Рішення

від 20.12.2016 по справі 927/1117/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

20 грудня 2016р. справа №927/1117/16

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія»,

вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050

(адреса для листування: вул.Борисоглібська,6Б, м. Київ, 04070)

Третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алебарда»,

юридична адреса: вул.Товарна,18, м. Київ, 01103,

(фактична адреса: вул.Воровського,33, м. Київ)

До відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України,

вул. Шевченка, 26-а, с.Новоселівка, Чернігівський район, 15502

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Національна академія аграрних наук України,

вул.Суворова,9, м. Київ, 01010

про стягнення 79308грн.56коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник довіреність №17/08/16-07 від 17.08.2016

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи на стороні позивача: не з'явився

Від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія» подано позов про стягнення з відповідача державного підприємства «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України заборгованості у сумі 39550,00грн., що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами та ТОВ «Алебарда» договору про переведення боргу №ДПБ15/08-12/12 від 15.08.2012 та 3% річних у сумі 4810,84грн., інфляційних в сумі 34947,72грн.

Ухвалою від 01.12.2016 суд відповідно до ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національну академію аграрних наук України (вул.Суворова,9, м. Київ) та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алебарда» (юридична адреса: вул.Товарна,18, м. Київ, фактична адреса: вул.Воровського,33, м. Київ).

Згідно інформації отриманої на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.12.2016 значиться Державне підприємство «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, ідентифікаційний код 00497348, місцезнаходження: вул. Шевченка, 26-а, с.Новоселівка, Чернігівський район, юридична особа не перебуває в процесі припинення, керівник та підписант з 01.09.2016 (виконуючий обов'язки директора) ОСОБА_2.

Від позивача до початку судового засідання надійшло пояснення №15/12/16-01 від 15.12.2016, в якому зазначив, що окремих доказів передачі первісним боржником для нового боржника первинних документів за договором ДПБ 15/08-12/12, що підтверджують дійсність вимог кредитора по виконанню зобов'язань, а саме договору про надання послуг з охорони об'єкту №18/04-12-Ч немає в наявності, хоча фактично така передача документів відбувалася, що підтверджується наявністю у нового боржника ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» вказаних оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви, а оригінали будуть надані для огляду у судовому засіданні, також позивач просив врахувати, що виконання зобов'язання первісного боржника перед кредитором згідно п.3.2.1 відбулося шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог на підставі Угоди від 07.12.2012 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2016 надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Від відповідача до початку судового засідання через канцелярію суду подана заява №47 від 19.12.2016 за підписом в.о.директора ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності, яка прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Від відповідача до початку судового засідання через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву №48 від 19.12.2016 за підписом в.о.директора ОСОБА_2, в якому проти позову заперечував та зазначив, що до позовної заяви не додано доказів передачі первісним боржником новому боржнику документів, що підтверджують дійсність вимог кредитора згідно договору про переведення боргу №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012, доказів виконання зобов'язання первісного боржника перед кредитором, тобто позивач не довів жодним доказом по справі про те, що він має право вимагати стягнення заборгованості з відповідача. Вказаний відзив на позовну заяву долучений до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні просив не враховувати відзив на позов та заяву про застосування строку позовної давності, оскільки відповідач посилається на інший договір який відрізняється по номеру і не має відношення до справи. Крім того, повноваження особи, яка підписала вказані документи не підтверджені, оскільки в.о. директора ОСОБА_2 не міг їх підписати, так як він перебуває на стаціонарному лікуванні. Також представник позивача зазначив, що не долучення позивачем до позовної заяви доказів передання документів і здійснення розрахунку перед первісним кредитором не є підставою для відхилення позовних вимог, оскільки факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань ним визнано і застосувати позовну давність підстав немає, тому що відповідач визнав борг в акті звірки розрахунків і строки позовної давності переривалися з моменту вчинення дій по визнанню боргу.

Дослідивши подані відповідачем по справі №927/1117/16 текст відзиву на позовну заяву вих.№48 від 19.12.2016 та заяви про застосування строку позовної давності вих.№47 від 19.12.2016, суд встановив, що в реченні, в якому відповідач зазначає яка справа знаходиться в провадженні Господарського суду Чернігівської області вказано договір про переведення боргу «№ДПБ 15/08-12/02» від 15.08.2012, однак далі по тексту відзиву номер договору зазначено - «№ДПБ 15/08-12/12» від 15.08.2012, що відповідає номеру договору, який визначений позивачем як підстава позову.

