Рішення

від 19.12.2016 по справі 922/3537/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2016 р.Справа № 922/3537/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК", м. Київ до ОСОБА_1 підприємства "Інвест-Холдінг", м. Харків про стягнення коштів у сумі 46793,33 грн. за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 30 від 21.04.2016р.;

відповідача: ОСОБА_3 довіреність №б/н від 24.11.2016р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» - звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Інвест-Холдінг» - про стягнення заборгованості за договором про надання Овердрафту №1392Ю від 30.01.2014 р. у сумі 46793,33 грн. (14603,77 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 504,75 грн. простроченої заборгованості за відсотками; 29208,85 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 2475,96 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків). Окрім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором про надання Овердрафту №1392Ю від 30.01.2014 р.

В судовому засіданні 28.11.2016 р. було оголошено перерву до 14.12.2016 р., яку потім було продовжено до 19.12.2016 р.

14.12.2016 р. від позивача надійшла уточнена позовна заява (вх.№43008 від 14.12.2016 р.), якою позивач просить суд стягнути з відповідача 42852,82 грн. (10163,58 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 408,77 грн. простроченої заборгованості за відсотками; 29791,79 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 2488,68 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків).

19.12.2016 р. . від позивача надійшла уточнена позовна заява (вх.№433309 від 19.12.2016 р.), що за змістом повністю дублює наведену вище уточнену позовну заяву (вх.№43008 від 14.12.2016 р.).

19.12.2016 р. від позивача надійшли пояснення до уточненої позовної заяви (вх.№43310 від 19.12.2016 р.).

В судовому засіданні 19.12.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням уточнених позовних заяв (вх.№43008 від 14.12.2016 р. та вх.№433309 від 19.12.2016 р.).

Представник відповідача в судовому засіданні 19.12.2016 р. частково визнав позовні вимоги, а саме - визнав 10163,58 грн. простроченої заборгованості за кредитом та 408,77 грн. простроченої заборгованості за відсотками; пояснив, що прострочення заборгованості за договором виникло, як на то посилається в позовній заяві банк, з 18.09.2014 р.

Однак, представник відповідача зазначила, що відповідач не погоджується із розміром заявлено до стягнення пені. Так, банком, в порушення умов договору, застосовано невірний розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту, всупереч домовленості сторін, застосовано змінюваний, постійно зростаючий розмір подвійної облікової ставки НБУ, замість розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату прострочення відповідного платежу, тобто на 18.09.2014 р. Відповідач також вважає, що при здійсненні розрахунку пені за прострочення сплати процентів, позивачем не доведено та не обґрунтовано розмір відсотків, на який здійснюється нарахування пені. Так, представник позивача пояснила, що на суму заборгованості, яка виникла 18.09.2014 р. - 48142,60 грн., розмір відсотків дорівнював 30,34 грн., втім банк, при здійсненні розрахунку пені за прострочення сплати відсотків здійснив їх нарахування на відсотки в розмірі 1152,78 грн., що, на думку відповідача, є недоведеним та необґрунтованим.

Окрім того, відповідач вважає, що позивачем не вірно визначено період нарахування пені, оскільки не враховано встановлене ч. 6 ст. 232 ГК України обмеження нарахування пені шістьма місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розглянувши уточнені позовні заяви (вх.№43008 від 14.12.2016 р. та вх.№433309 від 19.12.2016 р.), враховуючи їх зміст та зміст раніше заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що вони стосуються зменшення позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом та простроченої заборгованості за відсотками, а також збільшення позовних вимог в частині стягнення пені.

Враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити або збільшити розмір позовних вимог, зважаючи, що відповідні заяви підписані повноважним представником позивача і заява, в частині збільшення позовних вимог, не потребує доплати судового збору, суд приймає до розгляду заяви позивача (вх.№43008 від 14.12.2016 р. та вх.№433309 від 19.12.2016 р.) та продовжує розгляд справи з їх урахуванням.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

30.01.2014 р. між позивачем (як банком) та відповідачем (як позичальником) було укладено договір про надання овердрафту №1392Ю (далі - договір про надання овердрафту).

