.

Представники боржника та стягувача в судове засідання 06.02.2017р. не з'явилися, доказів на виконання ухвали суду від 30.01.2017р. не надали, причини неявки в судове засідання суду не повідомили.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява боржника, дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22 грудня 2016 року у справі №922/3964/16 позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню в розмірі 43 686,57 грн., 3% річних в розмірі 2 300,58 грн., інфляційні втрати в розмірі 18 088,50 грн. та судовий збір в розмірі 961,15 грн.

На виконання вказаного рішення 03 січня 2017 року Господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення відповідач посилається на те, що враховуючи тяжке фінансове становище Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок", що пов'язане з суттєвим зменшення прибутку, суми необхідні для стягнення для товариства є непомірними. В разі сплати найближчим часом грошових коштів у розмірі 65 036,22 грн., товариство буде не в змозі платити заробітну плату своїм працівникам, що лишить їх можливості реалізувати своє право на отримання заробітної плати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про надання розстрочки виконання судового рішення і заперечень проти неї, суд виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частиною 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, змінити спосіб та порядок його виконання.

Положеннями пунктів 7.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Поруч з цим, вирішуючи питання про надання відстрочки виконання рішення, суд враховує не тільки матеріальне становище боржника, але й матеріальні інтереси стягувача, оскільки невиконання протягом тривалого часу зобов'язання перед своїм контрагентом за договором та рішенням суду порушує і матеріальні інтереси стягувача та може призвести до негативних наслідків для нього.

В даному випадку суд вважає, що складне фінансове становище заявника за змістом статті 121 ГПК України не є обставинами, котрі ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у встановленим господарським судом способом, а відтак не виступають підставою для відстрочки виконання рішення суду.

При цьому суд звертає увагу, що згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Окрім того, за змістом ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України за невиконання грошового зобовязання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

В контексті наведеного вбачається, що відповідач не надав жодних належних доказів, які б обґрунтовували неможливість виконання рішення суду, а посилання на складне фінансове становище відповідача не є доказом неможливості виконання рішення. Більш того, з наданих доказів не вбачається можливим зробити достовірний висновок про незадовільне фінансове становище відповідача. Серед наданих доказів немає ні первинної бухгалтерської документації, що підтверджувала б незадовільний фінансовий стан. Ні відповідного висновку експерта чи аудитора або іншого незалежного спеціаліста у бухгалтерсько-економічній галузі, компетентного згідно чинного законодавства давати оцінку відповідним обставинам.

З огляду на викладене та враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач, не є винятковими у розумінні ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, їх фінансового стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, неможливість перекладати комерційні ризики відповідача та/або його недбалість у веденні власних справ на позивача, суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок" про розстрочку виконання рішення суду відмовити.

Суддя Бринцев О.В.

/Справа №922/3964/16/