За поясненнями представника позивача між сторонами відсутній інший договір про переведення боргу укладеного між позивачем, відповідачем та ТОВ «Алебарда».

За таких обставин у суду відсутні підстави для не розгляду відзиву відповідача на позовну заяву та заяви про застосування строку позовної давності.

Від третьої особи на стороні позивача заяв та клопотань до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження у справі від 01.12.2016 та про відкладення розгляду справи від 12.12.2016, направлені на адресу третьої особи на стороні позивача вул.Воровського,33, м. Київ, повернуті до суду з відміткою відділу поштового зав'язку - за закінченням терміну зберігання, що підтверджується матеріалами справи. Ухвали про порушення провадження у справі від 01.12.2016 та про відкладення розгляду справи від 12.12.2016, направлені на адресу третьої особи на стороні позивача вул.Товарна,18, м. Київ, 01103, повернулися до суду з відміткою відділу поштового зав'язку - «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

Згідно інформації отриманої на офіційному сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.12.2016 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Алебарда», ідентифікаційний код 38003631, місцезнаходження: вул.Товарна,18, м. Київ.

Від третьої особи на стороні відповідача заяв та клопотань до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження у справі від 01.12.2012 та про відкладення розгляду справи від 12.12.2016 отримані третьої особою на стороні відповідача згідно поштових повідомлень №1400603977221, №1400604011770 відповідно.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 520 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Форма правочину щодо зміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 Цивільного кодексу України (ст.521 Цивільного кодексу України).

Аналіз змісту статті 513 Цивільного кодексу України свідчить про те, що правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алебарда» (кредитор, ідентифікаційний код 38003631), в особі генерального директора ОСОБА_3, Державним підприємством «Дослідне господарство «Деснянське» Національної академії аграрних наук України (первісний боржник, ідентифікаційний код 00497348), в особі директора ОСОБА_4, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія» (новий боржник, ідентифікаційний код 3746962), в особі директора ОСОБА_5, було укладено договір про переведення боргу №ДПБ15/08-12/12.

Відповідачем у справі є Державне підприємство «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції інституту садівництва Національної академії аграрних наук України.

Витребуваного судом ухвалами про порушення провадження у справі та про її відкладення копії статуту підприємства відповідача останнім не було надано.

Згідно із наданим позивачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача №1001834561 від 13.12.2016 станом на 01.05.2014 повне найменування юридичної особи - Державне підприємство «Дослідне господарство «Деснянське» інституту сільського господарства Північного сходу Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00497348, місцезнаходження: Чернігівський район, село Новоселівка, вул.Шевченка,26А, керівник ОСОБА_4 з 09.11.2010, державна реєстрація юридичної особи - 14.04.2004, 11.01.2006, реєстраційний №1 060 120 0000 000483).

Згідно із наданим позивачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача №1001834430 від 13.12.2016 станом на 13.12.2016 повне найменування юридичної особи - Державне підприємство «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00497348, місцезнаходження: Чернігівський район, село Новоселівка, вул.Шевченка,26А, керівник ОСОБА_2 з 01.09.2016 (виконуючий обов'язки директора), державна реєстрація юридичної особи - 14.04.2004, 11.01.2006, реєстраційний №1 060 120 0000 000483).

У Єдиному державному реєстрі відсутні відомості про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення; дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.

Відповідно до п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118, ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб'єктам забороняється.

На підставі цих доказів суд приходить до висновку, що найменування Державного підприємства «Дослідне господарство «Деснянське» Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00497348) змінено на Державне підприємство «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00497348), оскільки ідентифікаційний код цих підприємств один і той же, а тому є належним відповідачем у справі.