Відповідно до р. 1 договору про надання овердрафту, овердрафт - кредит, що надається банком позичальнику понад залишок на поточному рахунку для оплати розрахункових документів позичальника шляхом дебатування поточного рахунку позичальника.

Як свідчить п. 2.1 договору про надання овердрафту, банк зобов'язується надати позичальнику за поточним рахунком останнього овердрафт в межах ліміту овердрафту на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується сплачувати банку заборгованість за овердрафтом, з врахуванням визначеного цим договором строку безперервного користування овердрафтом та терміну погашення овердрафту, сплачувати проценти за користування овердрафтом, комісії на інші платежі в розмірах та на умовах, визначених цим договором.

В п. 4.1 договору про надання овердрафту сторони дійшли згоди, що позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом не пізніше останнього дня строку безперервного користування овердрафтом, але в будь-якому випадку не пізніше терміну погашення овердрафту.

В розділі 1 договору про надання овердрафту сторони погодили ліміт овердрафту - 49000,00 грн., а термін погашення погодили - до 29.01.2015 р., якщо інша дата (день) не випливатиме з умов цього договору.

Окрім того, в розділі 1 договору про надання овердрафту сторони визначили, що строк безперервного користування овердрафтом - максимальний строк, протягом якого на поточному рахунку позичальника дозволена наявність дебетового сальдо на кінець операційного дня. Таке дебетове сальдо не може перевищувати встановленого ліміту овердрафту. Строк безперервного користування овердрафтом за цим договором становить 30 календарних днів.

Згідно розділу 1 договору про надання овердрафту, проценти за користування овердрафтом сторони визначили в розмірі 23% річних.

Відповідно до п. 4.2.1 договору про надання овердрафту, проценти за користування овердрафтом нараховуються в валюті овердрафту за процентною ставкою, обумовленою цим договором, щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом на кінець відповідного дня, виходячи з умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у місяці та календарна кількість днів у році. Нарахування процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в день (включно), що передує дню фактичного погашення заборгованості за овердрафтом.

Проценти за користування овердрафтом мають сплачуватись позичальником в валюті овердрафту щоденно, наступного операційного дня після дня їх нарахування, в тому числі, за рахунок кредитних коштів в межах доступного залишку ліміту овердрафту.

Як свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка по рахунку відповідача та визнає сам відповідач, останній скористався овердрафтом в межах ліміту - в сумі 48142,60 грн.

Як стверджує позивач, до останнього дня строку безперервного користування овердрафтом відповідач вказані кошти позивачу не повернув, що призвело до виникнення з 18.09.2014 р. заборгованості за овердрафтом в сумі 10163,58 грн. та по процентах за користування овердрафтом в сумі 408,77 грн. Відповідні обставини визнаються відповідачем.

Згідно розділу 1 договору про надання овердрафту, пеня - вид неустойки за порушення позичальником зобов'язань за цим договором. Пеня встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату прострочення відповідного платежу.

Відповідно до 4.5.1 договору про надання овердрафту, пеня розраховується щоденно, за кожний день прострочення сплати відповідного платежу (включаючи день виникнення простроченої заборгованості та день фактичного погашення простроченої заборгованості). Пеня розраховується, виходячи з умови тривалості року, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році, а також виходячи з фактичної кількості днів у місяці.