Відповідно до п.1.1. договору переведення боргу №ДПБ15/08-12/12 кредитор (третя особа на стороні позивача у справі) надає свою згоду на переведення боргу первісного боржника (відповідача у справі) перед кредитором за послуги з охорони об'єкту згідно договору про надання послуг з охорони об'єкту №18/04-12-Ч від 06.04.2012 та актів здачі-приймання послуг від 30.04.2012 за №038/1/12-Ч на суму 406,00грн., від 30.04.2012 за №38/12-Ч на суму 8400,00грн., від 31.05.2012 за №060/12-Ч на суму 10248,00грн., від 30.06.2012 за №085/12-Ч на суму 10248,00грн, від 31.07.2012 за №100/12-Ч на суму 10248,00грн., всього у сумі 39550,00грн., а новий боржник (позивач у справі) приймає на себе зобов'язання за названим у цьому пункті договором та Актами до них (надалі іменується «основні договори»).

За умовами п.2.1 договору про переведення боргу №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012 новий боржник виконує зобов'язання за основними договорами в обсязі, вказаному в п.1.1 договору.

У п.2.5 договору про переведення боргу №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012 сторони передбачили, що розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковому порядку на поточні банківські рахунки сторін (або шляхом заліку взаємних вимог) або шляхом видання векселя.

Згідно п.3.2.1 договору про переведення боргу №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012 новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання первісного боржника перед кредитором протягом 90 календарних днів після підписання договору.

В підтвердження виконання своїх зобов'язань згідно п.3.2.1 договору позивачем додано до матеріалів справи копію угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.12.2012, яка підписана представниками ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» та ТОВ «Алебарда» та скріплена печатками зазначених юридичних осіб.

За умовами вказаного договору між ТОВ «Торгова Аграрна Компанія» та ТОВ «Алебарда» проведено зарахування зустрічних однорідних вимог по декільком договорам, перелік яких наведено у пунктах 1 та 2, зокрема, і по договору №15/08-12/12 від 15.08.2012 року на суму 39550,00грн.

Відповідно до п.3.1.1 договору про переведення боргу №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012 первісний боржник зобов'язується передати новому боржнику до 30.08.2012 документи, що підтверджують дійсність вимог кредитора по виконанню зобов'язань: договір про надання послуг з охорони об'єкту №18/04-12-Ч від 06.04.2012 та актів здачі-приймання послуг від 30.04.2012 за №038/1/12-Ч на суму 406,00грн., від 30.04.2012 за №38/12-Ч на суму 8400,00грн., від 31.05.2012 за №060/12-Ч на суму 10248,00грн., від 30.06.2012 за №085/12-Ч на суму 10248,00грн, від 31.07.2012 за №100/12-Ч на суму 10248,00грн.; рахунки та інші документи за якими відбувались приймання-передача надання послуг.

Позивачем до матеріалів справи додані оригінали: договору про надання послуг з охорони об'єкту №18/0412-Ч від 06.04.2012, Додатку №2 до договору «Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг охорони від 06.04.2012, Додаткової угоди від 24.04.2012 до договору №18/04-12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 06.04.2012, Кошторису рентабельності виконуємих послуг охорони об'єкта, Акту 060/12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 31.05.2012 на суму 10248,00грн., Акту 038/12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 30.04.2012 на суму 8400,00грн., Акту 100/12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 31.07.2012 на суму 10248,00грн., Акту 085/12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 31.06.2012 на суму 10248,00грн., Акту 038/1/12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 30.04.2012 на суму 406,00грн.

Як свідчать матеріали справи та не спростовує відповідач, 06.04.2012 між Державним підприємством «Дослідне господарство «Деснянське» Національної академії аграрних наук (замовник), в особі директора ОСОБА_4, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алебарда» (виконавець), в особі директора ОСОБА_6, укладено договір про надання послуг з охорони об'єкту №18/0412-Ч. Згідно п.1.1 вказаного договору замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкт, та/або його відокремлені (будівлі), поля, ТМЦ перераховані у дислокації постів. У п.3.1 договору про надання послуг з охорони об'єкту сторони встановили, що вартість послуг за договором визначається «Протоколом узгодження договірної ціни». Термін дії цього договору з 06.04.2012 року з 00год.00хв. до 31.12.2012 року 24год.00хв. (п.9.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що між замовником (ДП ДГ «Деснянське» НААН) та виконавцем (ТОВ «Алебарда») підписано та скріплено печатками сторін Протокол узгодження договірної ціни на надання послуг охорони від 06.04.2012, відповідно до п.1 якого сторонами досягнута згода щодо розміру вартості послуг з охорони за один календарний місяць, який становить 10248,00грн. Окрім того, 24.04.2012 між замовником та виконавцем підписано Додаткову угоду до договору №18/04-12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 06.04.2012, відповідно до якої сторони досягли згоди виставити додатковий пост з одного охоронника для контролю та обліку кількості насіння (мін.добрив) під час його вивозу в поле в період посівних робіт та збору урожаю (п.1). Сторонами досягнута згода щодо розміру договірної ціни на надання послуг з охорони 14грн. за одну годину одного охоронника (п.3 Додаткової угоди від 24.04.2012). При цьому оплата послуг з надання охорони за Додатковою угодою здійснюється замовником згідно п.3 п.п.3.4 договору №18/04-12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 06.04.2012 (п.4 Додаткової угоди від 24.04.2012).

На виконання умов договору №18/04-12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 06.04.2012 між виконавцем та замовником підписані двосторонні акти та скріплені їх печатками, а саме: Акт 038/1/12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 30.04.2012 на суму 406,00грн., Акт 038/12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 30.04.2012 на суму 8400,00грн., Акт 060/12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 31.05.2012 на суму 10248,00грн., Акт 100/12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 31.07.2012 на суму 10248,00грн., Акт 085/12-Ч про надання послуг з охорони об'єкту від 31.06.2012 на суму 10248,00грн., всього на суму 39550,00грн.

Відповідно до п.3.4 договору про надання послуг з охорони об'єкту від 06.04.2012 оплата за договором здійснюється замовником протягом 10 днів після підписання сторонами Акту виконаних робіт. Оплата здійснюється у національній валюті України гривнях, шляхом перерахування коштів на банківський поточний рахунок виконавця, вказаний у цьому договору.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до норм ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до приписів ст.33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не надано суду доказів сплати вартості наданих виконавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Алебарда» послуг з охорони об'єкту у сумі 39550,00грн.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки, відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг з охорони об'єкту по договору від 06.04.2012 року, то за згодою кредитора (виконавця) правомірно був укладений трьохсторонній договір про переведення боргу №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012 року.

Згідно п.3.1.2 договору про переведення боргу №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012 року первісний боржник зобов'язується сплатити на користь нового боржника за виконані останнім зобов'язання по основному договору в обсязі, всю суму вказану у п.1.1 договору протягом 30 календарних днів з моменту підписання даного договору.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору про переведення боргу в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано.

Також на час розгляду справи в суді відповідачем (первісним боржником) не подано доказів сплати новому боржнику 39550,00грн. відповідно до п.3.12. договору про переведення боргу №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012 року.

За таких обставин, наявність у нового боржника (позивача у справі) права вимоги до відповідача (первісного боржника) боргу у сумі 39550,00грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується останнім.

Таким чином, твердження відповідача про те, що позивач не довів жодним доказом по справі про те, що він має право вимагати стягнення заборгованості з відповідача є безпідставними.

Окрім того, акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2014 (копія якого позивачем додана до матеріалів справи, а оригінал оглянуто у судовому засіданні 20.12.2016) між позивачем та відповідачем підписаний їх директорами, відповідно скріплений печатками юридичних осіб, акт містить посилання, зокрема, на договір №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012 на суму 39550,00грн.

Відповідачем під час розгляду справи подано заяву про застосування строків позовної давності, яка прийнята судом до розгляду.

Твердження позивача про те, що повноваження особи, яка підписала відзив відповідача на позовну заяву та заяву про застосування позовної давності, не підтверджені, оскільки в.о. директора ОСОБА_2 не міг їх підписати, так як він перебуває на стаціонарному лікуванні, судом до уваги не приймаються, так як позивачем не подано доказів, які б спростовували повноваження в.о. директора ОСОБА_2

Згідно ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У ст. 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З огляду на умови п.3.1.2 договору про переведення боргу №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012 року відповідач зобов'язаний був сплатити на користь позивача 39550,00грн. (суму вказану у п.1.1. договору) у строк 14.09.2012, що не було здійснено відповідачем в обумовлений строк.