Посилаючись на прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань щодо повернення використаних кредитних коштів та сплати процентів за користування ними, за період з 18.09.2014 р. по 06.12.2016 р. позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення овердрафту в сумі 29791,79 грн. та пеню за прострочення процентів за користування овердрафтом в сумі 2488,68 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Матеріали справи свідчать, що на підставі кредитного договору у сторін виникли взаємні зобов'язання з надання та повернення кредитних коштів, сплати відсотків за фіксованою ставкою.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчить наявна в матеріалах справ банківська виписка (арк.с. 57-102), відповідач отримав від позивача на підставі договору про надання овердрафту кредит у формі овердрафту в сумі 48142,60 грн. Відповідні обставини визнаються й самим відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як стверджує позивач, з 18.09.2014 р. у відповідача виникла заборгованість за овердрафтом в сумі 48142,60 грн., яка була частково сплачена відповідачем. Станом на момент розгляду даної справи заборгованість відповідача з повернення кредиту становить 10163,58 грн., а з повернення процентів за користування овердрафтом - в сумі 408,77 грн. Відповідні обставини визнаються відповідачем.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надано доказів сплати заборгованості за овердрафтом в сумі 10163,58 грн. та по процентах за користування овердрафтом в сумі 408,77 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив своє грошове зобов'язання перед позивачем щодо сплати заборгованості за овердрафтом в сумі 10163,58 грн. та по процентах за користування овердрафтом в сумі 408,77 грн., а отже позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, нарахованої за прострочення відповідачем своїх грошових зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В розділі 1 договору про надання овердрафту сторони домовились, що за порушення відповідачем зобов'язань за цим договором останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату прострочення відповідного платежу.

Враховуючи, що датою прострочення платежу є 18.09.2014 р., для обчислення пені за порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо повернення кредитних коштів має застосовуватись подвійна облікова ставка НБУ, що діяла саме на цю дату (18.09.2014 р.).

Відповідно до даних офіційного сайту Національного Банку України (http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647) подвійна облікова ставка НБУ станом на 18.09.2014 р. дорівнювала 25% (12,5*2).

Суд, перевіривши розмір нарахованої позивачем пені за період з 18.09.2014 р. по 06.12.2016 р. на предмет відповідності вимогам договору, чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 253-255, ч. З ст. 549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення за період з 18.09.2014 р. по 06.12.2016 р. пені за прострочення повернення кредитних коштів та за прострочення сплати відсотків, в цілому є законними, обґрунтованими.

Втім, при здійсненні розрахунку заявленої до стягнення пені, позивачем не враховано погоджений сторонами в розділі 1 договору про надання овердрафту розмір пені (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла на дату прострочення відповідного платежу, тобто на 18.09.2014 р.), а застосовано змінюваний, постійно зростаючий розмір подвійної облікової ставки НБУ, що призвело до завищення заявленої до стягнення суми пені за прострочення повернення кредитних коштів.

При здійсненні розрахунку пені за прострочення сплати процентів, позивачем не доведено та не обґрунтовано розмір відсотків, на який здійснюється нарахування пені. Згідно розділу 1 та п. 4.2.1 договору про надання овердрафту, проценти за користування овердрафтом нараховуються за процентною ставкою в розмірі 23% річних щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом на кінець відповідного дня.

Отже, розмір відсотків на заборгованість в розмірі 48142,60 грн. становить 30,34 грн.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про інший розмір відсотків, суд вважає за обгрунтоване нарахування пені на 30,34 грн. станом на 18.09.2014 р. і впродовж подальшого періоду існування заборгованості відповідача та залежно від її розміру.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню: за прострочення повернення кредитних коштів - в сумі 17544,07 грн. та за прострочення сплати відсотків - в сумі 799,19 грн.

Заперечення відповідача в частині обмеження строку нарахування пені відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, є безпідставними.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сторони в договорі, відповідно до положень ч. 6 ст. 232 ГК України, передбачили можливість нарахування пені за період, більший ніж шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Так, зі змісту п. 4.5.1 договору про надання овердрафту, вбачається, що сторони домовились, що пеня за порушення відповідачем зобов'язань за цим договором розраховується з дня виникнення простроченої заборгованості по день фактичного погашення простроченої заборгованості.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України. Даною нормою визначено, що судовий збір при частковому задоволенні позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 433,37 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 175, 231-232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 549-552, 610-612, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства «Інвест-холдінг» (61166, м. Харків. Проспект Леніна, будинок 36, код ЄДРПОУ 34955183) на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 10, код ЄДРПОУ 14351016) заборгованість за договором про надання овердрафту №1392Ю від 30.01.2014 р. в сумі 10163,58 грн., прострочену заборгованість за відсотками в сумі 408,77 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 17544,07 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 799,19 грн., судовий збір в сумі 929,82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2016 р.

Суддя ОСОБА_4