Позов до суду про захист порушеного права позивачем подано лише 25.11.2016, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті про відправку позовної заяви на адресу господарського суду та витягом з офіційного сайту Державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення №0407018850110.

Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

У відповідності до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» - правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. Суду слід встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, що свідчать про визнання боргу, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 24.04.2007 р. у справі № 26/271 сформульована правова позиція, відповідно до якої акт звірки взаєморозрахунків, підписаний з боку відповідача уповноваженою на це особою, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути обставиною, що свідчить про визнання боргу, а отже підставою для переривання строку позовної давності відповідно до стаття 264 ЦК України.

Враховуючи те, що акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2014 зі сторони відповідача був підписаний уповноваженою на це особою - директором ОСОБА_4, суд дійшов висновку про те, що відповідач, підписавши акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2014 уповноваженою на те особою визнав в ньому наявність заборгованості в сумі 39550,00грн. по договору №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012, а отже з моменту підписання зазначеного акту звірки перервався перебіг строку позовної давності, а тому звернення позивача з позовними вимогами 25.11.2016 року відбулось в межах строку позовної давності.

Враховуючи вищезазначене, суд погоджується із твердженням позивача щодо переривання перебігу позовної давності щодо стягнення з відповідача суми основного боргу.

За таких обставин, відсутні підстави для застосування строків позовної давності відносно вимог позивача про стягнення боргу в сумі 39550,00грн. згідно договору №ДПБ 15/08-12/12 від 15.08.2012.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, борг у сумі 39550,00грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 4810,84грн. за період з 15.09.2012 по 04.10.2016, інфляційних в сумі 34947,72грн. за період з 15.09.2012 по 04.10.2016.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена вказаною статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від наявності відповідного положення в договорі.

При цьому, слід зазначити, що визнання суми основного боргу підписанням актів звірки не перериває строку позовної давності за вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Так, вимоги про сплату передбачених частиною другою ст.625 Цивільного кодексу України нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань (п.1.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Визнання боржником основного боргу, в тому числі і його сплата, саме по собі не є доказом визнання ним також і додаткових вимог кредитора і, відтак, не може вважатися перериванням перебігу позовної давності за зазначеними вимогами (п. 4.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

Отже, переривання строку позовної давності за вимогами про стягнення основного боргу не свідчить про переривання такого строку за вимогами про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення нарахувань, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, підлягають задоволенню за період, який знаходиться в межах трирічного строку позовної давності.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 3391,25грн., оскільки позивачем подано заяву про застосування строків позовної давності. Так як, позивачем подано позов до суду 25.11.2016р., суд обмежує нарахування 3% річних трьох річним строком, а саме з 25.11.2013 по 04.10.2016.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних, суд доходить висновку, що позивачем фактично проведено нарахування за період вересень 2012 - серпень 2016, а не за період з 15.09.2012 по 04.10.2016, як зазначено в позовній заяві.

Згідно з п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки відповідачем подано заяву про застосування позовної давності, а позивачем не наведено поважних причин її пропуску, враховуючи звернення позивача до суду за захистом порушеного права 25.11.2016 суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають частковому задоволенню у сумі 34801,93грн. за період з грудня 2013 по серпень 2016. В решті стягнення суми 3% річних та інфляційних вимоги позивача задоволенню не підлягають у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

За таких обставин, заява позивача про застосування строку позовної давності підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 39550,00грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 3391,25грн., в частині стягнення інфляційних в сумі 34801,93грн. В решті позову відмовити.

Приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 1350,80грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 11, 96, 257, 261, 264, 267, 520, 525, 526, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Деснянське» Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (вул. Шевченка, 26-а, с.Новоселівка, Чернігівський район, Чернігівська обл., п/р 260048948 в АТ «Райффайзен Банк «Аваль» м. Чернігів, МФО 353348, ідентифікаційний код 00497348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Аграрна Компанія» (вул. Мельникова, 12, м. Київ, ідентифікаційний код 37469662) 39550грн.00коп. боргу, 3391грн.25коп. 3% річних, 34801грн.93коп. інфляційних, 1350грн.80коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 26.12.2016

Суддя Н.Ю.Книш